На Дніпропетровщині господарству вдалося заощадити на удобренні пшениці й ріпаку без втрати урожайності

Як розповів головний агроном господарства Роман Карлов, відіграли свою роль і відмова від оранки та, відповідно, збереження вологи, пише The Ukrainian Farmer.

За такого способу внесення добрива не промиваються, не використовуються бур’янами, меншою мірою використовуються мікроорганізмами, натомість рослина поступово корінням відбирає потрібну їй кількість елементів живлення.

Таким чином господарству вдалося зменшили норму азотних добрив. Якщо раніше на пшениці вносили навіть 140 кг/га азоту в д. р., то тепер — до 100 кг/га. Під ріпак раніше давали 140-160 кг/га азоту, тепер вносять 100 кг/га. Соняшник узагалі не підживлюють.

«Так, урожай ріпаку, як і раніше, становить 3-4 т/га, пшениця родить по 6-7 т/га. Зменшивши кількість і кратність унесення добрив, ми зменшили кількість проходів техніки», — каже агроном.

Допоміг також високий агрофон полів, який зберігся з часів, коли під буряки вносили високі норми добрив.

Цікаво, що від розкидачів в «Агрофірма «Колос» відмовилися понад 10 років тому.

«Основну кількість добрив уносимо під час сівби культур, а підживлення пшениці й ріпаку проводимо методом ін’єкційного внесення аплікатором для внесення рідких добрив. Ми відмовилися від підживлення пшениці по мерзлоталому ґрунту, натомість проводимо його перед виходом у трубку, якщо посіви розкущені, нерозкущені — раніше», — зазначив Роман Карлов.

Читати за темою: Фахівець озвучив 8 порад щодо підживлення озимих азотом по «мерзлоталому»

Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Інфобук Агробізнес України у 2023/24 МР

Як відбувається трансформація агросектору за роки війни