Як визначити найбільш вдалий час для підживлення озимих азотом по «мерзлоталому» — поради польських фахівців

Взагалі, як пише Farmer.pl, сказати, що діючі правила використання азоту навесні безглузді та несправедливі, було б нічого не сказати. Це підтверджено світовою наукою і це знають практики.

«Ми бачимо, що регіони, які 1 лютого «засвітилися» жовтим, ще мають дозвіл на використання азоту. І цим варто скористатися. Натомість тих, що залишились без такого дозволу, і їх більше, раніше 1 березня вносити азот не зможуть (хоча прогнози показують явне потепління, тому, можливо, все-таки відповідний дозвіл на використання N з’явиться десь 27-28 лютого). Навіть якби умови для внесення азоту були кращими, навіть якби зараз було тепліше, ніж у країнах, де вже було видано згоду, решта округів не досягли б середньодобової температури так швидко. Треба чітко сказати: чинні нормативні документи побудовані невдало, не містять агротехнічних умов і несуперечливі», — зазначають автори. 

І додають, що при цьому низькі температури, а точніше сильні морози, що сягали двозначних значень, затримали внесення азотних добрив, але якщо ріпак почне рости, то цього азоту рослинам не вистачатиме, якщо його не було раніше. На даний момент посіви в багатьох місцях Польщі виглядають бідно, листя постраждало від серії заморозків. Однак це не означає, що рослини вимерзли. Відповідь на те, чи витримали озимі культури морози, може дати тест на виживання взимку. І щодо зернових, і для ріпаку це варто робити. 

«Ріпак потребує азоту на найранішій стадії, а от чи доцільно вносити його під озимі зернові, варто подумати. Теоретично озимі зернові накопичують небагато азоту — близько 20% від загальної кількості до кінця фази кущіння. Та було б неправильно вважати, що більше не потрібно вносити азот, оскільки його слід вносити заздалегідь. Однак при плануванні дози азоту необхідно враховувати не тільки потенційну врожайність і, відповідно, потребу в азоті, а й стан рослин та хід осіннього розвитку», — наголошується в повідомленні.

Читати також: 5 особливостей живлення озимої пшениці: де трапляються помилки

Автор зазначає, що кількість азоту, яка вноситься в першу дозу, завжди має залежати від стану посівів, жодні шаблони тут не спрацюють. Хоча часто вважають, що перша доза є найвищою за кількістю, це дуже загальне припущення. На посівах, які добре загущені і де вносяться ранні дози, зазвичай немає необхідності вносити високі дози нітратного азоту. Дуже часто на таких посівах достатньо внести до 40% від запланованої дози при першому внесенні. Надмірне внесення добрив, що перевищує 80-90 кг/га N у першій дозі, зроблене рано, призводить до так званого непродуктивного кущіння. Однак, якщо вищезгадані умови мають бути виконані одночасно, тобто добре розкущений посів і рання дата внесення азоту — тоді перша доза зовсім не обов'язково повинна бути високою, вона може коливатися в межах 40-50% від загальної дози.

«Звичайно, сама доза N залежить від форми азоту. В озимі зернові ми ще можемо вводити карбамід, тобто амідну форму. Менше обґрунтувань для застосування цієї форми на ріпаку. Але якщо, наприклад, озима пшениця погано кущиться через пізню сівбу, то перша доза має бути більшою. У добре розкущених посівах ми радше подбаємо про збереження стану рослин, хоча це також залежить від того, як вони перезимували. Якщо необхідна швидке відновлення, сама перша доза також повинна бути вищою на таких посівах», — пояснює польський експерт. 

Як правило, пише він, першу дозу вносять найпізніше, коли починається вегетація, хоча часто рекомендується вносити її до початку вегетації. Другу дозу вносять на початку фази виходу в трубку. На цьому етапі слід зазначити, що вегетація в багатьох регіонах у так званій повзучій формі тривала майже всю зиму, і була зупинена двічі — один раз коротким сніговим покривом, а зовсім недавно сильними морозами. Однак ще до зниження температури, викопуючи рослини на багатьох полях, можна було без особливих зусиль побачити появу білих, свіжих корінців, що свідчить про триваючу вегетацію.

«Не забуваймо, що в другій половині січня температура не раз і не два перевищувала 10 °С. Тому, щойно потеплішає, варто оглянути посіви і розглянути питання про внесення азоту (якщо ми вже маємо для цього законні можливості). При цьому звернімо увагу на довгострокові прогнози. Хоча вони схильні до ризику помилки, вони дають певне уявлення про можливість відновлення вже інтенсивної вегетації. Звичайно, слід ще раз підкреслити, що при плануванні можливого застосування, на жаль, необхідно враховувати пошкодження від заморозків і в цьому сезоні. Однак можливий ступінь пошкодження буде відомий не раніше, ніж через кілька днів потепління», — пише автор.

Можна зробити певну градацію в порядку внесення азотних добрив. В першу чергу вносимо азот під пшеницю пізніх строків сівби, яка потребує підживлення. Далі порядок схожий на хронологію посіву і самого збору врожаю — тобто спочатку вносимо азот під ячмінь, потім під наступні озимі культури.

«Перша доза та строки її внесення повинні враховувати водні ресурси ґрунту. Азот необхідно переміщувати в межах ґрунтового профілю. На жаль, тут знову немає хороших новин. Дефіцит вологи в ґрунті великий, а опадів прогнозується мало. Однак будь-які опади, навіть невеликі, сприятимуть просуванню внесеного добрива в прикореневу зону. На горизонті трохи опадів, хоч і невеликих. Проте деякі довгострокові прогнози вказують на те, що сильний дефіцит вологи в ґрунті триватиме й у березні. Це означає, що умови для внесення N можуть бути не гіршими, але ситуація точно буде ще складнішою, тому що азот не зможе переміститися до місця дії навіть до фази виходу в трубку, принаймні є такий реальний ризик. Чекати ще більшого дощу може бути невдалим рішенням, тому що тоді ми пропустимо перші фази розвитку. Якщо в прогнозах є певна ймовірність опадів, то можна розглянути можливість внесення добрив, щоб хоча б частково забезпечити зернові культури азотом і дати цьому поживному елементу час для засвоєння, хоча б з цією невеликою кількістю опадів. Однак кожен повинен приймати рішення на основі власного огляду посіву, оскільки внесення добрив — це не просто дія «як книжка пише», а значною мірою рішення, що ґрунтується на поточних агротехнічних умовах», — підкреслює польський експерт.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Весняні приморозки ще тривалий час будуть супутником весняно-польових робіт: як пристосуватися?