При роботі з біопрепаратами потрібно застосовувати сидерати — досвід

Схема така: після збирання попередника, наприклад, озимої пшениці, вносять деструктор стерні й одразу висівають сидерат, який восени загортають у ґрунт, — тоді попередньо внесені бактерії починають працювати.

«Навесні у фазу Т1 на пшениці вносимо біологічні препарати в баковій суміші – Споразин, БіоСтимІкс, продукти метаболізму Віолар та Аверком. Цього року додали до бакової суміші ще й препарат проти вилягання Регоплант. До речі, Регоплант випробовуватимемо цього року на всіх культурах, адже він має регулювальну та біозахисну дію. На жаль, поки що не можемо забрати зі схеми гербіцидну обробку посівів, але намагаємося це робити, змінюючи систему обробітку ґрунту – повністю усуваємо оранку, яка шкідлива і для ґрунту, і для біопрепаратів, – натомість застосовуємо поверхневий обробіток до 5 см. Таким чином намагаємося очистити поля від бур’янів, щоб надалі зовсім відмовитися від гербіцидів», — пояснив головний агроном сільгосппідприємства Василь Косюк.

За його словами, дуже великий вплив на ефективність біопрепаратів має погода. Але слід пам’ятати: збудник хвороб є завжди — у ґрунті чи на рослинних рештках. Щоб він почав прогресувати на рослині, йому потрібно сприятливе середовище – волога прохолодна погода, чимало азотних добрив тощо.

Тоді головне — вчасно внести хімічний препарат, щоб запобігти розвитку хвороби. А коли постійно працювати з біологією, рослина вже захищена на будь-якому етапі розвитку.

«Наприклад, раніше нам дуже дошкуляв пероноспороз на маку та квасолі, але біопрепарати в рази зменшили прояви хвороби», — зазначив Василь Косюк.

Головні агроновини України та світу

Головні агроновини України та світу

Олена Басанець, SuperAgronom.com