Як проводити обробку Т-2 на зернових — радять польські фахівці
Про це повідомляє Farmer.pl.
Зазначається, що обробку Т-2 проводять від початку потовщення листкової оболонки прапорцевого листка до появи остюків (BBCH 41-49). Проводиться через кілька тижнів після обробки Т-1. Якщо з різних причин обробка не була виконана в межах Т-1, то Т-2 зазвичай прискорюють і виконують у фазі розвиненого прапорцевого листка (BBCH 39). Під час поточного вегетаційного періоду висока вологість ґрунту наприкінці зими сприяла виникненню хвороб основи стебла. Тому процедуру на Т-1 не можна пропускати.
Обробка фунгіцидом Т-2 захищає «функціонування» зернових — забезпечує правильну транспірацію та правильний перебіг фізіологічних процесів у рослинах. Підтримка зеленої поверхні найвищого листя також важлива за періодичного дефіциту води. Тоді стрес рослин не поглиблюється появою іншого фактора.
На прапорцевих і підпрапорцевих листках може зустрічатися багато патогенних грибів. Часто буває, що на поверхні листя спостерігаються симптоми двох, а то й трьох хвороб.
Кожен з цих грибів характеризується різною тривалістю латентного періоду. Іншим фактором, що сприяє чи ні виникненню цих хвороб, є стійкість сорту/гібриду до цих хвороб .
«Завдання для сільгоспвиробників — визначити загрози, які виникають на полі, та в оптимальні терміни провести обробку фунгіцидами. Застосування відповідного фунгіциду для загроз, що виникають у посівах, є ще одним компонентом досягнення високої ефективності обробки. Тому прийняттю рішення про проведення цієї обробки має передувати перевірка стану здоров’я рослин у полі. Стратегія захисту залежатиме від того, які хвороби зустрічаються на полі та рівня їх поширення», — йдеться у повідомленні.
Читати також: Сценарії боротьби із хворобами колосу озимої пшениці
Обробка Т-2 зазвичай є останньою обробкою озимого ячменю. У разі виникнення умов, сприятливих для розвитку грибів роду Fusarium, що спричинюють, зокрема, фузаріоз колоса, лікують вже обробкою колоса (Т-3). У боротьбі з плямистістю листя, такими як сітчаста плямистість ячменю, ринхоспоріоз або рамуляріоз листків, ефективні такі діючі речовини: спіроксамін, що належить до кетоамінів, мефентрифлуконазол з групи триазолів, флуксапіроксад і біксафен, що належать до карбоксамідів.
У пшениці обробка колоса проводиться за високовитратними технологіями. Але щоб колоски були виповненими, їх треба як слід підгодовувати поживними речовинами і вологою, а також доглядати за найвищими листками. Щоб запобігти розвитку небезпечних патогенних грибів, слід використовувати фунгіциди, зареєстровані на цій фазі.
Для боротьби з іржею можна використовувати, серед іншого, такі діючі речовини як: спіроксамін, піраклостробін, мефентрифлуконазол, протіоконазол і тебуконазол із хімічної групи триазолів, флуксапіроксад і біксафен.
Для боротьби з борошнистою росою зернових і трав можна застосовувати, наприклад, спіроксамін, фенпропідин з групи морфолінів, прохіназид з групи хіназолінів, метрафенон з групи похідних дифенілової кислоти, цифлуфенамід з хімічної групи фенілацетамідів. Для зменшення септоріозу на листках пшениці можуть бути корисним флуксапіроксад і біксафен, мефентрифлуконазол та ін. д.р. із групи триазолів.
«У боротьбі з переліченими хворобами ефективні готові дво- або трикомпонентні суміші із вказаних речовин із різних груп, наприклад, триазоли і стробілурини. Тоді вони контролюють ширший спектр хвороб , що може полегшити вибір відповідного фунгіциду для загроз, які виникають у полі. Зареєстровані фунгіциди часто мають діапазон доз «від — до». При таких хворобах, як септоріоз листя пшениці або бура плямистість листя, якщо вони важкі, доцільно використовувати максимальну рекомендовану дозу. Різноманіття зареєстрованих д.р. для захисту верхніх листків зернових культур лдає змогу обрати кращий варіант для обприскування на Т-2, щоб ефективно обмежити хвороби зернових, що виникають у цей час», — наголошують польські фахівці.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: Названо ТОП аспектів фунгіцидного захисту озимих зернових, які варто врахувати