Експерт розповів, як захистити сад від оленки волохатої

20 квітня 2024, 12:00

Фото: ЛНЗ

Оленка волохата

З настанням тепла в садах почали масово квітнути фруктові дерева, зокрема яблуневі. Водночас у цей період їм загрожує небезпечний шкідник — Оленка волохата, який почав виходити із місць зимівлі. Про це у коментарі для Kurkul.com розповів менеджер з розвитку агротехнологій у Центральному регіоні LNZ Group Юрій Баранчук.

За словами фахівця, протягом останніх років спостерігається все частіші спалахи інтенсивного розвитку та пошкодження Оленкою волохатою (лат. Epicometes hirta Poda.).

«Шкідник наносить шкоду досить широкій групі рослин, жуки виходять із ґрунту при середньодобовій температурі +12,7…+15,8°C та температурі ґрунту на глибині 20 см +9,2°C. Найбільш активні в теплі сонячні дні починаючи з 10:00 і продовжують до 15:00 години. Вночі та в похмуру дощову погоду шкідники можуть покидати рослини і ховаються в рослинні рештки, верхні шари ґрунту на глибину 0,5-2,5 см, або залишатися в пуп’янках рослин», — пояснив Юрій Баранчук.

Залежно від термінів цвітіння жуки мігрують з культури на культуру. Вони виїдають з квіток тичинки й маточку, обгризають пелюстки, частково можуть пошкоджувати і молоде листя. Дорослі жуки спочатку харчуються цвітом кульбаби, потім — тюльпанів і нарцисів, а в період цвітіння кісточкових (черешня, персик, абрикос), зерняткових (яблуня, груша) та ягідних культур перелітають у сад, де здатні пошкодити до 90% квіток. Пізніше переходять на ріпак та квітучі бур’яни.

Для контролю чисельності жуків Юрій Баранчук радить проводити хімічні обробки.

Водночас при здійсненні цих заходів потрібно бути дуже обережними, оскільки масова поява шкідника збігається в часі з цвітінням більшості культур — в період медозбору. Обробки потрібно проводити до початку цвітіння культур: на плодових культурах — у фазу відокремлення пуп’янків — рожевий пуп’янок, на ріпаку — з появою жовтого пуп’янка.

«У будь-яких випадках слід застосовувати малотоксичні для бджіл інсектициди у бренду DEFENDA це препарати Атік (ацетаміприд, 200 г/кг) (0,10-0,12 кг/га) або Синерид (тіаклоприд, 240 г/л) (0,30-0,40 л/га) з обов’язковим додаванням ПАР Супер Мачо (Модифікований поліефір трісілоксан 85% + аллілоксіполіетиленгліколь 15%) 0,1 л/га, що дасть можливість підвищити ефективності роботи препаратів», — підсумував Юрій Баранчук.