Господарство на Чернігівщині зробило ставку на пшеницю, гречку, кукурудзу і ріпак

Про це йдеться у публікації «Новини Городнянщини».

«СТОВ «Тупичівське» завжди було в авангарді сільськогосподарського виробництва як за часів Городнянського району, так і нині – у рідній Тупичівській громаді. Через більшість викликів у своїй історії господарство пройшло достойно, і навіть кілька реформ в аграрній галузі не призвели до його закриття чи зникнення. Товариство змінювало акценти і профілі діяльності, його керівництво завжди пильно слідкувало за ринковими тенденціями, завдяки чому тупичівським аграріям вдавалося заробляти на своїй землі», — йдеться у повідомленні.

Найбільшою кризою для сільгосппідприємства стало повномасштабне вторгнення з подальшою окупацією села. Офіс товариства рашисти захопили одним із перших, і перетворили на чи то на базу, чи то на штаб. Годі й казати, що після такого нашестя в офісних приміщеннях мало що вціліло — бо «асвабадітєлі» покрали все, що можна було винести.

«Холодильник обмотали скотчем, але, певно, не придумали куди завантажити. Так і кинули посеред офісу. Проте на таборі нашкодили ще більше — повидирали екрани з новітніх тракторів і комбайна, зірвали все електрообладнання з міді, а понакопували на території такого, що ми довго все це заривали на тракторному стані і на подвір’ї контори», — пригадав директор товариства Володимир Авдєйко.

Окупація також стала головним чинником відмови від тваринництва. Корівники підприємства окупанти обстріляли з танка. Доярки і телятниці не завжди мали можливість потрапити на ферму, тому корови не мали ритмічного харчування. Так само неритмічно і нерегулярно відбувалось і доїння, тому більшість тварин втратили свої кондиційні якості. Важке рішення далося непросто, однак, щоб вижити, підприємству його довелось приймати — корів продали, а від тваринництва поки що відмовились.

Читати по темі: АгроЕкспедиція Посівна 2023 на Півночі: технології вирощування ярих та озимих культур на Чернігівщині і Київщині

Нині керівництво СТОВ не відкидає можливості відродити ферму, проте це потребуватиме додаткових коштів, які ще треба заробити. Допомогло б такому відродженню й відновлення роботи місцевого спиртозаводу, який у кращі часи постачав барду і зерновий концентрат для кормів худобі.

Тому поки СТОВ «Тупичівське» сконцентрувало всі свої зусилля на рослинництві. Профіль не змінювали — господарство лишається традиційно зерновим. Цьогоріч зробили ставку на пшеницю, гречку, кукурудзу і ріпак. Отримали добрий врожай, але ринок зерна «просів», а ціни на більшість зернових впали так, що й перебачити таке було важко. І це при системному зростанні цін на добрива, запчастини і паливо-мастильні матеріали.

Читати по темі: Урожайність, вологовіддача, відповідь на живлення — тренди вимог до гібридів кукурудзи на Чернігівщині

Стратегію наступного року почали закладати вже цьогоріч. Площі озимини збільшили вдвічі, посіявши 500 гектарів пшениці й 300 ріпаку. Над весняною посівною ще розмірковують — можливо, будуть соняшник і кукурудза, а, можливо, ще й посіють сою, на яку є стабільний попит і ціна.

Олена Басанець, SuperAgronom.com