Соя без азоту та без склеротинії — Юрій Дробязко дав поради щодо вирощування бобової

Під сою, зазначає Юрій Дробязко, не потрібно вносити жодного кілограма азоту, якщо була правильно проведена інокуляція.

«Я не вношу азот на сою з 2002 року. В 2003 році я також припинив вирощувати ГМ-сою. Вся соя в мене посіяна без будь-яких добрив, вся квасоля також, при цьому я зараз бачу, що це помилка. Але купувати калій по 1000 $/т в мене рука не піднімається. Зараз ціни в доларах опустилися, тому з цього року я добрива по гектарній сітці вношу. Калій для сої потрібен на старті, але тільки в безхлорній формі. Я купую сульфат калію, бо той же монокалій фосфат дуже дорого коштує. Краще купити моноамоній фосфат 12:62 водорозчинний негранульований і сульфат калію водорозчинний. І змішувати в допустимому для себе співвідношенні, ось готовий рецепт стартового добрива на сою. Також, залежно від ситуації на полі, можна додати в стартове добриво для сої трохи сульфату марганцю або бору. Це залежно від того, чи потребує ваша соя цих елементів», — розповів він.

Юрій Дробязко вважає, що на початкових етапах росту та розвитку азотні добрива скоріше заважають сої, адже гальмують інокуляцію. Сенс зробити азотне підживлення він бачить лише на кінцевих етапах вегетації, тобто приблизно в серпні і то за умови, що соя на зрошенні або ж в дощову погоду.

«Коли немає роси, але за день-два з великою вірогідністю має йти дощ, можна внести розкидачем селітру. Але лише тоді, коли бульбочки вже не працюють. Тобто спочатку треба подивитися на ці самі бульбочки: якщо вони зелені всередині, значить, вже не працюють, і підживлення буде доречним. Але в суху погоду без дощів воно також не матиме сенсу», — каже пан Юрій.

Також він радить додавати в десикант для сої трохи карбаміду — так і десикант буде працювати краще, і є можливість дещо «підтягнути» протеїн в зерні.

При цьому занадто перейматися високим вмістом протеїну в сої він також не радить, адже наразі премію за підвищений вміст протеїну виробникам не платять, як це було раніше. Юрій Дробязко вважає, що достатнім показником буде 32-34%.

Вирощуючи сою на деяких полях в монокультурі, він не проводить там навіть інокуляцію, адже соя в монокультурі і без цих заходів показує гарну урожайність.

«Урожайність сої зростає 3 роки поспіль, якщо контролювати склеротинію. Я не робив інокуляцію на полі, де соя була посіяна в монокультурі. Для контролю склеротинії застосовую карбендазим на ранніх стадіях та боскалід, коли з’являються боби, щоб не було післядії. Якщо сівозміна кукурудза-соя, раз на 10 років треба сіяти на такому полі культури соя-пшениця-кукурудза, пройти через дві злакові культури, щоб «почистити» все поле від склероцій. І бажано на цих злакових культурах повністю знищувати дводольні бур’яни, які переносять склеротинію. Якщо на полі є ваточник, потрібно двічі підряд сіяти кукурудзу. На першій кукурудзі внести мезотріон на 7-8-й листок культури, оскільки на сої наступного року буде помітна післядія, сіяти на такому полі потрібно  знову кукурудзу або пшеницю. Мезотріон 480 г/л треба брати 0,32-0,33 л/га. Добре прибирає ваточник, але потім потрібно сіяти злакову культуру для уникнення післядії. На сою і соняшник не буде післядії лише при нормі внесення мезотріону 480 г/л 0,15 л/га. Чим вище рН ґрунту, тим сильніша післядія, чим кисліший ґрунт, тим післядія нижча. З імідазолінами ситуація зворотна, найбільшу післядію вони демонструють саме на кислих ґрунтах», — пояснив Юрій Дробязко.