Раціональне внесення добрив. Технологія від Юрія Дробязко

«Головна мета моєї системи вирощування — отримувати не максимально можливий врожай зерна, а отримувати максимально дешеву тонну цього зерна. Тобто на першому місці — рентабельність та доцільність, а рекорди та захмарні врожаї вже десь на другому плані», — говорить пан Юрій.

Розумне внесення добрив

На думку Юрія Дробязко, існує два шляхи розумного внесення добрив:

1. Шлях найшвидший: під кукурудзу, пшеницю та соняшник внести азот в тій чи іншій формі, під сою азот не потрібен, достатньо лише інокуляції. Ніяких інших добрив без особливої потреби вносити не потрібно. Особисто він вносить додатково лише цинк під кукурудзу, і все.
2. Шлях виважений та прагматичний: зробити аналіз ґрунту у лабораторії, вартій довіри. Отримати результати аналізу та рекомендації лабораторії щодо поліпшення стану ґрунту. Оцінити можливості практичної реалізації цих порад та діяти.

«Коли ви отримуєте рекомендацію від фахівців лабораторії, не поспішайте одразу робити точно так, як вам радять. У першу чергу подивіться та прорахуйте, наскільки це доцільно фінансово та практично. Я свого часу бачив дуже цікавий документ — моєму другові дали рекомендації щодо поліпшення стану ґрунту в одній з російських лабораторій. Потрібно було внести добрив приблизно на 600 доларів на гектар під кукурудзу. І це при запланованій врожайності культури 8 т/га! Тому дивіться, щоб та експертна рекомендація не виявилася цілковитим фінансовим абсурдом», — радить Юрій Дробязко.

На квадроциклі та з прутами розберемося із ґрунтами

Щоб аналіз ґрунту у лабораторії дав дійсно коректні результати та був корисним на практиці, потрібно правильно відібрати зразки. Тобто пройти кожне поле по діагоналі, у визначених точках відібрати проби, поставити на них відповідні відмітки та передати для аналізу.

Будемо відверті: людина, котру агроном відправить відбирати проби, може просто полінуватися робити це добросовісно і набере землі десь по краях поля. Особливо ця проблема реальна, коли землі багато та потрібно взяти багато зразків. Юрій Дробязко пропонує два шляхи вирішення проблеми коректного відбору зразків, які він вже запровадив у своїх господарствах:

1. Надати відбирачеві квадроцикл з усім необхідним для відбору знаряддям. Проїхати поле на квадроциклі — зовсім не те саме, що пройти його пішки. «Людині хоча б буде цікаво та не так марудно», — сміється Юрій Геннадійович.
2. Видати відбирачеві зв’язку тонких довгих прутів, які він повинен втикати у землю на місцях відбору проб. Потім за допомогою бінокля по цим прутам можна буде легко відстежити, чи пройшов відбирач поле як годиться, чи десь-таки «зхалтурив». «Метод дешевий та дієвий, єдиний мінус — якщо у вас дуже багато землі, відбирача можна просто заганяти», — жартує Дробязко.

Існує ще один, третій, шлях: запросити спеціалістів з лабораторії, які самі коректно відберуть потрібні проби у визначених точках. Це досить вартісна послуга, проте у тому випадку, коли потрібен дійсно якісний результат, цілком можна нею скористатися.

«Але цим слід скористатися лише у тому разі, коли ви налаштовані йти до кінця. Тобто не лише отримати результати аналізу, але й врахувати їх у своїй роботі, і виконати (у розумних межах) рекомендації лабораторії. Інакше вся процедура позбавлена сенсу».

Селітра чи карбамід?

Весна цього року видалася ранньою, тому багато агрономів уже в полях — підживлюють озимину, закривають вологу, дехто навіть дискує. Юрій Дробязко радить підживлювати озимі аміачною селітрою. Це «швидкий» нітрат, який культура отримає практично одразу, тобто швидше почне рости та набиратися сил після перезимівлі. Якщо ж потрібно внести азотне добриво під кукурудзу чи соняшник, які сіятимуться пізніше, можна вибирати за ціною. Можна порахувати, що буде дешевше — селітра чи карбамід, та вносити, виходячи саме з ціни.

«Проте різниця у ціні у 10% є несуттєвою, у цьому випадку все ж краще віддати перевагу саме аміачній селітрі. Вносити карбамід є сенс лише у тому випадку, коли різниця у вартості складає 20%-30%. На піщаних ґрунтах я раджу вносити комбінацію селітри й карбаміду», — говорить Юрій Геннадійович.

Різницю у вартості слід рахувати коректно: порівнювати ціну не власне добрива, а діючої речовини у ньому. Карбамід містить 46,2% азоту, аміачна селітра — 34,4%. Тому вартість карбаміду потрібно помножити на коефіцієнт 0,462, а вартість селітри на коефіцієнт 0,344. І порівнювати вже отримані цифри.

«Під кукурудзу я вношу азот наступним чином: восени або взимку, поки ще мало снігу, на рівні поля я вношу карбамід. Навесні купую (точніше, бронюю у постачальника) по 100 кг аміачної селітри на кожен гектар поля. Якщо весна затяжна та холодна, я додатково вношу цю селітру, щоб молоді рослини могли отримати «швидкий та свіжий» нітрат. Якщо ж говорити про озиму пшеницю, то найбільш вдала схема для ранньовесняного підживлення — внести одразу селітру та карбамід. Можна внести 150 кг/га аміачної селітри та 200 кг/га карбаміду, і це вже буде достатнє живлення майже до кінця вегетації. Рослини отримають «швидкий» нітрат з селітри, а карбамід буде поступово розкладатися у ґрунті, підживлюючи рослину у більш пізні терміни. Тобто у фазі виходу в трубку вже не доведеться заходити в поле», — радить Юрій Дробязко.

Ранньою весною польові роботи ще майже не ведуться, тому комбіноване внесення добрив проводити досить зручно. Причому Юрій Дробязко рекомендує робити два внесення: селітру та карбамід розкидати на полях окремо. Адже гранули у добрив різні і розкидач важко відрегулювати таким чином, щоб він обидва добрива одночасно вносив рівномірно.

А що ж КАС та інші азотовмісні добрива?

Про КАС Юрій Дробязко одразу рішуче говорить: у своїх господарствах його не застосовує і застосовувати не збирається, хоча всі умови для зберігання рідких добрив у нього є, логістика продумана та налагоджена вже давно. Причина такого рішення проста: Юрій Геннадійович не впевнений у якості цього виду добрива.

«З чого зазвичай роблять КАС? З карбаміду, який має підвищений вміст біурету (а вже в КАС його вміст ніяк не нормується) та з цієї причини погано продається. З сульфату амонію та аміачної селітри, які вже так залежалися у складських приміщеннях, що будь-який товарний вигляд втратили. Будь-які азотовмісні добрива, що з якихось причин намокли та не можуть бути продані у такому вигляді на грунтах, що не містять достатню кількість сірки. На мій погляд, КАС — це такий собі сміттєзбірник, в який недобросовісні ділки, до того ж, можуть додати сіль для збільшення густини. Якщо в мене залежиться селітра чи карбамід, я їх сам розведу, я хоч солі собі в добриво не сипатиму», — напівжартома говорить Юрій Дробязко.

Спікер висловив свою думку і про інші азотовмісні добрива:

• Сульфат амонію. Містить, окрім азоту, 20% сірки, тому його доцільно вносити лише у тому випадку, коли у ґрунті спостерігається дефіцит цього елементу. При цьому не гранульоване добриво вносити дуже важко, його майже неможливо розкидати рівномірно — а отже, і підживлення поля вийде «смугастим». Гранульоване ж коштує дуже дорого, ціна зводить нанівець весь сенс внесення.
• Безводний аміак. У нього є плюси — простота внесення та невисока ціна. Але є й вагомі мінуси — він згубно впливає на ґрунтову мікрофлору, процес внесення неможливо проконтролювати повністю, для хорошого внесення потрібно робити додаткові технологічні операції з вирівнювання поля. На думку власника «АТК», мінуси у цьому випадку переважають плюси.
• Вапнякова селітра. Її подекуди застосовують з метою не лише підживити культуру, але й знизити рН ґрунту. Насправді ж її корисність у зниженні кислотності ґрунтів майже нульова, адже для того, щоб дійсно нейтралізувати надто кисле середовище, знадобиться вносити по 6-8 т/га селітри. Звісно, робити настільки складну та вартісну операцію ніхто не буде.

Думай та рахуй – отримаєш результат!

Перш ніж щось взагалі вносити у ґрунт та розраховувати якісь норми, Юрій Дробязко радить повністю уявити собі, що таке гектар. Для цього можна скористатися простою формулою: узяти глибину будь-якого коренезаселеного шару ґрунту (наприклад, 60 см) та помножити на кількість квадратних метрів у гектарі (10 000). У результаті отримуємо 6000 кубічних метрів ґрунту, а це майже 9 млн кг, або ж 9000 тонн!

У такому об’ємі ґрунту вже містяться основні елементи, тому потрібно рахувати їхню кількість, перш ніж приймати рішення про внесення тих чи інших добрив. Наприклад, середній вміст кальцію у ґрунті складає 4000 РРМ, тобто 36 000 кг (1РРМ=9 кг). Тобто у ґрунті вже є 36 тонн кальцію, і ті 10-20 кг, які ви до нього додасте внесенням 200-400 кг вапнякової селітри, абсолютно ні на що не вплинуть.

«Оскільки ми вже підійшли до цієї формули, то я вам ще трохи про неї розповім на прикладі славнозвісних гуматів. Це дійсно гарна та корисна річ, яка реально діє… десь у Єгипті, де у ґрунті вміст гумусу практично нульовий. На наших ґрунтах, з вмістом гумусу у середньому 2%, внесення гуматів має швидше ефект плацебо, тобто заспокійливо діє на агронома та землевласника. Порахуйте: на одному вашому гектарі з його 9 млн кг ґрунту вже лежить 90 тонн гуматів. І от ви внесете туди ще 1,5 кг вартістю приблизно 15 доларів. Допоможе вам таке внесення? Дуже сумніваюсь», — говорить Юрій Дробязко.

Знаючи, що таке гектар у чисельному вираженні, можна розумно та виважено підходити до внесення будь-яких елементів та добрив, вважає фахівець.

«Існує дуже багато людей, які залишаються дітьми впродовж всього життя. Вони вже начебто й не вірять у діда Мороза, проте продовжують вірити у якесь чудо. Але займаючись такою прагматичною справою, як землеробство, бездумно вірити в чудеса не можна. Нема таких «чарівних» засобів, які ви внесете — й одразу вирішите всі свої проблеми. Коли ви знаєте, що таке гектар, коли ви знаєте, скільки і яких речовин у ньому міститься, ви вже можете розумно планувати, не розраховуючи ні на чудо, ні на діда Мороза. Ви змінюєте баланс речовин у ґрунті, вносячи 20%-30% певної речовини. Усе, що менше, баланс ніяк не змінить. Не варто й гроші витрачати», — підсумовує Юрій Геннадійович.

Внесення добрив та весняне підживлення, як знає кожен агроном, це лише початок довгого та складного процесу вирощування культури. Про вирощування та обробіток грунту, про особливості застосування ЗЗР та ще багато цікавих і дійсно корисних речей від Юрія Дробязко читайте незабаром на SuperAgronom.com.

Олена Басанець, SuperAgronom.com