Роль калію в підживленні ріпаку та сумісність з іншими поживними елементами — пояснив експерт

Про це йдеться в матеріалі «Мікроелементи для озимого ріпаку: ознаки дефіциту, побудова живлення та правильний підхід» на SuperAgronom.com.

Автор статті Alex Feldman, експерт із живлення рослин, зазначає, що доступний рослинам калій — це катіон, К+, що фіксується ГВК, ґрунтовими колоїдами та надходить до рослин переважно шляхом іонообміну (дифузії). За дефіциту вологи, засвоєння К різко знижується, навіть за високого його вмісту в ґрунті. 

«Калій, як і фосфор, мобільний в організмі рослин, тому його дефіцит проявляється спочатку на старих нижніх листках, у вигляді крайових опіків та освітлень листкової пластинки, рослини втрачають тургор, стають в‘ялими, у фазу стеблування пагін вкорочений. Калій впливає на синтез цукрів, регулює переміщення їх з листя до стебел і коренів, є елементом водного клітинного балансу, тому його доступність восени прямо діє на перезимівлю ріпаків. Перед зимою рослини ріпаку поглинають +- стільки ж калію, як і азоту, 70-120 кг/га К2О, тобто 40-60% загальної потреби. На ґрунтах, що місять переважно піщану фракцію, <6% глини та де за осінньо-зимовий сезон випадає >250 мм опадів — недоцільно вносити та планувати більше калійних добрив, ніж рослини здатні засвоїти до очікуваного зимового спокою», — йдеться у матеріалі. 

Автор наголошує, що решту калію варто перенести на весну (хоча малосніжна і тепла зима, особливо, цього року виключає створення таких умов в Україні). За його словами, загалом, на бідних на калій ґрунтах (чим більш «легший» ґрунт, тим менше там калію, зазвичай, і навпаки — важкі чорноземи Центру і Півдня багаті на цей елемент) є доцільність вносити основний К (калійна сіль, КСІ, сильвініт та ін. порівняно «дешевий» калій) в депозит, під основний обробіток, або інтегрувати в сівозміну, в цілому, під попередники.

Стосовно сумісності калію з іншими елементами в ґрунті, Alex Feldman підкреслює, що тут особливих застережень немає — всі сполуки калію (К — одновалентний катіон) з фосфатами, сульфатами, карбонатами тощо є водорозчинними. Калій доступний в широкому діапазоні рН (>5.5). 

«На кислих і дуже кислих ґрунтах (pH4,5-5 і нижче) на калій негативно впливають алюміній і залізо, їх високі концентрації. На лужних засолених ґрунтах (південні чорноземи), з високим вмістом натрію, останній може створювати калію так звану «катіонну конкуренцію» (для цукрового буряку чи інших коренеплодів, наприклад, натрій може бути взаємозамінним калію). Тому на таких ґрунтах важливо здійснювати хімічну меліорацію, а саме гіпсування (спрощено кажучи, сульфати з гіпсу, за достатньої кількості вологи, утворюють з натрієм водорозчинні сполуки сульфати натрію, що вимиваються в нижні шари ґрунту, за межі основного розміщення кореневої системи с/г культур)», — наголошує експерт.

Читати також: Сівба озимого ріпаку: фактори, що впливають на майбутній урожай

Мінеральні добрива

Вся інформація про мінеральні добрива