Вирощувати енергетичну вербу пропонують на осушених землях колишнього Каховського водосховища

Про це повідомляють ТЕКСТИ.

Зокрема, зазначається, що за річної кількості опадів близько 400 мм пустеля не утвориться.

«Територія колишнього водосховища у перші роки заросте бур’янами. Краще, щоб люди допомогли цьому процесу: засіяли/засадили ці землі рослинністю, наприклад, за допомогою дронів. У майбутньому на частині цих земель можна вирощувати, скажімо, енергетичну вербу, зважаючи на близьке залягання підґрунтових вод», — пропонує науковиця.

Також вона зауважує, що без Каховського водосховища кількість дніпровської води не зменшиться. З Каховського водосховища середньорічні втрати на випаровування становили 1,81 км³, тобто річний стік Дніпра збільшиться на цей об’єм води. Сезонні коливання стоку регулюють 5 дніпровських водосховищ. Під час літньої межені вони мають «спрацьовувати корисний об’єм», тобто спускати воду нижче за течією.

Стосовно зрошення Ольга Гелевера зауважує, що проблема полягає у піднятті води з природного русла Дніпра на висоту близько 10-20 метрів до висоти наявних зараз каналів та водогонів (у тому числі Північнокримського). 

«Потрібно розробити сучасні насосні системи, можливо, мережу невеликих гідротехнічних споруд (ставків) тощо. Сонячні електростанції на землях колишнього водосховища можуть виробляти необхідну електроенергію. Ріки води, які текли по степу (канали) призводили до заболочування і вторинного засолення ґрунтів. Сучасні технології зрошення (краплинний полив) потребують меншої кількості води і дають змогу розвивати інтенсивне землеробство (овочівництво, садівництво), яке є більш прибутковим, ніж вирощування зернових культур», — наголошує вона.

І додає, що з осушенням Каховського водосховища з’явилося 2 тис. км² земель, які можуть приносити користь. Тут можна будувати, розміщувати сонячні електростанції, вирощували певні культури, відновлювати природні ландшафти тощо.