Найвагомішу роль серед мікроелементів для гороху відіграє молібден — фахівці

Як зазначають фахівці Інституту живлення рослин, застосування мікроелементів збільшує енергію проростання насіння, прискорює розвиток зародкових корінців та позитивно впливає на подальші ростові процеси, що протікають у рослині. Окрім впливу на кількісні показники врожаю, мікроелементи також поліпшують і його якість.

Тож якщо їх вміст у ґрунті менше 0,3 мг/кг, то внесення обов’язкове.

Найбільш вагома роль серед мікроелементів у вирощуванні гороху належить молібдену, адже він впливає на симбіотичну азотфіксацію. Приріст врожаю завдяки застосуванню молібдену може становити 0,3-0,4 т/га. А його загальний ефект прирівнюється ефекту від внесення близько 30 кг/га діючої речовини азоту. Під час обробки насіння молібден вносять у вигляді молібденовокислого амонію у нормі 250-500 г/т насіння, а під час обприскування посівів — у нормі 150-200 г/га.

Бор, як і молібден, поліпшує надходження азоту в рослини гороху. Цей елемент може принести приріст врожаю близько 0,2-0,4 т/га. У разі його нестачі коренева система розвивається слабо, корінці загнивають, порушується ріст надземних органів, відмирає точка росту. Вносять бор у вигляді борної кислоти у дозах 250-500 г/т під час обробки насіння та 200-300 г/га під час внесення по вегетації.

Цинк сприяє більш ефективному засвоєнню рослинами гороху калію та магнію. Найпоширенішим цинковмісним добривом є сірчанокислий цинк. Під час обробки насіння норма внесення становить 500-1000 г/т, під час внесення по вегетації — 200-300 г/га.

Мідь впливає на азотний обмін у рослинах та бере активну участь у процесі фотосинтезу. Особливо ефективним її застосування є на дерново-підзолистих ґрунтах. Застосовують її найчастіше у вигляді сірчанокислої міді з дозою 500-1000 г/т насіння або 200-300 г/га посівів.

Крім того, фахівці зауважують, що забезпечити потребу гороху в мікроелементах також можуть допомогти комплексні мікродобрива, які мають відповідно збалансований склад. Основні їх переваги:

• високий коефіцієнт використання рослинами елементів живлення;
• повна реалізація потенціалу сільськогосподарських культур;
• підвищення кількісних та якісних показників врожайності;
• покращення толерантності рослин до стресових чинників.

Фахівці Інституту живлення рослин додають, що ефективність використання добрив у вирощуванні гороху залежить від багатьох факторів. Зокрема від хімічних та фізичних властивостей ґрунту, його вологості, термінів, способів та доз внесення, особливостей удобрення попередника, рівня забур’яненості, тощо. Лише повне та комплексне врахування усіх вищенаведених чинників, дозволить розробити таку систему живлення гороху, яка в підсумку приведе то високих та сталих врожаїв, належної якості.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас