Покривні культури допомагають зекономити до 15 кг/га азоту — закордонний досвід

Підготував SuperAgronom.com за матеріалами fwi.co.uk.

З досліджень науковців відомо, що при вирощуванні бобових культур в якості покривних, ґрунт насичуються азотом. Зернові культури, такі як овес і ячмінь, сприяють накопиченню вуглецю в ґрунті. Якщо знайти баланс, змішуючи зернові з бобовими, можна сприяти накопиченню вуглецю і азоту в ґрунті. Також покривні культури допомагають ґрунтам утримувати дощову воду і сприяють зменшенню негативного впливу водної та вітрової ерозії.

Варто зазначити, що існують сотні доступних сортів покривних культур. Більшість з них мають подвійний характер застосування. У своїх експериментах аграрій з Гемпшира Ян Маргеттс спробував міксувати різні сорти покривних між собою для отримання бажаного результату. Зокрема, він прагнув, щоб покривні поглинали будь-який надлишок азоту, що залишається після збирання врожаю, акумулювали його і збагачували ґрунт перед сівбою основних культур.

На полях англійського підприємця щороку засіюється 840 га. На кожен гектар він вносить 130 кг азоту і планує знижувати цей показник до 115 кг за рахунок азотфіксуючих рослин. Найефективнішою покривною культурою він вважає редьку, яка може затримувати до 200 кг/га азоту для віддачі його навесні. Для прикладу, гола стерня зберігає лише близько 10-15 кг/га азоту до лютого.

«Виробникам важливо зберігати цінні поживні речовини, інакше дорогі азотні добрива, які залишилися невикористаними після збору врожаю, будуть втрачені через вимивання восени та взимку», — каже пан Маргеттс.

Його колега Вілл Мойнен каже, що мікс з п’яти покривних культур — це «солодке місце», щоб отримати найкращі врожаї. Він зазначає, що капустяні, такі як олійна редька, є найкращим засобом переробки поживних речовин, а в поєднанні з фацелією та льоном можна отримати досить непоганий результат.

Разом з фацелією та олійною редькою аграрії, за 12 років практики, вирощували також озимий овес, жито, гірчицю і вику що також дає гарні результати.

Найбільшу увагу пан Мойнен приділяє тому, коли саме поживні речовини, акумульовані покривними культурами, будуть доступні для наступних посівів. За його словами, найшвидше приносять користь ті культури, що випасаються худобою.

Читати по темі: Вплив покривних культур на боротьбу з бур'янами (американський досвід)

«Головне — не давати худобі з’їсти всі посіви: пасти третину, затоптати третину і залишити третину», — зазначає аграрій.

Він додає, що покривні культури створюють більш стійкі ґрунти, щоб впоратися з наслідками зміни клімату, особливо з нерегулярними потужними опадами, і вони можуть призвести до збільшення чисельності черв’яків, які роблять ґрунт рихлішим та родючішим.

«Час сівби є ключовим. Пізніше посіяна покривна культура, закладена в землю в перший тиждень вересня, зберігає на 50% менше азоту, ніж посіяна трьома тижнями раніше — в середині серпня», — розповідає англійський аграрій Тім Кларк, радник консультативної групи з питань сільського господарства та дикої природи (FWAG) South East.

За його словами, 180 кг/га добрив вноситься на озиму пшеницю, поглинання становить лише 55-60%, тому покривні культури життєво необхідні для акумуляції зайвого азоту після збору врожаю.

©Микола Деркач, SuperAgronom.com, 2022

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій