Українському винограду загрожує нова небезпечна хвороба

Про це повідомила прес-служба ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області.

Інфекція Пірса — бактеріальна хвороба, включена до переліку регульованих шкідливих організмів списку А-1  збудником якої є грам-негативна, патогенна бактерія  Xylella fastidiosa Well et al. Збудник  уражує 359 видів деревних та трав’янистих  рослин, що належать до 75 родин. Симптоми прояву залежать від господарів і комбінацій штамів бактерії. Багато видів рослин є безсимптомними носіями, що сприяє поширенню інфекції. Головною рослиною-господарем є виноград.

«Найбільш характерними симптомами первинного прояву інфекції є опік листків. На початковій стадії помітне раптове висихання або «обпікання» (листя злегка жовтіє або червоніє по краях у білих і червоних сортів винограду відповідно). Згодом краї листка раптово сохнуть, біля відмерлої тканини утворюється хлоротична зона, тоді як інша частина листкової пластинки залишається зеленою. Засихання листків триває кілька днів або тижнів, залишаючи на них низку скупчених зон зміненого кольору і відмерлої тканини», — йдеться у матеріалі.

Збудник бактеріозу проникає в судини ксилеми винограду блокуючи транспортування мінеральних поживних речовин та води, порушує нормальний перебіг фізіологічних процесів в рослинах.

У хворих кущів початок вегетації затримується. Пагони виростають викривленими, плямистими, зелено-коричневими. Міжвузля укорочені, бруньки розпускаються із запізненням, нерівномірно, ріст пагонів пригнічений. У наступні роки уражені рослини розвиваються повільно, при цьому утворюються слабкі хлоротичні пагони, що залишаються життєздатними впродовж одного-двох вегетаційних періодів.

Під час цвітіння спостерігається осипання почорнілих суцвіть та дрібних зав’язей. Ягоди передчасно забарвлюються, розм’якшуються та опадають.   На пізній стадії розвитку хвороби відбувається відмирання кореневої системи слідом за відмиранням надземної частини виноградної лози.

Потенційні втрати врожаю на уражених кущах винограду можуть сягати 50-80%. Розповсюдження захворювання відбувається із зараженим садивним матеріалом: саджанцями та живцями. Між рослинами бактерія переноситься численними видами комах, які живляться ксилемним соком.

Фітосанітарні заходи при імпорті:

• Забороняється ввезення садивного матеріалу із заражених зон країн розповсюдження захворювання.
• Обов’язковий фітосанітарний огляд та лабораторна експертиза саджанців, що поступають в країну з-за кордону.
• У разі виявлення захворювання вантаж підлягає поверненню, а при неможливості повернення — вилученню та знищенню.

Фітосанітарні заходи при вирощуванні:

• Заготовку прищеп слід проводити тільки із здорових кущів в господарствах, перевірених на відсутність хвороби.
• У період вегетації необхідно щорічно обстежувати усі насадження, насамперед розсадники, де вирощують садивний і прищепний матеріал, до початку реалізації з них продукції.
• Необхідно проводити дезінфікування технічних засобів та інвентарю при проведенні обрізання кущів, обмежити чисельність бур’янів, що є природними резерваторами хвороби.

Довідник хвороб

Довідник хвороб сільськогосподарських культур