Оцінка стану озимих культур під час перезимівлі — основні методи

21 січня 2021
850
Оцінка стану озимих культур під час перезимівлі — основні методи
1

Стани рослин за морфофізіологічними ознаками

Умови перезимівлі озимих культур впливають на майбутню «долю» посівів: як рослини розвиватимуться надалі, у весняно-літній період, та й зрештою на величину і якість врожаю. Тому дуже важливо впродовж зими слідкувати за станом посівів і заздалегідь підготуватися до заходів, які потрібно буде проводити навесні.

На основі комплексу морфофізіологічних ознак рослини розділяють на чотири групи: сильні (потужні), середні, слабкі та загиблі.

2

Стани посівів

Визначаючи життєздатність рослин в зимовий час, посіви зазвичай оцінюють за трьома категоріями станів: добрий, задовільний і незадовільний.

Вважають, що посіви перебувають в доброму стані за наявності життєздатних рослин не менше 90%. Ймовірність виживання рослин на таких посівах у період після відновлення весняної вегетації і до дозрівання може перевищувати 70-75 %, що повинно сприяти формуванню високопродуктивного стеблостою і отриманню високого урожаю.

Стан посівів вважають задовільним за наявності у середньому 70-80 % життєздатних рослин. Прогнозована ймовірність виживання рослин може наближатися чи дещо перевищувати 60 %. Фактична збереженість рослин і формування продуктивного стеблостою може суттєво змінюватися в ту чи іншу сторону в залежності від зовнішніх факторів і технологічних заходів у період догляду за посівами.

Якщо на посівах питома вага життєздатних рослин значно нижча 50 %, то такий стан посівів вважають незадовільним.

Для визначення життєдіяльності в зимовий і ранньовесняний періоди на посівах відбирають спеціальні зразки. Місця для відбору зразків потрібно вибирати типові заздалегідь, ще восени під час суцільного обстеження посівів озимих культур. Визначаючи місця відбору зразків, їх тут же відмічають віхами чи високими добре помітними кілками.

Для достовірності отриманих даних потрібно дотримуватися чіткості виконання процедур.

3

1. Монолітний метод оцінювання

На полі вирубують шматки ґрунту — моноліти розмірами 30х30 см з товщиною шару близько 15-20 см. У ньому мають міститись рослини з двох суміжних рядків. У середньому відбирається один моноліт з площі 20-25 га.

Визначаючи місця відбору монолітів, слід враховувати такі умови:

  • стан розвитку рослин та густота посівів мають бути типовими для всього досліджуваного поля;
  • місце взяття проби не може розташовуватись у балках, на схилах чи пагорбах;
  • не слід відбирати проби поблизу лісосмуг.

Якщо на полі є сніг, то потрібно заміряти висоту снігового покриву, так само і за наявності льодової кірки — її товщину також обов’язково заміряють.

Після вирубування моноліт відразу поміщають у спеціальний ящик та вкривають його таким чином, щоб рослини при транспортуванні не пошкоджувались. Розморожувати моноліт потрібно поступово, спочатку у приміщенні з температурою повітря не вище 5-10°C. Після відтанення ящик можна переносити до приміщення з температурою 18-20°C.

Попереднє оцінювання можна провести вже на 8-10-й день, остаточне — на 15-20-й. Протягом цього часу рослини обов’язково поливають водою кімнатної температури та стежать, щоб не було ні перезволоження, ні пересихання ґрунту.

Щоб оцінити стан рослин, їх обережно виймають з ґрунту, промивають водою корінці та розділяють живі й загиблі паростки. Потім підраховують кількість загиблих рослин і обчислюють цей показник для загального стану посівів так само, як обчислюється показник зрідженості:

Х = (А : В) х 100,

де

  • Х — життєздатність посіву, %;
  • А — кількість живих рослин у пробі;
  • В — загальна кількість рослин у пробі.

Підсумовуючи показники, отримані при аналізі монолітів, виводять середній відсоток загибелі рослин на тому чи іншому полі.

4

2. Водний метод (прискорений)

За його допомогою життєздатність рослин можна визначити протягом тижня, тобто в два рази швидше, ніж за допомогою методу монолітів, однак його надійність дещо нижча.

Суть водного методу полягає в тому, що зразки рослин з ґрунтом відбирають на глибину до 10 см на двох суміжних рядках довжиною приблизно по 50 см. Ґрунт з рослинами виймають (при вирубуванні) окремими шматками, складають в ящики чи корзини, утеплюють і транспортують у приміщення для розмерзання (так само, як при монолітному методі). До кожного зразка додають відповідну етикетку.

Для дослідження необхідно відбирати в різних місцях поля не менше 3-4 зразків. Після розмерзання ґрунту вибирають всі рослини у зразку (за винятком пошкоджених під час вирубування) і промивають їх водою кімнатної температури. Потім зрізають пагони та листки на відстані 5-6 см від вузла кущення. У добре розвинених розкущених рослинах підрізають також корінці так, щоб від вузла кущення до місця зрізу лишалося 3-4 см.

Підготовлені таким чином рослини кожного зразка розміщують в окремі ванночки чи миски так, щоб вони були вкриті водою на 2-3 см вище вузла кущення (коріння і нижня частина вузла кущіння мають перебувати у воді).

Рослини відрощують в чистому добре освітленому приміщенні з температурою 15-20°С, воду необхідно міняти кожні два дні.

Ознаки відростання життєздатних рослин стають помітними з перших днів (на 2-3-й день) перебування їх в теплому приміщенні. Остаточні результати відрощування можна підрахувати на 7-й день після відбору зразків у полі. Життєздатні рослини активно відростають, утворюють нові листки і коріння, пошкоджені відростають слабо, а ті що загинули взагалі не утворюють нових листків і коренів. В сумнівних випадках строк відрощування рослин можна продовжити на тиждень.

Відсоток загибелі рослин розраховують так само, і при монолітному методі.

5

3. Метод цукрового розчину

Його застосовують, якщо потрібно терміново визначити стан посівів.

Рослини, відібрані й підготовлені таким саме способом, як для водного методу, спочатку відрощують протягом 13-15 год. у 2 %-му цукровому розчині (20 г цукру на 1 л води), після чого розчин замінюють водою.

Життєздатність рослин визначають на 4-5-й день після початку відрощування.

 
6

4. Метод забарвлення тканин

Зрізи відібраних рослин фарбують у 0,1% розчині кислого фуксину через стеблові конуси наростання та основи пагонів. Живі рослини при цьому не змінюють колір зрізів та клітин конусів, загиблі та пошкоджені міняють забарвлення на рожево-буре. Рівень пошкодження конуса оцінюють за п’ятибальною шкалою:

  • Бурий зморшкуватий конус — рослина нежива.
  • Конус має рожевувато-буре забарвлення — може спостерігатись слабкий тургор.
  • Конус білий и непрозорий, при цьому він ще залишається живими та не втратив тургору.
  • Конус напівпрозорий — тургорний.
  • Конус прозорий — тургорний, живий.

Для цього методу можна застосовувати й інший реактив — 0,5 % розчин тетразолу (трифенілтетразол-хлориду). Відібрані в полі зразки приносять у приміщення, розморожують і промивають рослини водою. Після цього коріння і листки рослин відрізають так, щоб від основи вузла кущення лишалось 3-5 мм. Підготовлені таким чином відрізки рослин (вузли кущіння) складають в чашки Петрі чи скляночки, заливають 0,5 % розчином тетразолу з таким розрахунком, щоб розчин покривав рослини на 0,5-1,0 см та поміщають на 1 годину в термостат з температурою 40 °С. Якщо немає термостата, зразки можна тримати в кімнаті з температурою біля 20 °С протягом 4 годин. Тетразол на світлі розкладається, тому посудини закривають темним матеріалом. Потім зразки аналізують. В цьому разі клітини тканин живих рослин чітко забарвлюються в червоно-малиновий колір. Якщо у вузлі кущення налічується 1-2 пагони, які не забарвилися в розчині тетразолу, то такі рослини вважаються пошкодженими.

Читати по темі: Перезимівля озимого ріпаку: фактори, що на неї впливають

7

5. Оцінювання за конусом наростання

Для оцінювання за цим методом рослини (з кожної проби достатньо взяти по 5-10 рослин) після відтанення обрізають: стебла з листками на відстані 5-6 см від вузла кущення, корені — на відстані 2 см. Обрізані рослини поміщають до ємності, наполовину заповненої водою, вертикально. Для кожної окремої проби потрібно підготувати свою ємність.

Через головний та бічні пагони роблять надріз гострим лезом, причому робити його потрібно так, щоб не пошкодити конус наростання — дещо збоку, а не по центру. Недорозвинені листки, що прикривають конус, обережно видаляють голкою, сам конус обстежують за допомогою лупи. Залежно від стану конусу, рослини оцінюють за 3-бальною шкалою:

  • Конус бурий, зморщений, мертвий, помітні ознаки мацерації.
  • Конус живий, тургорний, але не опалесцентний, мутний та білий.
  • Конус живий, тургорний, прозорий, помітна легка опалесцентність.

Середній бал для кожної групи обчислюють за формулою:

Х = (А х В) : С,

де

  • Х — середній бал для конкретного поля;
  • А — бал, який отримала група рослин;
  • В — кількість рослин у групі;
  • С — загальна кількість рослин у пробі.

8

6. Донський метод

Цей метод дає змогу оцінити стан посівів озимих вже на 2-3-й день після взяття проб. Проби беруть з двох суміжних рядків таким чином, щоб загальна кількість рослин становила не менше 20 (оптимально — 30-50). Під час транспортування зразки слід утеплити.

Відтавати зразки повинні при кімнатній температурі, їх можна одразу поміщати у тепле приміщення. Після відтанення рослинам відрізають корені та листя на відстані 2 см від вузла кущення. Рослини розкладають на шар марлі, яку потім скручують в рулон. Марлевий рулон поміщається в чашку Петрі або іншу скляну ємність із шаром фільтрувального паперу або вати на дні (цей шар потрібно добре змочити водою).

Ємність з рослинами накривають скляною кришкою або поліетиленовою плівкою, щоб створити в ній умови достатнього зволоження. Потім ємність ставлять у тепле місце — з температурою близько 24-26°C.

Через добу можна проводити аналіз стану рослин. Живі рослини за цей час дадуть паростки довжиною близько 0,8 см, також у них буде спостерігатись приріст корінців. Паростки довжиною 0,1-0,3 см свідчать про понижену життєздатність рослин. Відсутність паростків свідчить про загибель рослини.

Потрібно підрахувати відсоток загиблих рослин від загальної їх кількості у пробі.

Популярне

Замовити насіння, пестициди та добрива по безкоштовному телефону:

0800331991