Молочай кипарисовий (Молочай кипарисовый )
Біологічні особливості
Трав’яниста рослина 15-40 см заввишки, що при розламуванні стебла виділяє молочно-білий липкий сік (отруйний для людини). Швидко розростається. Посухостійкий і морозостійкий вид. Квітне у травні-червні, восени — повторно. Квітки мають запашний аромат. Після того як рослина відцвіте, стебла лягають на землю, додатково розростаючись. Плоди достигають у липні.
Багаторічник має велику кількість коротких вегетативних стебел, розгалужених від основи. Вони густо вкриті тонкими листочками, схожими на ніжні голки, які розташовані горизонтально щодо стебла, надаючи молочаю легкість.
Поширення
Молочай кипарисоподібний росте майже по всій території України на степових схилах, відкритих піщаних місцях, щебенистих схилах річок, на полях та біля доріг.
Заходи боротьби
Починати боротьбу потрібно при появі перших паростків, ранньою весною. Необхідно повністю видалити молоді рослини разом з коренем, поки вони не почали проростати глибоко в землю.
Скошувати молочай марно, так як наземна частина рослини швидко відновлюється і йде в ріст з новою силою. Якщо на ранній стадії знищити бур'ян не вдалося, і він почав розростатися по всій території ділянки, слід вдатися до хімікатів.
Стебла: численні, прямостоячі, голі, в нижній частині короткоопушені, з неплідними гілочками.
Листки: вузько-лінійні, сидячі, до основи звужені, тупі, одножилкові; верхівкові — нитковидні.
Суцвіття: квітки жовтого або жовто-зеленого кольору; різностатеві, однодомні, без оцвітини; одна маточкова квітка та 10-12 тичинкових, оточені дзвоникоподібним покривальцем і утворюють невеликі суцвіття, подібні до квітки. Великі суцвіття мають зонтиковидну форму.
Корінь: гіллястий і дуже довгий. Заглиблений далеко в землю, так як рослина віддає перевагу сонячним або притіненим місцям.
Плід: трилопатевий горішок довжиною 3 мм, характеризується дрібною бугристістю.
