Що варто знати про гнилі кошиків соняшнику? Особливості і заходи боротьби

 Найбільш поширена хвороба кошиків — біла гниль, або склеротиніоз, яка минулого року буквально спалахнула після потужних злив наприкінці вегетації соняшника. Сприяли розвитку кошикових хвороб і тривалі посушливі періоди протягом вегетації, які чергувалися зі зливами та заважали обприскуванню якраз-таки у період формування й розвитку кошиків. Залежно від кількості опадів в різних областях України спостерігався розвиток сірої гнилі, бурої сухої гнилі, фузаріозної гнилі, альтернаріозу і пероноспорозу. Про особливості цих хвороб та як побороти їх у полі розповів Сергій Вовк, менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group. 

Біла гниль кошиків: проблема підвищеної вологості під час дозрівання

Біла гниль широко розповсюджена в усіх зонах вирощування соняшнику. Це системне захворювання, яке вражає всі частини рослин. На ранніх етапах розвитку соняшника спостерігається прикоренева форма, спричинена ґрунтовим типом ураження. У пізні фази хвороба розвивається у вигляді стеблової та кошикової форм, спричинених надземним типом ураження аскоспорами гриба, що переносяться вітром.

В результаті ураження втрати врожаю можуть сягати 50-60%, а олія, отримана із зараженого насіння, має гіркий присмак і не рекомендована для споживання.

Впізнати хворобу в посіві не складно. На зворотному боці кошика утворюються світло-коричневі плями, які швидко розростаються і охоплюють більшу частину кошика. Потім утворюється густий білий наліт, що покриває сім'янки і проникає всередину них. Потім, в місцях цього нальоту з'являються темні тверді утворення — склероції. Вони заповнюють частину кошика, а інколи і весь кошик, що набуває вигляду решітки, яка складається із скелету прожилок заповнених склероціями. Уражені сім'янки темніють, руйнуються і стають гіркими на смак.

Склероції можуть проростати в будь-яку пору року, крім зими, тому зараження відбувається протягом всього вегетаційного періоду. Зберігаються вони на уражених рослинних рештках, або як насіннєві домішки. Додатковим джерелом інфекції є заражене насіння, в якому знаходиться грибниця патогена. Грибниця зберігає життєздатність до 6-8 років. Періоди з відносною вологістю понад 60% і температурою 15-25°С є оптимальними для розвитку склеротиніозу.

Сіра гниль кошиків: підвищена вологість — обов’язкова умова прояву

Ще одна хвороба, яка цінує вологу погоду наприкінці вегетації — сіра гниль кошиків. Здатна зріджувати сходи, погіршувати посівні і технологічні якості насіння, знижувати продуктивність рослин, вона, як і біла гниль, проявляється у вигляді трьох форм: кореневої, стеблової і кошикової, а також, у вигляді пліснявіння насіння.                   

Кошикова форма сірої гнилі, як правило, проявляється на зворотному боці кошиків. Уражені частини стають масляно-бурими, розм'якшуються і покриваються сірим нальотом. Втім, ознаки хвороби можуть проявлятись і на лицьовій стороні кошика як висихання частини квіток. При подальшому зараженні кошиків гриб проникає в сім'янку. Оболонка сім'янки стає пухкою і покривається мармуровим нальотом, самі сім'янки загнивають. Всередині насіння та на його поверхні утворюються маленькі чорні склероції. Потім за вологих погодних умов уражений кошик загниває, а за сухих тканини кошика розкришуються. 

Найбільш інтенсивно хвороба розвивається в умовах підвищеної вологості та помірних температур повітря. Кошики уражуються в період цвітіння або відразу після цвітіння, і особливо шкодочинно це відбувається у тому випадку, коли період дозрівання рослин соняшнику співпадає з періодом рясних дощів, випадання рос. За відсутності вологи розвиток хвороби призупиняється, а після випадання опадів знову відновлюється.  

Збудник хвороби може зберігатись на коренях, насінні та пожнивних рештках і уражує рослини соняшнику протягом всього вегетаційного періоду. Крім цього, джерелом інфекції може бути заражений посівний матеріал.

Бура суха гниль кошиків: оптимальні умови — суха і спекотна погода

Проявляється бура суха гниль на початку дозрівання соняшнику і виключно в суху погоду. На кошику з’являються темні коричнево-бурі плями, які можуть поширюватись на весь кошик. Тканини кошиків при цьому висихають, а самі кошики тверднуть, можуть розсипатись на шматочки. Сім'янки злипаються і зупиняються в розвитку, а їх ядро стає гірким і непридатним до вживання на харчові чи кормові цілі. Характерною ознакою хвороби є наявність сіруватого повстяного нальоту на уражених частинах кошика, через що хворобу можна сплутати з сірою гниллю. Втім, в ідентифікації слід зважати на те, що оптимальними умовами для розвитку  бурої сухої гнилі є суха і спекотна погода, а для сірої — волога. 

Зараження бурою сухою гниллю відбувається через ґрунт і насіння, так як патоген зберігається в рослинних рештках та уражених сім'янках. В суху жарку погоду ураженість кошиків інколи досягає 100%, а недобір врожаю складає 50-60% і більше. Інтенсивному розвитку хвороби сприяє вітряна дощова погода і тривалі тумани під час дозрівання рослин, коротка ротація в сівозміні, надмірні дози азотних добрив, загущені посіви.

Фузаріозна суха гниль кошиків: гниль суха, та для розвитку потребує вологи

При дозріванні рослин соняшнику на верхній стороні кошика з'являється рожевий пухкий наліт, який поширюється на поверхню насіння і всередині тканин кошика. Уражений кошик всихає, насіння стає гірким на смак. 

На кошиках фузаріозна суха гниль розвивається у вологу погоду. А при настанні посухи уражені кошики засихають, внаслідок чого утворюються неповноцінні сім'янки. Джерелом інфекції є заражений грунт, в якому спори і склероції гриба можуть зберігатися до 10 років. Додатковим джерелом інфекції є уражене насіння, в якому зберігається грибниця патогена. 

Інтенсивний розвиток хвороби спостерігається на перезволожених кислих ґрунтах, а також при вирощуванні соняшнику після ріпаку. Шкідливість хвороби залежить від фази ураження рослин. Рослини, які інфікувались на ранніх етапах розвитку (фаза сходи-бутонізація), як правило, гинуть. А при ураженні рослин у фазі цвітіння суттєві недобори врожаю та втрата якості насіння. При цьому значно знижується маса 1000 зерен та різко погіршуються технологічні якості насіння.

Альтернаріоз соняшнику: передчасне засихання рослин

Альтернаріозом уражаються всі надземні органи соняшнику, що призводить до передчасного засихання рослин і, як наслідок, зниження врожайності. На кошиках альтернаріоз проявляється у вигляді бурих або чорно-бурих плям різного розміру та форми. Спершу уражуються листки обгортки, а пізніше і саме насіння. За сприятливих вологих умов уражені ділянки вкриваються оксамитово-чорною грибницею. 

Джерелом первинного зараження є уражені рослинні рештки та насіння. Розвитку хвороби сприяє тривала волога погода, рясні роси і температура повітря в межах 15-30°С. 

Пероноспороз: відсутність кошиків, порожні кошики, неповноцінні сім’янки

Рослини відстають у рості, мають деформовані листки і тонкі стебла з хлоротичними плямами та укороченими міжвузлями. На кошиках з’являються ділянки засохлих квіток, а зворотна сторона затвердіває і стає ламкою. Так на кошиках проявляється несправжня борошниста роса, або пероноспороз. Гриб проникає у зав'язі та спричиняє відмирання зародків, що призводить до формування порожніх сім'янок. Це за вторинної інфекції, яка відбувається від рослини до рослини. За первинного зараження (ґрунтового) інфіковані пероноспорозом рослини можуть взагалі не утворювати кошики. А якщо кошики сформувались, то вони не нахилені в бік поверхні грунту, а стоять вертикально і, або не мають зерна, або мають невелику кількість неповноцінних сім'янок.  

Інтенсивний розвиток хвороби проходить в умовах підвищеної вологості та помірних температур в межах 12-18°С. Ураження рослин відбувається, як правило, на ранніх фазах розвитку (2-3 пари справжніх листків), але проявляється дещо пізніше. 

Джерелами інфекції є уражені рослинні рештки, засмічений спорами гриба ґрунт, уражене насіння і падалиця соняшнику. Спори гриба зберігають свою життєздатність у грунті до 8-10 років.

Заходи боротьби з гнилями кошиків

У 2022 році, який відзначився сплеском білої та сірої гнилі наприкінці вегетації, на користь розвитку цих хвороб зіграли три чинники: затяжні дощі восени, насиченість сівозміни соняшником та несвоєчасний фунгіцидний захист, чи взагалі його відсутність внаслідок подорожчання ЗЗР. Погодні умови цього року подекуди зіграли на користь пероноспорозу. 

Найбільш ефективним заходом обмеження рівня шкодочинності хвороб соняшнику є повернення його на попереднє поле сівозміни не раніше, ніж через 8-10 років. Та, оскільки в сучасних реаліях зробити це неможливо, принаймні можна дотримуватися правила хорошого попередника. Тобто, уникати в сівозміні ріпаку, сої, гороху, конопель, які мають однакові хвороби із соняшником. Контролювати кошикові гнилі в посіві допоможе:

• Проведення основного обробітку ґрунту на глибину більше 8-10 см. До прикладу, у збудника білої гнилі проростають лише ті склероції, які знаходяться на глибині 5-10 см. З більшої глибини вони не здатні прорости, але зберігають свою життєздатність. Допоможе цей захід запобігти й іншим хворобам, адже всі вони зимують на рослинних рештках.
• Дотримання сівозміни: уникати розміщення в сівозміні з соняшником перерахованих вище культур. У випадку  вирощування їх в одній сівозміні, повернення на одне і те ж саме поле повинно бути не раніше ніж через 4-5 років.
• Дотримання просторової ізоляції (не менше 1 км) між насінницькими і товарними посівами соняшнику та ізоляції між посівами нинішнього  і минулого року. Аналогічно щодо посівів ріпаку.
• Підбір толерантних гібридів.
• Протруювання посівного матеріалу.
• Застосування фунгіцидного захисту посівів (до 2-4 обробок).

Насиченість сівозмін соняшником призвела до того, що для ефективного вирощування цієї культури неможливо уникнути застосування фунгіцидного захисту.  

У випадку бурої сухої гнилі обробіток посівів фунгіцидами на початку цвітіння та відразу після цвітіння соняшнику.

• Дотримуватися рекомендованих доз азотного живлення. Незбалансоване внесення високих доз азотних добрив спричиняє підсиленню інтенсивності ураження збудниками хвороб. 
• Боротися з бур’янами. 

• Вчасне збирання врожаю, адже запізнення зі строками збирання призводить до інфікування сім’янок, що, в свою чергу, призводить до зниження їхньої схожості й загнивання зародкового кореня. 

Для першого внесення фунгіцидів, яке проводиться до 10 справжніх листків, рекомендується застосовувати Спліт (д.р. дифеноконазол) + Старк (д.р. азоксистробін). Завдяки комбінації діючих речовин можна прибрати великий відсоток хвороб (септоріоз, альтернаріоз, пероноспороз, іржа) та забезпечити соняшнику якісний захист. 

Фунгіцидний захист варто поєднувати з інсектицидами. Для першого внесення рекомендовано: Престо, Бомбардир Дуо. Це інсектициди контактно-системної дії, здатні захистити соняшник на 21-25 днів від шкідників, що забезпечить меншу кількість хвороб.

Якщо потрібне підсилення дії, не слід забувати, що в баковій суміші можна використати два фунгіциди: Дот (0,5 л/га) та Старт (0,5 л/га), які дієві проти всіх хвороб соняшнику. По соняшнику варто зробити два фунгіцидні обробітки та два — інсектицидні, що дасть можливість забезпечити ефективний захист від шкідників та хвороб і додасть до врожаю 5-7 ц/га.

Cистема захисту рослин по фен-шую

Для ефективного контролю хвороб необхідно знати характерні ознаки їх прояву, ступінь шкодочинності і біологію збудників, які їх викликають. Також необхідно чітко розуміти, які діючі речовини є ефективними проти виявленої хвороби. В умовах досить високого фітопатогенного навантаження важливо підібрати саме ту схему фунгіцидного захисту, яка дозволить без надмірних витрат вирішити проблему з хворобою чи комплексом хвороб, що присутні у полі. 

Сергій Вовк, менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group