Соняшник 2023: оптимальна технологія в умовах скороченої сівозміни

В обговоренні взяли участь експерти:

• Дмитро Шацман, директор компанії «Євросем», кандидат с-г наук, експерт в дослідженні вовчка соняшникового;
• Олександр Конопацький, продакт-менеджер «Агрохімічні технології»;
• Олег Загородній, керівник відділу агросервісу ТОВ «Агро Експерт», м. Вінниця, головний агроном ДП «Біріт-Надія»;
• Роман Кастранець, засновник ТОВ «Агровимір», м. Тернопіль, експерт з Західного регіону;
• Руслан Діденко, керівник відділу продажу ТОВ «АгроПрайд», м. Дніпро, експерт зі Східного регіону;
• Сергій Богомаз, керівник відділу технічного маркетингу «Агрохімічні технології».

Тенденції вибору гербіцидів

Дмитро Шацман: У «Євросем» багато клієнтів на Півдні і Сході, де зараз активно переходять на сульфо-технологію соняшнику. Тому у структурі продажів 40% це гібриди сульфо-технології, 30% класика і 30% імі-стійкі гібриди. Всі добре рахують гроші. А любов до класики — це дорога любов!

Євролайтнінгові гібриди стабільно займають близько 30%. Передусім через те, що імі-технологія дозволяє поборотись з вовчком там, де навіть 7-расові гібриди не стійкі. Про вовчок ми ще пізніше поговоримо. Інші причини — коли багато складних бур'янів, і «трипільна» соняшникова сівозміна.

Руслан Діденко: По сівозміні — у нас на південному сході може бути соняшник по соняшнику 10 років. Тому головне питання навіть не ціна на ґрунтові гербіциди, а боротьба з падалицею соняшнику. Хоча і в ціні — собівартість двокомпонентної суміші зводиться до 1-1,5 ц/га.

Друге питання — кількість вологи. Ми на півдні Дніпропетровської області в половині випадків спостерігаємо недопрацювання ґрунтових, з різними методами внесення, навіть під культивацію. Тому є потреба допрацьовувати дешевшими страховими.

І третє — це багаторічні бур’яни, які багато хто порозводив, на них ґрунтові не працюють. Популярний гербіцид з галауксифен-метилом для мене не варіант — з досвіду по осоту роботи нуль. Треба щось для підстраховки. Тому сульфо- й імі-гібриди популярне рішення. 

Олег Загородній: У Вінницькій області ще більшу частину площі займають класичні гібриди, хоча є тенденція збільшення кількості сульфо-гібридів. Чому? У нас є бажання підстрахуватись, і навіть застосовуючи ґрунтову схему, мати можливість зняти дешево другу хвилю бур’янів, «фул-пакет». Це сприяє розвитку сульфо-сегменту.

Останнім часом також спостерігаю збільшення імі-сегменту в центральних регіонах — тому що вовчок рухається північніше, і його вже легко зустріти на Вінниччині, Черкащині, Київщині, Житомирщині. 

Роман Кастранець: У нас на Тернопільщині також все ще переважає класика, хоча популярності набуває сульфо.

Люди хочуть більше заробляти і підбирають такі гібриди, які дадуть змогу краще і дешевше проконтролювати існуючі бур’яни. Сульфо-технологія — зручне рішення, щоб перестрахуватись і не витрачати гроші на дорогущий галауксифен-метил, який вирішує тільки одну проблему лободи.

Сергій Богомаз: До того ж трибенурон-стійкі гібриди дещо вирівнялись по врожайності з класикою. Якщо раніше відрізнялись, то зараз майже однакові.

Роман Кастранець: Якщо порівняти два топові сульфо-стійкі гібриди різних компаній, різниця з класикою незначна — 70-100 кг/га. А по ціні насіннєвого матеріалу — істотна!

Руслан Діденко: Проблема в тому, що стабільних сульфо-гібридів у кожного виробника — 1-2 продукти. Адаптованих для південного сходу — це дуже вузький спектр. Класичний гібрид ти можеш підібрати під будь-яке поле, екстенсив/інтенсив. А по сульфо-гібридах такого вибору немає, щоб була стійкість до 7+ рас вовчку. 

Дмитро Шацман: Сьогодні по наших дослідних ділянках можу сказати, що генетичний потенціал всіх гібридів за однакової технології достатньо вирівняний. 

Класика і сульфо-стійкі гібриди вирівнюються по врожайності скоріше через зміну підходів до гербіцидного захисту. Раніше всі працювали по сульфо-соняшнику без ґрунтових. Чекали фазу внесення трибенурон-метилу і в цей час втрачали врожай, бо найбільш гербокритичний період для соняшника — до 3-4 пари листків. 

ІМІ-технологія і вовчок

Олександр Конопацький: Класична причина переходу на імі-технологію — наявність вовчка соняшникового. Але враховуючи певні мінуси технології — обмеження по сівозміні, післядія — треба визначити, коли саме з’являється економічний сенс переходити на імі-технологію. 

Дмитро Шацман: Одна рослина вовчка — це ще не проблема, але це вже перші кроки. Вовчок — дуже продуктивна на насіння рослина, в одній коробочці може міститись 1000 насінин, а на рослині вовчка в середньому 30-40 коробочок, тобто 3000 насінин. В дослідах зустрічали і 100 коробочок на рослині. 

Коли ми бачимо поодинокі рослини вовчка, треба розуміти, що за 2-3 рази сівби гібрида на цьому полі він стане проблемою. Бо вовчок спочатку — це поодинокі рослини, на другий цикл сівозміни це вже зона ураження 3-5 м², і на третій — 50-200 м², залежно від кількості рослин.

Схема така: коли вже наявні плеса по 10-15 м², або ураження посіву >10%, тоді треба змінювати гібрид і переходити з 5-расового на 6-расовий, з 6-расового на 7-расовий, і останній «щабель» оборони — це імі-стійкі гібриди, якщо не стоїть питання сівозміни. 

Тобто на імі-технологію ми переходимо, коли вже не працюють 7-расові гібриди.

Олександр Конопацький: А чи є повністю стійкі до вовчка гібриди?

Дмитро Шацман: Стійкість — це не стіна. Стійкість до вовчка — це комплекс генів, які дозволяють соняшнику мати імунітет до ураження вовчком. Розуміємо, що не може бути абсолютного 100% імунітету. Навіть серед 7-расових гібридів є ті, які частково вражаються, а інші дуже стійкі до вовчка і практично не вражаються. 

Але стійкість до вовчка — це генетика, яка тягне за собою недоліки гібриду. Гени стійкості беруться у диких форм соняшника, і часто найстійкіші гібриди до вовчка мають питання до олійності, маси 1000, натурної маси. Селекціонерам складно тримати баланс між врожайністю, олійністю, натурною масою та стійкістю до вовчка. Аналогічно тому, як стійкі до хвороб гібриди мають свої недоліки, і посухостійкі гібриди також.

Роман Кастранець: Але якщо вибирати між повною загибеллю поля соняшнику і частковою втратою врожаю, то напевно треба зібрати врожай.

Руслан Діденко: І ще є питання падалиці соняшнику, яка може сходити 2-3 роки. За насиченої соняшником сівозміни падалиця вилазить, і від падалиці вовчка буде багато. Вона вже генетично менш стійка до цього паразита, в рядку ти її нічим забрати не можеш, якщо це класичний гібрид. Наскільки зберігає стійкість до вовчка падалиця соняшника генетично?

Дмитро Шацман: Розщеплення гібридів F2 — приблизно 30%. Тому важко сказати, на які гени і в якій мірі буде іти розщеплення і в чому ці 30% проявляться. У сучасних останніх 7-расових гібридів стійкість контролюється декількома генами, тому хоча частина механізмів стійкості може відпасти, частина залишиться. В результаті стійкість падалиці до вовчка буде зменшуватись поступово.

Олександр Конопацький: Ще важливо розуміти правильні терміни внесення імі-гербіцидів по вовчку. Основний фактор, який відповідає за його проростання —температура ґрунту, від 10 °C. Що припадає на фазу розвитку соняшника 2-4 листків. В цей момент відбувається прикріплення вовчка до кореневої системи, і саме тоді потрібно внести Імпекс Дуо.

Якщо гербіцид внести раніше — концентрація препарату з часом зменшиться, відбувається деградація д.р. у рослині і ґрунті. І в потрібний момент концентрація речовини може бути недостатньою. Якщо внести запізно, коли вовчок вже прикріпився до кореневих волосків соняшника і коли розвинена підземна гаусторія, він вже є стійким до групи імідазолінів, і тієї кількості норми внесення вже не вистачає для знищення паразита.

Якщо фази внесення по бур’янах і вовчку не збігаються, потрібна комбінована схема захисту. Сіємо імі-стійкий гібрид, вносимо ґрунтові гербіциди, а з вовчком боремось імідазолінами, заодно підчищаємо бур’яни, що лишились.

Коли ми сіємо соняшник в оптимальні строки, у фазу 2 листків температура ґрунту може бути 15 °C, вовчок проростає, а інших бур’янів може і не бути — тут орієнтуємося на вовчок.

Руслан Діденко: Погоджуюсь. Буває, що фермер обирає імі-стійкий гібрид для того, щоб посіяти в максимально ранні терміни і раніше здати соняшник — поки є ціна. І буває, що в фазу сім’ядоль — першої пари листків вже «футбольне поле» стоїть. Саме для таких посівів потрібна комбінована схема захисту, яка максимально дорога — але виходу немає.

Роман Кастранець: Якщо ми хочемо здати дорожче соняшник, то маємо чимось жертвувати — дати ґрунтовий гербіцид.

Олег Загородній: Я люблю фразу «ціна не має значення, має значення лише окупність».

Комбінована схема — це, звісно, «дорого-багато». Але дорога комбінована схема і на соняшнику, і на кукурудзі може мати кращий економічний ефект, ніж одне внесення.

Ґрунтові схеми на сульфо-гібридах соняшнику

Олександр Конопацький: Пройдемось по основних причинах переходу на сульфо-технологію. По-перше — пізній попередник. Коли кукурудза збирається вже зі снігом, якісний обробіток ґрунту — це фантастика. А за неякісномго обробітку ґрунту ефективність спрацювання ґрунтових буде відносною.

Друга причина — сильне забур’янення дводольними бур’янами: осоти, амброзія, лобода біла. І найпоширеніше — дефіцит ґрунтової вологи.

На стійких гібридах є можливість вносити дробно Гренадер, це будуть 2 недорогі внесення. Сумарно з внесенням грамініциду Ореол Максі ціна буде орієнтовно $20-24/га. З недоліків — це потребує двох внесень з інтервалом 7-10 днів, що іноді складно встигнути. 

Руслан Діденко: У нас грамініцид вноситься першим, до 3-ї пари (6-го листка), бо потім по фазі 10-12 листків отримуємо мікро-фони. Вже після цього — Гренадер. 

Олександр Конопацький: У нашому регіоні першими можуть зійти лобода, щириця, тому ми спочатку працюємо Гренадером. Але так, як ти кажеш, ідеально працювати — тому що грамініцид, особливо на основі хізалофоп-п-етилу, ми рекомендуємо вносити до 6-го листка. 

Важливу роль відіграє температура внесення. У цьому році у мене був дослід на демо. Було два внесення. Хізалофоп-п-етил 1,2 л/га при температурі 23 °C соняшник переніс нормально, а в іншому варіанті 0,6 л/га при температурі 28-30 °C — вийшли мікро-фони. 

Руслан Діденко: Але все ж страхові гербіциди — це не основний метод захисту посівів, це підстраховка. Я рекомендую працювати ґрунтовим. Як можна якісно прогнозувати погодні умови, розрив 7-10 днів між внесеннями, врахувати навантаження на техніку? Бо вилізе весь «гербарій», ти обробив хізалофопом, вичекав 10 днів — а тут трактор поламався, щось сталось з робітником — і все.

Ґрунтові, навіть у нашій зоні при посухах, забирають щонайменше 60% бур’янів. Потім з ними боротись значно простіше. 

Роман Кастранець: Без ґрунтового гербіциду будь-яка технологія на сьогодні буде із втратами — що імі-, що сульфо-, що класика.

Дмитро Шацман: Ми три роки проводили досліди на полігоні Поле Знань, і на Полтавщині, і на Київщині. Що сульфо-, що імі- технологія за додаткового внесення ґрунтових гербіцидів показує щонайменше 10% прибавки до врожаю, порівняно з внесенням тільки трибенурон-метилу або імідазолінів.

Олег Загородній: 10% прибавки врожайності окуплять будь-який ґрунтовий гербіцид навіть при цінах 2022 року. Не питання ціни — питання окупності!

Сергій Богомаз: Але на початку весни, якщо у господарств немає вільних обприскувачів під внесення ґрунтових, можливий варіант — починати працювати гербіцидом з двох листочків, щоб не допустити негативного впливу на культуру. 

Класична технологія. Ціна неспрацювання ґрунтових

Олег Загородній: По страхових на класиці в цьому році у нас склалась цікава ситуація: аклоніфену не було ще в наявності, для галауксифен-метилу сильно рання фаза і не було температур, внесли флурохлоридон по сходах. Але знадобився потім Корвалол для агронома. 

Руслан Діденко: Доповню реалії. З галауксифен-метилу зробили мастхев, але останні три роки він по-різному працює. Два роки тому на вечір вносиш, на ранок лежить соняшник, лежить бур’ян. В цьому році внесли — на 3-4-й день соняшник як стояв так і стоїть, бур’ян тільки починає листячко опускати. При однаковій фазі. Можливо, температура і вологість повітря вносить свої корективи.
І ще — раніше 8 листка я його не використовую, бо фітотокс. На третій рік використання можу сказати, що по різниці у врожайності фітотокс помітний. 

Олег Загородній: Підтверджую слова. В одному великому технологічному господарстві на Дніпропетровщині був закладений спеціальний дослід по фітотоксу галауксифен-метилу, з відслідковуванням по NDVI, по картах врожайності і т.д. Дуже чітко видно просадку. За врожайності під 4 т/га різниця становила 10%, тобто 0,4 т/га. І мої власні досліди це підтверджують, особливо в певних бакових сумішах, наприклад. 

Руслан Діденко: Але перше, за що ми маємо боротись, — чисте поле. Якщо є проблеми зі спрацюванням ґрунтового і є проблеми з бур’янами — працюйте тим, що можете купити. Який би фітотокс не був від деяких продуктів, більше збитків принесе амброзія, лобода, щириця. І потім розплідник насіння на наступні роки. 

Сергій Богомаз: Не створюйте собі додаткових проблем — вносьте якісно ґрунтовий, правильно, вчасно, і тоді необхідність вносити по вегетації буде мінімальна. 

Які технологічні рішення підвищують ефективність ґрунтових гербіцидів, як правильно скорочувати норму виливу за умов посухи та інші аспекти вирощування соняшнику — в повному відео (див. вище). 

Спецвипуск щорічного інфографічного довідника

Вся інформація про український аграрний фронт