Кукурудза та соняшник у сезоні-2021: чи виправдаються прогнози? Стан посівів у регіонах

Жнива ранніх зернових вже показали, що проливні дощі навесні та високі температури і посуха влітку вплинули на врожай, і то не найкращим чином. Навіть за більш-менш пристойної середньої врожайності багато аграріїв отримали погану натуру зерна, низьку масу 1000 та нижчу, ніж очікувалося, якість нового врожаю.

Ще на початку літа надії на гарний врожай пізніх культур, зокрема кукурудзи та соняшнику, були обґрунтованими та загальнопоширеними. Рослинам вистачало вологи, ріст та розвиток йшов як годиться, підстав сумніватися у аграріїв не було. Проте нищівні зливи з градом та буревіями, а згодом надзвичайно високі температури повітря та тривала відсутність опадів у низці областей поставили надії на врожай під сумнів.

Так, для керівника СФГ «ім. Шевченка» Анатолія Мороза майбутні проблеми з кукурудзою вже очевидні, адже на південному сході Сумщини вже місяць немає опадів, проте не вщухає рекордна спека.

«Не вистачає вологи ні в ґрунті, ні в повітрі. Рання пшениця показала на 20% менше, ніж торік. Врожайність ярого ячменю маємо на рівні 5,2 т/га, озимого ріпаку — 3,3 т/га» — розповів аграрій.

В деяких районах аграрії відзначають посуху, в інших — вилягання культур через надмірні дощі.

Про це сільгоспвиробники пишуть у коментарях на Facebook.

«На Сумщині догорає кукурудза, соняшник тримається з останніх сил. Останній дощ був місяць тому. Температура за 30 ℃ кожного дня», — кажуть місцеві.

При цьому, за словами агровиробників, Вінниччину заливало дощами, подекуди був град. Відзначається локальне вилягання кукурудзи.

«У нас в Полтавській області Карлівський район вже дуже погоріла кукурудза, соя, соняшник. Все дуже погано», — пишуть аграрії з Полтавщини.

Окрім Карлівського, спека сильно вдарила по Машівському, Козельщинському, Гадяцькому та Зіньківському районах Полтавщини.

Надмірна спека шкодить і посівам Черкащини, зокрема, зазначають землероби, горять посіви у Чорнобаївському районі. На Миколаївщині така ж ситуація. На Волині спека пошкодила перець.

«У нас на селекційних ділянках соняшника у Харківському районі Харківської області за все літо випало 4 мм опадів, та й навесні їх було в 10 разів менше, ніж у вас (на Полтавщині). У тріщини вже нога влазить. Хоча ми спеціально 5 років шукали таку мікрозону за для виведення посухостійких гібридів. Але це вже занадто», — повідомляють селекціонери з Харківщини.

Від спеки та посухи також страждають посіви соняшнику і кукурудзи на півночі Київщини, зокрема в Іванківському районі. Від початку липня і до середини серпня тут випало від 3 до 9 мм опадів, а температури іноді перевищують 35 °С, і так може тривати протягом тижня. Посилюється проблема тим, що тут чимало сільгоспугідь розташовані на пісках і супісках. На цілих масивах кукурудзи не те що качан не зав’язався, а й рослини не «дотягнули» і до 1,5 м росту. 

Олег Фурманець, головний агроном ТОВ «Захід Агропром», зауважує, що на Рівненщині сезон для соняшника загалом складається непогано, хоча в регіоні з середини червня до кінця липня фіксували весь час високі температури, що не опускалися нижче 30 ℃. 

«З кукурудзою ситуація значно складніша, адже ми маємо поля, що більше двох місяців не бачили взагалі дощу. Внаслідок дії високих температур та відсутності опадів частина посівів істотно постраждала від посухи, ми фіксували подекуди абортацію качанів, на одному полі взагалі рослини не почали цвісти. На ділянках, де кукурудза згоріла, ми прогнозуємо до 60% втрат врожаю, на тих, що фізично не постраждали, теж очікуємо зниження врожайності», — зауважує головний агроном.

Пан Олег зазначив, що серйозної шкоди посівам кукурудзи завдали 2 градобої та буревій, що пройшов 25 червня. Бурю, що виламала рослини, фіксували у фазу 7-8 листка, коли кукурудза була ламка. Другий градобій був серйозніший, аніж перший, тоді кукурудза була перед викиданням волоті. В середньому у структурі посіву близько 10%  рослин були виламані внаслідок цього атмосферного явища, а 50% постраждали двічі від граду. Зараз ця кукурудза відцвіла, сформувала качан, але на скільки втратиться продуктивність посіву від того, що зменшена площа листя, що є механічні пошкодження, — зараз важко спрогнозувати.

На Одещині ж з’явилась проблема підтоплення. Наприкінці липня тут випало 80% місячної норми опадів, а на Запоріжжі зафіксовано два потужні смерчі і шторм з градом та шквальний вітер.

Наразі складно підбити підсумки завданої шкоди, особливо для аграріїв, на чиїх полях пошкоджуються та знищуються сотні гектарів посівів, знижується якість врожаю, чому також сприяла затримка збиральної кампанії та розвиток хвороб через перезволоженість.

Крім того, град, що випав 2 липня в Арцизькому районі Одеської обл., знищив урожай соняшника на полі площею 200 га дослідного господарства «Мирнопільське» Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України. подібні повідомлення надходили і з інших господарств регіону.

Пошкодив град і посіви на Миколаївщині, де 7 серпня пройшли зливи із крупним градом. Шквальний вітер та градини понищили посіви сільгоспкультур, завдали шкоди автомобілям.

На Полтавщині, зокрема в Лохвицькому  та Пирятинскому районах, град та зливи також пошкодили чи навіть знищили посіви на деяких полях, втрати обчислюються сотнями гектарів посівів сої, кукурудзи та соняшнику.

Підприємства агрогрупи «Агрейн» розміщені в декількох регіонах України і, за словами Тараса Корнієнка, заступника головного агронома, ситуація в них відрізняється.

«Скажімо, на півдні Одеської області, де зона ризикованого землеробства, ми з самого початку не ставили собі великих планів (по пшениці 4 т/га, соняшник 2 т/га), адже цей регіон в останні роки постійно потерпає від несприятливих погодних умов. Якби погода цього року була гіршою, план би свій найімовірніше взяли б, щонайменше, не понесли б великих затрат. А оскільки кліматичні умови склалися вдалі, перевиконали план, а собівартість залишилась низькою», — каже він.

Та найбільше постраждала від спеки і посухи Харківщина. За словами пана Тараса, фактично ціле літо тут не було жодних продуктивних дощів на рівні хоча б 20-30 мм. Подеколи проходили по 5-10 мм, максимум 15 мм. При цьому температури сягали 40 °С, час від часу спостерігались сильні вітри.

Загалом, за словами заступника головного агронома, в «Агрейн» цьогоріч обрали для себе тактику розуміння кожного регіону і відповідно планували витрати та урожайність.

«На тій же Харківщині плани врожайності на кукурудзу ми ставили собі в межах 5 т/га і соняшнику в межах 2,3 т/га. Орієнтуючись на ці показники, врахували їх в застосованих технологіях та затратах. Щоб такі неконтрольовані фактори, як посуха, не вплинули на кінцевий результат. Озираючись назад, розуміємо, що застосували тактику влучно», — пояснює фахівець.

Втім, у решті регіонів ситуація значно краща. Як зазначає Тарас Корнієнко, на відміну від півдня Одещини, на півночі області дощі йшли досить часто і цьогоріч умови склалися більш сприятливі для пізніх культур.

«В Чернігівській області, де розташовані  основні наші посіви кукурудзи, рослини в досить доброму стані, також очікуємо отримання планових урожаїв. Правда, була ситуація, коли ураган поклав нам гектарів 500-600 кукурудзи, але не сильно. Вона наступного дня піднялась, продовжила вегетацію, і на цих площах також очікуємо плюс-мінус планову врожайність. На Черкащині наші підприємства якраз потрапили в ту зону, де ні спека, ні гради поля не зачепили. А на Житомирщині загалом сприятливі умови цьогоріч для росту і розвитку кукурудзи та соняшнику», — підсумовує Тарас Корнієнко.

Отже, наразі не можна назвати ситуацію загалом по країні критичною, проте точково погода таки значно вплинула на результати сезону для багатьох господарств. Зважаючи на це, Кабінет Міністрів встановить виплату агровиробникам по 4,7 тис. грн за 1 га втрачених внаслідок несприятливих погодних умов посівів, одне господарство може отримати відшкодування із загальної площі, що не перевищує 50 га загиблих посівів.

Служба новин