Як спрацювала стратегія адаптації до змін клімату в A.G.R. Group?
В A.G.R. Group, президентом якої є Місак Хідріян, два роки тому змінили технологію вирощування культур, адаптуючи її до кліматичних змін. Вибір елементів та прийомів ґрунтується на наукових підходах, світовому досвіді та власних дослідженнях і експериментах. Правильність обраного шляху підтвердив минулорічний сезон, коли у складних, несприятливих умовах підприємства агрохолдингу отримали досить пристойні результати.
Щоб спланувати конкретні кроки, потрібно визначити, а якою ж буде погода на шляху. Для агро це не художній вислів, а реальне питання. І якщо вчені ще не навчилися робити довготривалі детальні прогнози, то принаймні тенденції передбачити можуть. Зокрема, аналізуючи цикли сонячної активності. Адже погодно-кліматичні умови дуже прив’язані до цього явища.
«Загалом кожен цикл триває близько 10 років. Наприклад, у 2020 році закінчився 24-й цикл і розпочався 25-й. Якщо повернутися на 10 років тому, то побачимо, що у 2010 році в Україні була сильна посуха, від якої постраждали багато господарств. А 2020-й ще раз підтвердив цю закономірність. Ми розуміли це наперед і заздалегідь, ще у 2019 році, змінили свої технології вирощування культур», — стверджує Сергій Хаблак, доктор біологічних наук, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу AGR Group.
Що ж саме змінили та чи виправдали себе ці зміни?
Перехід на безвідвальний обробіток ґрунту
За словами Сергія Хаблака, в холдингу повністю відмовилися від оранки і перейшли на безвідвальний обробіток, який поєднує зразу кілька операцій в одному проході техніки по полю. В компанії запровадили концепцію ґрунтозахисної системи обробітку ґрунту.
«Виходить, що під час оранки ми десь у 1,5-2 рази більше втрачали вологи. Тоді як зараз ми, навпаки, зберігаємо вологу. Навесні її достатньо для того, щоб не лише зберегти врожай, а й підвищити по кукурудзі десь на 0,5-1 т/га, а по сої — на 0,2-0,3 т/га порівняно з оранкою», — каже фахівець.
І додає, що оранка до всього «провокує» вітрову ерозію ґрунту. Тож безвідвальний обробіток забезпечує як волого-, так і ґрунтозбереження.
«Грудочки ґрунту більше 1 мм є вітростійкими, а манше 1 мм — ерозійнонебезпечними. Коли у верхньому шарі ґрунту часточок менше 1 мм стає понад 50%, то починається ерозія. Це поріг вітростійкості ґрунту. А саме під час оранки утворюється значна кількість часточок менше 1 мм в діаметрі. До того ж, з оборотом пласта стерня і рослинні рештки знищуються і ґрунт стає незахищеним. Особливо, коли трапляються такі сильні буревії, які спостерігалися минулого року в деяких регіонах», — зазначає пан Сергій.
Поля A.G.R. Group ця проблема оминула, адже їй завадила стерня і рослинні рештки, що залишилися після безвідвального обробітку.
Під впроваджену технологію закупили й відповідну техніку. По-перше, глибину обробітку визначають відповідно до показань цифрових пенетрометрів. Для безвідвального обробітку придбано дисколапові глибокорозпушувачі Case IH Ecolo-Tiger 875. А для весняних робіт використовують агрегати для вертикального обробітку CASE IH True-Tandem, які можуть здійснювати зразу три операції: закривати вологу та проводити першу і передпосівну культивації.
«Ми взагалі намагаємося підібрати собі універсальну техніку, яка здатна поєднувати кілька операцій. Наприклад, які вимоги до тракторів? Часто в компаніях розділяють трактори: для сівби використовують легші за потужністю, а для обробітку ґрунту — більш важкі і з потужністю до 600 кінських сил. Але це не зовсім правильно, тому що тоді трактори простоюють і на них великі витрати на амортизацію, ремонт тощо. Наша ж концепція — має бути універсальний трактор, щоб міг як сіяти, так і обробляти ґрунт. На цю «роль» якнайкраще підходять John Deere 8340R, 8345R з номінальною потужністю 340-345 к.с., що придатні для обох цих видів робіт», — пояснює Сергій Хаблак.
Те саме стосується і сівалок. Вони повинні сіяти як суцільно, так і з міжряддям. Тож у холдингу зупинились на сівалці Kinze 3600 з інтерплантами. Вона дає змогу сіяти як просапні культури з міжряддям 70 см, так і сою з міжряддям 30 см.
А згаданий вже ґрунтообробний агрегат Case IH Ecolo-Tiger 875 дає можливість при одному проході й дискувати, і проводити глибоке розпушування на 35 см. А якщо плужна підошва відсутня, то може, наприклад, обробляти сою на глибину 25 см. Або треба підготувати ґрунт під кукурудзу, де буде вноситись безводний аміак, то там обробляють на глибину 30 см. Тобто восени за один раз можна вирішити декілька завдань одним агрегатом, стверджує Сергій Хаблак. Так само «багатофункціональний» і CASE IH True-Tandem.
«Завдання компанії — відмовитися від зайвих агрегатів, все уніфікувати, техніка має бути на зразок трансформерів. Навіщо тримати борони зубові, культиватор лаповий, а потім ще й диски та інші агрегати, якщо можна підібрати один агрегат, який би поєднував усі процеси. Таким чином можемо й амортизацію, і затрати на ремонт знизити в перерахунку на витрати на 1 га», — пояснює фахівець.
Регіональний підбір груп стиглості та норм висіву
Слід зауважити, що в компанії обрали для себе та звану американську систему сівозміни, в якій присутні переважно 2 культури – кукурудза і соя. Найбільш застосовувана схема: кукурудза-кукурудза-соя-соя. Цьогоріч в одному із кластерів ще додадуть приблизно 1,5 тис. га соняшнику — все-таки культура маржинальна та й для кукурудзи нормальний попередник, а заодно і сівозміну трохи «розбавлять». Це «пробний камінчик», і якщо він буде вдалим, то на певних площах буде запроваджено схему «кукурудза-кукурудза-кукурудза-соняшник».
У тих підходах, які практикують в A.G.R. Group, генетика, характеристики сортів та гібридів також відіграють вагому роль. Відповідно кліматичні зміни спонукають звертати увагу не лише на заявлену врожайність, а й на адаптивність до умов, що складаються у відповідних регіонах.
За словами Сергія Хаблака, по кукурудзі загалом віддають перевагу селекції Monsanto і Pioneer. У 2020 році переважав насіннєвий матеріал Pioneer. Під нінишний сезон, зокрема, плануємо сіяти як гібриди Monsanto, так і Pioneer: ДКС 4014 (ФАО 310), П8307 (ФАО 240), П8816 (ФАО 300), П9074 (ФАО 330), П9241 (ФАО 360), ПР39Б76 (ФАО 280), П8521 (ФАО 220), П8307 (ФАО 240) тощо.
Загалом же намагаються в кожному з регіонів сіяти набір гібридів з різними групами стиглості, що дає можливість диверсифікувати ризики, якщо посуха трапиться у відповідальний період фази цвітіння. Таким чином, якщо постраждає один гібрид, то інший «проскочить». Зазвичай розподіл площ планують за таким принципом:
- Степ: 25% ранньостиглі, 30% середньоранні, 30% середньостиглі, 10-15% середньопізні;
- Лісостеп: 25% ранньостиглі, 40% середньоранні, 35% середньостиглі;
- Полісся: 60-70% ранньостиглі, 40-30% середньоранні.
Як зазначає Сергій Хаблак, для Чернігівського кластера обирають переважно гібриди із ФАО 200-250, не більше; для Броварського — ФАО 200-300, а для Полтавської області ФАО 200-350.
«Що стосується норми висіву, то досвід показав, що ми досить вдало обрали густоту посіву для відповідних кластерів. Цей елемент минулого року спрацював добре, тож і на нинішній сезон змінювати норми не будемо. Зокрема, в Гребінківському та Лохвицькому кластерах залишили 72 тис./га, а у Броварському й Чернігівському — 65 тис./га. Хоча подекуди й експериментуємо, пробуємо і 60, і 55 тис./га — подивимося, як спрацює така норма», — розповів пан Сергій.
Основні сорти сої, які сіють в компанії, — ОАЦ Медок, ОАЦ Страйв, ОАЦ Аватар. Віддають перевагу середньостиглим та середньоранньостиглим. Сою зазвичай сіють з нормою 120 кг/га (або 600-650 тис. зернин/га).
У живленні — враховувати вологозабезпечення, у захисті — фази і температурний режим
Класичні системи живлення основний акцент роблять на потребах рослин у певних елементах. І цей підхід правильний, але кліматичні зміни спонукають значно більше уваги приділяти таким факторам, як засвоювані форми та наявність вологи. За нестачі вологи просте підвищення норм добрив може дати обернений ефект. Як зауважує Сергій Хаблак, на сьогодні більш ефективними видаються інші шляхи підвищення врожайності. А саме зниження втрати того ж азоту, спричиненої денітрифікацією та вимиванням нітратів, а також підвищення коефіцієнта використання рослинами азоту з добрив. Так, у посушливі роки реакція кукурудзи на застосування азоту значно знижується, тому схеми живлення наразі мають бути більш гнучкими.
Експерт також зазначив, що нестабільні весняні погодні умови, значне коливання температур часто стають причиною неефективності застосовуваних засобів захисту культур. Тому тут також треба підлаштовуватись, не забуваючи, що, наприклад, для внесення гербіцидів оптимальна температура повітря +17…+18 °С (у крайньому разі +8…+10…+25 °С). Для фунгіцидів — від +12 до +20 °С, а інсектицидів — від +15 до 25 °С. А застосовуючи гербіциди, потрібно керуватися передусім фазою розвитку і бур’янів, і культури.
Загалом технологія вирощування культур в A.G.R. Group уже відпрацьована, кліматичні тенденції враховані. Але, звісно, робота над удосконаленням продовжується, проводяться експерименти, вивчаються новинки, що з’являються на ринку. А також прораховується економічний аспект кожного нововведення. Саме такі підходи, на думку Сергія Хаблака, начальника відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві, і забезпечують успішний результат — навіть у такий складний сезон, яким видався 2020-й. А тим паче, якщо природа буде більш прихильною, на що сподіваються, напевно, усі аграрії в нинішньому, 2021 році.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.