АгроЗнавці: Вплив ширини міжряддя та застосування рідких добрив на ефективність вирощування кукурудзи

СТОВ «ЛНЗ-Агро», що входить до групи компаній LNZ Group, є таким собі майданчиком для експериментів, має можливість у різних масштабах випробовувати «нові віяння» в агротехнологіях. На запитання щодо деяких із них відповів Роман Франчук, директор СТОВ «ЛНЗ-Агро».

Запитання: З яким міжряддям найбільш доцільно сіяти кукурудзу?

Відповідь: До недавнього часу в Україні кукурудзу сіяли з міжряддям 70 см. Але наразі ця технологія вже застаріла й наші аграрії переходять на міжряддя 50 см. Чому? Річ у тім, що умови стають дедалі посушливими. Тому багато агротехнологічних прийомів доводиться змінювати.  Наприклад, сою раніше сіяли суцільним способом. Але зараз отримати сходи від звичайної зернової сівалки суцільного посіву дуже важко. Вона потребує певного рівня вологості ґрунту, певних температур. Нині такі оптимальні умови дуже важко «впіймати». 

Натомість сівалкою точного висіву завжди дістанеш до вологи: вона розгортає сухий верхній шар і кладе насіння у вологий ґрунт, таким чином отримуємо рівномірні сходи. Щоб оптимізувати технологічні процеси в господарстві, варто використовувати універсальні сівалки, які придатні до висіву різних культур. Проаналізувавши досвід та всі можливі нюанси, ми прийняли рішення, як то кажуть, «одним днем», змінити повністю всі сівалки для висіву на ширину 50 см. А також доукомплектувати їх можливістю внесення рідких добрив. Використовуємо сівалки Horsch Maestro, замовляли їх на заводі відразу визначеними параметрами як щодо міжрядь, так і щодо внесення рідких добрив.

Що ж загалом дало зменшення ширини міжрядь? Хоч міжряддя вужче, зате в рядку рослин рідше, таким чином вони комфортніше почуваються, швидше закриють міжряддя. Непродуктивні втрати вологи будуть значно менші. Це дуже важливо  зазвичай в кінці травня – на початку червня, коли підвищується температура і волога з ґрунту швидко випаровується. Але рослини кукурудзи вже досягли такої фази, що листя практично «затінює» вужчі міжряддя, волога краще затримується. Також затінення не дає змоги ґрунту занадто перегріватися.

Крім того, площа живлення буде більш рівномірною, рослини краще конкуруватимуть із бур’янами. Й тепер ми однією сівалкою можемо сіяти і сою, і соняшник, і кукурудзу. Звісно, сіємо їх із різною густотою, змінюємо диски для кожної з культур, але сівалка працює увесь сезон.

Запитання: Зараз аграрії дедалі більше звертають увагу на рідкі добрива. Які переваги вони дають при використанні на кукурудзі?

Відповідь:  Перший плюс, який дають рідкі добрива, це те, що на розчинення діючих речовин не витрачається ґрунтова волога. У такій формі рослина їх краще споживає. Завдяки такій формі необхідні елементи краще засвоюються. Адже при внесенні «твердих» добрив значна частка того ж фосфору просто зв’язується із ґрунтом і стає недоступним для рослин.

Ми шукали способи підвищення ефективності живлення, моніторили ринок рідких добрив. Закладали на демо-посівах досліди, випробовували зокрема й вітчизняні продукти, бачили ефект, але економічний результат нас не влаштовував. Тож зрозуміли, що «хочеш зробити добре – зроби сам».

Зрештою ми знайшли діючу речовину, що легкорозчинна, на яку не треба спеціальне обладнання, не треба реактори, бо деякі добрива, щоб їх розчинити, потрібне дороге обладнання. А це банальне «розколочування» у воді, причому розчин стабільний, не випадає в осад нічого. Йдеться про виготовлення добрива на основі ортофосфорної кислоти, його потрібна мала кількість, але воно ефективне, адже засвоюваність майже 90%.

Ми побудували власний вузол змішування, завозимо з Китаю суху форму (дікалій фосфат), розчиняючи його у пропорції 1:1, готуємо добриво. Таким чином отримуємо формулу 0:18:18. Прямо з вузла змішування воно йде в поле, зразу заправляються сівалки.

Ця речовина відома на нашому ринку, багато хто дає його в трикомпонентній формі, тобто з азотом. Але ми в цьому великої потреби не бачимо. На першому етапі росту рослині азоту потрібно дуже мало, ми його даємо в основне живлення і перед сівбою, у вигляді сульфату амонію – цього достатньо. На старті ж головне, щоб фосфорі калій були присутні в принципі.

Цього року ми заклали, можна сказати, глобальний експеримент – внесли наше рідке добрива на більш ніж 7 тис. га посівів, з них 5 тис. – це кукурудза, заклали низку дослідів. Ми вже робили візуальну оцінку. Порівняно з контролем бачили, що коріння потужніше, рясніше обросле волосками, стебло товще, закладка качана вища – щонайменше на один вузол. Але реальні підсумки експерименту можна буде підбити вже після збирання врожаю й аналізу всіх даних. Зокрема й економічних. Лише тоді можна буде точно сказати, наскільки ця технологія ефективна. Відповідно, зможемо не лише самі нею користуватись, а й пропонувати на ринку.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com