Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Леонід Яковишин: Топ-5 складових успіху вирощування кукурудзи в монокультурі
Агрокомпанія «Земля і Воля» на Чернігівщині обробляє 32 тис. га землі, з яких 30 тис. га — під кукурудзою. В Україні монокультура — не надто поширений спосіб сівозміни. Аграрії вважають, коли вирощувати лише одну культуру, відбувається виснаження ґрунту, поширення хвороб та шкідників. Проте Леонід Яковишин, власник компанії «Земля і Воля», запевняє, що на практиці показав протилежне, ба більше, він довів ефективність такої системи.
SuperAgronom.com: Розкажіть, будь ласка, з чого розпочинали? Як прийшли до того, що зараз вирощуєте переважно тільки кукурудзу?
Леонід Яковишин: Я об'їхав світ у пошуках оптимальної моделі агробізнесу. Вивчав, як будувати господарство, де заробляти гроші. Я зрозумів, що молоком та м'ясом доцільно займатися в Америці, а в нас — ні. Там усе дотаційно, у нас такого немає. У мене раніше було 47 тис. свиней. Коли побачив, що це економічно невигідно, скоротив поголів’я до 1000 свиней. Це для власних потреб, оскільки маємо їдальні. Молочне стадо? Навіщо воно мені треба? Воно теж досить збиткове. Так, корови давали по 6 тис. л на рік, але не приносили прибутку. У процесі пошуків помітив, що в нас немає культури вирощування кукурудзи. Тому вирішив займатися виключно цією культурою.
SuperAgronom.com: Ви вважаєте, що за цією культурою майбутнє?
Леонід Яковишин: Так, кукурудза — це наше майбутнє. Все птахівництво світу тримається саме на цій культурі, а не на пшениці. У Бразилії 50% автотранспорту вже на біоетанолі, у США — 24%. Нафта закінчується. На думку вчених, її вистачить не більш ніж на 100 років. За рахунок чого будемо жити? За рахунок цукрової тростини й кукурудзи. Кукурудза — це нова нафта. Американці вже з кукурудзи виробляють 26 видів медпрепаратів. Більшість глибинної переробки кукурудзи нині відбувається в Америці та Китаї. Сьогодні тільки ці дві країни здатні на це. Вартість такого одного заводу — не менш як $600 млн.
SuperAgronom.com: У вас кукурудза є монокультурою, чи не ризиковано це?
Леонід Яковишин: Мені всі казали, що я займаюсь утопією. Кукурудза в монокультурі не прийнята в жодній країні світу, навіть у Штатах, у них соя-кукурудза. А я сказав, що результат практикою покажу. Ми не сповідуємо поверхневий обробіток ґрунту з мінімальними затратами. Нам це не потрібно. Ми дотримуємося старого досвіду — має бути орний шар. Скільки буде органіки, якщо подрібнити та зорати кукурудзу? Виходить 8 тонн органіки на гектар. Так ми вносимо щороку. А в кукурудзі є уся таблиця Менделєєва. Вся! Ми забезпечуємо розвиток усіх мікроорганізмів. До того ж, кожних 5 років проводимо хімічний аналіз ґрунту в державних лабораторіях. Хочу зауважити, що, за даними лабораторних досліджень, якість нашого ґрунту поліпшується. Ми також відмовилися від аміачної селітри. Вона окислює ґрунт та знищує його. Натомість вносимо безводний аміак.
SuperAgronom.com: Для безводного аміаку потрібні спеціальні умови зберігання?
Леонід Яковишин: Так, використання безводного аміаку додає нам клопоту, але він не псує ґрунт, і це головне. Дана речовина постачається у цистернах, де 22-23 атмосфери тиску. Має бути витримана технологія зберігання, бо якщо зірветься, то й Бобровиці не стане. Тому в нас термінали за ДСТУ. Розташовані вони не ближче, ніж 2 км від населеного пункту. В Америці — 500 м. Маємо 23 американські агрегати, які вносять безводний аміак. Люди, котрі працюють з ним, дотримуються усіх правил безпеки, постійно одягають респіратори. Маємо свою залізницю, свій тепловоз, цистерни, ремонтне депо, ремонтний завод. В мене на це пішло 30 років.
SuperAgronom.com: На яке ФАО робите ставку?
Леонід Яковишин: Сьогодні вийшли вище за 320-330. ФАО — це потенційна можливість збільшувати врожайність. У нас уже не Полісся, а Лісостеп. Полісся вже немає. Київська та Черкаська області — найкращі для вирощування кукурудзи.
SuperAgronom.com: Розкажіть про систему захисту кукурудзи в монокультурі.
Леонід Яковишин: В нас немає хвороб. Не всі гібриди витримують наші технології. Найкращі гібриди зараз сіють Monsanto. Раніше із Pioneer працювали. Проте нині гібриди Monsanto обігнали їх, але й від Pioneer не відмовилися. Для нашого круп'яного заводу нам підходять їхні кременисті гібриди. Звичайно, найстрашнішим для нас є кукурудзяний метелик, тож зробили свою біолабораторію і вирощуємо трихограму. Лабораторія розміщувалася на території елеваторного комплексу, цього не повинно бути, тому перенесли її за 12 км. Маємо свій літак.
SuperAgronom.com: Усі скаржаться на нестачу вологи, а як у вас із цим у регіоні?
Леонід Яковишин: Коли я приїхав сюди в 1970 році, то дивився на небо, чекаючи, поки перестане лити дощ. Минуло 49 років. Ви й краплинки дощу не найдете навесні на полі. Клімат дуже змінюється.
В середньому — не менш як 750 мм. Минулого року збирання кукурудзи відбулося без дощів, вся осінь без дощів. Добре, що весна була хорошою. Хоча у травні були зливи, а от у липні — посуха. Загалом випало достатньо опадів, але по періодах не те, чого хотілося. Коли формується качан, треба води удвічі більше. Думаю, витягнемо на 8 т/га.
SuperAgronom.com: Які затрати у вас на вирощування 1 т кукурудзи?
Леонід Яковишин: $75. Інакше кажучи, кукурудза дає мені $125 прибутку.
SuperAgronom.com: Ви ж прихильник американської моделі вирощування. Не хотіли б спробувати модель кукурудза-соя?
Леонід Яковишин: Я зараз вирощую 1000 га сої і не знаю куди її подіти. І що вона дасть мені? Врожайність, щонайбільше — 3 т/га по 27 тис. А от кукурудза, я отримаю середню врожайність – 8 т/га, маю 40 тис. Є ж різниця? Маю також пшеницю, ячмінь, гречку, соняшник для олії. Маємо свій олійний прес. У нас є все, що потрібно для власного споживання. Сію те, що дає найбільший прибуток. З кукурудзи робимо дієтичну олію. Крупи — для дитячого харчування. Борошно — для кондитерства. Круп’яний завод дав мені прибуток $ 3 млн, проте він зараз простоює. Раніше переробляв 5,6 тис. тонн кукурудзи на добу, працювало 47 осіб.
SuperAgronom.com: Ви сказали, що маєте $848 з га прибутку. Розкажіть про складові успіху.
Леонід Яковишин: По-перше, це врожайність. Торік ми перетнули межу — 300 тис. тонн. Це вперше в житті.
По-друге, ми мінімізували затрати. Я побудував залізницю до елеватора. Вона обійшлася в $5,5 млн. Будували впродовж 1,5 року. Проте тепер маємо значно менші витрати.
По-третє, я побудував термінал. Тепер беремо добрива, коли ніхто їх не купує, бо я маю де зберігати запас на весь урожай. На тонні виходить економія 4500 грн. Треба побудувати один для всіх фермерів склад, і вони теж так зможуть економити.
Четверте — терміни збирання, а також зберігання зерна. Збирання розпочинається, коли вологість становить 20%. Ми починаємо збирати урожай кукурудзи з 1 по 30 жовтня. До того ж, маємо норму — щодня 100 га. Для збирання та сушіння придбано потужну техніку: 40 американських комбайнів (найстаршому три роки, вартість — 225 тис. євро), 5 американських комплексів та 2 німецьких — для сушіння. Сушити можемо по 12 тисяч тонн за добу. Економія газу виходить до $1 млн.
І п’яте, найголовніше, треба продавати, коли пік ціни. Тому ці складові дозволяють нам отримати той чистий прибуток, який ми маємо. Моя мета — досягти $1000. Кукурудза постійно в попиті. Скоро нафту переросте.
SuperAgronom.com: У вас є насіннєвий завод. Розкажіть про нього.
Леонід Яковишин: Насіннєвий завод дає мені $3млн прибутку. Там створюють нові гібриди. Батьківські компоненти пропонують американці. Якщо ті аграрії, котрі купують насіння від постачальників, витрачають по $170 на посівну одиницю на га, то мені це коштує лише близько $100. Я маю $848 з га чистого прибутку.
SuperAgronom.com: Форварди укладаєте?
Леонід Яковишин: Форварди укладають на урожай, котрий ще невідомо яким буде. В Україні форвард, як я — Папа Римський. Налетіла буря, все знищила, як в Одесі нещодавно. У мене було таке, що буря знищила три поля кукурудзи — 450 га. Мене не цікавлять форварди, я в такі ігри не граю. Моє зерно лежить на елеваторі. Зібрав урожай, подивився на ціни і за обставинами вирішую. Є хороша ціна — продаю. Ось на початку серпня продав партію кукурудзи по $200. Решту — в січні. Мене ніхто не підганяє. До січня наступного року я нічого не реалізовую.
SuperAgronom.com: Чекаєте на кращу ціну? Але її може не бути.
Леонід Яковишин: Так, може й не бути. Але нині намагаюся спрогнозувати, що в січні буде краща ціна. Бачу, що у світі зараз відбувається. Кожних два тижні приходить розширене зведення з усіма даними, не враховуючи щоденної інформації.
SuperAgronom.com: Як у Вас працює система продажів?
Леонід Яковишин: Я побудував схему, за якої, виростивши урожай, ти повинен мінімум 35% продукції залишити на зберіганні. Краще культура нехай лежить на елеваторі, ніж гроші у банку. І так до наступного врожаю. Для чого я це роблю? А якщо посуха, а якщо мороз? Американці прогнозують, що наступні 30 років будуть дуже посушливими. Посухи вже зараз накривають Францію, Німеччину, Іспанію. Цього року залило США, ніколи не було такого, щоб фермери на початку червня не могли посіяти половину кукурудзи. Клімат змінюється.
Сьогодні у мене в оренді 32 тис. га землі, з яких на 30 тис. га посіяна кукурудза. Плюс у нас потужна інфраструктура. Наприклад, наступного року буде 500 тис. тонн елеваторного зберігання. Так, мені такий елеватор не потрібний. Це більше для страховки. До того ж, стороннім компаніям ми не надаємо елеваторні послуги. Зараз у мене на зберіганні лежить 125 тис. тонн зерна, а це 40% всього урожаю. У грошах — $25 млн. І так воно лежатиме до нових жнив.
SuperAgronom.com: Як ви вважаєте, та кількість кукурудзи, яку вирощують українські аграрії, є достатньою для потреб держави?
Леонід Яковишин: На мою думку, ні! І урожай не таким має бути. Що таке 4,5 млн га кукурудзи для України? Якщо 20%, то це 5 із гаком млн гектарів. То ми маємо 25-27 млн тонн. Хіба це за урожай? Має бути щонайменше 50!
Штат Айова на 5 млн га вирощує й отримує 70 млн тонн. Що іще тут скажеш? Не варто й говорити!