АгроЕкспедиція Пшениця 2018. День 5. Вінницька область. Агрошляхбуд і Агробуд

Супроводжували нас у цьому кроп-турі перевірені спекою, градом і щедрими застіллями партнери з компаній «Бізон-Тех», «Август-Україна», «Лімагрейн-Україна» і Credit Agricole Bank.

Що ми знаємо про пшеницю у Вінницькій області:

1. За валовим збором зерна пшениці Вінниччина посіла у 2017 році 5-те місце, поступившись 4 південно-східним областям: Одеській, Харківській, Запорізькій і Дніпропетровській. У минулому році тут намолотили 1713,8 млн т озимої пшениці і 65 тис. т — ярої.
2. За врожайністю з гектара область також виявилася на 5-му місці, тепер пропустивши вперед західні регіони: Хмельницьку, Тернопільську, Івано-Франківську та Чернівецьку області. На круг вінницькі аграрії отримали по 5,26 т/га.
3. Під урожай 2018 року тут посіяли 310,6 тис. га озимої пшениці. Це на 53 тис. га менше, ніж у минулому році.
4. За площею посівів в області пшениця поступається кукурудзі, але випереджає соняшник. Ці три культури в сумі займають 71% всіх посівів.
5. Оцінка стану озимих після зими показала, що 90% посівів перебувають у доброму стані, тому прогноз на урожай у 2018 році також є сприятливим.

Особливості сезону 2017/18

Вдала посівна. За словами аграріїв, поточний сезон відрізнявся сприятливими умовами під час осінньої посівної. У ґрунті було достатньо вологи, тому висівали на рекомендовану глибину і в оптимальні терміни.

«Ситуація була краща, ніж у 2016 році. Пізня волога, більше снігу, пшениця з осені розкущена, увійшла в зиму добре. Так що, незважаючи на посуху, вологи було достатньо. Я думаю, що врожайність буде більша в цьому році. Зараз дощі пішли, правда, пізні, на налив зерна вони майже не вплинуть, але буде краща ситуація по інших культурах», — каже Богдан Шуляк, представник компанії «Август-Україна» у Вінницькій області.

Сплеск захворювань. Практично повна відсутність зими, яку відзначали сільгоспвиробники і в інших регіонах, з приходом тепла відгукнулася бурхливим розвитком хвороб на пшениці, особливо — кореневої гнилі. Тому дуже важливо було спочатку забезпечити гарний захист за рахунок багатокомпонентних протруйників. А ось шкідників на пшениці було не більше звичайного, на відміну від інших культур. Наприклад, цукровий буряк доводилося кілька разів обприскувати від довгоносика.

Ставка на пізні сорти. Зимової вологи було багато, але все ж не настільки, щоб вистачило на налив зерна ранніх сортів, кажуть експерти. Тому перший урожай буде відрізнятися невисокими показниками — зерно може виявитися «щуплим». А ось більш пізні сорти після розпочатих у червні дощів можуть ще добре додати в урожайності на гектарі.

«Погодні умови додали свої корективи насамперед тому, що почалося раптове літо. Посуха травня-червня також вплинула на ранню пшеницю, вона вийшла «запечена», тому що їй не вистачило вологи. Дощі в кінці місяця надали їй бадьорості. Але по пшениці в цьому році рекордів чекати не варто, врожайність буде середньою», — припускає Євген Мазуренко, представник компанії «Бізон-Тех».

Агрошляхбуд: підтримуючи вітчизняного виробника

З агрономом Олександром Лошаком, агрономом підприємства «Агрошляхбуд», ми добре знайомі — рік тому ми тут вивчали вологість кукурудзи. Цього разу нас чекав і директор Сергій Волкотруб.

За цей рік зембанк підприємства зменшився майже на 300 га — до 850 га. Частину землі довелося «позичити» сусідам, тому що не вистачало коштів на обробіток.

Зараз у господарстві вирощують традиційний набір культур: пшеницю озиму і яру, озимий ріпак, цукровий буряк, сою, кукурудзу, озимий та ярий ячмінь, трохи гречки. Є також потужності для зберігання на 8 тис. т — свого часу вдалося викупити комбікормовий завод, що простоював, і переобладнати під елеватор.

Перше, що впало в очі АгроЕкспедиторам у фермерському господарстві «Агрошляхбуд», — велика кількість вітчизняної техніки біля ангарів. Трактори, комбайни, сівалки і борони від українських заводів були різновіковими, але переважали нові машини.

Тільки ми хотіли розпитати директора про мотиви таких переваг, як він сам пояснив патріотичний підбір техпарку. 

«Як ви бачили, на території вся вітчизняна техніка, і майже вся нова. Раніше цього не було, але з другої половини 2017 року розпочалося відшкодування держави на сільгосптехніку 25%. Ми вже скористалися компенсаціями, взяли в минулому році новий трактор ХТЗ більш ніж за 1,6 млн грн, отримали відшкодування. Потім взяли ще один за 800 тис. грн в іншому банку. Ось тільки компенсацію можна повернути виключно через держбанки, тому ми нічого поки не отримали. Держава не дає нам вибору і доводиться йти тільки в держбанки на їхніх умовах», — ділиться досвідом власник господарства Сергій Волкотруб.

За його словами, вітчизняна техніка може бути цілком на рівні імпортних машин. Для малих і середніх господарств — це непоганий варіант, особливо в умовах браку грошей. Хоча не всю необхідну аграріям техніку виробляють в Україні.

«Біда в тому, що немає причіпного інвентарю до вітчизняної техніки. Наявне обладнання винайшли ще 40 років тому, ці всі БДТ, культиватори... А такі скрепери, які є зараз, глибокорозпушувачі — такої техніки у нас не роблять. Ми не можемо так обробити поле досконало, як за допомогою імпортних агрегатів. Ну, тобто, можна, але за 2-3 проходи техніки, а це вже в рази затратніше», — каже фермер.

А ось щодо насіння і засобів захисту його вибір схиляється в бік світових брендів. Так, пшеницю в цьому році посіяли високої репродукції і селекції відомих виробників: KWS, Limagrain, Lembke.

Всього в господарстві висіяли 160 га озимої і 20 га ярої пшениці. Розраховують на урожай вище минулого року, коли посуха була сильнішою. Результат 2017 року — 7,4 т/га на круг — постараються перевершити, обіцяє агроном Олександр Лошак.

 

Технологія вирощування на всіх полях пшениці незалежно від сорту практично не відрізняється, тому що більшість операцій — профілактичні. Їх виконують на всіх посівах в потрібні фази, не чекаючи появи якихось проблем. Відхилення від технології можливі тільки в деталях. Наприклад, обробіток ґрунту можна варіювати залежно від попередника і наявності вологи в ґрунті. Або коригувати норму і глибину висівання, норму внесення добрив і препаратів, залежно від сорту і погоди.

Так, перші два з оглянутих нами поля розташовані поруч один з одним і на них не було відмінностей за технологією, крім посіяного сорту і густоти посіву. І це ми відзначили відразу — різницю в рівні дозрівання було помітно неозброєним оком.

Обидва сорти виглядали гідно і радували око важкими колосками. Після підрахунку кількості колосків і зерен всі зійшлися на думці, що в бункері покаже не менше 7 т/га. А може, і більше, якщо допоможе погода.

 На наступному полі агроном показав новинку для їхнього господарства — лише другий рік вирощують сорт Колоніа від Limagrain. Цей сорт з'явився тут майже випадково — як бонус від компанії за придбання насіння інших культур. У минулому році посіяли лише 1 га, а весь зібраний урожай в цьому році «розтягнули» вже на велике поле. Хоч і трохи рідше вийшло, ніж хотіли, але за рахунок кущіння сорт все ж заклав оптимальний урожай.

Підрахунки показали, що тут теж потенційно вийде більше 7 т/га. До прибирання ще мінімум 20 днів, говорить Олександр Лошак, і зерно може додатково набрати вагу, хоча через меншу густоту колосся зерна більше, ніж звичайно.

Ми побажали «Агрошляхбуду» високих врожаїв і поспішили на наступне господарство, адже горизонт вже почала покривати темна грозова хмара.

Агробуд: орали й оремо

Останнім підприємством нашого пшеничного кроп-туру було добре знайоме господарство «Агробуд», яке ми відвідували в рамках пшеничного кроп-туру три роки тому.

На підприємстві про наш візит пам'ятали — заступник директора з виробництва Михайло Бунько з ходу розповів цікаву історію. Наш сувенір з АгроЕкспедиції 2015 року — мішечок із зерном — відправився в Єрусалим. До Михайла одного разу звернулися знайомі з проханням дати трохи українського зерна, яке вони хотіли висіяти на Святій Землі. Наш мішечок якраз був під рукою. Так, агроекспедиційна пшениця була посіяна в далекій країні — ну що ж, це виклик попрямувати туди і перевірити стан посівів :)

Землі підприємства охоплюють площу в 7 тис. га на території Оратівського та Липовецького районів Вінницької області. Більшу частину площі займають зернові культури. У цьому році під озиму пшеницю відведено 1600 га.

Як заявив Михайло Бунько, значних змін у господарстві не сталося з моменту нашого минулого візиту. Хіба що елеваторні потужності розширюються. До десяти силосів по 2 тис. т і одного на 10 тис. т додасться ще один — будується комплекс на 10 тис. т.

Крім потужностей зберігання, є в господарстві і свій насіннєвий завод з доопрацювання насіння продуктивністю 60 т/добу. Цей завод не стоїть без роботи, адже на полях «Агробуда» вирощується посівний матеріал для багатьох відомих брендів. Тому і набір сортів дуже широкий: є як вітчизняна селекція, так і канадська, німецька, французька та ін.

Розмноження сортів за договором з компанією-оригінатором або дистриб'ютором має свої переваги. Наприклад, можна спостерігати за поведінкою сорту, яким раніше не займалися, оцінити для себе: чи варто його сіяти в товарних посівах.

Технологія вирощування пшениці інтенсивна і досить витратна. Наприклад, фунгіцидних обробок стандартно проводять 4. Хоча в цьому році провели 3 — коригування внесли погодні умови. Використовуються регулятори росту та інші елементи інтенсивної технології, що дає змогу збирати високі врожаї.

Ще одна зі статей витрат — оранка. Від неї відмовитися не виходить, каже Михайло Бунько, оскільки саме вона дає можливість отримувати найвищі врожаї. Причина криється у важких глинистих ґрунтах, які дуже швидко переущільнюються, пояснив фахівець. Тому під всі культури проводять оранку. Хіба що під пшеницю проводять 1-2 дискування, але не завжди, а залежно від попередника.

Асортимент попередників досить широкий, тому є можливість для насіннєвих посівів вибрати оптимальні. Так, тут сіють пшеницю після озимого ріпаку, гороху, соняшнику, сої.

На жаль, нам не вдалося відвідати поля, оскільки під час розмови з Михайлом Буньком за вікном вирувала негода: лив проливний дощ, іноді навіть з крупинками граду. Гроза тривала близько години, і за цей час випало чимало опадів, перетворивши польові дороги в грязьові пастки.

Але все ж, технологію вирощування пшениці по одному конкретному полю ми зафіксували. Заступник директора розповів у деталях всі проведені операції в цьому році на товарному посіві сорту Кубус, який займає найбільші площі у виробництві.

Загалом, витрати на вирощування пшениці у минулому році становили приблизно 20 тис. грн/га. З року в рік ця цифра може варіюватися, але переважно у бік збільшення.

«Витратна частина з вирощування пшениці досить висока. Але покрити витрати вдається за рахунок вищих врожаїв, хорошої якості зерна та потужностей зберігання, які дають змогу дочекатися підвищення ціни на товарне зерно», — зазначає Олександр Бондар, представник компанії Credit Agricole Bank.

Для зниження витрат впроваджують сучасні технології: вносять добрива і сіють за допомогою систем автоматичного відключення секцій сівалки. Це знижує втрати насіння і поживних речовин на розворотах тощо. При внесенні добрив програмою також враховується ландшафт, особливості ґрунту, кількість вологи, врожайність попередньої культури. Раз у 5 років проводять лабораторний аналіз всіх ґрунтів.

З останнього господарства нашої пшеничної подорожі агроекспедитори везуть додому довгоочікувані дощ і прохолоду, а ще «букети» колосків, море вражень і нових знайомств. Залишайтеся з нами, буде колосально!