АгроЕкспедиція Пшениця 2018. День 4. Харківська область: Норма та Славутич

Цей фактор впливає на сівозміну сільгосппідприємств, надаючи йому південного «акценту». Частину секретів і тонкощів ведення землеробства в таких умовах нам відкрили на підприємствах «Норма» і «Славутич».

Пліч-о-пліч з нашою командою йдуть у цій подорожі надійні партнери з компаній «Бізон-Тех», «Август-Україна», «Лімагрейн-Україна» і Credit Agricole Bank, які допомагають з'ясовувати нюанси вирощування пшениці в кожному куточку України.

А перш ніж вирушити в поля, розберемося з «пшеничною» статистикою регіону.

Статистичні дані про пшеницю в Харківській області:

1. Площі під пшеницею в Харківській області в 2018 р. становлять близько 7,7% від загального обсягу посівів по країні.
2. Пшениця в цьому сезоні займає 2-ге місце за площею серед інших сільськогосподарських культур у регіоні, не випередивши тільки соняшник.
3. Озимої пшениці під урожай-2018 на Харківщині посіяно 487,53 тис. га, що на 0,67% більше, ніж було заплановано.
4. Ярицю в поточному році місцеві аграрії посіяли на 11,41 тис. га, що на 600 га більше за торішні показники.
5. У 2017 році, за даними Держстату України, Харківська область виробила 2,23 млн т пшениці, як озимої, так і ярої. Середня врожайність по регіону — 4,6 т/га.
6. Минулого року Харківська область посіла 2-е місце в країні за обсягом валового збору пшениці й 4-те — за площами під цією зерновою.

Наша команда помітила низку особливостей цього сезону для місцевих аграріїв:

1. Пізня сівба. Харківські аграрії роблять ставку на соняшник як культуру-годувальницю, віддаючи йому основні площі в сівозміні. Ця ж культура часто виступає попередником пшениці. З огляду на не надто ранні строки збирання «сонячної квітки», сівба пшениці також нерідко проводиться ближче до середини жовтня.
2. Травичка зеленіє. Незважаючи на традиційний для цього сезону дефіцит опадів, у регіоні можна відмітити наявність достатньої кількості вологи. Це можна визначити навіть за станом трави на краях полів — вона все ще зелена і соковита. З урахуванням дощів, які нещодавно пройшли в деяких районах області, вологи має вистачити для повноцінного наливу колоса.
3. Вітер змін. Для регіону характерна наявність суховіїв у період жнив, тобто в кінці липня — на початку серпня. Однак у цьому році суховії почалися знано раніше, виносячи з собою частину вологи з полів.

«Порівняно з минулим роком пшениця в регіоні виглядає гірше, але не так вже й істотно. У господарствах, де у вирощування вкладають сили, маю на увазі засоби захисту, добрива, — взагалі проблем не виникне. Так, була тривала зима і коротка весна, це вплинуло і на пшеницю теж, але загалом стан культури хороший», — розповів Андрій Шило, менеджер Слобожанського регіонального підрозділу компанії «Бізон-Тех».

Норма: плуги рвуться, караван іде

Перше господарство, яке прийняло нас на землях Харківщини, вселяє надію на те, що тут «все норм» вже самою своєю назвою. «Норма» обробляє 3049 га, на яких вирощують озиму та яру пшеницю, ярий ячмінь (70 га), соняшник (543 га), кукурудзу (436 га), горох (400 га) і гречку (50 га). Останню культуру ввели в сівозміну як хороший попередник, який рано «забирається» з полів, на відміну від кукурудзи і соняшнику.

«Найбільш рентабельна у нас кукурудза. Але не будемо ж ми однією культурою все засівати. Потрібна хороша сівозміна», — пояснює таку зміну структури посівів виконавчий директор Володимир Бельдій.

Також свого часу тут пробували вирощувати сою, але вона не змогла проявити свої «кращі сторони» через посуху, і від цієї культури вирішено було відмовитися.

Весь урожай зберігають у підлогових складах. Про обсяги нам не розповіли, але запевнили, що вдається зберігати практично 100% прибраного з полів зерна. Досушування виконують за допомогою двох сушарок Mecmar загальною потужністю 250-350 т/добу.

Було тут раніше і тваринництво, але від нього довелося відмовитися через серйозний кадровий дефіцит.

«У нас сараї непогані стояли, корівники 4-рядні, телятники і свинарники. Але проблема така, що немає людей. Всі поїхали працювати до Харкова (ще до масових виїздів до Польщі), а «міцні» кадри, що лишилися, пішли до місцевих кафе, де є міцна випивка», — пояснює ситуацію Володимир Бельдій.

Зараз на підприємстві працює близько 50 осіб і директор каже, що тут немає поняття сезонного працівника, оскільки вже після збирання врожаю потрібно обслуговувати сушарки, проводити відвантаження та відправлення продукції, а також обслуговувати техпарк підприємства.

До речі, про техніку. На базі підприємства можна побачити комбайни і трактори New Holland, а недалеко від них у затінку причаївся новий Versatile 340. Ґрунтообробна техніка представлена ​​моделями Maschio Gaspardo та Case IH, а сівалки — Great Plains та MaterMacc.

За словами Володимира Бельдія, через особливості ґрунту у підприємства при оранці «рве» плуги незалежно від бренду. Але від традиційного обробітку ґрунту в «Нормі» відмовлятися не поспішають, практикуючи паралельно і глибоке розпушування на 40-45 см кожні 4-5 років. І цим цілком задоволені, оскільки після чизеля зберігається більше вологи у ґрунті, ніж після плуга.

Пестициди вносять «самохідкою» від Case IH. До речі, про ЗЗР. Останні пару років компанія починає брати «на пробу» пестициди «Бізон-Тех».

Шкідник не пройде!

Озима пшениця займає в «Нормі» 1450 га і ще 100 га — яра. Минулорічний показник врожайності — понад 5 т/га. У цьому році на підприємстві очікують одержати не менше 4,5 т/га.

Поле, яке ми відвідали, має площу 120 га, на ньому розташувалася пшениця сорту Богемія. Попередником був соняшник, після збирання якого проводили дискування разом із внесенням NPK 100 кг/га. Після такого мінімального обробітку ґрунту на початку жовтня провели сівбу сівалкою Great Plains, одночасно вносячи ще 100 кг/га азоту.

«Внести добрива по мерзлоталому ґрунту в нас не вийшло, тому навесні проводили тільки підкореневе підживлення селітрою за допомогою сівалок СЗ. Внесли 100 кг/га азоту в фізичній вазі. І коли обробляли гербіцидами, зробили бакову суміш і внесли 10 кг/га карбаміду», — розповідає про систему добрив головний агроном підприємства Аліна Ніколаєнко.

Під час другої обробки ЗЗР також внесли карбамід у нормі 7 кг/га. Третю обробку в господарстві поки проводити не планують. Хоча плани аграріїв може змінити своєю появою клоп шкідлива черепашка.

Відразу після згадки шкідника повз нас пролетів його «подільник» — хлібний жук, але, за словами головного агронома, ці «хлопці» особливих втрат урожаю не завдають.

Загалом, із хворобами і шкідниками проблем в цьому році особливих не було, і пшениця вийшла із зими в хорошому стані. А ось в минулому сезоні тут успішно боролися зі сніговою пліснявою.

Наостанок відвідавши поле гороху і дізнавшись секрети його вирощування, про які вже зовсім скоро ви зможете прочитати на сайті SuperAgronom.com, ми продовжуємо нашу подорож. На черзі — «Славутич» (і ми зараз не про пиво!).

Славутич: тут люблять серйозну техніку

Наступним пунктом призначення на нашому маршруті по Харківській області було господарство «Славутич». Тут нас вже чекав співвласник агропідприємства Володимир Гончар. І щойно зав'язалася бесіда, відразу зрозуміли: ми «попали» :) Потрапили на багате досвідом підприємство, тому нудьгувати не доведеться.

У володіннях «Славутича» ми провели добрих півдня, які за цікавими розмовами пролетіли непомітно.

У цьому господарстві для відносно невеликого земельного банку в 1600 га парк техніки такий, що викликає повагу. При вході на територію стоянки стоїть потужний трактор Claas, поруч — масивна сівалка Horsch, трохи далі — 2 комбайни також марки Claas.

Як виявилося, це ще не все, загалом тут 4 важкі трактори Claas, 5 одиниць Т-150, 4 комбайни, багато ґрунтообробної техніки і невеликий навантажувач. Як каже директор підприємства, з технікою не бідують і встигають виконати всю весняну роботу в дуже короткі терміни.

Сівозміна підприємства складається з 8 культур. Основними тут вважають кукурудзу і пшеницю, їм відведені найбільші площі, далі соняшник, і в порядку зменшення площ йдуть соя, горох, просо, гречка і, для власних потреб — ячмінь.

«Просо — дуже цікава культура, раз на три роки дає «спалах». Я маю на увазі, що два роки воно може не мати попиту, а на третій — ціна стає вище гороху або гречки, і можна на цьому заробити», — ділиться досвідом Володимир Гончар.

Найприбутковішим для себе вважають соняшник, але його вирощуванням не зловживають, тому що намагаються зайвий раз не перевантажувати ґрунт.

«Знаєте, ми всі зараз так багато беремо від землі, що страшно подумати. А треба не тільки брати, а й віддавати. Адже це як з машиною: якщо бензину не долити, їхати вона перестане. Ось і ми, якщо не подбаємо про стан ґрунтів, у якийсь момент «їхати» далі не зможемо», — зауважив директор.

У сівозміні господарства періодично бувають рокіровки. За весь час свого функціонування підприємство встигло набратися досвіду вирощування цукрових буряків, пізніше від нього відмовилися, пробували сіяти гірчицю. На полях підприємства також з'являлася досить рідкісна для місцевих країв рослина — коріандр. Крім того, у зв'язку зі скасуванням повернення ПДВ, більш ніж в 2 рази скоротили площі під соєю.

У господарстві також вирощують сидеральні культури, найбільш придатною для цього виявилась олійна редька. Її зазвичай сіють після пшениці, і таким чином дають ґрунту перепочити.

Незвичайна для аграріїв короткострокова весна цього року позначилася на всіх. Адже, як розповідає директор підприємства, він ніколи не бачив, як при 17 ℃ тепла на вулиці лежав сніг, що миттєво розтанув, точніше, випарувався, у результаті чого волога в землю практично не потрапила.

Опади в Харківському регіоні сільгоспвиробників не балують, один дощ на 12 мм — очевидно, не найкращий показник для місцевих аграріїв.

«В останні роки погода до нас була дуже «прихильною», опадів було достатньо і ми до цього звикли. До хорошого швидко звикаєш. У цьому ж сезоні нам довелося понервувати, адже з осені пшеницю сіяли в суху землю, і сходи отримали досить пізно. В результаті розкущилася культура недостатньо», — пояснює Володимир Гончар.

Поспілкувавшись із директором «Славутича» й оцінивши потужний парк техніки, вся наша «делегація», як зазвичай називають команду АгроЕкспедиції аграрії, вирушила дивитися пшеничні посіви підприємства.

В дорозі керівник підприємства розповів, що існує воно вже майже два десятиліття, за які мали місце злети і падіння. Так, у перші роки, доки технології вирощування тільки напрацьовувалися, були серйозні перевірки на міцність. Наприклад, найменшу врожайність пшениці за історію підприємства отримували на рівні 0,7 т/га. А кілька років тому вийшло зібрати 11,2 т/га — це для господарства поки рекорд. Середня врожайність щорічно становить близько 6 т/га. Хоча в минулому році отримали менше — 4,5-5 т/га. Володимир Михайлович каже, що в цьому сезоні, хоч урожай і не перевищить торішні показники, скаржитися нема на що.

Цього разу ми вирішили подивитися поле площею 114 га, де висіяно відразу два сорти пшениці, причому один — Відрада української селекції, а інший — німецький сорт Скаген.

Вирощували пшеницю за дуже схожими технологіями, особливо що стосується добрив. З осені під культуру внесли 120 кг/га нітроамофоски, а вже навесні сівалкою додали 120 кг/га селітри і 8 кг/га карбаміду.

Різниця полягала в нормах висіву, Відраду сіяли з густотою 240 кг/га, а Скаген — 160 кг/га. Крім того, відрізнялася система захисту рослин.

Пшеницю німецького походження обробляли баковою сумішшю препаратів Спіріт 0,6 л/га, Капуеро 0,3 л/га, Адью ПАР 0,2 л/га та Брейк 0,1 л/га. Друга обробка включала в себе Колосаль Про 0,4 л/га і Борей у нормі 0,1 л/га.

«Коли починає вегетувати культурна рослина, те саме відбувається і з бур'янами, а також починають розвиватися хвороби і виходити з перезимівлі шкідники. У зв'язку з цим часто бувають ситуації, коли виникає необхідність в одночасній обробці «від усього». Тоді застосовуються бакові суміші інсектицидів, фунгіцидів і гербіцидів. Препарати Avgust перевірені в бакових сумішах, вони вступають в правильну реакцію один з одним і ми прибираємо кожен патоген окремо», — розповів Андрій Задорожній, регіональний представник компанії «Август-Україна».

Приділяють увагу в «Славутичі» не тільки землеробству, а й тваринництву. 100 дійних корів забезпечують молоком всю округу, а також деякі молокозаводи, але це вже зовсім інша історія.

«Два господарства, які мали приблизно однакові кліматичні умови під час вегетації, істотно відрізняються за станом посів. Основною причиною є різний підхід до технології. Відповідно, незважаючи на несприятливі кліматичні умови цього сезону, при зваженому підході можна отримувати належні результати. Ставлення до справи у підприємстві «Славутич», а саме диктатура сівозміни, використання сидератів та внесення органіки — завжди буде вирізняти це підприємство, незалежно від зовнішніх факторів. Це яскравий приклад того, що розмір не головне», — поділився враженнями Василь Бєлозерських, заступник директора Департаменту підтримки Агро Бізнесу Credit Agricole Bank.

На цьому закінчився 4-й день АгроЕкспедиційних пригод. Далі ми вирушаємо на батьківщину Гоголя, але своїх текстів, звісно, спалювати не будемо, адже їх чекають наші аграрії.

Полтавщина — зустрічай!