АгроЕкспедиція Кукурудза 2017. Сумська область: Мрія і Світанок

Тим часом другий рано-вранці стартував на Сумщині, готовий дізнатися, як для місцевих аграріїв триває кукурудзяний сезон. У мандри разом із нами вирушили й наші друзі з Bayer, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна» та Credit Agricole Bank.

А в чому ж особливість кукурудзяного сезону-2017 у Сумській області, запитаєте ви. Відповідаємо:

1. Бур’яни швидші від кукурудзи. Екстремальна весна упереміш зі снігом та низькими температурами у багатьох господарствах Сумщини не дозволили посівам кукурудзи швидко вегетувати. За цих самих умов перші теплі дні забезпечили чудові умови для розвитку бур’янів. У результаті — місцями біла лобода, де гербіциди спрацювали не надто добре, стоїть ледь не в один ріст із кукурудзою.
2. «Ударна» погода. Практично зимові умови весни змінились у регіоні на аномальну спеку, котра ще й чергувалася із грозами та градом. У різних районах області аграрії в результаті «градобою» отримали пошкоджені посіви, котрим відновитися й дати урожайність хоча б на рівні минулого року, ой, як непросто.
3. Нашестя шкідників. Літні високі температури призвели до зростання кількості шкідників, зокрема й на кукурудзі. Так, аграрії Сумщини були змушені в цьому сезоні проводити не менше двох інсектицидних обробок на посівах «цариці полів». Ми були свідками, коли одноразове використання інсектициду не зупинило стеблового метелика й дозволило його личинкам знищувати рослини.
4. У no-till — порятунок. В умовах аномальної спеки за увесь вегетаційний період розвитку кукурудзи у Сумській області випало — в залежності від району — від 70 до 120 мм опадів. Це катастрофічно мало, з точки зору експертів. У таких умовах аграрії регіону очікують зниження врожайності на 2—3 т/га у порівнянні з минулорічними показниками. Тому на Сумщині активно шукають рішення, як максимально зберегти вологу. Для когось вихід — використання сидератів. А хтось вважає за краще працювати із нульовою технологією обробітку землі, за якої волога зберігається максимально природним чином.
5. Зміщення строків осінньої посівної-2017. Експерти впевнені, що пізні строки збирання кукурудзи та соняшнику в 2017 р. позначилися й на термінах осінньої посівної. До слова, в Сумській області стали віддавати перевагу кукурудзі з більш пізнім ФАО — від 350 до 400.

Із «Мрією» про зміни

Першою зупинкою для АгроЕкспедиторів на Сумщині стала агрофірма «Мрія», котра працює на розпайованих землях двох сіл — Ямне и Спірне Великописарівського району. До речі, останнє вижило тільки завдяки тому, що на його території стало рости и розвиватися вказане підприємство.

У «Мрії» нас зустрічає директор агрофірми Микола Бантов.

Одразу ж він зазначає, що днями приймав делегацію з обласного центру на чолі з губернатором, котрий вручив йому державну нагороду у зв’язку із присвоєнням Миколі Бантову звання Заслужений працівник сільського господарства України. Знайомлячись із цією людиною, розуміємо, чому він його гідний.

«Чесно кажучи, я далекий від землі, та я любив її, любив завжди робити свою роботу й люблю досі. Для мене кожна культура — це дитина. Якщо це соя — це принцеса. Якщо кукурудза — вона королева. Якщо соняшник — це стиляга. А якщо пшениця — вона ж мама», — ділиться своїм сприйняттям сільського господарства Микола Бантов.

«Мрія» у Великописарівському районі Сумської області обробляє 2 тис. га землі. Й розширятися тут не планують, слідуючи лозунгу: «Мільйон із гектара, а не мільйон гектарів». Ставку в господарстві роблять на чотири основні культури: кукурудзу, озиму пшеницю, сою та соняшник. Вирощують у агрофірмі Микола Бантова й нішеві культури: гречку, просо, голозерновий ячмінь та інші. А ще підприємство, окрім рослинництва, спеціалізується на виробництві круп, макаронних і 12 видів хлібобулочних виробів.

«Мрія» працює без штатних агрономів. Керівник господарства вважає за краще користуватися рекомендаціями сторонніх консультантів — молодих, із сучасними поглядами на сільськогосподарські технології, щоб «живитися» їхніми знаннями.

«Кукурудза — культура для сильних і багатих. Якщо немає грошей на її виробництво, то не варто й сіяти. І якщо сушарки власної немає, то не варто її сіяти. Тому ми будуємо нині цілий комплекс. Поставимо елеватор із силосами турецького виробництва на 10 тис. т та італійську сушарку потужністю до 300 т на добу. Сушарка потрібна, хоча б така маленька, як у нас була до цього. Вона на газу працювала — бочка така, у якій за добу можна було посушити лише 6,5 т зерна. Тепер у нас все на комп’ютерах буде, увесь процес автоматизуємо», — ділиться планами аграрій.

Даний проект потребував близько $1 млн інвестицій. «Мрія» активно користується послугами банків. Відкритий рахунок і в Credit Agricole Bank.

Технологія вирощування кукурудзи у «Мрії»

Собівартість вирощування. За словами Миколи Бантова, витрати на гектар за вирощування його «королеви» складають близько 20 тис. грн/га. Водночас щорічно у господарстві планують отримати урожайність кукурудзи не менш як 10 т/га. Так, у 2016 р. вдалося «стрибнути» навіть вище — збирали по 16,7 т/га на окремих полях і по 13 т/га в сухому зерні.

Гібриди. Останніми роками «Мрія» сіє кукурудзу селекції Monsanto, зокрема ДКС 4590 й 4408. Тобто, ставка робиться на гібриди із ФАО від 350 до 400. Окрім того, щорічно відводять ділянки під демо-посіви гібридів інших селекцій — Limagrain, Syngenta, DuPont Pioneer.

Команда АгроЕкспедиторів оглянула поля з гібридом із ФАО 360 ДКС 4590.

Обробіток ґрунту й система удобрення. Попередником для кукурудзи на оглянутих нами полях була озима пшениця. Під час її збирання відразу вносили 50 кг/га аміачної селітри й біодеструктор стерні, після чого проводилося глибоке розпушення на глибину 40 см. Також внесли по 100 кг/га діючої речовини фосфору та калію й 120 кг/га безводного аміаку.

«Я не знаю, хто в Україні працює так, як і ми. Ми нашій «королеві» давали стільки, як, наприклад, доброму чоловіку треба по 100: 100 г горілочки, 100 г сальця, огірочок 100 г… Тобто ми й фосфору дали 100 кг, калію 100 кг, не дивлячись на аналіз ґрунту. Ми ж знаємо, щоб 100 ц/га получить, дай по 100, а то й більше», — зазначає Микола Бантов.

Затим на поле сіяли сидерат — гірчицю. А вже навесні ґрунт готували до посіву кукурудзи культиватором європаком Farmet.

Посів. Як говорить директор агропідприємства, «Мрія» сіє кукурудзу не тоді, коли це роблять інші. Цьогоріч, враховуючи непрості весняні погодні умови, строк посівної кукурудзи припав на останню декаду квітня. На посіві використовувалася 16-рядна сівалка Kverneland з одночасним внесенням у рядок NPK 16:16:16.

Система захисту. В «Мрії» поступово стали відходити от внесення ґрунтових гербіцидів. На полі, яке ми оглядали, використовували післясходові гербіциди Тітус та Пріма. Також проводилась і фунгіцидно-інсектицидна обробка в баковій суміші Аканто Плюс і Кораген. Причому, система захисту кукурудзи тут регулярно змінюється, щоб уникнути накопичення одних і тих самих діючих речовин. Наприклад, розглядають покупку гербіциду Челендж®.

«Обприскувач у нас — Case IH Patriot 3330. Висота обприскування у нього близько 1,4 м, тому в більш пізні строки зайти в кукурудзу ми не можемо. З цієї ж причини проводили лише одну обробку. Та мені здається, що слід було щонайменше провести дві. Бачу, що є пошкодження стебловим метеликом», — зізнається Микола Бантов.

До всього, директор господарства очікує отримати з поля близько 10 т/га — такий результат для «Мрії» буде успішним.

Разом із експертами вирішуємо перевірити, скільки ж можуть дати побачені нами посіви. Вологість вимірюємо, в буквальному сенсі, на зуб — близько 35%. Тут довіряємо багаторічному досвіду наших друзів і партнерів.

А далі ведемо математичні підрахунки: в качанах нараховуємо то 16, то 18 рядів та по 37 зерен у середньому в ряд. Пам’ятаємо, що в господарстві сіяли кукурудзу із густотою 80 тис./га. Тож біологічну урожайність визначаємо на рівні 10,5 т/га.

«Станом на сьогоднішній день розрахункова біологічна урожайність на цьому полі складає 10,5—11 т/га. Попри екстремальні погодно-кліматичні умови, які були на початку вегетації культури, та затяжний холодний період у травні — першій половині червня, було вдало підібрано збалансовану систему удобрення. Зараз вегетація культури практично вже закінчується. Бачимо, що кукурудза інтенсивно віддає вологу. Орієнтовно через 2-3 тижні на цьому полі можна починати збирання», — коментує регіональний представник Bayer у Сумській області Сергій Мотренко.

Зі свого боку наш другий експерт, менеджер Харківського регіонального підрозділу компанії «Бізон-Тех» В’ячеслав Кравцов додав, що загалом на урожайність на побаченому полі не повинні надто вплинути виявлені АгроЕкспедиторами поодинокі випадки ураження культури стебловим метеликом і бавовняною совкою.

«В цілому по області урожайність кукурудзи, попри екстремальні погодні умови й аномальну спеку із мінімумом опадів, на хорошому рівні. На Сумщині очікуємо отримати близько 8—9 т/га в сухому зерні. А в цьому господарстві може бути й понад 10 т/га — це хороший показник», — додав В’ячеслав Кравцов.

Ринок збуту. В 2016 р. до 50% зібраного зерна кукурудзи «Мрія» відправила на експорт. Але самостійно шукати покупця — це поки лиш у планах на майбутнє. Нині агропідприємство користується послугами компанії-посередника, котра виступає комісіонером і бере за свої послуги по $2 за тонну експортованого зерна.

З’ясувавши усі нюанси вирощування кукурудзи, пообіцявши зазирнути та оглянути й елеватор, і зерносушарку, щойно завершиться їхнє будівництво, нам залишилося тільки вручити пам’ятні подарунки та сувеніри — і знову вирушати в дорогу.

Попереду на нас чекав «Світанок».

Кукурудза по «нулю» у «Світанку»

Землі другого фермерського господарства «Світанок» розташувалися у декількох кілометрах від першого, а контора знаходиться у районному центрі — Великій Писарівці.

Підприємство «Світанок» було засновано у 1991 р. і починалось усе із 5 га. На даний момент господарство обробляє 3,5 тис. га землі. Окрім рослинництва, про яке розповімо трохи нижче, тут також є свій млин і власна пекарня.

«У нас замкнутий цикл — є власне зерно та своє борошно, із якого печемо свій власний хліб», — говорить головний агроном господарства Владислав Кривченко.

Рослинництво. Всього у сівозміні господарства п’ять культур — озимі пшениця й ріпак, кукурудза, соняшник і соя. В середньому під кожну культуру відведено приблизно по 500—600 га. За словами головного агронома, привілеїв немає в жодної культури.

Раніше тут також займалися пивоварним ячменем, та відмовилися через низькі економічні показники. Хоча вирощувати цю культуру в господарства виходило добре — у кращі роки отримували урожай у 8,2 т/га.

Що ж до актуальніших показників урожайності, то й тут господарству є чим похвалитися.

«По сої минулого року було 3,5 т/га, а цьогоріч — 2,3—2,4 т/га. Кукурудзи в 2016 р. отримали 11 т/га в сухому зерні. В цьому році ще не збирали, та на 8—9 т/га повинні вийти. Соняшник минулого року показав результат на рівні 4-4,2 т/га, а в цьому — 3,3 т/га. Ріпак у цьому році дав 3 т/га, а в минулому сезоні ми не отримали його сходів узагалі й пересівали ячменем. Пшениці отримали як у минулому, так і в цьому році 6—6,5 т/га», — розповів про результати своєї роботи Владислав Кривченко.

Обробка ґрунту й техніка. У господарстві вже понад 10 років практикують no-till, що і вважають головною запорукою успіху, оскільки ця система дозволяє зберегти вологу в ґрунті, та й на ПММ допомагає економити.

«Під час оранки потрібно, щоби на краю поля стояв бензовоз і сервісники усіх фірм-виробників техніки. А за рахунок no-till ми економимо засоби, котрі можемо витратити на добрива, ЗЗР тощо. Також економимо на тому, що практикуємо диференційоване внесення добрив сівалками, а в майбутньому плануємо вводити диференційовану роботу обприскувачів», — розповів головний агроном Владислав Кривченко.

Від партнерів підприємство отримує розроблені під них картограми із рекомендаціями щодо внесення добрив до кожної культури. Також раз на три роки проводять лабораторний аналіз ґрунту.

Раціональність використання no-till на Сумщині зауважив і регіональний представник Bayer у Сумській області Сергій Мотренко. Однак не все так просто із «нулем»

«Враховуючи, що останні 7—8 років ми спостерігаємо дефіцит вологи у період вегетації, все ж слід звернути увагу на цю технологію вирощування культур. Але специфіка no-till полягає в тому, що є певний перехідний період, коли можна помітити у перші роки деяке зниження урожайності та, водночас, підвищення витрат на ЗЗР. У цьому господарстві таку систему використовують понад 10 років, тож вони вже відчувають на собі усі переваги цієї технології, котра так яскраво проявляєтеся останніми роками», — говорить Сергій Мотренко.

Для посіву використовують сівалки компанії Horsch — Pronto 12, Maestro 24.70 SW, Sprinter. Понад те, зараз у господарстві на випробуванні перебуває сівалка Horsch Avatar, котра ще не пішла в серію. Головний агроном говорить, що минулого тижня для спостереження за ходом випробувань до «Світанку» особисто завітав власник компанії Horsch Міхаель Хорш! Сівалку розроблено спеціально для no-till — тож, за словами Владислава Кривченка, вона надійно «тримає» глибину посіву та добре прикотує насіння.

Щодо самохідної техніки (тракторів, комбайнів, обприскувачів) — монополія на підприємстві належить John Deere. Хіба що ХТЗ та кілька «Білорусів» використовують, як «робочих конячок».

Зберігання. Нині «Світанок» будує елеватор на 12 тис. т. А поки будівництво не закінчене, в господарстві зберігають урожай у підлогових складах, розрахованих на 15 тис. т одночасного зберігання. Для досушування зерна використовують газову зерносушарку Meyer.

Технологія вирощування кукурудзи

Погода. Цей рік був екстремальним для землеробства — сніг у квітні, спекотне літо (період опилення кукурудзи якраз припав на гарячі деньки), мінімум опадів (86 мм у період вегетації кукурудзи). Окрім цього, наприкінці червня над деякими полями пройшла злива із градом (випало 50 мм опадів), пошкодивши посіви.  

Культура-попередник. Кукурудзу в основному на підприємстві сіють після сої, використовуючи американський варіант двопільної сівозміни.

«Соя — прекрасний попередник, який залишає по собі багато азоту. В нас є поля, котрі уже понад 10 років засіваються за технологією кукурудза/соя. При цьому урожайність не падає за жодною культурою. Більш того, такі поля у нас вважаються стабільнішими та більш вирівняними», — пояснює вибір такої системи сівозміни Владислав Кривченко.

Також іноді попередником для кукурудзи виступає озима пшениця.

Посів. Інспектовані нами поля засіяли наприкінці квітня. За словами головного агронома, на посів однієї культури йде 3—4 дня. Посів проводився сівалкою Horsch Maestro 24.70 SW із нормою висіву 75—76 тис./га. Використовували гібриди Monsanto ДКС 4590, 4490, 4408.

На підприємстві обирають кукурудзу із ФАО от 330 до 390. Як говорить головний агроном, ще п’ять років тому, коли він лиш прийшов у господарство, тут сіяли кукурудзу із ФАО близько 280. Та після появи власної сушарки показник ФАО стали поволі піднімати.

Добрива. У господарстві переобладнали сівалку Horsch ATD 1125, і тепер диференційовано вносять добрива з допомогою цього агрегату. Під кукурудзу з осені в одне проходження вносять калій, амофос, гранульовану сірку й сульфат цинку. Навесні разом із посівом вносять селітру.

Захист. Підприємство закуповує протруєне насіння. Із гербіцидів вносили МайсТер® 150 г/га+БіоПауер 1,25 л/га. Інсектицидна обробка проводилася двічі.

Прогнози урожайності. Разом із нашими експертами ми підрахували біологічну урожайність кукурудзи в господарстві. На першому полі, яке пережило той самий червневий град, вона склала 8 т/га. Окрім негоди, в таких показниках винна й совка, якої ми знайшли в достатній кількості.

Кукурудза на другому полі, котре стихія обійшла, виглядала набагато краще.

«Запланована біологічна урожайність тут буде на рівні 10,5 т/га. Варто відзначити незначні випадки ураження кукурудзи совкою обабіч поля. Гадаю, це знизить урожайність десь на 2%. Тож сенсу в третій інсектицидній обробці немає. Також відсутні серйозні прояви хвороб», — оцінив поле менеджер харківського регіонального підрозділу «Бізон-Тех» В’ячеслав Кравцов.

Збирання кукурудзи у господарстві планують почати приблизно за два тижні, на початку жовтня.

«У цьому році ми ставили план у 12 т/га, як і 2016-го. В минулому році ми дещо не виконали план, а в цьому, я гадаю, не доберемо суттєво. Отримаємо близько 8—9 т/га на круг», — будує плани головний агроном Владислав Кривченко.

Що ж, ми бажаємо аграріям Сумщини високих врожаїв і їдемо далі. Тепер на нас чекають простори Полтавщини. сподіваємося, що «Укравтодор» нам не видасть якихось сюрпризів дорогою. Втім, на третій день АгроЕкспедиції ми вже й не надто хвилюємося щодо цього, оскільки наш PEUGEOT Traveller демонструє надійність та стійкість перед ударами долі.

А отже — в дорогу! Й до завтра!