Як вирощувати та зберігати батат? Топ порад від Павла Булгакова

Перші спроби вирощувати батат у Павла були ще в Каховці. У 2017 р. зберігав навіть 500 т. 

«Тоді я не дуже розумів, що це таке. Я його називав просто “солодкою картоплею”. І про користь батата я ще на той час нічого не знав». 

Сорти батату

У кожного сорту або гібрида є свої нюанси, навіть у технології зберігання. Ті, які вирощував: Шаньдунський вершковий (називають ще Баку), Лос-Анджелес, Тайнунг 65, Каліфорнія, Ліза, Вінницький рожевий. Є ті, хто вирощують і гібриди.

«Я взяв рожеві (помаранчеві) сорти, які більш популярні в ресторанах, більш солодкі. Дуже популярним стає зараз батат-фрі. Якщо брати білі сорти, вони менш солодкі і йдуть більше як картоплезамінники. Тобто кому не можна саму картоплю, то батат — це класна заміна. Минулого року вже почав проводити досліди саме для Черкаського регіону — які сорти підходять найкраще, які дають більшу врожайність. Закладав експерименти з глибиною висадки, з бугром, без бугра».

Читати по темі: Павло Булгаков про секрети вирощування спаржі, скільки коштує зайти в бізнес та вигідність справи

Посадка батату

Щоб отримати живці (розсаду), потрібно бульбу висадити на початку квітня, перед тим прогріти її 2–3 дні. Через місяць-два з’являться росточки, з яких нарізаються живці для висадки. Живці висаджуються на початку червня, іноді на початку травня, але в Черкаській області ще можливі приморозки, а батат цього дуже боїться.

«У 2025 р. у мене були моменти, коли його прихопило. Потрібно бути обережними, бо агроволокно не дуже доцільне — воно тягне на себе багато фінансів», — зауважує він. 

Живці можна отримати за 20–30 днів за сприятливих умов. Сприятливі умови — це коли від 20°С середньодобової температури. Але перед висадкою обов’язково прогріти три дні при температурі 25–30°С (якщо в теплиці). 

Саджають вручну в підготовлений бугорок.
Щодо кількості рослин на гектар, Павло Булгаков зазначив, що це десь близько 30 тис. саджанців. 

«За моєю схемою — 33–35 тис. саджанців на гектар. Але є багато нюансів. Наприклад, якщо є проблеми з водою чи поливом, а батату потрібна постійна волога земля, то міжряддя залишається метр, а між саджанцями — 40 см. Якщо проблем із поливом немає, тоді 30 см. І ці 30 і 40 см дадуть різницю: при 40 см буде близько 25 000 саджанців/га, при 30 см — приблизно 33 000/га. Це виключно залежить від поливу. Полив краще робити крапельний під мульчуючу плівку».

Що стосується посадкового матеріалу, то спеціалізованого виробництва для великих обсягів в Україні немає. Тому, в основному, всі вирощують для себе розсаду, попередньо закуповуючи бульби саме для цього напряму. 

Ґрунти та живлення 

Чим легші ґрунти, тим краще. Але треба враховувати: якщо легші ґрунти, то частіше потрібно поливати, тобто робити більший водовлив. На легких ґрунтах батат буде чистим при викопуванні, бо коли важкий ґрунт — на нього дуже налипає земля, а в продаж він іде виключно чистим. Батат дуже тендітний, тому мити на звичайних мийках складно.

Усі рослини люблять перегній. Бажано, щоб йому було три-чотири роки. Внесення органіки — найкращий варіант. Для великих фермерств є певна схема живлення. 

Підготовка поля під батат 

Найкраще — піднімати бугорок. Є гібриди, які саме в бугорку ростуть, їх легше викопувати, а є ті, які розповзаються. Але все одно, якщо садити на рівні землі, викопати буде набагато важче, тобто батат буде більш пошкодженим. Особливо це важливо для регіонів, які холодніші. 

«Він садиться в бугорок із зовнішнім листовим апаратом. Ми втикаємо його в землю, і він має вже майже набубнявілі корінці, листочки зверху. Якщо буде зворотний приморозок — рослина постраждає. Якщо приморозки будуть після того, як розсада прийнялася, вона відіб’є нові росточки. Але, наприклад, минулого року пізня висадка не дала нормальної врожайності, почалися приморозки, пройшли швидко, але батат вже почорнів. Не вистачило десь 20 днів».

За словами Павла Булгакова, у великих об’ємах це доволі ризикована культура, тому з нею краще зміщуватись у південні регіони.

Захист батату

Щодо гербіцидів, то в певних країнах практикують досліди. В Україні гербіцидів для батату немає — він дуже чутливий. Варто використовувати мульчування.

«Я пробував експериментувати з плівкою, агроволокном, соломою. У принципі навіть солома працює. Це захистить від бур’янів. А ще є такий момент, коли розсада розпускає пагони, в’ється і батат починає проростати й утворювати нові кущі. Рослина витрачає на це енергію, а потрібно, щоб вона витрачала енергію на центральний кущ. Тому мульча захищає і від цього також».

Щодо моменту утворення нових кущів, то є така операція, як відривання від землі гілок, які приросли. Це не завдає стресу, бо є центральна частина, яка дуже потужна.

Шкідники та хвороби батату

Жуки, личинки різних шкідників, в тому числі дротяники, капустянка. Підходять препарати для садів, але я більше схиляюся до органічних засобів.

«Наприклад, проти капустянки, яка може обгризати саджанці, робляться пастки: риється яма 50×50 і 50 см глибиною, засипається свіжим гноєм перед приморозками. Під час приморозків яма розкривається і все викидається. Ці всі личинки, капустянка, яка там зібралася, на морозі гине. Такі пастки використовують і на великих ділянках — 6 га, 13 га — із певним розрахунком».

Хвороби поки не зустрічались, каже Павло Булгаков. Буває, хвороби проявляються після викопки, якщо продукція швидко псується, але можуть бути й механічні пошкодження. Якщо батат пошкоджений під час викопування, він дуже швидко пропадає.

Урожайність батату

«Якщо ми висадили 33 тис., 8 тис. пропало, залишилося 25 тис. кущів. За середньої ваги з куща 1,5–2 кг — це 50 т/га. В інших країнах, де займаються професійно, отримують і до 100 т/га.  У 2024 році ціна продажу була вищою. У цьому році трохи впала, як і всі овочі. Роздрібна ціна — близько 100 грн/кг, у мережі — 150–170 грн/кг». 

Строки збирання та зберігання батату

Деякі сорти достигають наприкінці серпня — на початку вересня. А деякі Павло тримав, наприклад, до жовтня, поки не вдарив перший приморозок. Як тільки приморозок ударив — бажано викопати.

«Я цього разу тримав до останнього і вже після приморозку викопав, бо він не встиг набрати масу. Але такий батат не підходить для довготривалого зберігання».

Копають батат переважно вручну, бо він легко пошкоджується і потім не зберігається, одразу має йти під реалізацію. 

Після викопування знадобиться так званий лікувальний період — і тільки така бульба може зберігатися. У домашніх умовах це зробити складно.

«Щоб правильно його провести, має бути один гібрид або один сорт у камері, де ви проводите лікувальний період. Змішаний варіант не підходить. Лікувальний період — це витримка за певної температури і вологості. Для кожного сорту або гібриду є свої рекомендації. Але в середньому — не нижче 18°С. При більш високих температурах термін зменшується. Щоб пояснити специфіку лікувального періоду, кожен кейс — це півтори години лекції», — каже Павло Булгаков.

Зберігання батату в жодному разі не може бути в підвалі — тільки в приміщеннях на землі. Якщо йдеться про професійне зберігання, усе має бути поверхневе.

«А якщо ми кажемо про погреби, то там треба організовувати ефективну вентиляцію, вчасно її перекривати або робити, щоб вона працювала в автоматичному режимі: закривалася, відкривалася, довітрювалася й утримувала певний температурний режим та вологість», — зазначає фахівець.

Техніка

Для копки вручну потрібна лопата, а для висадки — будь-яка техніка, якою можна зробити бугор чи гребінь, наприклад, мінітехніка.

«У мене, наприклад, мінітехніка. Я причепив ручні диски, якими обгортають картоплю, до мого трактора і зверху заліз на ці диски, щоб перевантажити їх. І трактором протягли — швидко й легко вийшло. Чи можна виростити батат вручну повністю, не використовуючи техніку? Так, можна».

А якщо взяти копалки, які працюють із тракторами, то вони можуть значно пошкодити батат. Відсоток відходів буде великим, і такий урожай важко зберігати.

«Якщо подивитись на проєкт «Спаржева садиба», то тут вирощуються спаржа, артишок, шафран, батат. Це культури не лише про гастрономію, а й про користь. Хоч зараз їх активно розкручують та популяризують, вони не є новими для України — їх споживали ще козаки. Тридцять років тому про них ніхто не знав, бо ми були під впливом Радянського Союзу».

Яна Красновська, SuperAgronom.com