Зміщення сівби озимих зернових на пізні терміни, ріпак без рістрегуляції — вектори посівної на півдні і заході

«Озимий» Південь: Ризикувати сіяти в сухий ґрунт в надії на майбутній дощик

Крім «класичних» Одеської, Херсонської, Миколаївської. областей, наразі вже до південних зараховуємо й Дніпропетровщину та Кіровоградщину. Бо і кліматичні умови наближаються до південних, і проблеми та тенденції схожі.

«Тенденція до збільшення частки озимих культур в структурі сівозміни присутня в південно-східних і південних областях України. Такі зміни пов’язані із двома факторами. Перший фактор — це щорічна значна концентрація на вирощуванні соняшника на півдні України і одночасно другий рік поспіль літня посуха. Це призвело до критичного зниження врожайності всіх ярих культур. Також не варто забувати, що осінь 2024 року була сухою, і багато хто не ризикнув сіяти озимі культури під урожай 2025 року. Другий фактор — це осінні опади в поточному році. Для агровиробників це можливість зменшити концентрацію на ярих культурах і за рахунок накопиченої вологи за зимовий період отримати кращі результати (багато хто сподівається, що зима буде з опадами). Погодні ризики ще раз вказують на необхідність диверсифікувати сівозміну. Розширена сівозміна  — це також можливість бути менш залежними від ринкової ціни на одну культуру», — зауважив Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole.

Читати: Озимий клин 2025/26: адаптація господарств Центральної України до нової кліматичної реальності

АФ «Колос» (Дніпропетровщина): дефіцит вологи восени, весняні приморозки та переваги швидкого старту ріпаку

Обробляють 3000 га, з них в озимому клині під урожай 2025 року посіяли 1300 га пшениці та 700 га ріпаку. На жаль, більшість площ під ріпаком довелось пересівати. До збирання залишилось тільки 190 га.

«Минулого року ріпак був посіяний в більшості в суху землю. Так само, до речі, як і цьогоріч. Обіцяли дощі нам, але їх по факту не було. І багато ріпаків у зиму увійшли у фазі до чотирьох листків, відповідно вони її не пережили. Були хоч і короткочасні, але міцні морози. Й за відсутності ґрунтової вологи та малої фази розвитку чимало посівів пропало», — розповів головний агроном підприємства Роман Карлов.

Додав, що зазвичай сіють культури масивами, а цьогоріч вони «розірвані», бо було дуже багато пересівів.

За 8 місяців поточного року тут випало 297 мм опадів, за вересень ще 13,8 мм. Негусто. Вологий шар землі був 5-7 см, тож знову ризикнули сіяти ріпак. Чи виправданий ризик — дивитимуться далі, стан посівів залежить від різних факторів, і на деяких полях, каже Роман Карлов, уже видно — доведеться пересівати.

Зізнається, що розуміє — за такої кількості вологи ріпак сіяти не можна, але зараз багато хто вимушений так робити.

«Найменший показник глибини зволоження ґрунту, за якого я на своєму досвіді сіяв ріпак, — 20 см, а далі сухо. І це було минулого року, під урожай 2025. При цьому врожайність отримали хорошу, деякі поля давали 4 т/га, на круг вийшло 3,4-3,6 т/га. Але не всі колеги в регіоні й таких показників вдалось досягти. Трохи південніше від нас, у Петриківському районі більшість не дотягнула на круг і до 3 т/га. А подекуди й 1-1,5 т/га збирали. А в Нікопольському районі так і взагалі урожаю ріпаку цьогоріч не було — весь загинув», — розповів Роман Карлов.

Посіяний озимий ріпак під урожай 2026 також дає приводи для хвилювання. Окрім того, що замало вологи, то ще й якраз у середині жовтня, коли ми побували в гостях у господарства, напередодні вночі були заморозки. Невеликі, але ж культура чутлива, особливо якщо слабка і страждає від посухового стресу.

Ми оглянули поле ріпаку гібриду КВС АМБОС. Сіяли під дощ 28 серпня. Зараз рослини у фазі 5 листків, попри те, що рістрегуляції не проводили.

«Важливо зазначити, що КВС АМБОС володіє такою характеристикою, як швидкий осінній розвиток. А на момент його сівби тут строки посіву були досить таки неоптимальні, тому, я думаю, це теж було важливо. Й це видно по самих рослинах. Ми бачимо, що вони досить стабільні, враховуючи, що запас вологи не найкращий на сьогодні. Так, на момент сівби волога була, але її вистачило лише для того, щоб ріпак зійшов. Будемо сподіватися, що будуть ще опади. І сніг потрібен. Другий рік уже Дніпропетровщина без снігу взагалі», — прокоментував Євген Кравченко, фахівець з агросервісу КВС-УКРАЇНА.

Анна Букреєва, торгова представниця по Дніпропетровській області КВС-УКРАЇНА додала, що гібрид КВС АМБОС нещодавно вийшов на український ринок. Минулого року був у випробуванні, добре себе показав і господарство обрало його вже для вирощування на товарних площах.

«Гібрид дуже гарно переніс весняні приморозки. На Дніпропетровщині уже другий рік поспіль спостерігаються пізні заморозки, а потім посушливе літо. Але навіть за таких умов цей гібрид показав гарні результати», — розповіла вона.

Роман Карлов зауважив, що по ріпаку вже провели 2 інсектицидні обробки і на деяких полях навіть тричі, бо мають проблеми зі шкідниками.

Посівну озимої пшениці в господарстві вже завершили, сіяли 13-15 вересня. Отримали сходи, хоч подекуди зріджені. Посіви строкаті, каже головний агроном: десь рослини у фазі 2-3 листки, десь 4-6. Тебуконазолом не працювали, не було потреби через посуху. Сподіваються на осінні дощі, які могли б допомогти вирівняти посіви.

СПП «Чумаки» (входить до складу Riston Holding): ріпак на зрошенні, експерименти з густотами пшениці, мінімальний обробіток ґрунту

СПП «Чумаки» обробляють 4900 га. Це теж Дніпропетровщина, але з опадами ситуація ще гірша. З кінця травня по 20 серпня випало 92 мм. З 20 серпня й по день наших відвідин мали 98-120 мм.

«У нашому регіоні опади дуже нерівномірно розподілені протягом року, плюс дуже малосніжні зими. І весна нестабільна — як на температури, так і на опади. Заморозки, потім різке підвищення температур, потім знову заморозки. Тому деякі поля навіть довелося пересіяти», — розповів Ярослав Остапчук, головний агроном підприємства.

Під урожай 2025 з озимих посіяли 1300 га пшениці, 150 га ячменю. А ще посіяли було й ріпак, але екстремальні умови зими він не пережив, навесні не увійшов у вегетацію...

Тим не менше вважають цю культуру вигідною, тож уже під урожай наступного року озимого ріпаку посіяли 610 га, з них 200 га на зрошенні. Норма висіву 500-600 тис./га, на зрошенні трохи більше. Міжряддя скрізь 38 см. На полі, де ми побували, сівбу проводили 2 вересня, після чого зробили полив.

Попередником була пшениця, після її обмолоту та збирання й тюкування соломи провели дискування і прямий посів ріпаку. Як зауважив головний агроном Ярослав Остапчук, господарство рухається в бік мінімізації обробітку ґрунту. Й наступного року деякі площі переводять на no-till. 

Озимої пшениці під урожай наступного року посіяли 1540 га. Посівну розпочали 12 вересня. Сіяли в сухий ґрунт, в обробітку обмежились дискуванням, попередньо внісши добрива.

«Сіяли пшеницю з різною густотою. Експериментуємо для себе, щоб визначити найоптимальнішу норму для отримання відповідної густоти стояння, додаткове кущення тощо. Хочемо напрацювати технологію саме для наших умов», — каже головний агроном.

Разом із ним оглянули поле пшениці. Сівбу тут провели 24 вересня. Підживили NPK 5-15-15 у нормі 120 кг/га і КАС-28 у нормі 60 кг/га. Як зауважив Ярослав Остпачук, перші посіяні 600 га пшениці зараз виглядають гарно-зелено, бо сіяли після невеликого дощу. Для пізніших посівів (як на тому полі, що ми оглядали) умови уже були складніші, бо волога випарувалась, сіяли по сухому. Тому  стан рослин на цих площах трохи менше радує. Але сподіваються, що надалі осінні дощі таки виправлять ситуацію.

На Кіровоградщині умови, які можна назвати як характерні для півдня, спостерігаються тут декілька років поспіль. На кардинальні зміни місцеві аграрії вже не сподіваються, тож пристосовуються до нових реалій.

ФГ «Омельяненко» (Кіровоградщина): вибір гібридів для пізніх посівів ріпаку

В ФГ «Омельяненко» ми були й минулого року. Тоді найбільше від посухи та спеки постраждали пізні культури. У 2024-му урожай озимих зернових зібрали, за словами господарів, непоганий — 5,5-5,7 т/га. Урожайність ріпаку як для регіону також задовольняла — близько 2,5 т/га. Тим більше, що культура в сівозміну господарства була введена недавно.

Цьогорічний урожай озимої пшениці отримали практично на тому ж рівні — 5,5 т/га, як і озимий ячмінь. А от по ріпаку результат «скромний», за висловом Сергія Омельяненка, заступника директора господарства.

«Ріпак дав 1,8 т/га. Весняні заморозки вдарили сильно — рослини отримали стрес, тому результат скромний. Але на нуль вийшли», — каже він.

За період з початку цьогорічної посівної й до вересня випало близько 150 мм опадів. Озимі сіяли в суху землю, першу вологу рослини отримали за 10 днів до нашого приїзду — 40 мм, причому не за один раз, а в декілька «етапів» — спочатку 20 мм, потім 10 мм і пізніше ще 10 мм. Втім, це дало поштовх до проростання озимій пшениці. Наразі рослини перебувають переважно у фазі шильця. Під урожай 2026 зернової посіяли 1500 га, планували ще досіяти 100-150 га.

Поле озимої пшениці, яке ми оглянули, сівбу проводили в першій декаді вересня. Насіння перед цим протруїли комплексом препаратів: фунгіцидними Систіва й Кінто Дуо; інсектицидним з д.р. біфентрин;  та біостимулятор Амалгерол.

Через те, що пшениця була посіяна по сухому, сходи лиш тільки-но отримали. Попередником тут був ріпак, норма висіву близько 3 млн/га. Як зазначив Сергій Омельяненко, більш ніж на 3,5 млн/га вже не сіють — немає сенсу підвищувати густоту, бо вологи й так не вистачає. Підживили YaraMila NPK 16-27-7 у нормі 100 кг/га.

Озимий ріпак теж сіяли в сухий ґрунт 15-16 серпня. Сходи отримали через півтора місяці, нерівномірні, проте нещодавні опади також поліпшили ситуацію. Культура наразі у фазі 2-3 листків, подекуди 4-5. Ще є час досягти потрібної фази для зимівлі. На час нашого приїзду (15 жовтня) ріпак у господарстві було посіяно на 500 га, пан Сергій зауважив, що планували загалом відвести під культуру 1000 га, але не наважились через посушливі умови. Але якщо погода дозволить, до досіють іще скільки зможуть. Бо озимі зараз і вигідно, і все-таки менш ризиковано (озимим клином замінюють кукурудзу, яка ще кілька років тому домінувала в сівозміні господарства, — кліматичних змін вона не переносить уже).

Взагалі, в області спостерігається тенденція до зміщення строків сівби озимого ріпаку на пізніші терміни — у кінці вересня або навіть у жовтні. Це пов'язано саме з осінньою посухою, яка для цього регіону вже типова, каже Олександра Кірічек, менеджерка з продукту ріпак КВС-УКРАЇНА.

«Звичайно, такі умови тягнуть за собою і питання вибору певного гібриду. Якщо це оптимальні терміни посіву, то можемо дозволити собі вибрати із ширшого спектру гібридів. Якщо ж більш пізні терміни, а особливо ультрапізні, то тут варто звернути увагу на гібриди, які мають максимально швидкий стартовий ріст восени. А крім того, важливо, щоб цей гібрид мав так само швидке відновлення вегетації й навесні. Саме поєднання таких характеристик в гібриді забезпечить більше шансів для отримання вищих показників урожайності за пізнього посіву. Також варто звернути увагу на таку характеристику як середньо і ближче до пізнього цвітіння й при цьому середньораннє і ближче до раннього дозрівання», — наголосила вона.

Олександра Кірічек додала, що у портфоліо КВС-УКРАЇНА наявні гібриди, які мають найшвидший стартовий розвиток восени, — це КВС АМБОС та КВС ЛАУРОС.

Для збереження вологи в господарстві відмовляються від оранки. Під зернові застосовують verti-till; під соняшник, кукурудзу і ріпак — strip-till.

Власне, по strip-till був посіяний ріпак на полі, яке ми також відвідали. Гібрид УМБЕРТО КВС був посіяний 15-16 серпня. З нормою 400 тис./га. Понад 40 днів тут не було дощу, ріпак сидів у сухій землі, а щойно з’явилась волога, — почав сходити. Сходи були дещо нерівномірні (подекуди 5 справжніх листків, подекуди 3, а деякі рослини лише почали сходити), але в таких умовах їх отримання — вже удача.

А ось Миколаївщина — це вже справжній південь. Особливо це відчули на собі місцеві аграрії цього року, коли значна частина пізніх культур була втрачена спочатку через пізні заморозки, а потім їх остаточно “добила” літня спека та посуха. Ті, хто сіяв під урожай-2025 озимі (передусім зернові), змогли хоч щось «засипати в комору». Тож закономірне рішення — збільшувати озимий клин.

«Нібулон Агро» (Миколаївщина): двопільна сівозміна — лише озимі зернові та ріпак, повна відмова від ярих

Загалом зембанк компанії НІБУЛОН становить 51 тис. га, з них Миколаївська філія обробляє 16 тис. га. Останніми роками в регіоні дуже складні умови з огляду на дефіцит опадів, каже Олег Веселов, директор з агровиробництва «Нібулон Агро».  

«Ми думали, що у 2024-му сильна посуха, але 2025 був ще більш посушливий. Майже у всіх локаціях з 1 січня по збирання культур, передусім озимих, випало 120-140 мм опадів. При цьому ми закрили з прибутком і пшеницю, і ріпак. Отримали середню урожайність пшениці десь 3,5 т/га (заробили на ній приблизно $150/га). Урожайність ріпаку —  1,3 т/га (теж прибутки за такої врожайності вийшли на рівні $130/га)», — поділився він.

 

Цьогоріч іще вирощували соняшник — ним пересіяли ріпак, який випав навесні через несприятливі умови. Але урожайність по ньому отримали від 0,2 до 1 т/га, що не покрило витрати на вирощування. Тому рішення остаточне — на Миколаївщині НІБУЛОН ярі культури не вирощує.

Тепер тут структура посівів дуже проста: 50% зернова група озимих (пшениця або ячмінь) і 50% — ріпак.

«Я вам скажу, що всі мріють мати таку структуру. Але не у всіх виходить. Ми майже досягли цього», — зауважив Олег Веселов.

Він додав, що головна проблема — отримати сходи восени. Адже суперхолодних зим, які не могли б пережити ріпак чи пшениця, у їхніх краях не буває. А от дефіцит вологи під час сівби й отримання сходів — це проблема. Але мусять ризикувати.

Наприклад, на деяких полях озимий ріпак почали сіяти в липні, а сходи отримали на початку жовтня, коли пройшли дощі. Загалом вологи для посівної не чекали, сіяли в суху землю, після ріпаку розпочали посівну пшениці у серпні. Також зерно клали в сухий ґрунт. В середині жовтня якраз досівали останні площі зернової.

«Тут, у південному регіоні, без ризику — ніяк. Це не Захід, де — не посіяв ріпак, то навесні посію соняшник або сою. Для нас це не варіант», — додає головний агроном компанії Олександр Шевченко.

Разом із ним оглянули поле ріпаку. Як висловився пан Олександр — посіяли в суху землю, «законсервували» насіння. Саме в цій місцині пройшли локальні дощі, тому тут, можна сказати, ріпак на цих полях в найкращому стані порівняно з іншими масивами.

Тим не менше, сходи страждали від посухи, через це рістрегуляції не проводили. Сконцентрувались на боротьбі з бур’янами. А також мусили декілька разів заходити в поле з інсектицидами, бо було нашестя совки й капустяної молі.

Сіють озимий ріпак з міжряддям 70 см, щоб між рослинами не було конкуренції за вологу й поживні речовини, тим більше, що й на удобренні в компанії економлять. Вищі норми добрив дають тоді, коли бачать, що є волога і культури зможуть краще реалізувати свій потенціал. Без вологи — це дарма витрачені кошти, каже Олег Веселов.

Проблем із «двопільною» сівозміною не бачать. На півдні умови не сприятливі для розвитку хвороб. З падалицями обох культур також можна боротись. А на здоров’я ґрунту  така сівозміна не впливає.

«Ми чергуємо культури з мичкуватою кореневою системою і стрижневою. Вони, можна сказати, доповнюють одна одну. Тим більше, ми мінімально «ліземо» в ґрунт, не порушуємо його структуру. Не перевертаємо його, бо застосовуємо або мінімальний обробіток або strip-till. Тож не заважаємо розвитку біоти», — додав Олег Веселов.

«Озимий» Захід: запізніла сівба через дощі, ріпак — у тренді

На Заході України— свої проблеми. Вони кардинально відрізняються від півдня і вписуються в тенденцію — «десь пусто, а десь густо». Маємо на увазі вологу.

СП «Горинь» (Рівненська обл.): Волога завадила розширити площі під озимим ріпаком до 1000 га

Мають в обробітку близько 3500 га землі. З озимих вирощують пшеницю та ріпак. Значна частина зернових іде на корм для власного тваринництва.

Озиму пшеницю вважають своєю основною культурою, відводять під неї десь 800 га. Цьогоріч отримали урожайність 7,6 т/га, але це в середньому. Бо були поля по 9 т/га, а були й менші, бо сіють ще дворучку.

Минулого року в господарстві посіяли близько 30 га пшениці КВС ЕМЕРІК, отримали урожайність 10,1 т/га — найвищу серед інших сортів, тому цього року збільшили площі під нею.

Під урожай 2026 озиму пшеницю сіяли в період з 18-го по 23 вересня, з густотою 3-3,2 млн/га. Встигли завершити сівбу якраз до дощів.

Ріпак тут розглядають як найкращий попередник для пшениці, планують збільшувати площі під ним.

«Ріпак ми вирощувати вміємо, це в нас добре виходить, тому будемо вирощувати більше», — каже директор підприємства Юрій Титечко.

Хоча цьогоріч по ріпаку отримали 3,5 т/га , тоді як у 2024-му 4,9 т/га. На нинішній результат вплинули погодні умови — весняні заморозки та тривалі дощі влітку.

Саме літні опади дещо відтермінували посівну цього року. Спочатку заважали зібрати поточний урожай, а потім у 20-х числах серпня, коли тривала сівба ріпаку, змусили зупинятись на декілька днів, бо неможливо було виходити в поля. Як зазначав керівник господарства, планували розширити площі під культурою до 1000 га, але за таких погодних умов змінили плани, тож під урожай-2026 посіяли 500 га озимого ріпаку. Але на майбутнє від цієї ідеї не відмовляються. Тим більше, що мали по ріпаку завжди гарні результати і з точки зору прибутковості. Хоча законодавчі нововведення, тобто так звані «соєво-ріпакові правки», Юрій Титечко називає «халепою», економічно невмотивованим і нефаховим. Серед решти нарікань — ліміт урожайності експортного ріпаку на рівні 3,5 т/га. Каже — три роки поспіль закривали ріпак по 4,8 т/га, і що тепер робити з «надлишком»?

На оглянутому нами полі ріпак посіяли з густотою 420 тис./га. Вологи було вдосталь, каже головний агроном Павло Легкобит. Пізніше мали трохи проблем із падалицею ярого ячменю, що був тут попередником, з яким упорався відповідний гербіцид. І ще дошкуляла озима совка, але обробили інсектицидом Кіллітоп (цииперметрин + хлорпірифос) і цю проблему теж зняли.

 

«Тут застосували нашу традиційну технологію, яка передбачає, що корінь ріпаку буде завжди тягнутися вниз. Бо ми перед сівбою даємо основне добриво в два сліди, тобто під оранку на одну глибину і під культивацію на другу, щоб основна маса кореневої системи розвивалася вглиб. І якщо раптом буде проблема з вологозабезпеченням, то корінь зможе дотягнутись на глибину, де волога є. Також тут ми провели 2 рістрегуляції, плануємо ще третю. І, в принципі, такий ріпак уже може сміливо зимувати», — розповів Павло Легкобит.

В СП «Горинь» удосконалення технологій вирощування культур триває і з точки зору оновлення техпарку. На це коштів не шкодують, тим більше, що мають продуктивну співпрацю з Credit Agricole Bank, що значно полегшує завдання.

«Зокрема, кредитуємося зараз у Credit Agricole по програмі «5-7-9%». Оновлюємо наш парк агротехніки. Інвестуємо, бо техніка дає можливість зробити технології кращою і якіснішою. Нещодавно придбали 2 посівні комплекси. Минулого року взяли один Lemken Solitair, а цьогоріч ще вже оновлену цю модель.  Дуже задоволені і швидкістю сівби, і якістю посіву. Завдяки цьому скорочуємо терміни сівби і при цьому витримуємо норму та глибину посіву. Це дає нам швидкість і дружні сходи», — наголосив Юрій Титечко.

Загалом, у 2025 році спостерігається активізація продажів сільськогосподарської техніки за всіма напрямками проведення польових робіт (включно комбайни та оприскувачі). Щодо ґрунтообробної техніки, то тут також спостерігається попит. Цей попит викликаний не лише змінами в технології вирощування озимих зернових та ріпака, але й потребою оптимізації використання людських ресурсів, посиленням енергоефективності та оновлення старих одиниць, вважає Ігор Гуржій.

«Часто купувалися потужні ґрунтообробні агрегати з фокусом на зменшення часу для проведення польових робіт. Тобто і в цьому питанні фактор погоди залишається визначальним. 2025 рік показує, що агровиробники продовжують інвестувати в технології. Credit Agricole зі свого боку готовий підтримувати такі інвестиції і продовжує розвивати партнерські програми із основними гравцями ринку», — зазначив фахівець.

«Агропродсервіс» (Тернопільська обл.): 130 мм опадів за півтора місяці осені

Компанія «Агропродсервіс» обробляє майже 49 тис. га, вирощуючи загалом 16 культур. Озима пшениця — серед основних. Також вирощують озимий ріпак. 

«Радий був відвідати поля компанії «Агропродсервіс». Кожен наш візит доводить, наскільки важливими є інвестиції в технологічність компанії і в поєднанні з регіоном розташування ми бачимо надзвичайно високі результати урожайності, особливо по пшениці та ячменю. На відміну від південних регіонів, які страждали від посухи, західні області зіткнулися з іншим викликом – надмірними опадами, що ускладнило як збирання пізніх культур, так і посівну озимих. Господарство демонструє високий рівень адаптації, завдяки чіткій логістиці та використанню сучасних технологій їм вдається проводити сівбу озимих культур в стислі (наскільки це можливо) терміни. Стан посівів озимої пшениці, які ми оглянули, демонструє гарний потенціал на перезимівлю та закладено міцний фундамент під урожай 2026 року. Попереду ще залишається значна частина збиральної компанії пізніх культур, де особливо чутливими є соняшник і соя, також якщо дощова погода продовжиться це може вплинути на собівартість сушіння кукурудзи», — зазначив експерт департаменту підтримки агробізнесу та ESG напрямку Credit Agricole Bank Олександр Бондар.

Станом на 17 жовтня (коли агроекспедитори відвідували господарство) було висіяно лише 40% озимих зернових від запланованого.

У поточному сезоні чималою проблемою став град, який пройшов саме під час жнив озимої пшениці. Як зазначив Роман Вінничук, головний агроном «Агропродсервіс», до граду збирали по 8-9 т/га, після граду — 6 т/га.

Господарство є насіннєвим. Реалізовує першу репродукцію партнерам, а також вирощує насіння для власних потреб. Зокрема — ексклюзивні сорти озимої пшениці КВС ДОНОВАН, КВС СФЕРА і КВС СПЕНСЕР.

Разом з господарями оглянули поле пшениці КВС ДОНОВАН. Сіяли 16 вересня, з густотою 3,4 млн/га. Головний агроном каже, що не практикують загущення, хоч вологи зазвичай достатньо.

Попередником був горох. Його зібрали, зробили лущення, далі як зійшла падалиця гороху, то внесли гліфосат. Також планують іще раз пройтись обприскувачем із гербіцидом.

Насіння сіяли власного виробництва, обробили протруйниками Вайбранс Тріо 60 FS у нормі 2 л/т, та Командор Гранд у нормі 0,8 т/га, з додавання мікроелементів.

Пшениця вже розпочала кущитись, тож в зиму має увійти підготовленою. Хоча, як зазначила Катерина Осипова, менеджерка з продукту зернові КВС-УКРАЇНА, наразі оцінити стан пшениці важко, бо посів був пізній, що загалом цьогоріч типово не лише для західного регіону, а й для решти областей.

«Але бачимо, що посів рівномірний, сходи чудові. В принципі, КВС ДОНОВАН такий сорт, що дозволяє сіяти трохи пізніше, бо має доволі швидкий осінній розвиток», — додала вона.

Як бачимо, озимим знайшлося місце в сівозміні як на півдні, так і на заході. В південних областях, в умовах жорстких посух, ці культури є рятівним колом для господарств, коли ярі без поливу або взагалі не виживають, або отримані по них результати не окуповуються.

У західних областях своя зацікавленість — завдяки достатньому зволоженню можна вирощувати за інтенсивними технологіями, плануючи кращі результати.

Втім, поточний рік має свої особливості з точки зору посівної під урожай 2026.

На півдні практично всі господарства сіяли озимі в сухий ґрунт, а сходи отримали через 1-1,5 місяці, після перших опадів. Рістрегуляцію озимого ріпаку більшість господарств не проводили, бо через посушливу осінь не було потреби. Сходи переважно отримані були нерівномірні, але якраз починались періоди хоч якихось осінніх опадів, тож є надія на достатній розвиток, аби увійти в зиму в потрібному стані. Вже зрозуміло також, що, наприклад, для пізніх посівів ріпаку, потрібен підбір гібридів з відповідними характеристиками: швидкий старт восени і поступовий розвиток навесні після відновлення вегетації. Норми висіву знижують, щоб усім рослинам вистачило того мінімуму вологи, який так нещедро виділяє природа. Ну і південь масово переходить на мінімальне втручання у ґрунт, тобто відмовляються від плугів і навіть глибокорозпушувачів, дедалі більше впроваджуючи no-till, verti-till, strip-till.

У західному регіоні посівна також відтермінувалась, але вже з протилежної причини — тривалих опадів, які заважали урожай попередників зібрати і потім виходити в поля з сівалками. Але волога робить своє, тож стан посівів тут, безумовно, значно кращий. І рістрегуляція — обов’язковий захід, ще й неодноразовий. При цьому місцеві аграрії також не намагаються застосовувати завищені норми висіву, дотримуються балансу.

А взагалі, цікаво буде побачити результати по озимих вже в АгроЕкспедиції 2026 року — як пройшла зима, чи справдились прогнози і чи зміняться настрої аграріїв щодо цих культур на майбутні сезони.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com