Озимий клин 2025/26: адаптація господарств Центральної України до нової кліматичної реальності

Станом на 3 листопада, за офіційними даними, озимих на зерно було засіяно 89,3% від прогнозованих площ (4848,1 тис. га), ріпаку 94,4% (1060,3 тис. га). При цьому держстатистика стверджує, що загалом українські аграрії знизили плани з сівби озимих під урожай наступного року порівняно з поточним. Натомість АгроЕкспедиція показала, що зміни в кліматичних умовах змушують не так гнатись за високою маржею, як за вищою надійністю і шансами вхопити головний фактор нинішніх часів у рослинництві — вологу.

«АгроЕкспедиція 2025 ще раз підтверджує, що найкраща маржинальність там, де є чітко продумана і спланована сівозміна. Тому з погляду фінансування агровиробників варто говорити про прибутковість сівозміни, а не окремої культури в сівозміні. Зараз це багато хто розуміє і намагається планувати бізнес в довгу. Агробізнес — це про погодні ризики і вміння адаптовуватися до викликів. Ці виклики кожного року різні і реагувати на них простіше, коли ти продумуєш свої кроки наперед і плануєш свій бізнес з надійним фінансовим партнером, який розуміє специфіку цього бізнесу», — зауважив Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole.

Втім, варто констатувати, що цієї осені регіональні контрасти були досить помітними. При цьому більшість господарств, у яких ми побували, крім того, що ділились результатами врожаю-2025, старались показати нам і посіви озимих під наступний урожай. Можливо, як ознаку стабільності агропроцесів та демонстрації готовності до адаптації в умовах невизначеності.

Читати АгроЕкспедицію 2025: 

• Битва за вологу: як аграрії півдня змінюють сівозміни та технології вирощування — АгроЕкспедиція 2025

• Фокус на verti-till і прямий висів роблять аграрії Полтавщини, Дніпропетровщини та Черкащини

• Цукрові буряки 2025: технології вирощування, проблеми та тенденції на прикладі господарств АгроЕкспедиції

АЕ 2025 стартувала з Полтавщини, а потім вервечки трьох екіпажів покотились у різні боки по областях та регіонах.

Розпочнемо з центральних регіонів, які перебувають на «перетині» змін клімату, але вже з відчутним и натяками на притаманний півдню дефіцит вологи і при цьому з нестабільним міжсезонням.

ТОВ «Скіф» (Полтавщина): Пропущений сезон-2025 по ріпаку, кращі перспективи для культури під урожай 2026, урожайність 14 т/га пшениці в низинах

ТОВ «Скіф» розташоване неподалік від Котельви Полтавської області. Обробляють близько 4 тис. га. Вирощують кукурудзу (на зерно і кормову), сою, соняшник, пшеницю озиму та жито озиме силосне, адже мають власне тваринництво.

«Попри війну агровиробники продовжують розвивати агробізнес. Так, сьогодні активно будуються нові тваринницькі комплекси, оновлюється техніка та розробляються плани на нові енергетичні об'єкти в агросекторі. Слід зазначити, що з початку 2025 року ми спостерігаємо істотне збільшення інвестицій саме в агротехніку. В поточному році відбувається реалізація накопиченого попиту, сформованого війною. Це потребує залучення значних фінансових ресурсів (як власних, так і кредитних). Credit Agricole розуміє потреби агровиробників і, відповідно, пропонує адаптовані банківські рішення. Ми будуємо стійкий бізнес разом із нашими партнерами, тому ми маємо партнерські програми, які повністю задовольняють потреби агровиробників», — каже Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank.

Благодатний край чорноземів Полтавщина останніми роками потерпає від повторюваного дефіциту вологи. Наприклад, у місцині, де господарює «Скіф», за вегетацію в нинішньому сезоні випало 250 мм опадів. А ще літня повітряна посуха, яка припала на цвітіння, знизила урожайність зернових. Тому, наприклад, урожайність пшениці (якої під урожай 2025 було 650 га) на круг отримали на рівні 4,5 т/га. Що дуже мало як для регіону. При цьому в низинах, де накопичувалась волога, на деяких ділянках показники досягали 14 т/га. 

«Як на ту пшеницю дивилися — колосок такий, дорідний, красивий, весь запилений — очей не відвести. Але це лише рідкісні моменти, коли зійшлися умови. Хоча три роки тому збирали пшеницю, яка давала 10 тонн по полю, але вона вона лягла і ми ще втратили там тонну фактично. Та зробили висновки, на певних сортах робимо рістрегуляцію. Це передусім стосується української селекції, бо в них стебла найдовші», — розповів головний агроном господарства Володимир Кононенко.

Гібридне озиме жито вирощують на силос.Сіють також без передпосівного обробітку. На оглянутому нами полі гібридне озиме жито було посіяне на початку вересня з нормою висіву 2 млн/га. Зважаючи на ризики ґрунтової посухи, робили коригування на 25%. Детальніше про гібридне озиме жито на силос, зокрема і в господарстві «Скіф», можна прочитати в окремому матеріалі.

Виходом в умовах дефіциту вологи вважають передусім ґрунтозбережні технології обробітку, сівозміну та правильне поводження з післяжнивними рештками. Зокрема, озимі сіють фактично прямим посівом, не застосовуючи передпосівного обробітку.

Ми побували також на полі озимої пшениці сорту Катруся Одеська, яку посіяли за тиждень перед тим. Перебувала у фазі шильця (розкопали трохи, щоб побачити сходи). Загалом сіють різні сорти, з різними характеристиками, «підстраховуються», щоб у разі якщо один не «вистрілить» в умовах сезону, то інший вирівняє ситуацію. Серед інших цьогоріч сіяли сорти озимої пшениц і СТРОМБОЛІ й КВС ЛАЗУЛІ від KWS.

Щодо ріпаку, то сезон 2025 виявився невдалим, адже через сильну осінню посуху 2024 року сходи отримали пізно, і вже було зрозуміло, що «діла не буде».

«Ми посіяли на ризик 130 га — а раптом пощастить. Адже для сівозміни ріпак хороша культура, добрий попередник. Але не пощастило. Він зійшов десь уже після 20 жовтня, зиму навряд чи пережив би, тож залишати не було сенсу, тому заробили і навесні вже посіяли кукурудзу», — розповів Володимир Кононенко.

Натомість цьогоріч ситуація зовсім інша. Під урожай 2026 року було посіяно 400 га озимого ріпаку. Теж не без проблемних моментів, пов’язаних із вологою, але перспективи для культури значно кращі. Й це показало поле гібриду КВС ГРАНОС. Сам гібрид вирізняється потужною кореневою системою, що добре спрацювало як з точки зору «дотягнення» до вологи, так і для поліпшення структури ґрунту, оскільки на цьому полі він був ущільнений важкою технікою, яка збирала попередник пшеницю, — комбайном, пресом-підбирачем соломи.

Озимий ріпак тут посіяний 14-18 серпня. Причому поле «експериментальне». На одній частині використали зернову сівалку Horsch Avatar, на другій Horsch Maestro для точного висіву. І вже на цій стадії вегетації було добре видно, що в розвитку ріпак на обох ділянках різниться. І в другому варіанті він краще показав свій потенціал.

Загалом на всьому полі густота посіву 310 тис./га.

«Я більше не сію. Ріпак — це така культура, що має компенсаційну здатність. Гарно кущиться, загущення не любить», — наголосив агроном. 

Під посів вносили добриво YaraMila NPK 7-20-28  по 90 кг/га, і ще тут заплановано азотне живлення.

Як наголосив Володимир Кононенко, по ріпаку він зазвичай проводить лише одну рістрегуляцію. Обробку проводять препаратом Карамба Турбо. Цього цілком вистачає, один раз внесли — і забули. Також було проведено одну гербіцидну обробку проти падалиці пшениці та дводольних бур’янів з д.р. галауксифен-метил, 10 г/л + піклорам, 48 г/л + амінопіралід, 32 г/л. 

Стан ріпаку наразі цілком задовільний, сподіваються на сприятливі умови взимку й на відповідний урожай.

ТОВ «Маяк» (Полтавщина): Ріпак по strip-till і знижені норми висіву озимої пшениці

У ще одного господарства на Полтавщині ТОВ «Маяк» (в обробітку 3300 га) — з ріпаками ситуація схожа. Хіба що під урожай 2025 вони цю культуру взагалі не сіяли через посуху, ризикувати не стали. А ось нині вже показали нам поле озимого ріпаку, посіяного під урожай 2026. Хоча теж «перестрахувались» — відвели під культуру лише 107 га.

Сіяли культуру за технологією strip-till. 

«Для ріпаку strip-till мені дуже подобається. Бо немає перевертання ґрунту, немає висушування ґрунту, сіємо у вологий рядочок і отримуємо сходи. А коли по оранці чи дискуванню, то дуже залежить від наявності опадів. Потрібно щонайменше 20 мм, щоб отримати нормальні сходи. А за strip-till — пройшло 5 мм дощу, трошки зросило і вже вологу вхопило, вже ріпак проростає», — пояснив агроном господарства Володимир Вербич.

На полі ріпак посіяли 16 серпня з густотою 350 тис./га, з шириною міжряддя 70 см. Провели першу рістрегуляцію тебуконазолом, потім поборолись із бур’янами хізалофоп-п-етилом та з озимою совкою флубендіамідом. За тиждень перед нашим приїздом внесли ще метконазол + мепікват-хлорид та інсектицид з д.р. лямбда-цигалотрин.

Підживлювали поліфоскою 8-24-24 у нормі 115 кг/га, і ще планують в листопаді внести до 100 кг/га КАС.

Стан посівів на момент наших відвідин був цілком добрий, ріпак уже повністю готовий входити в зиму. 

В господарстві для себе закладають випробувальні ділянки озимої пшениці. Нам також вдалось оглянути одну з них. Тут декілька сортів української та іноземної селекції були висіяні 20 вересня — це, як каже агроном, найпізніший посів цього року. Сіяли з нормою 2,4-2,5 млн/га в суху землю, іншого виходу не було. Але таки пощастило і після того вже пройшли три дощі по 10-15-20 мм. Небагато, але трохи «підмочило». Наразі рослини у фазі шильця — 1 листок. Попередник коріандр. Основним удобренням був амофос 11:52 по 105 кг/га.

ТОВ «Станилівка Агро» (Вінниччина): Відбиття кількох хвиль шкідників на ріпаку та перенесення уваги на середньо- й пізньостиглі сорти озимої пшениці

Керівник ТОВ «Станилівка Агро» Василь Мазур як фахівець із класичною агрономічною освітою і чималим досвідом балансує економіку з агронаукою. Практикує повну 10-пільну сівозміну, в якій площі жодної культури не перевищують 20%. Зрозуміло, що озимий клин тут відіграє свою важливу роль. Так, із 2 тис. га оброблюваних земель під озиму пшеницю зазвичай відводять 15-18% площ, під озимий ріпак в середньому 15%, під озимий ячмінь в межах 5%.

Під урожай 2025 року озимий ріпак посіяли на площі 230 га. Аграрій каже, що цьогоріч мали в регіоні великі проблеми із захистом культури від шкідників. З весни посіви атакував ріпаковий квіткоїд. Дуже важко було з ним боротися.

«Не можу сказати, чи це щось із препаратами і вони не спрацювали, чи шкідник уже резистентність отримав, але тиск був дуже сильний, у декілька хвиль. Та ще й температури йому допомагали. Ранньостиглі гібриди якось краще це перенесли, встигли відцвісти. А от середньо- та пізньостиглі… Спочатку було похолодання, вони собі потихеньку розвивались, готувались до цвітіння. Дзвонить колега із півдня, каже: у нас біда з квіткоїдом. Я ж кажу — а в мене нема нічого. А потім якраз у фазу бутонізації та початку цвітіння як підскочили й у нас температури, і той квіткоїд так і поліз — страшне! А далі ще й поширились лускокрилі. То ми фактично через три дні на четвертий проводили інсектицидні обробки по ріпаку», — розповів Василь Мазур.

Каже, це дуже позначилось на врожаї. Отримали 3,4 т/га, хоча в таких умовах це ще й непогана врожайність. Тим більше, що у 2024 році взагалі культура «випала» із сівозміни, бо на Вінниччині літо-осінь 2023 були настільки посушливими, що пан Василь не наважився його сіяти. 

Взагалі, по озимих в регіоні були дуже великі проблеми навесні із запізнілими заморозками, каже аграрій. Через це «повипадали» ранньостиглі озимі пшениці. Тобто не отримали по таких сортах планової урожайності. 

«Чого не скажеш про пізні сорти. Вони себе показали значно краще. Дуже великий контраст був урожайності, ранньостиглі сорти в нас сипнули до 4 т/га, а пізніші сипали 10 т/га. В середньому вийшло 6,4 т/га. Тому ми в цьому році акцентуємо свою увагу саме на сортах середньостиглих і пізньостиглих», — зазначив пан Василь. 

У захисті по зернових проблем не було, традиційні 3 фунгіцидні обробки тримали ситуацію на контролі. В господарстві використовують 30% — оригінальних, 70% генеричних пестицидів. 

Значну частину врожаю пшениці реалізують на Вінницький КХП №2. Тому працюють на якість зерна.

«В цьому році більшу частину пшениці ми зібрали до дощів, які нинішнього літа дещо заважали збиранню врожаю в наших краях. Тож з усього обсягу 80% у нас пшениця ІІІ класу. Але є і фуражного напряму», — зауважив фермер.

На урожайність та якість зерна працюють і далі. На полі, яке ми оглянули, був посіяний сорт пшениці озимої КВС ТАЛАНТ. Сівбу проводили сівалкою Ельворті, у третій декаді вересня, якраз перед дощами, норма висіву 5 млн насінин/га. Попередником був озимий ріпак. 

«Сіяли 23 вересня. Мали б раніше, але вересень був сухий. А тут якраз за прогнозами мали піти опади, і ми до дощів встигли посіяти 300 га озимої пшениці. Маємо ще досівати 120 га і плануємо також посіяти гектарів 100 озимого ячменю, сорту КВС ФАРО», — зазначив аграрій.

За його словами, минулого року також посівна озимих зернових припала на третю декаду вересня, але умови тоді були трохи кращі з точки зору опадів. Тоді до 5 жовтня посівна озимого клину під урожай 2025 вже була завершена. 

Стан рослин на оглянутому полі був хороший. Василь Мазур зазначив, що за прогнозами, має ще бути тепло, тож пшениця ще вегетуватиме і до зими добре розкущиться.

Тим більше, що й попередник хороший — озимий ріпак. Його добре «зарядили» азотом. І виходячи з агрохімічного аналізу ґрунту, під пшеницю дали лише 120 кг/га сульфоамофосу. Наступне підживлення вже буде навесні. При цьому аграрій додає, що по озимій пшениці останніми роками стараються максимально відходити від сипучих азотних добрив і переходити на КАСи.

Добрий стан рослин на полі відзначив і Олександр Жалоба, фахівець з агросервісу центрального регіону КВС-УКРАЇНА.

«Глибина посіву в межах 3 см, витримана правильно, маємо рівномірні сходи, пшениця станом на сьогодні досить гарно виглядає. Сорт КВС ТАЛАНТ середньостиглий, придатний до всіх строків посіву. Належить до групи «В» — хлібопекарська пшениця. У своєму класі якості має надзвичайно високий потенціал урожайності, гарну зимостійкість. Оскільки тут попередник озимий ріпак, то в разі потепління  доведеться працювати страховими гербіцидами, бо можуть бути питання з падалицею ріпаку та іншими дводольними бур'янами. Але оскільки зараз більш прохолодна дощова погода, розвитку бур’янів поки не спостерігається, але з настанням тепла, я думаю, що потрібно буде приділити увагу гербіцидному захисту», — прокоментував він.

ТОВ «Кищенці» (Черкащина): Аридизація наступає, але технології «вивозять» урожай

Тут обробляють 15,7 тис. га землі, цьогоріч пшеницю вирощували на 2 тис. га, ячмінь на 1250 га, ріпак на 1055 га. Решта — пізні ярі, кормові та овочі. За урожайністю середні показники сезону по озимих: пшениця — 8,9 т/га, ІІ–ІІІ класу, ячмінь — 8,9 т/га, ріпак — 3,4 т/га.

«Я підходив до фінансистів — кажуть, з нашим урожаєм всі культури цьогоріч «вистрілили». Ріпак понад 3 т/га — це вже добре. Пшениця і ячмінь по 8,9 — теж чудово. Нашому економісту нема чим поки дорікнути», — каже Юрій Лизун, головний агроном господарства.

Загалом агроном каже, що результат — це не випадковість, а комбінація кількох факторів:

• Ґрунт: класичний чорнозем.
• Органіка: компостують і вносять перегній, зокрема по 10 т/га під пшеницю, ячмінь, ріпак. Роблять це хвилями, щоб поле отримало «дозу» і про нього 3–4 роки могли не турбуватись.
•  Підбір гібридів і сортів під конкретний рік. Їздять, дивляться, забирають те, що справді працює у стресі.
• Живлення по аналізах ґрунту: закривають по ~3 тис. га детальними пробами і точково коригують певні мезоелементи та кислотність.

Пан Юрій працює в господарстві 2 роки, попередній досвід отримав на Херсонщині. Каже, що помічає і на Черкащині вже ознаки поступової аридизації. Від 1 січня 2025 року й на початок жовтня на полях «Кищенців» випало 200-250 мм опадів. Зазначив, що дивився багаторічну статистику, то в середньому цей показник становив раніше 380 мм, а бувало, що й понад 400 мм випадало. Тож куди все рухається — очевидно.

Компанія розуміє тенденції, тож підлаштовує під них і свої технології. Наприклад, впроваджує принцип мінімізації обробітку ґрунту. Проводить випробування й досліди.

Озимий ріпак цього року сіяли по no-till, verti i mini-till. Різниці в урожайності немає, каже головний агроном. А загалом технологію обробітку кожного разу обирають залежно від двох чинників: вологозабезпечення і попередника.

Під урожай 2026 сівбу озимого ріпаку розпочали рано — з 5 серпня. За 3 дні впорались. До вибору гібридів підходять виважено. Наприклад, цьогоріч на тлі середнього показника врожайності ріпаку по господарству 3,4 т/га (не найкращий результат, але на нього сильно вплинули весняні заморозки), виділився гібрид КВС АМБОС, який дав 4,4 т/га. Тому і під урожай наступного року посіяли знову його, також оцінюватимуть потенціал уже в умовах нинішнього сезону.

Хоч отримати поточний урожай було досить складно. У 2024-му частину ріпаку посіяли рано, той же КВС АМБОС — 31 липня, поспішали, доки ще є волога у ґрунті. Та весь ріпак таким чином сіяти не ризикнули, вирішили почекати — вже ж мають ближче до осені якісь опади бути. Але так і не дочекались, мусили по сухому досівати у першій половині вересня. Й очікування дощів не справдились.

«Ріпак лежав-лежав у ґрунті і зійшов уже разом із пшеницею в жовтні. І навіть не весь, тож 200 га ми взагалі прибрали, бо сходів там не отримали зовсім. Частково залишили, ризикнули, і більш-менш пристойну врожайність отримали, хоча із зими він виходив буквально у 2-3 листочка. Ми його підгодували і потроху почали працювати з ним, не кидати. І таки «витягнули», — поділився агроном.

Повертаючись до ріпаку під урожай наступного року, то сіяли його переважно після пшениці. Щойно її обмолотили, як пішов дощ, під цей дощ і посіяли озимий ріпак. Відтоді вже було проведено 4 обробки по сходах, з них 2 рістрегуляції. Також п’ятою обробкою можна назвати внесення ґрунтових гербіцидів, каже агроном.

Взагалів, під озимий ріпак, залежно від поля, застосовують три технології:

• mini-till (власне, дискування),
• strip-till (по цій системі працює знаменитий NEXAT: попереду агрегат нарізає колії і вносить добриво, а ззаду сівалка, яка висіває у смугу),
• або verti-till: перебили стерню агрегатом вертикального обробітку, внесли перегній і посіяли.

Ми оглянули поле зі згаданим уже гібридом ріпаку КВС АМБОС, який сіяли 5 серпня у вологий ґрунт. І за мінімального обробітку ґрунту.

На момент огляду ріпак мав від 8 до 12 листків, що оптимальна фаза для цього періоду, каже Юрій Лизун. Проведено 2 рістрегуляції, внесено 1 л бору.

Юрій Золотар, менеджер зі збуту по роботі з ключовими клієнтами КВС-УКРАЇНА, розрізавши корінь рослини з поля, додав, що товщина шийки до 2 см дотягує вже.

«Для ріпаку така фаза розвитку для входження в зиму майже ідеальна. Господарство зробило для рослин усе, що могло. В цьому році гібрид мав найбільшу врожайність і є шанс повторити успіх в наступному році. При цьому отримані по ньому 4,4-4,5 т/га — це гарний показник загалом для регіону», — зазначив фахівець.

Він також зауважив, що це середньоранній гібрид, який характеризується гарним стартовим розвитком та є придатним для інтенсивних технологій вирощування.

Як каже Юрій Лизун, поточний рік показав, що вже не виключена така проблематика, як пізні весняні заморозки. І навіть для тих господарств, хто очікував відповідно до стану посівів при виході з зими — як ріпаку, так і пшениці — на вищі врожаї у 2025 році, оті декілька хвиль пізніх заморозків чи не вдвічі знизили реальні результати. Тому навесні ріпаку не потрібен дуже швидкий розвиток, аби зміг «проскочити» такі от погодні негаразди. І це підтвердилось на прикладі гібриду КВС АМБОС, який досить добре пережив ті заморозки — лише трішечки підмерзли верхівки листків, але на загальний стан рослин і на кінцевий результат це не вплинуло.  

А Юрій Лизун додав, що недарма в господарстві перейшли на більш ранні гібриди, адже вони отримують необхідну кількість вологи і не потрапляють у ту спеку, яка зазвичай приходить після червня.

Такий самий принцип застосовують і для озимої пшениці. В товарних посівах випробовують сорти різної стиглості, але передусім ранню, бо хочуть, щоб вона оминула ризикований період липневих «прожарок», які останніми роками стають традиційними.

Як бачимо, для центральних областей, які опинились на «міжзонні», про стабільність умов можна забути. Треба проявляти гнучкість у технологіях і бути готовими як до складнощів, які несе їм насування процесів аридизації, так і до цілком сприятливих умов, які варто використати на повну.

Розповіли про «серединку». В наступному матеріалі звітуємо, що ж побачили на «полюсах» — півдні та заході.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com