Екологічна реальність і війна: як виживає аграрний сектор Півдня України — погляд науковців
Виживання аграрного сектору прифронтових територій Півдня України в умовах щоденного дронового терору, артилерійських обстрілів, мінної небезпеки ускладнюється кліматичними змінами, прояви яких загострюються в результаті осушення Каховського водосховища. Водосховище було важливим водогосподарським комплексом Півдня України, який покривав дефіцит води для соціальних, економічних і екологічних потреб, а також забезпечував біокліматичну стійкість території ризикованого землеробства.
Слід акцентувати, що зона ризиковоного землеробства характеризується недостатнім зволоженням та посушливим кліматом, які підвищують негативні ризики господарської діяльності та життя місцевого населення.
Протягом останніх двох років обговорення наслідків руйнації Каховської дамби і осушення Каховського водосховища перетворилося на публічну дискусію, яка виводить реальні загрози спустошення аграрного краю на другий план, залишаючи місце для химерних надій і очікувань, які не підтверджені належними науковими обґрунтуваннями, не мають життєздатних моделей подальшого функціонування і комплексного територіального планування відновлення пошкоджених регіонів. Цілком зрозуміле прагнення людей вірити у природне відновлення постраждалих територій, сприйняти факт злочину, як шанс на новий початок, але наука вперто запевняє у необхідності побачити правду, яка здається настільки болючою, що заперечення її дає можливість на нові сподівання. Тому важливим завданням науки є об’єктивне оцінювання та висвітлення реального стану і подальших наслідків, обґрунтування можливостей виживання місцевого населення та сприяння повоєнному відновленню територій. Людям важливо розуміти, що їм є куди повертатися.
Читати по темі: Друга річниця Каховської катастрофи – наслідки та результати комплексних досліджень (частина 1)
Друга річниця Каховської катастрофи – наслідки та результати комплексних досліджень (частина 2)
На жаль, осушення важливого для Півдня України джерела водозабезпечення спричинило кризу у водогосподарському комплексі населених пунктів, втрату біокліматичної стійкості екосистем на водозалежній території, припинення зрошення стало неподоланним викликом для аграріїв, оскільки в останні роки посилилися прояви кліматичних змін, що пов’язані із зменшенням сума опадів в літній період на 40%, малосніжними зимами, підвищенням середньорічної температури повітря на 2,5°С, зростанням температури нагрів поверхні ґрунту у 1,5 рази. Такі прояви стали причиною інтенсивного випаровування, високих температур повітря на його сухість. За таких умов екосистеми поза межами ложа водосховища знищені посухою, урожайність сільськогосподарських культур суттєво знизилася, а ризики пожеж в період дозрівання та збирання врожаю мають критичний рівень. Окрім кліматичних факторів, ситуація погіршилася обстрілами російським агресором фермерських господарств, техніки, випалювання сухостою і залишків посівів.
Для Херсонщини 2024 рік був складним, оскільки на правобережжі Херсонщини сума опадів за 2024 рік була критично низькою, близько 300 мм. Фермери сподівалися на сприятливі умови 2025 року. Але заморозки, відсутність продуктивних опадів і посуха стали причиною знищення 55 тис га озимих культур. Станом на 08 червня 2025 року в результаті обстрілів було спалено 15 тис га посіві зернових культур. Знищення посівів ворогом продовжується. На сьогодні на правобережній Херсонщині загальна площа знищених заморозками, посухою і ворогом посівів перевищила 80 тис га.
Які прогнози на урожаї у майбутньому? Як ми можемо впливати на ситуацію в цілому? Ці питання на сьогодні піднімаються при обговоренні проєктів повоєнного відновлення, оскільки володіння інформацією про реальну екологічну ситуацію допоможе ефективно використати час і ресурс для відновлення постраждалих регіонів. Результати наукових досліджень невтішно підтверджують спекотні літні періоди, які характеризуються водним дефіцитом. Тому, сподіватися на добру урожайність без відновлення зрошення стає неможливим.
З метою встановлення реальних наслідків війни та клімату на просторово-часові зміни екосистем Півдня України, ми (професори Віталій Пічура і Лариса Потравка, Херсонський державний аграрно-економічний університет) постійно здійснюємо польові дослідження стану водних і земельних ресурсів, рослинного покриву і посівів. Поряд з польовими дослідженнями ми застосовуємо сучасні методи супутникового моніторингу для виявлення реального стану екосистем всієї території Півдня України.
Слід акцентувати, що в останні 40 років методи супутникового (технології дистанційного зондування Землі) моніторингу стали незамінними і обов’язковими інструментами оборони, екології, господарського сектору, транспортної логістики тощо. В сучасній науці супутниковий моніторинг застосовується для комплексних досліджень з метою достовірного висвітлення реального стану довкілля будь-якого масштабу, будь-якої складності та умов територіальної доступності.
Ми проаналізували дані супутникових знімків стану рослинності у центральній і південній частинах Україні за показником синтезу хлорофілу у рослинах у період початку червня 2021-2025 років. Саме рівень синтезу рослинного хлорофілу є важливим показником забезпеченості ґрунтовою вологою та зволоження приземного повітря.
На супутникових знімках (рисунок 1) у кольорових діапазонах показано коливання рівня синтезу хлорофілу: синьо-червоний і червоний (низькі значення хлорофілу), жовтий (середні значення хлорофілу), зелений і темно-зелений (підвищені і високі значення хлорофілу). Білий колір характеризує присутність хмар. Зменшення опадів і підвищення температури повітря негативно впливають на стан агроценозів та вегетацію природної рослинності. Аналіз супутникових знімків впродовж червня 2021-2025 років доводить підсилення водного дефіциту, який став причиною зниження синтезу рослинного хлорофілу та погіршення рослинного покриву до критичного рівня (на карті ці території мають червоний колір).
Рисунок 1. Вегетація агроценозів та природної рослинності станом на початок червня 2021-2025 роки
Негативні прояви простежуються у південній частині Одеської області, південно-східній частині Миколаївської області, південно-західній частині Дніпропетровської області, південно-західній частині Запорізької області (тимчасово окупована територія), по всій Херсонській області (правобережжя — вільна від російського агресора територія; лівобережжя — тимчасово окупована територія), тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим.
На початок червня 2025 року більше 7 млн га земель Півдня України зазнали значного водного стресу. На супутниковому знімку (рисунок 2) видно, що після осушення Каховського водосховища і знищення зрошення найбільшої водної кризи (на карті червоний і жовтий кольори) зазнали Херсонська область, південно-західна частина Дніпропетровської області, південно-західна частина Запорізької області, південно-східна частина Миколаївської області. Автономна Республіка Крим потерпає водну кризу з 2014 року.
Примітка: червоний колір — критично низький рівень зволоження рослин; жовтий колір — низький рівень зволоження; бірюзовий колір — середній рівень зволоження; синій колір — добрий рівень зволоження рослин
Рисунок 2. Стан зволоження рослинності в центральній та південній Україні станом на початок червня 2025 року
Ми прагнемо донести суспільству і світовій спільноті страшні наслідки війни, які охопили Україну. Наше висвітлення реальної ситуації в постраждалих регіонах Півдня України направлене на привертання увагу до наслідків російської збройної агресії, окупації, осушення Каховського водосховища і кліматичних змін. Результати досліджень є важливими для об’єктивного обґрунтування шляхів відновлення пошкоджених територій та визначення умов повернення людей. Наші дослідження проводяться за підтримки партерів: Канади — Canadian Institute of Ukrainian Studies (директорка CIUS — Natalia Khanenko-Friesen), University of Alberta; Австрії — Institute for Human Sciences (ректор — Misha Glenny), IWM Vienna, програма «Documenting Ukraine».
Віталій Пічура, Лариса Потравка, Херсонський державний аграрно-економічний університет для SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
