Друга річниця Каховської катастрофи – наслідки та результати комплексних досліджень (частина 1)

У повоєнний період важливим кроком є перегляд черговості цілей сталого розвитку Півдня України для забезпечення виживання, повернення та подальшого існування населення, можливості розбудови територій. Проведені попередні дослідження мали локальний характер, що унеможливлювало системне бачення причинно-наслідкових зав’язків змін екосистем у зоні катастрофи. Більшість публікацій у публічному просторі ґрунтувалися на припущеннях і не підтверджувалися фактичними даними. Тому, відсутність комплексних досліджень реального стану території осушеного Каховського водосховища, яка пов’язана з обмеженим доступом до території досліджень у зв’язку з активними бойовими діями та браком реальної інформації про стан усієї території катастрофи, ускладнювало об’єктивну оцінку наслідків екоциду для вибору сценарію повоєнного функціонування території водосховища. Тому, важливим є поєднання польових досліджень і даних супутникових знімків для здійснення достовірного комплексного дослідження і документування наслідків війни із врахуванням громадської думки і позиції місцевого населення щодо бачення напрямів регіональних стратегій і заходів повоєнного відновлення порушених територій. Результати та висновки вчених Херсонського державного аграрно-економічного університету отримані за результатами проведення комплексних польових досліджень, калібрування та дешифрування супутникових знімків Sentinel 2, Sentinel-3, Landsat 8-9.

Проєкт «Дослідження наслідків руйнації Каховської дамби та осушення водосховища для населення України» – це комплексне науково-соціологічне дослідження фахівців Херсонського державного аграрно-економічного університету (Україна), яке спрямоване на широкомасштабне дослідження наслідків руйнації дамби Каховської ГЕС та осушення водосховища для населення південного регіону України, обґрунтування напрямів повоєнного функціонування території Каховського водосховища. Площа території досліджень склала близько 11,0 млн га (рисунок 1).

Дослідження проведені за підтримки Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS, University of Alberta, Canada) і програми Documenting Ukraine, a program of the Institute for Human Sciences, IWM Vienna, Austria.

Основні етапи досліджень включали:

1. Дослідження стану ложа осушеного Каховського водосховища;
2. Дослідження стану Дніпровсько-Бузької естуарної системи і Чорного моря;
3. Зміни клімату та формування мікроклімату регіону Каховського водосховища;
4. Дослідження стану території зони, де у довоєнний період здійснювалося зрошення;
5. Стан посівів на Херсонщині, весна 2025 року;
6. Соціологічне дослідження «Каховське водосховище: минуле, сьогодення, майбутнє»;
7. Обґрунтування сценаріїв функціонування території Каховського водосховища.

 

Рисунок 1. Територія досліджень впливу воєнних дій

1. Дослідження стану ложа осушеного Каховського водосховища. Наприкінці вересня 2023 року площа території, вкритої рослинами, становила 52,4 тис га. Зимово-весняний період 2024 року характеризувався сприятливими кліматичними умовами, які обумовлені весняними паводками, в результаті настання яких було затоплено до 70% території осушеного водосховища. Це спричинило суттєве накопичення вологи у донних відкладах, що сприяло швидкому приросту рослинної біомаси та активному синтезу хлорофілу у листах. У кінці вересня 2024 року площа рослинного покриву в межах колишнього водосховища збільшилася у 2 рази (рисунок 2). Території без рослинності вкрита мушлями, характеризується такирами, пісками, камінням, мілководдями (рисунки 3-5).

 

Рисунок 2. Вид рослинного покриву з висоти

 

Рисунок 3. Такири

 

Рисунок 4. Мушлі, пісок, каміння

 

Рисунок 5. Мілководдя

Максимальна площа заростання ложа водосховища за 2023-2024рр. склала – 135 тис. га, у тому числі, 48 тис га становила деревовидна рослинність (верба і тополі); 87 тис га вкрито переважно болотною і лучною рослинністю з осередками чагарників (рисунок 6).

 

Рисунок 6. Формування рослинного покриву в ложі водосховища в період вересень 2023-2024рр.

Відсутність опадів і аномальне зростання температури повітря у липні 2024 року до рівня історичного максимуму  для регіону досліджень (+40,5-42,0°С), спровокували пришвидшення випаровування та виснаження запасів вологи з ложа водосховища. Це стало причиною погіршення вегетації рослин, їх висихання та часткової деградації. Встановлено, що в кінці вересня 2024 року, 75,3% рослинного покриву характеризувалися різним ступенем порушення вегетації. Значний рівень порушення зафіксовано на 43,5% площі. Передчасне висихання рослин призвело до втрати добрих властивостей синтезу хлорофілу на площі 72,8% (рисунок 7). Негативні процеси зумовили зменшення площі здорової рослинності на 26,3 тис га. З 27 липня по 19 серпня 2024 року зафіксовані пожежі у верхній частині водосховища на площі 320 га.

 

Рисунок 7. Просторово-часова неоднорідність формування рослинного хлорофілу (OTCI) в ложі водосховища в період 2023-2024рр.: на карті показано погіршення вегетації рослинного покриву та передчасного висихання рослин, зниження рівня синтезу хлорофілу на різних ділянках Каховського водосховища; на супутникову знімку фіксуються осередки пожежі рослинного покриву

Негативні прояви кліматичних змін та обмеженість обсягів скидів ДніпроГЕС у квітні-травні 2025 року зумовили значне обміління пониззя Дніпра (рисунок 8) і порушення вегетації рослинного покриву.

Примітка: Чорний колір і темні відтінки мають водні території; білий колір і світлі відтінки мають піски і мушлі; зелений колі і його відтінки мають рослинність з різним рівне вегетації (добра вегетація характеризується насиченим зеленим кольором); коричневий і коричнево-сірий колір та їх відтінки мають території без вегетації. Рисунок 8. Водність річки Дніпро в межах осушеного Каховського водосховища протяжністю 230 км

 На рисунку 9 наведено порівняння стану рослинності у верхній частині ложа Каховського водосховища за квітень 2024 і 2025 років. На супутникових знімках Terrestrial Chlorophyll Index (TCI) представлено характеристику синтезу хлорофілу у рослинах. У кольорових діапазонах його рівень коливається від синьо-червоного і червоного (низькі значення хлорофілу), жовтого (середні значення хлорофілу) до зеленого і темно-зеленого (підвищені і високі значення хлорофілу). Синій колір відображає території вкриті водою. Білий колір визначає скелі, хмари, рослинність з аномально високим хлорофілом. Для водних об’єктів білий колір характеризує високу концентрацію органічної речовини або оголення донних осадів. На рискну 9а показано криві відновлення весняної вегетації і синтезу хлорофілу у рослинах на території колишнього Каховського водосховища у квітні 2024 і 2025 років.

 

 Рисунок 9. Відновлення весняної вегетації (а) і синтезу хлорофілу (б) у рослинах на території колишнього Каховського водосховища у квітні 2024 і 2025 років

Зимово-весняний період 2024 року (рисунок 9б) характеризувався нетипово сприятливими кліматичними умовами, що в подальшому сприяло весняним паводкам, було затопленню 70% території осушеного Каховського водосховища. Це зумовило суттєве накопичення вологи у ложі водосховища, тому, в подальшому, спостерігався суттєвий приріст рослинної біомаси і активний синтез хлорофілу. На кінець квітня 2024 року рослинний покрив на території колишнього водосховища характеризувався як добрий, вирізнявся високим рівнем хлорофілу у рослинах.

Зимово-весняний період 2025 року (рисунок 9б) характеризувався коротким періодом наявності снігового покриву та відсутністю належного зволоження, що зумовило водний дефіцит на водозбірній території річки Дніпро, унеможливило подальшу акумуляцію і збереження необхідної водогосподарської води у каскадах дніпровських водосховищ, необхідної для підтримки життєдіяльності регіонів України. Це стало причиною обмеження обсягів скидів ДніпроГЕС, відсутність паводків, обміління річки Дніпро у межах колишнього Каховського водосховища, в наслідок чого відновлення весняної вегетації рослинного покриву було пригніченим і ускладненим. На кінець квітня 2025 року рослинний покрив характеризувався суттєвим водним стресом із низьким рівнем хлорофілу у рослинах. В результаті посухи і воєнних дій, в межа ложа водосховища на цей час зафіксовано вигорання рослин на площі 2000 га (17 осередків від 5 до 500 га).

2. Дослідження стану Дніпровсько-Бузької естуарної системи і Чорного моря. Дослідження проведено за гідрологічними, біологічними і фізико-хімічними індикаторам, кожен з яких формує уявлення про стан якості води та функціонування акваторії. Встановлено негативні наслідки воєнних дій, які призвели у 2023 році до руйнації Каховської дамби, осушення водосховища, винесення полютантів з перевищенням норм концентрації від 1,1 до 51,8 разів, забруднення водних ресурсів на 6800 км² акваторії естуарної системи та Чорного моря. Погіршення сезонних характеристик гідрологічного режиму Дніпровсько-Бузької естуарної системи у 1,42-1,82 рази призвело до застою водних мас, накопичення біогенними речовинами водних джерел з перевищенням норм у 2,1 рази, підвищення щільності розподілу водоростей та збільшення концентрації хлорофілу у 2,9 рази, посилення евтрофікації (забруднення і цвітіння води) та значного погіршення якості поверхневих вод, погіршення фізико-хімічних властивостей води у 4,0 разів (рисунок 10). У зважених і органічних речовинах спостерігалася висока щільність рослинних решток і найпростіших організмів, насамперед, інфузорій Oxytricha fallax, Vorticella microstoma, Uronema nigricans, Pseudoglaucoma muscorum, які характерні для полісапробної зони (забрудненої води) зі слабкою течією та значними зонами застою водних мас. Рослинні рештки з території Каховського водосховища змиваються весняними паводками та потрапляють до поверхневих вод. Збільшення обсягів відмерлих решток та найпростіших організмів обумовлено їх вимиванням паводковими водами 2024 року з донних осередків активного мулу ложа осушеного Каховського водосховища.

 

Примітка: Якість води відповідає ІІІ-V класам забруднення: «помірно забруднені» (зелений колір), «брудні» (жовтий колір), «дуже бридні» (коричневий колір)

Рисунок 10. Погіршення якості води у акваторії Дніпровсько-Бузької естураної системи, станом на початок червня 2024 року. На супутниковому знімку відображено дві локації спостережень: перша локація – акваторія річки Дніпро біля зруйнованої дамби Каховської ГЕС; друга локація – гирло річки Дніпро і східна частина Дніпровсько-Бузького лиману

Водними масами вимиваються рослинні рештки та донні осади, які містять токсичні речовини і метали, з подальшим їх переміщенням течією і подальшою акумуляцією у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі і Чорному морі (рисунок 11, 12). Це призвело до порушення стійкості і екологічного регресу прісноводних та морських водних екосистем.

 

Примітка: Здійснено порівняння стану акваторії Дніпровсько-Бузького лиману і Чорного моря до руйнації (2021 рік) і після руйнації дамби (2024 рік). Зеленим, жовтим і червоним кольорами виділені акваторії розповсюдження різної концентрації забруднюючих речовин: «помірно забруднені» (зелений колір), «брудні» (жовтий колір), «дуже бридні» (червоний колір)

Рисунок 11. Розповсюдження забруднюючих речовин у акваторії Дніпровсько-Бузького лиману і Чорного моря в результаті руйнації дамби Каховської ГЕС, червень-жовтень

Рисунок 12. Підвищення концентрації забруднюючих речовин у Дніпровсько-Бузькій естураній системі і Чорному морі в різних локаціях акваторій

3. Зміни клімату та формування мікроклімату регіону Каховського водосховища

В зоні нерівномірного та недостатнього зволоження, вода є ключовим фактором стійкості екосистем. Херсонщина в умовах глобальних змін клімату та аномально високих температур характеризується катастрофічним рівнем водного дефіциту. У липні 2024 року в південних регіонах України було досягнуто історичний максимум температури повітря +40,5-42,0°С. Температура на поверхні ґрунту сягала 67°С, що відповідало потенційної евапотранспірації на рівні 12,5 мм/добу. Температура перевищила статистичну норму 1991-2020 рр. на 12°С і більше. Попередні рекорд температури повітря становив +36,4°С у 1959 році. За даними Climate Central значення Climate Shift Index (CSI) у період 12-18 липня 2024 року на 80% території України встановлено надзвичайний п’ятий рівень зміни клімату. Зафіксоване п’ятикратне зростання частоти прояву аномально високих температур для Херсонщини.

Підвищення температури повітря на півдні України супроводжується зменшенням продуктивних опадів, локальними шквальними зливами, підвищенням евапотранспірації, опустеленням. Каховське водосховище для південних регіонів виконувало важливу роль у накопичені, зберіганні та перерозподілу прісної води для господарських та санітарно-побутових потреб населення. Збереження води було важливим у маловодні роки, що додатково забезпечувало мінімальний екологічний стік та належну якість води у пониззі Дніпра. Близько 98% запасів води річки формується у верхній (зони мішаних лісів) і середній (зони лісостепу) частині водозбору Дніпра. У нижній течії, місцевий водозбір становить лише 2,0%, що не може покрити потреби місцевого населення у водних ресурсах. Тому, забезпечення водою цих територій є важливим державним завданням для забезпечення умови виживання українців та функціонування екосистем.

Війна, осушення Каховського водосховища, підсилення негативних проявів кліматичних змін спричинили дефіцит зволоження і температурний стрес екосистем. На рисунку 13 здійснено порівняння стану території поблизу дамби Каховської ГЕС: а – до повномасштабної війни в Україні (початок квітня 2020р., 2021 роки), б – після руйнації дамби і осушення водосховища (початок квітня 2024, 2025 роки). Складено за даними супутникового апарату Landsat:

Квітень 2020 року, температура на поверхні:

− води (вище дамби – 7-8°С, нижче дамби – 8-13°С),

− ґрунту – 24-28°С,

− рослинного покриву – 17-19°С

Квітень 2021 року, температура на поверхні:

− води (вище дамби – 5-7°С, нижче дамби – 6-11°С),

− ґрунту – 20-25°С,

− рослинного покриву – 15-18°С

Квітень 2024 року, температура на поверхні:

− води (вище дамби – 12-14°С, нижче дамби – 11-16°С),

− ґрунту – 27-33°С,

− рослинного покриву – 23-26°С

Квітень 2025 року, температура на поверхні:

− води (вище дамби – 15-17°С, нижче дамби – 14-19°С),

− ґрунту – 27-36°С,

− рослинного покриву – 25-27°С

Рисунок 13. Зміни нагріву поверхні екосистем поблизу дамби Каховської ГЕС

Слід акцентувати, що завдяки бризовим явищам вздовж прибережних і віддалених територій, відбувалося охолодження і додаткове зволоження приземного повітря, впорядкування дощових хмар паралельно береговим лініям Каховського водосховища, що зумовлювало рівномірний розподіл надходження дощів і доброго зволоження територій. Зокрема, добра зволоженість територій лівобережжя Херсонської області обумовлювалася перерозподілом атмосферних опадів тальвегами, функціонуванням гідротехнічної і дренажної мережі зрошувальних вод. Профільно-горизонтальний перерозподіл води відбувався у напрямку з північної до південної частин області, що забезпечувало підтримку водності водойм і водотоків, належний рівень водного балансу та біологічної активності ґрунтів, додаткове живлення ґрунтових вод прісними джерелами, які насичували колодязі, призначені для задоволення питних і побутових потреб місцевого населення. В результаті транспірації частина зрошувальної води випаровувалася, що сприяло додатковому утворенню дощових хмар, які додатково зволожували Херсонщину за межами територій зрошення.

Воєнні дії та пов’язана з ними діяльність окупаційних військ стали причиною осушення водних джерел, насамперед, Каховського водосховища, що унеможливило зрошення сільськогосподарських земель та наповнення гідромеліоративної мережі. В свою чергу, це мало за наслідки втрату біокліматичної стійкості регіону, посилення температурного тиску на поверхню ґрунтів, пришвидшення евапотранспірації, погіршення властивостей і деградація ґрунтів, розвантаження ґрунтової вологи у прибережних територіях, втрату добрих вегетаційних властивостей рослинності та її висихання, пожежі, оголення ґрунтів, пилові бурі, опустелення територій зони зрошення. Негативні наслідки погіршення біокліматичної стійкості відчули аграрії правобережної частини Херсонщини. Причинами стали погіршення стану вегетації культур у 2024 році та знищення значних площ посівів озимих культур у 2025 році.

На рисунку 14 представлено супутникові знімки хмарності (білий колір) території дослідження до та після руйнації дамби Каховської ГЕС в період активного зрошення пізніх ярових культур (червень-липень). 

 

Рисунок 14. Формування хмарності в зоні Каховського водосховища і зрошуваного землеробства 

В період існування Каховського водосховища на знімках чітко прослідковуються осередки формування дощових хмар над територією зрошення і упорядкування хмар переважно вздовж берегових ліній водосховища та віддалених територій. Після осушення Каховського водосховища фіксуються хаотичні процеси переміщення хмар в напрямку повітряних мас, відсутність локальних осередків формування хмар, значне розрідження хмар, відсутність упорядкованості та рівномірності їх розподілу. Це призвело до зменшення частоти і кількості надходження опадів, дефіциту ґрунтової вологи, прогрішення стану агроценозів, знищення посівів та погіршення біокліматичної продуктивності агроценозів. Без відновлення належного рівня водозабезпечення, ситуація у кліматичній зоні надзвичайного водного дефіциту і ризикового землеробства буде надалі погіршуватися.

4. Дослідження стану території зони, де у довоєнний період здійснювалося зрошення. Доведено, що воєнні дії, припинення землеробства, осушення Каховського водосховища, знищення зрошення стали причиною водного стресу, який є негативним проявом природно-кліматичної трансформації та опустелення територій зони зрошення України. Станом на 2020 рік площа фактичного зрошення в Україні становила 551,4 тис га. Після повномасштабного воєнного вторгнення під контролем України залишилося 18% площі зрошення. Більшість зрошувальних систем знаходиться на окупованих територіях Херсонської і Запорізької областей, Автономної Республіки Крим. Встановлено, що осушення Каховського водосховища та відсутність зрошення зумовило порушення гідрологічних умов лівобережжя Херсонської області, що привело до зневоднення та осушення водойм цих територій (рисунок 15).

Рисунок 15. Осушення водойм на тимчасово окупованій території лівобережжя Херсонщини станом на 2024 рік

Знищення галузі рослинництва та порушення добрих умов функціонування трав’яних степових біотопів стали причиною втрати рослинного покриву та оголення ґрунтів (рисунок 16), що призвело до підвищення нагріву поверхні ґрунту у 1,45-1,72 рази і пришвидшило випаровування ґрунтової вологи на 80% території. 

Примітка:Bare Soil Index (BSI). На знімках яскраво-зелений колір вказує на добрий рівень вегетації агроценозів, що обумовлюється високим рівнем вологозабезпечення рослин, це властиво територіям зрошення. Темні відтінки зеленого кольору характеризують деревну рослинність, трав’яні степові біотопи, бур’яни, агроценози на незрошуваних землях. Червоний колір характеризує землі без рослинності.

Normalized Difference Moisture Index for Crop Moisture Stress (NDMI_STRESS) – визначає рівень стресу вологи у рослинах. На знімках насичено синій колір характеризує території високого рівня зволоження і дуже добрих умов вегетації рослин, насамперед, це території зрошення. Насичено бірюзовий колір характеризує добре зволожені території із відповідним рівнем вегетації, а світло-бірюзовий властивий територіям із задовільним рівнем зволоження відповідного рівня вегетації. Білими кольором виділяються території низького та критичного рівня зволоження, на них відсутня рослинність або наявні сухостої. За період 2021 до 2024 року спостерігається тенденція до зневоднення територій зрошуваного землеробства Херсонської області, яка на даний момент являється окупованою. У 2024 році зволоження і вегетація агроценозів та природної рослинності фіксувалася на незначних територіях, де зволоження забезпечували ґрунтові водоносні горизонти, а також прибережні території малих річок, осушених водойм, території вздовж гідротехнічних каналів, залишки штучних лісів і садиб.

Рисунок 16. Стан рослинного покриву та зволоження території у зоні зрошення на окупованому росією лівобережжі Херсонської області у липні 2021-2024рр.

Знищення зрошення, виснаження верхніх прісноводних горизонтів і пришвидшене випаровування мінералізованих ґрунтових вод зумовили перенесення солей до верхнього шару ґрунту та підвищення їх концентрації, що привело до збільшення площ земель із вторинним засоленням та осолонцюванням. Спостерігаються осередки виходу солей на поверхню ґрунту площею 400 га і більше (рисунок 17). Засолення продовжується. На знімках засолені землі визначаються нечіткими світло-сірими і білими контурами.

 

Рисунок 17. Засолення та осолонцювання земель на окупованому росією лівобережжі Херсонської області

Посуха та активні воєнні дії стали причинами пожеж у літньо-осінній період 2024 року на площі більше 200 тис га (рисунок 18).

 

 Рисунок 18. Пожежі на території Херсонської області у 2024 році

Посухи і сильні вітри швидкістю 20-30м/с призвели до втрат верхнього шару ґрунту (більше 600 т/га), епіцентри буревій охоплювали від 100 до 3000 га (рисунок 19). За умов продовження війни, подальшого знищення лісосмуг, відсутності зрошення і рослинництва на окупованих територіях з підвищеною дефляцією прогнозуються мінімальні щорічні втрати ґрунту 60-75 т/га, що відповідають втратам 0,4-0,6 см верхнього шару ґрунту на рік. В епіцентрі дії пилових бур втрати ґрунту складатимуть від 4 до 5 см ґрунту на рік. Тобто, в епіцентрі постійних проявів бур верхній шар ґрунту 25-50 см буде втрачено за 7-11 років.

 

Рисунок 19. Наслідки вітрової ерозії на лівобережжі Херсонської області у 2024 році за даними Sentinel 2 (EpNE – рівень дефляції степових ґрунтів без рослинності)

5. Стан посівів на Херсонщині, весна 2025 року. Війна, заміновані поля, осушене Каховське водосховище, знищене зрошення, негативні прояви кліматичних змін, відсутність снігового покриву, заморозки, водний дефіцит і посуха, вітрова ерозія, знищенні багаторічні зусилля господарників і мізерний урожай – за таких умов працюють і виживають землероби прифронтової території Херсонщини. На межі життя і смерті землероби намагаються зберегти традиції аграрного краю, забезпечити робочими місцями місцеве населення, сплатити податки, утримувати продовольчу безпеку нашої країни. Осушення Каховського водосховища призвело до погіршення зволоження і мікроклімату Херсонщини, критичного зниження ґрунтових вод, дефіциту ґрунтової вологи, вторинного засолення ґрунтів, зменшення урожайності сільськогосподарських культур, збідніння рослинного покриву, збільшення площ та інтенсивності вітрової ерозії, які підсилюються негативними проявами клімату. Відсутність снігового покриву і заморозки у 2025 році спричинили погіршення вегетації озимих культур, ситуацію у березні і квітні погіршила посуха.

На знімку представлено правий (вільний) і лівий (тимчасово-окупований) береги осушеного Каховського водосховища Херсонщини. Відстань між берегами становить 3,5-7,0 км. На знімках чітко видно території з різною щільністю рослинного покриву (рисунок 20а) та без вегетації (рисунок 20б).

 

Рисунок 20. Рослинний покрив на прибережних територіях осушеного Каховського водосховища Херсонщини станом на початок травня 2025 року

На рисунку 21 представлено рослинність різного рівня відновлення вегетації. Білій колір – землі без вегетації; помаранчевий і жовтий колір характеризує території з рослинністю пригніченої вегетації; яскраво зелений колір – задовільна вегетація, насичено зелений колір – добра вегетація. На площах земель сільськогосподарського призначення пригніченою і задовільною вегетацією характеризувалися посіви озимих культур, також до цих територій відносяться забур’янені осередки. Добра вегетація спостерігалася на посівах ярих зерно-бобових культур і озимого ріпаку. На початок травня близько 40% посівів озимих культур висохло, решта площі знаходилося у критичному стані. Землероби вимушені їх пересівати пізніми ярими культурами, сподіваючись на травневі дощі і сприятливу літню погоду. В першій і другій декаді травня на Херсонщині сумарна кількість опадів становила 20-25 мм, у прибережній зоні осушеного водосховища сумарна кількість опадів склала 4 мм.

 

Рисунок 21. Стан вегетації рослин за значеннями NDVI (Normalized Difference Vegetation Index)

 У межах ложа Каховського водосховища спостерігалося часткове відновлення вегетації осередків природної рослинності, насамперед, у балках та прибережних територіях ложа водосховища (400-500 метрова зона), поблизу мілководь і вздовж русла Дніпра. Розвантаження ґрунтової вологи і поверхневого стоку (рисунок 22) до балок та прибережних території зумовило значну втрату вологи з агроценозів. Зокрема, на початку травня 2025 року вглиб від берегової лінії відсутність паводків унеможливила відновлення вегетації близько 60% рослин ложа водосховища. Стан вегетації природної рослинності в межах водосховища тепер залежить від травневих дощів та літніх умов зволоження і температури повітря.

 

Рисунок 22. Напрямки розвантаження вологи (показано жовтими лініями) з агроценозів до балок та прибережних території ложа водосховища

Рисунок 23 демонструє наявність водного стресу рослин. Білим кольором позначені території без вегетації; червоний вказує на високий водний стрес; світло-зелений – на середній стрес; темно-зелений – на низький водний стрес. Спостерігаємо близько 70% території без рослинності та з рослинністю із високим водним стресом.

 

Рисунок 23. Стан зволоження рослинності

 

Водний дефіцит і посуха ускладнила відновлення вегетації рослин після заморозків. На рисунку 24 світлини стану посівів озимини на Херсонщині станом на 05 і 19 травня 2025 року.

 

Рисунок 24. Стан пшениці озимої станом на травень 2025 року, Бериславський район Херсонської області

Продовження в другій частині досліджень

Інформація представлена за результатами комплексних досліджень:

Віталія ПІЧУРИ – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, Херсонський державний аграрно-економічний університет

Scopus: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57189495808

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0358-1889

Лариси ПОТРАВКИ – доктор економічних наук, професор, професор кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, Херсонський державний аграрно-економічний університет

Scopus: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57202444369

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-0011-2286