Проблеми українських ґрунтів поглядом німецького фахівця
Українські ґрунти багаті на елементи живлення і органічну речовину, однак їхній потенціал не завжди розкривається на повну. І на це є причини. Деякі з них природні, а деякі антропогенні. Хороша новина у тому, що всі ці недоліки можна виправити і вивести здоров’я ґрунтів у плюс, стверджує німецький аграрій Йорк Байєр.
І це обов’язково відгукнеться вищою продуктивністю сільгоспкультур!
Йорк є власником компанії Bayer Handelsvertretung у Берліні. До України під час повномасштабної війни він навідався вже втретє. Цього разу для участі у конференції Re:farm 2025, яка відбулася у Львові 12-13 лютого. До цього у ході Польового Агро Консиліуму разом з колегами з інших країн він відвідував українські господарства, де оглядав по три поля, аналізував стан рослин і допомагав виявити проблеми, які заважають фермерам досягти бажаних результатів попри їхні вкладення. У результаті обстежень він виявив тенденції, спільні для більшості українських господарств, незалежно від області. Свої підсумки він озвучив у ході конференції, а ми ділимося з вами.
Ущільнення: брак вологи без браку вологи
Проблема 1: стрес рослин від посухи через брак вологи. Найбільш яскраво проблема проявилася влітку 2024-го. Розкопування шурфу показало, що на глибині меншій ніж 1 м стояла вода, але рослини всеодно стресували. Адже лише дуже низький відсоток їхніх кореневих систем досягав цієї глибини, що було видно на зрізі шурфа.
Відмічена присутність історичного змішування шарів ґрунту та перехідний колір забарвлення, що може бути як від кореневих систем, які були в ґрунті раніше, так і за рахунок діяльності черв'яків. Та наразі кореневих систем в цьому шарі немає. Така проблема була присутня на більшості обстежених полів. Якщо ви викопаєте у себе на полі шурф і проведете пальцем вздовж зрізу, ви відчуєте зону, де зріз буде твердішим. Це ущільнення, каже Йорк.
Проблема доступності магнію
Як ми знаємо, магній дуже важливий для здійснення рослинами фотосинтезу. Крім того, магній допомагає рослинам протистояти стресу від спеки. Ви можете побачити рослину, яка вже при 25°C відчуває стрес. Але при забезпеченні достатньою кількістю магнію та ж сама рослина набагато краще почуватиметься і при 35°C.
Але часто навіть при підживленні магнієм рослина стресує, адже не отримує його. Причина, як би парадоксально це не звучало, може критися у завищеній дозі магнію в ґрунті. Завищені дози магнію в ґрунті лімітують його засвоєння рослинами. І ця проблема, каже Йорк Байер, в Україні масова. Не борючись із браком магнію ви можете вдвічі урізати рослині процес фотосинтезу і це в результаті позначиться на її продуктивності.
Сірка — елемент, який в Україні вносять мало
В Україні спостерігається заниження рекомендованих доз сірки. Особливо це стосується чорноземів, насичених чорноземів. Такі ґрунти потребують багато сірки насправді.
Під зернові колосові або кукурудзу має бути 35 кг діючої речовини сірки на гектар. На ріпак 45 кг/га. Навіть більше 100 кг д.р. сірки не несе ніякої небезпеки для вашої культури. Колега Йорка Руперт Ліндлмайер вносив 250 кг/га д.р. сірки і не спостерігав негативної реакції, тільки позитивні.
Є золоте правило: природа намагається позбутися надлишку. Якщо ми говоримо про українські чорноземи, вони характеризуються великим вмістом кальцію понад норму. Тобто, понад 68%. Відповідно, ґрунт буде прагнути його позбутися, щоб збалансуватися. І в даному випадку сірка буде інструментом, який ґрунт використовує для самолікування. Відповідно, сірка буде атакувати надлишковий кальцій, щоб його вимити. Ви можете дати сульфат амонію чи елементарну 92% сірку.
Наприклад, на сої якщо ви дасте 30 кг елементарної сірки в рядок у посівне ложе, приріст врожайності складе до 900 кг/га. Сірка також знижує pH ґрунту.
Голий ґрунт під час спеки шкодить рослинам
Найнижчі показники температури ґрунту на глибині 5 см, які Йорк бачив цього літа в Україні, були на рівні 55°C. Така температура фактично стерилізує всю біоту в ньому. За таких умов нижнє листя рослин вже проявляє серйозні симптоми стресу, скручується і в’яне.
При 37°C соняшник не повинен так виглядати. Це ще не критична температура, каже Йорк Байєр.
Він радить вирощувати покривні культури у міжряддях, які захищатимуть ґрунт від сонячних променів.
Надто багато обробітку ґрунту
«Ви заорюєте ґрунт до смерті. Сам ґрунт бажає покрити себе, захиститися від сонця. І таким чином сприяє розвитку покриваючої зелені. Ви скажете, що там бракує вологи. Покрийте ділянку просто клейонкою пластиковою або якимось мішком і ви побачите росу буквально за два дні, тобто волога там є. І це втрачена волога шляхом випаровування в атмосферу», — пояснив Йорк Байер.
Схожа проблема є і в Німеччині, додав він.
Читайте також: Досвід відновлювального землеробства на Полтавщині: боротьба з ущільненням ґрунту
Дефіцит калію у рослин
Не найбільш популярна проблема для всієї України, але в окремих господарствах вона присутня. Наприклад, в господарстві ТОВ «Полтава-Сад» на кукурудзі було помічено симптоми дефіциту калію на нижніх листках. При цьому показники аналізу ґрунту досить непогані.
«І тут вам у пригоді стає бор, тому що бор відповідає за заведення в рослину інших катіонів на кшталт калію, магнію і фосфору. Як виявилося, симптоматика браку калію в рослині виникла через брак бору в ґрунті, тому що бор не дає можливості калію, якого достатньо в ґрунті, заходити в рослину», — пояснив Йорк.
Щоб коренева система рослини розросталася в ґрунті, ключовими є три елементи сірка, бор і магній. Оскільки бор немобільний елемент, фоліарні внесення навіть два-три рази не допомагають. У надземній частині рослини дефіцит елементу знімається, але до коріння бор не потрапляє.
Працюючи з бором в ґрунті, ми побачили дуже суттєві зміни в позитивну сторону. Зменшився прояв кореневих гнилей, ґрунтових вірусів.
Міді бракує у 90% українських ґрунтів
Мідь знаходиться у дефіциті, напевно, 90% ґрунтів України. І загалом мідь та цинк та фосфор — найбільш лімітовані елементи в українських ґрунтах.
При обприскуванні завжди залишайте одну ділянку необробленою
«Якщо я чую, що у вас на богарі на чорноземних ґрунтах хтось планує вносити фунгіцид тричі на пшеницю, я вам скажу, що ви витрачаєте марно великі кошти. У нас є деякі регіони на півдні від Берліну зі схожими ґрунтами до українських. Фермери там обходяться внесенням фунгіциду на озимій пшениці максимум один раз. Внесення регуляторів росту роблять навесні. Бо велика кратність внесень вбиває кореневу систему приблизно на 50%. А потім з’являється проблема стресостійкості посіву до посухи, тому що коренева система недостатньо розвинена для захоплення вологи. І ця проблема є всюди по Україні», — поділився спостереженнями Йорк Байер.
Кожен раз, коли ви проходите обприскувачем і вносите ЗЗР, залишайте зону, яка буде не оброблена. Якщо ви будете заходити 5 разів оприскувачем, у вас буде тоді таких п'ять контрольних зон. Такий підхід дає розуміння того, що внесення фунгіциду було дуже вчасним і правильним рішенням. Кожен фермер, який його випробував, через два роки таких перевірок знизив витрати на внесення ЗЗР на 30%. І цей відсоток можна інвестувати в живлення ґрунту.
Кореневі системи рослин мають бути вдвічі більшими за висоту рослини, каже Йорк Байер. І реакція рослин найркаще скаже, що їм потрібно. Треба лише навчитися краще розпізнавати знаки природи, які вона нам подає.
Читайте також: Наявність елементів в ґрунті ще не означає їх засвоєння: як працює технологія живлення Альбрехта-Кінсі
Наприклад, є простий тест для перевірки мікоризи на коренях кукурудзи. Потрібно витягнути рослину з коренем, промити корені і оглянути їх. Ознаки наявності мікоризи мають такий злегка червонуватий, або виражений жовтий колір на кінчиках коренів. Якщо ж колір тільки злегка жовтуватий, потрібно задатися питанням, чому кореневі системи рослин не хочуть проникати глибше.
Підготувала Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
