Наявність елементів в ґрунті ще не означає їх засвоєння: як працює технологія живлення Альбрехта-Кінсі

Саме так звучить головна теза профессора Альбрехта — основоположника технології живлення Альбрехта-Кінсі. Завдання цієї технології — передбачити, яких із мікро- чи макро- елементів буде дефіцит або надлишок. При цьому, враховуючи потенціал ґрунту в утриманні цих елементів і їх зарядженості.

Про те, як працює технологія живлення Альбрехта-Кінсі з прикладами, під час конференції Re:farm, розповіли Йорк Байер, консультант системи збалансування ґрунту за ЄКО професора Альбрехта та Роман Гринишин, директор і засновник компанії «Тревелайт MICE&Travel». 

Досвідом впровадження технології Альбрехта-Кінсі в Україні поділився Віктор Рибалко, директор ФГ «Аделаїда».

Бочка Лібіха і технологія Альбрехта-Кінсі: в чому різниця?

Агрономічні школи як в США, так і в пострадянському просторі спираються на законі бочки Лібіха. Це класика, яка базується виносі елементів живлення та кислотності ґрунту pH. На противагу, система Альбрехта-Кінсі починається з вимірювання потенціалу ґрунту, який утримує поживні речовини для рослини впродовж сезону. Наступний етап — підрахувати скільки елементу можна дати в ґрунт без втрат. 

На відміну від Лібіха, система Альбрехта-Кінсі розглядає pH як симптом, а не причину. Альбрехт наголошував на потребі звертати увагу на катіони, які приєднуються до часток ґрунту. Залежно від того, скільки в ґрунті катіонів кожного типу, визначається родючість ґрунту. Мова йде, зокрема, про головні елементи: кальцій, магній, калій. У ґрунті з високим pH домінантом буде магній, або калій, які можуть визначати високий pH. Кальцій може потягнути pH дуже високо, особливо на чорноземах на кшталт таких як в Україні, пояснює Йорк Байер.

«В стандартному тесті за класичними агрошколами, які орієнтуються на pH і вміст елементів, ви можете мати високі показники магнію, але якщо ви візьмете зразок листочка, там буде брак магнію. Аналіз потенціалу ґрунту для внесення поживних елементів допоможе передбачити, наскільки легко рослина може засвоїти ці елементи. І вам не потрібно буде робити тест на листочок, щоб побачити, що рослині не вистачає магнію», — пояснює він.

У фото та відео про життя і роботу агрономів з Instagram SuperAgronom

Як працює технологія Альбрехта-Кінсі?

Основою ґрунту є його катіонна ємність, це показник, який вказує скільки поживних речовин може поглинути ґрунт. Тоді як pH — це чинник, який відображає на скільки ця ємність наповнена. Ключовий момент в цьому наповнені — баланс кальцію і магнію. 

Ці елементи мають найбільший вплив на формування структури ґрунту для кореневої системи рослин і мікроорганізмів. У балансі кальцій і магній повинні разом складати 80%. Це створює оптимальний pH і допомагає іншим елементам розкритися. 

«Уявіть, що ЄКО — це маленьке відерце, в яке ви додаєте кубик рафінованого цукру. Ви відчуваєте різницю на смак. Але якщо ви кинете цей кубик у велике відро об’ємом 15 л, смак майже не зміниться. Продовжуючи алегорію, візьміть газонокосарку і позашляховик Toyota Land Cruiser: який ефект матиме 1 л мастила для одного і другого засобів пересування? Тож, коли ми говоримо про визначення об'єму, ми говоримо про те, що саме в рамках цього об'єму. Ми враховуємо саме насичення основами», — навів приклад Йорк Байєр.

Головні агроновини України та світу

Головні агроновини України та світу

Це той відсоток одного елементу по відношенню до іншого в об’ємі. Якщо є надлишок якогось елемента, значить буде і недостача. Для прикладу, доступність фосфору для рослини у ґрунті буде залежати від двох елементів — марганця і цинку. Але якщо у вас буде надлишок магнію в ґрунті, це зробить його недоступним для рослини.

Читайте також: Віктор Філатов: Сидерати можуть зробити доступними для рослин поживні елементи як від 100-400 кг/га міндобрив

Вміст магнію і кальцію в ґрунті залежать від його типу. Ґрунти з високим ЄКО як українські чорноземи, мають вміст магнію вище 10%, орієнтовно 10-13%. Вміст магнію вище 20% робить ґрунти важкими, до прикладу як у випадку у піщаних ґрунтів. Це знижує водопроникну здатність ґрунту. 

Цікаво, що магній стає недоступним в піску, коли його вміст 20% і більше, у звичайному ґрунті, коли вміст перевищує 13%. 

Погода — не аргумент поганого урожаю, а прикриття невдалого менеджменту господарства

«Кожен фермер в кінці сезону говорить, що рік хороший, коли отримав хороший врожай, хвалить себе. А в поганий рік завжди винна погода. Забагато дощу, замало дощу, жарко, холодно і т.д. Але правильно визначивши відповідні співвідношення катіонів, можемо покращити забезпечення поживними речовинами рослин незалежно від умов, які можуть виникати в сезоні», — запевняє Йорк Байер.

Повсюди в Україні існує проблема з вологозабезпеченням. Ми не можемо забезпечити більше дощу, але за технологією Альбрехта-Кінсі ми ефективніше використаємо те, що є. Роман Гринишин додає, що якраз-таки магній і кальцій не дають воді вимиватися.

Наявність доступного кальцію дає можливість рослині легко засвоювати інші елементи.

Магній є центральним елементом молекули хлорофілу. Рослина більше споживає його з повітря за рахунок фотосинтезу, аніж з ґрунту. Магній дуже важливий для понад 800 реакцій з ензимами. Після фотосинтезу виділяється вуглець, який потрапляє разом з ензимами до кореневої системи, вивільняється в ґрунт і активує бактерії. А бактерії симбіотично дають йому потрібні елементи.

Ґрунти перенасичені магнієм схильні до розтріскування під час посухи до 1,5 м вглиб. Калій же при цьому можна використати на свою користь. Тому калій нерідко називають зрошенням для бідного фермера. 

Але нерідко буває так, що в ґрунті магнію достатня кількість, але він недоступний для рослин. Брак магнію рослини особливо відчувають під час посухи, починаючи в'янути вже при 25°С, при цьому знижується стійкість до хвороб. З досвіду Йорка Байера, були випадки ураження склеротиніозом бобових гороху при нестачі магнію. При цьому в ґрунті елемента може бути достатньо, але він залишається недоступним для рослин. При адекватній доступності магнію, рослина не буде зазнавати стресу від спеки навіть при 35°С.

Цікаві дискусії в аграрних колах виникають щодо взаємозалежності азоту і сірки. За підручником, баланс азоту має бути 10, а сірки 1. Тоді азот засвоюється в ґрунті. Тобто, є сірка, буде і азот рослині. Біл Макібен рекомендує робити під кінець сезону тест на ефективність засвоєння азоту перед збиранням. 

Мідь — один з тих елементів, які в українських ґрунтах нерідко виявляються в дефіциті. Коли бракує міді, переламуються стебла рослин кукурудзи. Сажка — це теж причина браку міді. Дефіцит міді можна легко перевірити, нахиливши рослину вперед. Якщо вона не зламалася, а випрямилася назад, міді достатньо. Йорк Байер навів приклад, коли в Німеччині були дощі і відбувся перестій рослин, зерно почало проростати прямо на рослинах, але при цьому рослини не вилягли. Сила стебла забезпечується міддю та сіркою.

Досвід впровадження технології Альбрехта-Кінсі в Україні 

Директор ФГ «Аделаїда» Віктор Рибалко — фермер у другому поколінні. Працювати за технологією Альбрехта-Кінсі він почав, тому що його не влаштовував фізичний стан ґрунту на полях господарства, які, до слова, знаходяться в різних ґрунтово-кліматичних зонах — на Поліссі у Житомирській області та на Херсонщині. 

Землі на Херсонщині представлені важкими каштановими ґрунтами, які характеризуються слабкою водопропускною здатністю — ґрунт збивається в грудочки, в ньому недостатньо кисню. Під час копки картоплі багато землі привозиться на базу разом із урожаєм, каже Віктор Рибалко. На Житомирщині навпаки, ґрунти легко дисперсійні, достатньо насичені киснем, але волога швидко уходить, що призводить до втрат урожаю.

«Відправивши проби наших ґрунтів на аналіз, ми побачили, що на Херсонщині в нас дуже високий рівень магнію — 20% і вище, ґрунти важкі. Катіонна ємність наближена до 80, однак відхиляється. На противагу, на Поліссі ґрунти дуже розбалансовані, високий дефіцит магнію — 3-4%. Ми побачили, що теорія Альбрехта-Кінсі працює», — розповів фермер.

Перед відправкою зразків в господарстві порівняли показники ґрунту і врожайність пшениці, яку мали. На полі, де був взятий перший зразок, була найвища урожайність, на другому середня, на третьому, взятому в зоні Полісся, найгірша. При цьому на Поліссі відмітили велику різницю між урожайністю по всіх культурах при однаковому живленні.

«Якщо дивитися на цю ситуацію з огляду на норму внесення NPK і pH ґрунту, які визначають урожайність, ми бачимо, що по вмісту азоту ситуація однакова, по фосфору P2O5 на найкращому полі ситуація була найгірша, а на найгіршому полі — найкраща. По калію різниці немає. pH на найкращому полі був оптимальний для рослини, на другому полі нейтральний, на третьому кислий. Якщо дивитися з теорії Альбрехта-Кінсі, ми бачимо, що перше поле найбільш наближене до оптимального, друге поле має значне відхилення і третє поле має найбільше відхилення», — коментує Віктор Рибалко.

На третьому полі фахівці відмітили найбільшу розбалансованість — вміст кальцію 87% і 4% магнію. Така ситуація повторюється на багатьох полях. Проведене порівняння урожайності, яку отримали на картоплі, і аналізи полів дозволили зробити такі висновки:

• відхилення навіть на 1% призводить до втрати 400 кг урожайності на кожному полі. 
• на всіх поліських полях господарства вміст магнію дуже низький, тобто не було жодного поля, де цей показник хоча б наближався до оптимального.

«Там, де ми застосували по 200 кг/га сульфату магнію у період відновлення вегетації, ми отримали прибавку врожайності 7 ц/га», — каже аграрій.

• дефіцит сірки присутній на полях в обох областях. 

Нині в ФГ «Аделаїда» витрачають до 25% бюджету на добрива, саме на кальцій і магній. NPK вносять згідно аналізів, сірку по максимуму як дефіцитний елемент.

Як працювати з магнієм і кальцієм в українських умовах?

Для насичення ґрунтів магнієм і кальцієм в Україні доступні три добрива: доломіт, вапно і фосфогіпс. 

У перший рік на полях ФГ «Аделаїда» на Житомирщині застосовували доломіт і вапно. Останній рік перейшли виключно на доломіт, від вапна відмовились. Мінус доломіта у тому, що це не матеріал сільгосппризначення, а тому його обов'язково треба перевіряти на вміст алюмінію. Слід зазначити, що засвоюваність доломіта і вапна напряму залежить від фракції: чим дрібніший помол, тим краще засвоюється добриво. Крупна фракція є недоліком обох цих добрив. 

Напроти, фосфогіпс розчиняється незалежно від фракції, є легкодоступним та містить фосфор і сірку. 

«Фосфогіпс ми використовували на Херсонщині. Він підходить для таких полів, як наші — з низькою і нейтральною кислотністю, і за рахунок вмісту фосфору і сірки не створює несприятливих умов для інших добрив. На Дніпропетровщині є фермери, які вносять до 20 т/га фосфогіпсу. На зрошенні це завжди показує прекрасні результати», — пояснив Віктор Рибалко.

Відколи вперше внесли доломіт у 2021 році, в господарстві кожен рік проводять аналіз ґрунту після збирання врожаю. За два роки вміст кальцію збільшився з 51% до 67%, магнію з 7,8 до 10%. Суттєво зріс і загальний показник кальцію і магнію.

Загалом за три роки практикування технології Альбрехта-Кінсі Віктор Рибалко дійшов наступних висновків:  

• Відбирати аналізи ґрунту слід з глибини 15 см, оскільки родючий шар на різних полях коливає від 10-20 см, глибші відбори дають неправильний результат. 
• Оранка для господарства — ворог. 

«Якби ми відбирали аналіз на 30 см замість 15-ти, ми б навіть не помітили, що оранка зіпсувала нам ґрунт», — прокоментував фермер.

Читайте також: Обробіток ґрунту навесні: етапи, технології та основні помилки

• Працювати слід тільки з сухим ґрунтом: всі обробітки по сухому. Заходячи у вологий ґрунт, ми вбиваємо його структуру і органіку, яка там знаходиться. 
• Внесення звичайного добрива не змінить pH ґрунту. 
• Зрошення в синергії з технологією дає хороший результат.
• Робота з ґрунтом — дороге задоволення: в середньому на гектар в господарстві витрачають до 10 тис. грн, тому що ґрунти дуже розбалансовані. Картопля в сівозміні сприяє впровадженню цієї системи. 

Якщо аналіз ґрунту проведений правильно, можна передбачати які мікро- і макроелементи будуть доступними для рослини, а які ні, та ретельно спланувати систему живлення. У тому числі і внесення по листку. 

Підготувала Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій