Несформовані качани, абортація бобів, соняшник вистояв. Який агросезон 2024 у центральних областях

В Україні станом на 20 липня суми ефективних температур повітря понад +5°С перевищили середні багаторічні показники на 285-355°С, понад +10°С — на 200-310°С, повідомляли в Укргідрометеоцентрі. 

«Такої повітряної посухи, коли в нас було по 37°C по 38°C аномальна температура трималась більше тижня, ще не було. В нас, на півдні Вінниччини може бути місяць без дощу і великі фермери майже всі відмовилися від сої (Могилів-Подільський район, Томашпільський, Піщанський, Ямпільський, Чечельницький, Бершадський, Теплицький). На півночі Вінниччини кожного тижня йде дощ, там 15 мм, 10-20 мм, і ми бачимо там вирощують сою, кукурудзи багато, там отримують високий врожай», — розповів Роман Сидоренко, регіональний менеджер BASF у Вінницькій області. 

Інші тенденції для Вінницької області, за словами Романа Сидоренка:

• Буряки на Вінниччині в сезоні-2024 вирощують, бо це економічно вигідно. Як показала практика 2022-2023 рр., господарства, які посіяли буряк, змогли заробити.
• Хто посіяв раніше, встиг до стресових умов нагнати вегетативну масу і сильні рослини менше постраждали від посухи.
• На сої боби абортувались, кукурудза і пшениця підгоріли, ріпаки постраждали від приморозків і недоналиву маси тисячі, пшениця від злакової мухи та недоналиву маси тисячі. 
• З кукурудзою повторюється ситуація 2020 року. Але тоді багато господарств області посіяли рідко, витримали густоту стояння, і збирали 6-8 т/га до 10 т/га. Найбільше кукурудза постраждала там, де зекономили на добривах, були загущені посіви 70 тис. рослин/га. Сухий лист спостерігається до качана.

Про інші регіони АгроЕкспедиція 2024:

• Приморозки, вітри та спека. Яким був агросезон 2024 на Хмельниччині та Тернопільщині
• Чим далі в Полісся, тим різноманітніші сівозміни. АгроЕкспедиція 2024 в Київській та Житомирській областях

МПП «Гарант»: Частина товарної кукурудзи піде на силос через спеку, цукровий буряк програв

На Вінничині команда агроекспедиції завітала на МПП «Фірма «Гарант», яке обробляє 1400 га. Тут вирощують: 

• озиму пшеницю — 405 га, 

Урожайність пшениці з гірших полів отримали від 7 т/га, з кращих — 8-9 т/га. Якість 1- 2 клас (натура 780, білок 14%). 

• озимий ріпак — 130 га, 

Урожайність ріпаку 4,9 т/га. Могли б зібрати й більше, але після бурі посів виліг. 

• соняшник — 250 га, 
• кукурудзу — 300 га,
• ячмінь — 100 га (буває 100, 130, 150, бо є тваринництво — свині 3000 голів),
• цукровий буряк — 86 га (ввели в сівозміну цього року).

Після минулорічного «джекпоту» на свинях цього року пішла суттєва просадка, продають кілограм менше 60 грн. «Працюємо в мінус», каже головний агроном Ростислав Нечиталюк.

Начальник управління підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Ігор Гуржій, розповідає, що це повʼязано з падінням попиту і зростанням пропозиції, адже протягом року запустилося кілька свинокомплексів.

«Плюс зайшли нові гравці. Але що важливо — з роботою зернового коридору і ростом цін на зернові і олійні зник ефект дешевих кормів. Залежно від агро моделі та наявності власних кормів собівартість в свинарстві може вирости на 25-50%», — каже він.  

Обробіток ґрунту в господарстві практикують класичний на 40% площ, на решті полів — глибоке розпушування агрегатом Horsch Tiger і дискування. Головний агроном каже, що глибоке розпушування і дискування покращили показники ґрунту. За 15 років вміст гумусу підвищився на 0,6%. В господарстві придивляються до no-till, але впроваджувати поки не готові. Для захисту сільгоспкультур на 100% використовує оригінальні препарати, лінійка фунгіцидів і інсектицидів від BASF. 

Попри те, що на Вінниччині зосереджені найбільші площі під цукровим буряком, Ростислав Нечиталюк скептично ставиться до вирощування культури в господарстві через брак опадів у Гайсинському районі.

«Я відмовляв директора сіяти буряк. Він у нас не Конвізо. Через те не хотів, що в нас опади такі: у всіх йде дощ, а в нас немає. Останній раз вирощували буряк в 2000 році і 100 га тоді вимерзло. Коли говорили з приводу буряка, я як у воду дивився — якщо не буде опадів у липні то все. Так і сталось. За липень 29 числа випало 15 мм і все. За червень 18 го 75 мм. Тоді в червні ситуація була взагалі дуже-дуже класна. Після того, коли вжарили аномальні температури, вологість повітря 20% і менше, і спека в тіні 39°С, а на полі взагалі ґрунт 60°С. Кукурудза згоріла вся, всі листки». 

15% недорозвиненої кукурудзи — ймовірність недобору 3-5 т/га врожаю

Біля лісосмуги видно, що кукуруза практично не розвинулася. Вона відстала в рості, подекуди згоріла, качани не розвинулися. Такої кукурудзи в господарстві близько 15%. Є посіви, де ситуація краща після останнього дощу, але й там качан недостатньо сформований. 

Минулого року збирали кукурудзу з урожайністю 12, 13, 14 т/га з вологістю до 20% (17-20%). В цьому році Ростислав Нечиталюк прогнозує мінус по врожайності не менше 3-5 т. Каже, що, ймовірно, ця кукурудза піде на силос. 

Соняшник в господарстві почав цвісти 13-14 липня і через тиждень відцвів. Ще була якась надія про те, щоб внести Піктор, але було пізно. 

За даними Укргідрометеоцентру, в окремих районах Черкаської та Київської областей вологозабезпечення впродовж декади ще залишалося на достатньому рівні. Проте, це мало рятувало рослини від повітряної посухи, кажуть в «Зернова компанія «Хорс», де є волога в ґрунті на глибині 25-40 см, але кукурудза всеодно страждає. На землі з’являються тріщини.

Головні агроновини України та світу

Головні агроновини України та світу

«Зернова компанія «Хорс»: Хто кукурудзу посіяв пізніше, той «попав»

Одразу після Вінниччини екіпаж АгроЕкспедиції попрямував на Черкащину до господарства «Зернова компанія «Хорс». По дорозі ми бачили підгорілі посіви сої, багато де від стресу оговтувалася кукурудза. 

У компанії «Хорс», де під кукурудзу відвели 4100 га дійшли висновку, що сіяти зернову треба рано. Власний досвід та приклад сусідів цьогоріч остаточно підтвердив це.

«В ґрунті 6°С — починаємо сіяти. Це культура, яка має пройти всі стадії розвитку. Ми ж дивимось по сусідах: хто посіявся пізніше, той «попав», подекуди навіть качан не завʼязався», — каже генеральний директор підприємства Валерій Ласьков. 

Зазвичай тут кукурудзу сіють першою, за нею соняшник. Якщо виходить, то культури сіють одночасно. ФАО обирають в межах 250-300, є кілька гібридів по 350. 

Валерій Ласьков продемонстрував нам демо-поле неподалік від Катеринополя. Останні опади тут були 15-16 червня, випало 18 мм. Далі — наростаюча спека, яка вдарила в момент наливу і запилення кукурудзи. І поки що судити про майбутній урожай рано, в господарстві очікують недобір. І це при тому, що вчасно посіяли, посіви не загущували, дали РКД на старті.

Ігор Гуржій, начальник управління підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank, на прикладі однієї з рослин, проаналізував, що вона отримала на старті достатньо вологи та заклала потенціал на два качани. Урожайність кукурудзи в компанії «Хорс» отримують в межах 10 т/га. Цього року є високий ризик недобрати цей обсяг.

«Через посуху один качан зупинився в розвитку, все живлення та волога пішли на другий, тож ми бачимо налив основного качана. Є шанс що буде маса тисячі насінин, якщо пройде хоча би один продуктивний дощ», — говорить він.

Попри те, що кукурудза займає 32% у структурі посівів, тут її все ж вважають економічно недоцільною через ціну на логістику. Адже доставляти на сушіння зернову господарству доводиться у Драбів, за 250 км. Тому в пріоритеті культури, які не потребують сушіння, — соняшник, соя і ріпаки. 

Від збільшення площ під соєю утрималися

Загалом на 13 тис. га в Черкаському, Золотоніському і Звенигородському районах посіяли: 

• соняшнику — 5800 га, 
• кукурудзи — 4100 га,
• озимого ріпаку — 1050 га, 
• проса — 1000 га, 
• сої — 300 га. 

Менше сіють сочевиці і гарбуза олійного (10 га).

Структура посівів за час війни значно змістилась в бік ярого клину: 80% проти 20% озимих. 

«До війни співвідношення озимого клину до ярого у структурі посівів до війни була 50 на 50, зараз 20:80. У 2022 році ми не знали, що буде завтра і не хотіли заходити в озимі. Рішення було повернутися в ріпак. До пшениці не повернулися, адже важко виростити 6 т/га, а потім ще й продати по ціні 150 $/т в порту», — пояснив Валерій Анатолійович.

Цього року, коли ціна на пшеницю почала підніматися, посіють до 2 тис. га під урожай-2024. 

Озимий ріпак зібрали із середньою врожайністю 3,3 т/га та високою олійністю — 46-47%. Зокрема, в господарстві, куди ми навідалися, було 4,5 т/га. Сіяли після проса і гречки із запізненням, що позначилося на врожайності, потім червнева спека. Валерій Анатолійович каже, у минулому році опади навпаки продовжили вегетацію культури і в результаті зібрали 4,5 т/га у заліку, а гречки 3,8 т/га в заліку. Ріпак потроху контрактують, в момент розмови якраз вантажили на порт, частину зафіксували по форвардах. Також компанія законтрактувала 20 тис. т кукурудзи по форвардах.

Соняшник легше витримав спеку. Постраждали ранні посіви, що видно по недозапиленій серединці кошика. А посіви середніх і пізніх строків почувають себе добре, кошики (середній діаметр 15 см) повністю запилилися. Тепер все залежить від наливу. Невелика частина соняшників ще в процесі запилення. Розраховують вийти на планову урожайність 2,6 т/га, незважаючи на вплив температур. Занизять показники посіви на глинистих ґрунтах (подекуди навіть піски), інакше в середньому було б понад 3 т/га. На цих полях вносили 35 кг РКД в рядок під культивацію. 

Соя на полях починає абортувати нижні боби. За прогнозом Валерія Анатолійовича, нормальної урожайності вже не буде, адже постраждає маса тисячі. Цікаво, що сої на відміну від інших господарств Черкащини, тут посіяли мало (2,3% у структурі посівів). Керівник пояснив, що такого ніколи не було, щоб соя була дорожча за ріпак, а тому тривати так довго не може.

Натомість, господарство вирощує нішеві культури як просо, сочевиця і гарбуз олійний. У просо пішли на початку війни на фоні проблем з експортом. Плюс адміністрація радила керівнику утриматися від сівби кукурудзи. Ставка спрацювала аж до минулого року. Цього сезону ціна впала з 12 300 до 8 000 грн/т. І навіть з такою ціною культура рентабельна. До того ж, просо посухостійке, потенціал — біля 4 т/га. Гарбузи тут називають хорошою альтернативою для бідних ґрунтів.

АОПП «Великосорочинське»: найбільш рентабельна культура — соняшник

«Минулорічні ціни трохи скоригували рентабельність у гіршу сторону. Але збитковим соняшник не був. Врожайність у нас зазвичай на непоганому рівні 3,5-4 т/га і висока олійність», — каже Сергій Харченко, заступник директора АОПП «Великосорочинське», куди ми завітали одразу після Черкащини.

Цьогоріч врожайність соняшнику та інших пізніх культур тут очікують меншу через аномально високі температури, які посіви пережили по-різному. І якщо минулого року погода допомагала, то в цьому році випробовує. Останній дощ тут був на початку червня — 30 мм, перед тим дощило у квітні, а від останнього дощу і дотепер опадів не було взагалі. 

Господарство обробляє 5 162 га землі у Миргородському районі, в тому числі: рілля — 3 915 га, сіножаті — 566 га, пасовища — 681 га. Має дві молочнотоварні ферми, на яких утримується 1223 голів ВРХ. В окрузі це найбільше господарство. Тут допомагають колишнім працівникам, які залишилися без рідних.

У сівозміні підприємства 4 основні культури — кукурудза, соняшник, пшениця і соя, які виступають попередниками одна для одної, тому площі під ними щороку приблизно однакові 750-800-900 га. Невеликі площі відводять під горох і ячмінь.

• кукурудзи — 802 га, 
• соняшнику — 750 га, 
• сої — 920 га, 
• озимої пшениці — 800 га, 

Зібрали зернову з урожайністю 6 т/га на круг, третій клас. 

• озимого ріпаку — 390 га.

Озимий ріпак зібрали з урожайністю 3,3 т/га на круг, що непогано, враховуючи пережиті ним морози до -4°С під час цвітіння. Для захисту ріпаку від хвороб і ріст регуляції ріпаку застосовували Карамба Турбо.

До слова, озимий ріпак в господарстві планують посіяти і під урожай-2025, але через посуху це під питанням. Зазвичай тут сіють культуру 5-15 серпня, максимум — до вересня. Тож, поки чекають на дощ. 

В останні роки в АОПП «Великосорочинське» відмовилися від внесення добрив під основний обробіток. Але під сівбу дають КАС, під соняшник і озимий ріпак — комплексні гранульовані міндобрива. Наприклад, озимій пшениці — 100 кг/га сульфату амонію і 100 л/га КАС. При цьому практично усі пожнивні рештки залишаються на полі (крім невеликої частки, яку забирають на підстилку для тваринницьких ферм). 

«Якщо вже ми даємо невисокі норми, то стараємося витягувати якістю. Беремо складні добрива YaraMila, які якісно працюють при зменшеній нормі і дають результат краще», — пояснив Сергій Харченко.

Добрива і ЗЗР обирають виробництва BASF, Syngenta і Bayer. 

В господарстві оновлюють парк техніки. Придбали сучасні сівалки точного висіву Vaderstad та Pottinger, самохідний обприскувач Berthoud Raptor, зернозбиральний комбайн Claas Tucano, сучасну ґрунтообробну техніку. 

«Сільгоспвиробники переживають складні часи, тому Credit Agricole Bank пропонує ряд партнерських програм фінансування в напрямку інвестиційних цілей — зокрема, на купівлю сільгосптехніки, на поповнення обігових коштів. А у зв'язку зі зростанням агресії Російської Федерації проти України та проблеми з енергетикою наш банк розвиває напрямок фінансування відновлюваної енергетики. Для цього ми підписали партнерську угоду з компанією, яка спеціалізується на виробництві сонячних електростанцій, які можуть забезпечувати безперебійну роботу сушильних комплексів та інших потреб малих і середніх господарств», — розповів Олег Опашко, керівник напрямку по роботі з малим та середнім бізнесом Credit Agricole Bank.

Прогнози врожайності пізніх культур в АОПП «Великосорочинське»

«Кукурудза, якщо вийде половина від минулорічного результату, то буде добре. У 2023 в середньому отримали 10 т/га, цьогоріч очікуємо на 40-50% менше. На пісках силосна кукурудза згоріла зовсім. Частково доведеться зернову на силос пускати. Загалом кукурудза постраждала не лише від спеки та посухи, але й від травневих заморозків», — прогнозує Сергій Харченко.

У полі значна частина качанів недозапилена, не повністю сформували зернівки. На технології не економили: традиційно при сівбі дали 80 кг/га NPK 8-24-24 (ЯраМіла), потім 200 кг/га КАС. Від шкідників провели обробки. За словами Олександра Харченка, цей технологічний прийом зберігає щонайменше 0,5-1 т/га урожаю. Минулого року закладали експеримент, в якому оброблений посів дав на 3 т/га більше, ніж контроль.

На більш родючих ґрунтах рослини, хоч і перебувають у стресі, але ще тримаються. Так само спека вдарила і по сої. Але якщо найближчим часом підуть дощі, у неї є шанс на порятунок.

З агрономом господарства Олександром Харченком ми оглянули два поля сої. Одне гірше, інше краще. Сіяли обидва поля 5 травня. На гіршому було видно, що сходи на ньому отриманоі нерівномірні, квітки висохли, максимум сформовано по 3-4 боби. Олександр пояснює, що через пізнє збирання попередника кукурудзи, восени не встигли провести основний обробіток. Ранній весняний підсушив ґрунт, тому 30-40% сходів з’явилися в середині травня, решта — ближче до другої половини червня. На іншому полі сходи були отримані рівномірні завдяки вчасному осінньому обробітку і кращому збереженню ґрунтової вологи, але через подальшу посуху її вистачило лише щоб створити певну зелену масу. Земля на полі як камінь. Рослини скинули нижні боби. 

Потім ми пішли на поле соняшнику, де росте середньо-ранній гібрид Конді. Агроном господарства наголосив, що хоча він не такий стійкий до рас вовчка (а ця біда вже добралась і до Полтавщини), зате забезпечує високі врожаї. Минулого року по Конді отримано 4 т/га. Нинішню посуху він переніс легше, ніж кукурудза і соя завдяки тому що коріння рослин дістає нижчих рівнів ґрунту. Крім того, на полі був невеликий дощ. Плюс пан Олександр стверджує, що оранка під соняшник також дає позитивний результат.

©Меланія Несмачна, Яна Красновська, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій