Особливості живлення культур у поточному сезоні: вміст елементів живлення в ґрунтах та методи корекції
В Україні на сьогодні налічується близько 27,8 млн га чорноземних ґрунтів, які мають унікальні фізико-хімічні властивості, високий вміст гумусу, колоїдів, високу природну родючість, високу ефективну родючість. Проте ситуація зі станом ґрунтів не настільки гарна, як можна було б очікувати.
За словами Сергія Адаменка, керівника відділу продуктів і сервісів мікродобрив компанії Ukravit, родючість українських ґрунтів потребує постійних діагностики та моніторингу.
«Велика проблема, яку ми сьогодні спостерігаємо, — це підвищення кислотності. Приблизно 60% ґрунтів мають рН (сольовий) нижче 5,5. При такому рН добре ростуть здебільшого люпин, жито, гречка, картопля. А культури високорентабельні, маржинальні, такі як соя, потребують для нормального росту і розвитку рН вище 5,5, краще навіть 6,5; навіть пшениця та кукурудза потребують рН 6-7. Підвищена кислотність ґрунту пригнічує ріст і розвиток рослин, викликає стреси, що позначається на показниках їх продуктивності. Без коригування рівня рН підвищення рівня врожайності не забезпечити навіть за рахунок застосування високих доз мінеральних добрив», — зазначає експерт.
Читати по темі: Особливості сівби озимих культур в регіонах: вибір насіння, протруйників та систем живлення
Дефіцит елементів живлення в ґрунті: результат агрохімічного моніторингу
Інша велика проблема українських ґрунтів — дефіцит елементів живлення. За даними Ukravit Institute, 40% ґрунтів в Україні мають середній і низький вміст фосфору — вміст Р2О5 у них становить від 10 до 12 мг/кг (за Олсеном), іноді — до 17 мг/кг ґрунту.
Це підтверджується дослідженнями Інституту, який проводить аналіз понад 5 тис. зразків ґрунту і має результати за останні 5 років роботи.
«Показник по фосфору в ґрунтах України дуже низький. Між тим такі культури, як кукурудза, пшениця потребують вмісту рухомих сполук фосфору на рівні 25 мг/кг ґрунту — тоді культура може реалізувати свій потенціал продуктивності. А сої треба хоча б 17-20% рухомих сполук фосфору. У нас же часто він становить лише 10-12%, і в цьому плані є певні обмеження. У понад 60% ґрунтів України не вистачає міді та молібдену, в понад 40% — цинку, в понад 10% — марганцю, в понад 70% — сірки. Понад 40% ґрунтів мають низький та дуже низький вміст рухомих сполук бору. Останній є дуже важливим, оскільки без нього досить значний спектр борофільних культур (ріпак озимий, соняшник, гірчиця, соя, овочеві культури) не зможуть забезпечити високу врожайність. Наприклад, ріпак і соняшник потребують на 1 т основної і побічної продукції не менше 100-120 г бору. Якщо ми хочемо отримати урожайність ріпака 4 т і більше, бору треба застосувати не менше 500 г/га. А в наших ґрунтах такої кількості рухомого бору немає, тому що сівозміна на 40% насичена борофілами, які виносять цей елемент за межі господарства, рН не є оптимальним; плюс в Україні для кореневого живлення застосовується дуже мало борних добрив, органічних, комплексних мінеральних, збагачених бором», — пояснює Сергій Адаменко.
Дефіцит міді, своєю чергою,вкрай негативно позначається на зернових культурах. Мідь сприяє збільшенню вмісту білків, крохмалю, жирів. Вона позитивно впливає на морозо- та посухостійкість озимих зернових культур, їх стійкість до ураження грибковими та бактеріальними хворобами. За достатньої кількості міді хлорофіл стає стійкішим до розкладу, за рахунок чого процеси фотосинтезу подовжуються, а культури набувають темно-зеленого забарвлення. Ще одним позитивним фактором впливу міді є посилення жаростійкості культур, що особливо актуально на Півдні. Завдяки міді культури стають стійкішими до вилягання та уникають такої небезпечної хвороби, як «біла чума злаків», за якої колосок всихає.
Ще один цікавий мікроелемент — молібден. На Півдні його начебто достатньо, але на його засвоєння впливає рН ґрунту та нестача в ньому вологи, що робить його дефіцитним для культур. Це впливає на синтез ауксину та засвоєння сполук нітратного азоту рослиною. Якщо в рослинах не вистачає молібдену, то нітратному азоту важко перейти в амонійну, а потім — в амідну форму, з якої вже синтезуються амінокислоти.
Читати по темі: Протруйники та мікродобрива для зернових: вибір залежно від умов вирощування
Проте, зауважує Сергій Адаменко, за останні сезони є й позитивні висновки агрохімічного моніторингу ґрунтів: лише 25-30% ґрунтів мають низький або середній вміст калію, кальцію та магнію. В основному ж цих елементів достатньо для нормального росту культур, а іноді кальцій міститься в надлишку.
Як підсумок, Сергій Адаменко закликає не недооцінювати важливість мікроелементів у продуційних процесах: на їх дефіцити варто звертати таку саму увагу, як і на вміст рухомих макро- та мезоелементів. Адже вже сьогодні в Україні спостерігається зниження ефективної родючості через незбалансоване мінеральне живлення. Й, на жаль, збереження родючості ґрунтів як національного надбання України поки що не контролюється на державному рівні.
Чинники, що впливають на засвоєння елементів живлення рослинами
Найперший чинник, це, звісно, недостатній вміст того чи іншого елемента живлення, тобто власне дефіцит. Другий важливий фактор — температурний режим та волога. Станом на початок травня дефіциту вологи не спостерігалося, а от температури весни були для рослин здебільшого стресовими. За екстремальних прохолодних умов, а іноді приморозків, що супроводжували цьогорічну весну, посіви більшості культур, особливо озимих, пережили сильний температурний стрес, що, як правило, негативно впливає на врожайність.
Температурні стресові фактори призводять до зниження обмінних процесів, припинення засвоєння елементів мінерального живлення, призупинення росту та розвитку культур, що негативно позначається на закладанні високої врожайності, якості товарної продукції та сприяє прояву небезпечних хвороб.
«Процес засвоєння та «переробки» елементів мінерального живлення у товарну продукцію досить енергоємний, тому в умовах стресу він погіршується, а інодій призупиняється. Елементи мінерального живлення майже не засвоюються без застосування біологічно активних сполук, які стимулюють фізіолого-біохімічні процеси рослинного організму. Для швидкого усунення стресу ми рекомендуємо застосовувати позакореневе амінокислотне добриво-антистресант Авангард Гроу Аміно», — наголосив фахівець.
Підживлення добривом Авангард Гроу Аміно у нормі 1,0-1,5 л/га рекомендується проводити не менше 2-4 разів з інтервалом 7-10 днів протягом вегетації культур, особливо за стресів у критичні фенофази культур, для усунення стресів і отримання високої продуктивності.
Читати по темі: Підживлення озимої пшениці. Все важливе та корисне в одному місці
Ще одним важливим чинником, що впливає на засвоєння елементів живлення, є рН ґрунту. Для засвоєння азоту рН має бути 6,0-6,5, для молібдену — 8,0, для цинку, міді бору — на рівні 6,0-6,5. Також варто врахувати, що у чорноземних ґрунтах дуже багато елементів, таких як мідь та бор, зв'язуються з органічною речовиною і стають недоступними, особливо за слаборозвиненої кореневої системи. Окрім того, в чорноземних ґрунтах зазвичай дуже високий вміст кальцію, який виступає в ролі антагоніста або блокує такі елементи, як магній, калій, залізо, натрій.
Вирішення проблеми дефіцитів елементів та показника рН «тут і зараз»
Фахівці компанії Ukravit називають такі способи покращення ситуації з живленням рослин «тут і зараз»:
- Застосування кальцієвих добрив-меліорантів. Тобто варто застосовувати вапнякові добрива на основі результатів дослідження ґрунту. Це не обов'язково мають бути норми 6-8 т/га, а хоча б підтримуючі — 2-3 т/га. Це дасть змогу нормалізувати рівень рН.
- Висівання сидератів: люпину, гірчиці, фацелії, жита. Якщо йдеться про чорноземи, де вміст кальцію дуже високий, можна й конюшину. Таким чином за рахунок сидеральних сумішей можна підвищити вміст органічної речовини.
«Підвищуючи вміст органічної речовини, ми будемо зменшувати дози застосування вапнякових добрив. Також за рахунок підвищення вмісту органічної речовини ми активуємо мікробіологічні процеси в ґрунті та, відповідно, підвищуємо його родючість. Тобто певною мірою за рахунок сидератів ми можемо покращити ситуацію», — зауважив Сергій Адаменко.
Якщо, як це дуже часто трапляється, ґрунт незбалансований, тобто в ґрунтовому розчині переважають кальцій та азот, а такі елементи, як бор, цинк, залізо та марганець недоступні, покращити живлення рослин дадуть змогу два технологічні прийоми, які варто застосовувати в управлінні мінеральним живленням культур:
- Передпосівна обробка насіння. Для цього експерт рекомендує використати Авангард Старт та Авангард Гроу Аміно в нормі 1,0-1,5 л/т. Обробка насіння хелатованими мікроелементами сприяє не лише проростанню та схожості, а й росту та розвитку кореневої системи культур, у тому числі бічних кореневих волосків, які активно споживають воду та мінеральне живлення.
- Позакореневі підживлення в критичні фази розвитку культур добривами Авангард Зернові, Авангард Бобові, Авангард Соняшник, Авангард Ріпак тощо. Також варто вносити добрива з тими елементами, дефіцит яких спостерігається на певному полі. Такими коректорами дефіциту елементів живлення є Авангард Фосфор, Авангард Цинк, Авангард Марганець, Авангард Мідь. Завдяки ним можна вирішити нагальні питання щодо забезпечення збалансованого мінерального живлення культур.
Позакореневі підживлення культур у їх критичні фенофази набувають дедалі більшої популярності серед аграріїв, які прагнуть отримувати високі та якісні врожаї. Зі слів Сергія Адаменка, саме позакореневі підживлення є важливим додатковим технологічним заходом при вирощуванні.
«Повністю забезпечити потреби культури в мінеральному живленні мікроелементами із ґрунту майже неможливо через низку факторів, які погіршують їх доступність. Одночасно, правильно підібрані позакореневі добрива, застосовані у критичні фенофази, на 10-15% поліпшують коефіцієнти засвоєння головних елементів мінерального живлення (N, P, K) із добрив та ґрунту, підвищують антистресовий ефект і на 10-20% — врожайність культур. Жоден агрохімічний захід не дає такої високої економічної ефективності, як передпосівний обробіток насіння та позакореневі підживлення. Розроблені нами технологічні схеми дають суттєві прирости врожайності та забезпечують окупність від 2 до 6 грн на 1 витрачену гривню на добрива, що є ефективним агроекономічним чинником при вирощуванні культур», — говорить фахівець.
Допоможуть позакореневі підживлення і дещо скоригувати ситуацію, коли в якості основного живлення були внесені неякісні добрива, які містили набагато менше діючої речовини, ніж було заявлено в сертифікаті, або не містили її взагалі. Керівник сервісно-технологічного відділу Ukravit Сергій Сальніков підтверджує, що сьогодні активізувалися запити на дослідження добрив, а також ґрунтів і насіння. У відсотковому співвідношенні ці дослідження, а також перевірка с/г продукції на спектр показників склали приблизно по 20%.
«Щодо добрив, то відсоток фальсифікату на ринку за поточний рік зріс в рази: кожен третій досліджений нами зразок мав відхилення від заявлених показників — від нестачі діючої речовини до «пустого» продукту, який містив лише наповнювачі або інші речовини», — поділився Сергій Сальніков.
Він наголошує, що навіть якщо ви точно визначили, чого не вистачає ґрунтам господарства і запланували внесення відповідних добрив, саме останні можуть стати «слабкою ланкою» у битві за врожай. Тому необхідно перевірити загальний вміст елементів живлення в конкретних добривах і, що не менш важливо, їх доступну кількість для рослин. Завдяки отриманим результатам коригуються норми внесення, а також стає можливим більш раціональне застосування добрив в полях, залежно від рН ґрунтів та їх забезпеченості елементами мінерального живлення.
Не можна проігнорувати й потребу самих рослин у живленні. Тому варто провести дослідження рослинного матеріалу на нестачу макро- та мікроелементів. Отримані результати допоможуть підібрати комплексні рішення для повноцінного забезпечення рослин озимини необхідними макро- та мікроелементами з огляду на їх фізіологічні потреби в живленні.
Сергій Сальніков розповідає, що фахівці компанії проводять комплексну діагностику для визначення потреб та дефіцитів на конкретному полі. Вона включає функціональну діагностику, що являє виїзд на поле та відбір рослинних зразків для отримання перших результатів вже протягом години, і лабораторну діагностику для точного визначення дефіцитів, яка займає до 5 днів.
Читати по темі: Ми їх втрачаємо! Ґрунти України бідніють і деградують
За результатами усіх досліджень експерти компанії надають комплексні технологічні рекомендації, що дасть змогу оптимізувати живлення культур, подбати про їх потреби в критично важливих елементах та отримати високу окупність від застосованих добрив.
Олена Басанець, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
