Стала сівозміна з гнучкими нюансами та елементи точного землеробства — агро-бізнес в Агробізнесі

У цьому господарстві ми бували раніше вже декілька разів із різними партнерськими проєктами і зрештою вирішили дізнатися про нього більше, охопити усі види діяльності та дізнатися про підходи до технологій вирощування у ці непрості часи.

Натрапили якраз на сівбу ярого ячменю, і хоч весняно-польові роботи були в розпалі, заступник голови компанії Олександр Вахній, провів «екскурсію» і полями, і виробничими потужностями.

Структура посівів та зміни в сезоні-2024

За словами пана Олександра, кардинально структуру посівів господарство загалом не змінює, є набір основних культур, площі під якими трохи варіюються залежно від сівозміни і сезонних тенденцій. Водночас завжди знайдеться місце і під нову культуру, яка може бути цікавою чи прогнозовано прибутковою.

Наприклад, кукурудзу зазвичай сіють близько 1000 га, під урожай-2024 планують 900 га. Так само на 100 га знизять площі під соняшником — із традиційних 800 га до 700 га. До слова, увесь соняшник в «Агробізнесі» — класичний, високоолеїновий.

«Також на 100 га менше ми посіяли озимої пшениці, але тільки тому, що восени була посуха і ми не ризикнули продовжувати сівбу. Натомість на таку ж кількість збільшуємо площі посівів ярого ячменю. Бо для сівозміни потрібні зернові. І при цьому ячмінь наразі цікавіший з точки зору економіки. Але від пшениці загалом відмовлятись не плануємо, бо хліб країні потрібен завжди…», — каже Олександр Вахній.

Також у сівозміну додали гречку, хоч минулого року культура не виправдала сподівань на прибутки, бо, як пам’ятаємо, всі кинулись її сіяти, і пропозиція перевищила попит. Але, як це часто у нас буває, обпікшись в попередній сезон на якійсь культурі, аграрії на наступний від неї відмовляються. Тож знову утворюється дефіцит, ціна підвищується. Саме з таких міркувань в «Агробізнесі» в поточному сезоні запланували посіяти більше круп’яної.

У господарства, до слова, також є негативний досвід вирощування культури, яка «не злетіла». Минулого року посіяли були просо — з тих міркувань, що технологія низькозатратна як по вартості посівмату, так і засобів захисту. Зібрали гарний урожай, а покупця з вигідною ціною так і не знайшли… Тож просо досі лежить на складі.

Не сіятимуть цьогоріч і цукрові буряки, хоч культура у минулому сезоні була досить рентабельна. Вважають, що перевиробництво цукру і плани багатьох колег на збільшення площ під солодкими коренеплодами не сприятиме вигідній ціні на буряки в поточному сезоні.

Натомість, за словами пана Олександра, в «Агробізнесі» вірять у цьогорічні перспективи ріпаку, хоч ця культура і минулого року була однією з найбільш рентабельних, ця тенденція продовжиться і в 2024-му. Тому вперше посіяли озимий ріпак, який раніше не вирощували.

Соя також присутня в сівозміні господарства, але в порівняно невеликих обсягах — близько 300 га, передусім для сівозміни. Адже й так прогнозують значний стрибок площ під культурою, отже пропозиція може обвалити ціни. А до того ж технологія культури досить затратна, передусім це стосується захисту, тим більше якщо мова про оригінальні продукти.

«Взагалі стараємось дотримуватись пропорційної сівозміни, щоб якась певна культура значно переважала у площах — такого не практикуємо. І загалом ще 10 років тому для себе вирішили, що не насичуємо сівозміну культурами, які створюватимуть сильний інфекційний фон через однакові для них хвороби», — уточнив заступник керівника.

За його словами, тому раніше й не вирощували ріпак, адже якщо в ротацію до соняшнику і сої додати ще ріпак, то значно збільшуються ризики по хворобах. Так, цьогоріч з економічних причин ввели його у сівозміну, але, як каже пан Олександр, це не надовго, до того ж приділятимуть більше уваги тим полям, де він буде рости.

«Зазначу, що ми практикуємо інтенсивні технології. Стараємося вибирати високопродуктивні сорти пшениці, високопродуктивні гібриди кукурудзи й соняшнику.  Відповідно на реалізацію їх потенціалу вносимо достатню кількість добрив. Зокрема, з азотного живлення під кукурудзу вносимо безводний аміак, а під решту культур — аміачну селітру й карбамід. Також 99% засобів захисту, які застосовуємо, — це оригінальні продукти (BASF, Corteva). Решта — генеричні, передусім вітчизняного виробництва (Ukravit, ALFA Smart Agro), які поки що випробовуємо, щоб розуміти, як вони працюють. Адже нині такі часи, коли обставини можуть так скластися, що оригінальні засоби нам будуть не по кишені. Тож принаймні потрібно знати, яку альтернативу краще вибрати…», — пояснив Олександр Вахній.

Вирощування овочів — досвід на помилках

Окремий напрям виробництва у компанії «Агробізнес» — овочівництво. Наразі вирощують моркву, столовий буряк і цибулю.

За словами пана Олександра, бізнес цей вигідний, хоч і затратний. Попит на овочі буде завжди. Але потрібно добре розуміти потреби ринку та відпрацювати технологію. Вирощувати польові культури (зернові, олійні) а потім перейти чи додати в структуру посівів овочі — не так то й просто.

«Це зовсім різні культури, різні підходи і дуже різні вкладення. Окрім витрат на насіння та живлення й захист, ще потрібні потужності для зберігання. А їх експлуатація дуже дорога. Наприклад, за електроенергію на забезпечення сховищ для овочів ми щомісяця сплачуємо 400-500 тис. грн», — каже він.

В «Агробізнесі» й самі не відразу досягли успіху в цьому напрямі. Розпочинали його 12 років тому з вирощування моркви. З недосвідченості посіяли зразу 100 га. А потім не могли її збути за вигідною ціною і зберігати не було де такий урожай. Зараз сіють цю культуру в середньому по 30 га, також вирощують цибулю на 10 га і цьогоріч планують 5-10 га столового буряку — остаточно площу визначать залежно від різних факторів.

Орієнтуються в обсягах виробництва не лише за ситуацією на ринку, а й відповідно такого чинника, як вода. Адже, як каже Олександр Вахній, овочі за теперішніх кліматичних умов без поливу вирощувати неможливо.

«На сьогодні волога — обмежуючий фактор. Тому ми виходимо з того, скільки вдається її накопичити (у спеціальних викопаних водоймах) для забезпечення овочів. Ще один чинник — сховища. Наявних у нас потужностей якраз вистачає на зберігання  врожаю з 40-50 га. Але плануємо збільшити сховище під цибулю. Передбачаємо, що цей сегмент досить перспективний», — пояснює фахівець.

До слова, в компанії також вирощують виноград. Плантації закладені безпосередньо на території підприємства. Сорти столові та технічні. З них виготовляють крафтові вина. Про лозу дуже піклуються, це «дітище» керівника компанії Григорія Кулініченка.

Навіть деякі насадження вирощують буквально в тепличних умовах. Адже, незважаючи на «зміни клімату», температурний режим Київщини не завжди достатній для отримання ягоди відповідної якості. Тому над рядами окремих сортів звели тепличні конструкції, вкриті плівкою для підтримання необхідного мікроклімату.

Кроки до точного землеробства: диференційовані посів та внесення добрив

Хоч у компанії поки що не наважуються називати технології, які вони поступово впроваджують у своє виробництво, «точним землеробством», але кроки в цьому напрямку здійснюють систематично. І якби не повномасштабне вторгнення, то просунулись би уже значно далі.

Зокрема, до 2022 року проводили аналіз ґрунту щороку по 400 га. За останні 2 роки зробили такий аналіз лише на площах під овочами. Поки що охопити більші обсяги немає можливості.

Чітке Точне Землеробство

Сильний курс для високоефективних аграріїв

Але від локального, диференційованого внесення добрив на основі аналізів ґрунту і картографування полів — не відмовляються. І за можливості продовжать роботу в цьому напрямі.

«Загалом план був такий: аналіз ґрунту, внесення диференційовано мінеральних добрив, диференційований посів і збирання врожаю. Поки що він не виконаний. Бо десь добрива внесли диференційовано, але не вдалося реалізувати точний висів і т.д. Проблема передусім в кадрах. Адже багато чого, звісно, залежить від керівника, який формує карту, завантажує в термінал і слідкує за роботою. Але крім цього керівника дуже важливу роль відіграють оператори, які сидять у тій чи іншій техніці. А вони, буває, щось натиснули не те, чи не увімкнули потрібні функції, і все — пішов збій. А сіяти потрібно, тож вони вимикають карту завдань і просто собі сіють — бо план», — пояснює заступник керівника підприємства.  

За його словами, для системності роботи також потрібно накопичувати дані та досвід хоча б 3 роки поспіль, аби вже відпрацювати технологію. А для цього ще потрібно синхронізувати збір даних з комбайнів, якщо їх у полі працює більше одного. Це було ускладнено відсутністю відповідних програм, аж поки компанія John Deere не впровадила платформу MyJohnDeere, завдяки якій є можливість об’єднувати дані з терміналів кількох комбайнів. Минулого року такі дані вже зібрали з кількох полів і тепер мають розуміння, як вплинули диференційовані внесення і сівба на урожайність. Але пан Олександр знову повторив, що потрібно мати інформацію хоча б за 3 роки, щоб склалася чітка картина і можна було на її основі вибудовувати стратегії і технології.

Тому, як би не було складно з кадрами (які, на жаль втрачають і через агресора), рух не припинятимуть, бо якщо зупинитись, то це відкине підприємство технологічно назад і потім буде дуже важко вибратись на належний рівень.

Тим більше, що навіть із такими «урізаними», точковими технологіями, зиск все одно мають. Наприклад, завдяки вже зробленим аналізам ґрунту, а також впровадженим програмам xarvio™, Cropio, MyJohnDeere, на кількох площах сіють кукурудзу з диференційованою нормою висіву. Це дає прибавку +200-300 кг/га.

А ще компанія нещодавно придбала обприскувач, який дає змогу вносити засоби захисту диференційовано. Минулоріч використали його для десикації соняшнику та під час внесення регуляторів росту на озимих.

Випробовували таку технологію і на ячмені — минулоріч вносили 2 рази фунгіцид диференційовано й отримали прибавку 150 кг/га. Та ще й зменшили кількість витрати препарату на 7%. Ці цифри отримали, коли порівняли результати з контрольними смугами,на яких обробка була спеціально проведена з незмінною нормою.

«Хочу додати, що обприскувач Agrifac ми придбали у листопаді 2021 року. Але на момент початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022-го нам його ще не привезли. За угодою, він мав приїхати десь в кінці травня. Але ми попросили компанію-постачальника не привозити нам обприскувач, бо, як пам’ятаєте, тоді ситуація була непевною, ворог пербував близько від Києва й області, ніхто не знав, що буде далі. Вони таки пішли нам назустріч, хоч і переживали, що ми взагалі відмовимось від купівлі й попросимо повернути гроші. Але ми запевнили, що обов’язково придбаємо агрегат, нехай лиш загроза бомбардувань зменшиться. Отримали ми обприскувач у серпні 2022 року, й задоволені його роботою», — розповів Олександр Вахній.

Посівна ярого ячменю

Пивоварний ячмінь в господарстві вирощують як в товарних посівах, так і на насіння. Полиці магазинів показують, що попит на ячмінь є і буде, каже Олександр Вахній.

Саме під час нашого приїзду 28 березня тут почали посівну-2024 ярого ячменю. Планували на декілька днів раніше, але раптом Київщиною прийшли дощі, тож довелося чекати, поки земля підсохне.

На полі 50 га сіяли сорт Себастьян. Попередником був соняшник. З осені на полі провели глибоке розпушування і внесли діамоній фосфат 120 кг/га.

Сіяли з нормою висіву 4 млн насінин/га (такі рекомендації для сорту) на глибину 2-2,5 см, з одночасним внесенням 150 кг/га карбаміду.

Сівбу проводили комплексним агрегатом Pöttinger, за словами пана Олександра, використовують її з 2017 року, дуже задоволені, адже вона гарно викладає насіння і вирівнює ґрунт, адже оснащена дисковою бороною, що дає змогу відразу провести передпосівний обробіток.

Наступний крок на цьому полі буде, найімовірніше — боротьба з падалицею соняшнику. Вноситимуть гербіцид Квелекс™ (галауксифен-метил 100г/кг + флорасулам, 100г/кг + клоквінтосет-мексил, 70,8 г/кг).

Загалом технологія спрямована на планову урожайність 6,5 т/га. Поки все йде за планом.

По решті культур середню планову врожайність очікують на рівні: по пшениці — 8 т/га, по соняшнику — 3,6 т/га, по кукурудзі — 10 т/га, по ріпаку — 4 т/га.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: Фази розвитку зернових за BBCH та оптимальні періоди підживлення