Ефективність диференційованого внесення азоту на кукурудзі доведено експериментально — експерт

Про це розповів Усевалад Генін, співзасновник і ГІС-спеціаліст компанії OneSoil, під час конференції Re:farm 2025.

За 5 років він та його команда провели 500 дослідів диференційованого внесення азоту.

«Основна ідея полягала в тому, що у зонах високої продуктивності ми повинні збільшити норму внесення азотних добрив, а у зонах низької продуктивності — зменшити. Тому що, з мого досвіду, в зонах низької продуктивності азот не є лімітуючим чинником. У цих зонах лімітує врожайність волога. Однак є така проблема, коли ви використовуєте карти завдань, ви ніколи не довідаєтесь як спрацювала ваша технологія. Тому ми зробили алгоритм, який додає смуги у кожну зону продуктивності, — пояснив Усевалад Генін.

Таким чином, у зонах високої продуктивності він визначив ділянки, де потрібно вносити стандартну норму азоту і низьку норму. В зонах низької продуктивності — стандартну і високу норми, а у зонах середньої продуктивності — стандартну, високу і низьку норми.

Метою було дослідити, як різні норми азотних добрив впливають на урожайність у різних зонах продуктивності, а також вплив погодних умов на ефективність азотних добрив.

Для кожного поля зробили карти врожайності з комбайна і на їх підставі провели аналіз. Весь масив даних команда розділила за трьома сценаріями:

• Перший сценарій — це 205 полів, 41% випадків: витратність значно зростає у зонах високої продуктивності і не змінюється в зонах низької продуктивності. Це значить, що технологія працює і вдалося збільшити середню врожайність на полі на 0,14 т/га, що еквівалентно прибутку 34 $/га.
• Другий сценарій — це 170 полів, 34% випадків: врожайність не змінилась у всіх зонах незалежно від норм внесення добрив. Це значить, що при внесенні меншої дози азотних добрив урожайність залишиться такою ж, а економія складе від 15 до 35%, що еквівалентно 62 $/га.
• Третій сценарій — це 75 полів, 15% випадків: врожайність пропорційно зросла для кожної зони при збільшенні норми внесення добрив. Це значить, що норма, яку ми обрали як стандартну середню є надто низькою для цих полів і при її збільшенні урожайність зросте. З урахуванням вартості добрив це забезпечить 20 $/га додаткового прибутку. 

Інші сценарії становили менше 10% випадків. 

На графіці видно, що у низькій зоні продуктивності при збільшенні норми добрив урожайність зростає, так само і в середній, і у високій зоні продуктивності. Тому за допомогою методу Decision Tree, у який були включені дані дослідження, команда наклала дані суми опадів за різні інтервали, кумулятивні опади, середню температуру, активну температуру, кумулятивну температуру, дату сівби, дату внесення і тип добрив.

Читати також: Геннадій Гадзовський: В точному землеробстві ми отримуємо зворотній зв'язок від всього, що ми зробили на кожному квадратному метрі і це надихає!

У результаті команда Усевалада Геніна зробила 4 висновки: 

• Диференційоване внесення азоту працює: у середньому врожайність збільшується на 0,14 т/га.
• Якщо у лютому та березні випаде невелика кількість опадів, то з 65% ймовірністю азот не вплине на врожайність, і норму внесення азотних добрив можна знизити.
• Весняне внесення азотних добрив ефективніше, ніж осіннє внесення.
• Ефективність карбаміду вища у порівнянні з сульфатом амонію.

Меланія Несмачна, Алла Гусарова, SuperAgronom.com  

Читати також: Не кожне поле підходить для технології диференційованого внесення — думка