Через заборону багатьох діючих речовин ЗЗР на перший план виходить селекція — польські експерти

Сьогодні, 15:22

Фото: SuperAgronom.com

У Польщі пройшла конференція, на якій фахівці обговорили актуальні проблеми, які стоять перед аграрною сферою в країні та Європі. Зокрема обговорили виклики, спричинені регуляторною політикою ЄС, а також кліматичними змінами. Про це повідомляє Farmer.pl.

Так, професорка Марта Дамшель наголосила, що попри труднощі, ефективний фунгіцидний захист все ще можливий, але майбутнє точно не виглядає світлим, коли йдеться про боротьбу зі шкідниками та бур'янами. За її словами, інсектицидний захист дуже складний, особливо на ріпаку, а спрощений обробіток та коротка сівозміна є додатковим фактором, що збільшує ризик стійкості бур'янів до гербіцидів. Експертка зауважила, що одним із рішень є селекція рослин, стійких до гербіцидів, та відбір нових сортів, стійких до шкідників.

«Зараз потрібна визначеність щодо обмежень використання окремих речовин і продуктів. Це має бути адаптовано до біології шкідників, бур’янів і патогенів. Якщо у нас вже є обмежений вибір речовин, ті, що залишилися, слід використовувати точно з погляду часу, дози та способу застосування», — каже професор Марта Дамшель.

Читати також: Концепція застосування мікробіологічних та хімічних ЗЗР для обмеження розвитку ґрунтових інфекцій

Професор Генрік Буяк наголосив, що з огляду на поступову відмову від активних речовин у засобах захисту рослин, селекціонери перебувають на передовій, оскільки вони стикаються з викликом задоволення очікувань ринку, створюючи сорти, які можуть впоратися з новими реаліями. Відповідно важливість селекції на стійкість швидко зростає, особливо враховуючи, що селекція сортів наразі є половиною успіху, коли йдеться про майбутній захист рослин.

«Селекція на стійкість — це нескінченні перегони. З одного боку, у нас взаємодія патогена, а з іншого — рослини. Ми повинні створити генотип, який протидіє патогену, але якщо ми використовуємо окремі гени, навіть дуже ефективні, ми повинні усвідомлювати, що ця стійкість зрештою зламається. При численних реплікаціях, коли патогени розмножуються, відбуваються мутації, які зрештою руйнують стійкість. Тому в селекції стійкість, що визначається кількома генами, є більш стійкою, і це напрямок, якого ми повинні дотримуватися. Хоча ця стійкість не буде 100%, вона залишатиметься на подібному рівні протягом тривалішого періоду часу», — каже професор Генрік Буяк.

Читати також: Євроінтеграція і ЗЗР: в Україні доведеться заборонити третину діючих речовин

Водночас не всі проблеми можна вирішити генетичною стійкістю, наголошують фахівці. Як зазначає Марек Костржевський, менеджер компанії Limagrain, прямого гена стійкості до посухи не існує. Селекція сортів з підвищеною стійкістю до дефіциту вологи — це поєднання таких ознак, як розширена коренева система, покращена транспірація та використання води чи поживних речовин. Наприклад, у випадку кукурудзи це також включатиме синхронізоване цвітіння. При цьому селекція сортів зазвичай передбачає майбутні проблеми і не може вирішувати поточні ситуації.

«На жаль, ми не можемо мати один сорт, стійкий до всього, і будувати на ньому майбутнє. Успадкування ознак це не так просто. Генетичні інструменти дуже корисні в селекції рослин, але це все одно дуже важка робота», — сказав Марек Костржевський.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com