Повна картина жнив 2025 озимих зернових та ріпаку в Україні: отримана урожайність і фактори впливу

Скільки зібрано ранніх зернових та ріпаку урожаю-2025?

Насамперед трохи офіційної статистики. Яка свідчить, що станом на 21.08.2025 зернових і зернобобових зібрано з площі 6 млн 700,9 тис. га, намолочено 27 млн 251,9 тис. т з середньою врожайністю 4,07 т/га. В тому числі озимої та ярої пшениці разом з площі 4 млн 873,1 тис. га (це 98% від посівних) зібрано 21 млн 009,9 тис. т, середня урожайність становить 4,31 т/га. Ячмінь (озимий та ярий) зібрано 1 304,6 тис. га (95%), намолочено 4 970,6 тис. т, середню урожайність отримано на рівні 3,81 т/га.

Якщо порівнювати ці цифри з минулорічними на таку саму дату, то пшениці та ячмені вже було зібрано практично на 100% площ (4 млн 858,9 тис. га та 1 млн 399,2 тис. га відповідно). За площами відмінності не дуже великі, а от за валовим збором різниця істотна. Пшениці українські аграрії минулого року станом на 22.08.2024 зібрали загалом 21 млн 740,5 тис. т (станом на 29.08.2024 показник ще трохи збільшився до 21 763,5 тис. т), ячменю — 5 млн 487 тис. т. Звісно, наразі залишились іще певні незібрані «відсотки» і в підсумку різниця скоротиться, але навряд чи перекриє минулорічні показники, адже в сезоні 2025 не лише менші площі до збирання, а й урожайність не дотягує. Бо у 2024-му пшеницю збирали в середньому по 4,48 т/га, а ячмінь по 3,92 т/га.

Читати також: Темпи жнив прискорюються: в Україні намолочено вже понад 30 млн тонн збіжжя

Схожа історія з ріпаком (озимим + ярим). Станом на 21 серпня цього року культуру, зрозуміло, вже повністю зібрали, обмолотивши 1 млн 283 тис. га (статистика каже, що це навіть +1% до прогнозованих площ), намолотивши 3 млн 162,8 тис. т з середньою врожайністю 2,47 т/га. Порівнюючи з результатами минулого року, бачимо, що площі тоді були меншими — 1 млн 229,2 тис. га, зате урожайність і валовий збір більшими: було намолочено 3 млн 403,9 тис. т з урожайністю 2,77 т/га.

Що ж вплинуло на такі результати та які конкретні урожайності отримали компанії, які практикують високотехнологічні підходи, і де навіть такі підходи не спрацьовують, якщо природа вирішила підступно «вдарити у спину».

Результати по врожайності й умови, в яких формувались врожаї ранніх зернових та ріпаку

Ще трохи статистики, вже по регіонах, а далі в цьому контексті — коментарі від агрокомпаній.

Найвищу середню врожайність по пшениці традиційно зафіксовано на Хмельниччині — 6,99 т/га. І вона вища, ніж минулого року (6,77 т/га). Так само традиційно найбільші площі під культурою відводяться на Одещині (понад 700 тис. га щороку), при цьому урожайність коливається тут близько 3,5 т/га, а цьогоріч середній показник знизився до 3,3 т/га.

Статистика показує, що найнижчі темпи збирання пшениці на Херсонщині (73% площ зібрано), але просто цифри не скажуть, що це наслідки і страшної посухи, і жахливої війни, коли місцеві аграрії просто не можуть заходити в поля через обстріли, або з цієї ж причини посіви просто згоріли. Обидва фактори впливають на результати й решти південно-східних областей — Запорізької, Миколаївської.

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_

По ріпаку з регіональної точки зору ситуація схожа. Хоча осіння посуха зачепила не лише південні області, а від пізньовесняних заморозків постраждали більшість регіонів.

Але півдню дісталося найбільше…

Хвилі весняних приморозків на Херсонщині завдали збитків і так слабким посівам зернових. А посуха остаточно «добила» посіви. За словами фермера Віктора Гордієнка, в Бериславському районі 80% господарств збирали пшеницю 3-4-10 ц/га або взагалі не косили. 20%, в кого були пари, ще вдалося зібрати 2 т/га.

«Щодо якості зерна, то 90% пшениці 2-3 клас, якісна. Фуражної не дуже багато,  але ж врожайність 3 ц/га. Ми 80-90% задискували після приморозків та посухи або згоріло через російські дрони (до 400 га). Фонд «Жнива перемоги» Говарда Баффета надав техніку, тому збирали, бо безкоштовно.  А якщо платити по 1500-2000 грн, то не має сенсу косити 300 кг», — каже аграрій.

Фермери Миколаївщини також бідкаються — по ранніх зернових, залежно від того, чи хоч якийсь дощик пройшов, отримували від 10-25 центнерів з гектара, до 1 т/га, й останньому показнику навіть раділи, бо принаймні могли за паї з людьми розрахуватись.

Дещо відрізнялась ситуація в Запорізькій, Донецькій та Дніпропетровській областях. Як зазначив  Сергій Корнюшенко, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group, основними факторами, що вплинули на результат, були так само хвилі весняних заморозків і кількість опадів, які могли різнитись навіть по окремих районах.

«Пшеницю збирали в середньому від 1,5 до 4 т/га. Були окремі площі й по 5-6 т/га, але їх дуже мало. Переважно в низинах чи біля річок, де посіви не зачепили заморозки. З тих же причини коливаються й показники по врожайності ріпаку. Десь ледве дотягнувши до 0,5 т/га, а десь вдалося вийти на 2,5 т/га. Уточню, що це результати на богарі», — каже фахівець.

За його словами, збирання врожаю озимих зернових та ріпаку проходило в досить стислі терміни, бо якраз в цей час проходили короткочасні дощі й аграріям потрібно було «втиснутись» в короткі періоди між опадами.

«Наявність техніки на момент жнив відігравала велику роль. Але тут часто допомагали колеги, яким вдалося вивезти свою техніку з нині вже окупованих територій в Донецькій, Запорізькій областях, тож вони долучались у разі необхідності. Якщо ж зі збиранням дехто затягнув, то згадані дощі хоч і не спричинили проростання зерна, але на колосі отримали розвиток альтернаріозу. Це позначилось на якості зерна й відповідно елеватори почали знижувати ціни», — додав Сергій Корнюшенко.

Одещина також потерпала і від осінньої посухи, і від весняних заморозків. Але тут все-таки часто можна було врятувати урожай завдяки технологічності виробництва, хоч проти природи це насправді не завжди спрацьовує.

В’ячеслав Наумчук, головний агроном агрооб’єднання «Теком Агро Групп» (Одеська область):

«Під урожай-2025 по усіх 4 господарствах нашого агрооб’єднання було посіяно близько 9,1 тис. га озимої пшениці, майже 3,2 тис. га озимого ячменю і 6,7 тис. га озимого ріпаку. Загалом озимий клин займав понад 19 тис. га.

Серед озимих культур найбільшого стресу та пошкодження зазнв озимий ріпак, який раніше за всіх розпочав свій розвиток. І навіть довелося пересівати трохи більше 500 га — через критичні заморозки, які пошкодили рослини у квітні, в період інтенсивного розвитку рослин цієї олійної культури. Проаналізувавши наслідки кліматичних стресів на посівах озимого ріпаку ми провели внесення комплексу мінеральних добрив, що тим самим допомогло рослинам краще та швидше відновитися.

Також постраждав озимий ячмінь, який більш вразливий до приморозків, аніж озима пшениця. Це відповідно позначилось на отриманні тієї планової врожайності, на яку ми розраховували і потенціал якої на перших стадіях розвитку демонстрували рослини ріпаку та ячменю.

Пшениця ж більш стійко перенесла кліматичні виклики весни та посуху. Урожайність культури коливалась від 3 до 9 т/га, залежно від господарства і зони його розташування. Це навіть більше від запланованих показників.

Озимий ячмінь дав від 2,7 до 7,0 т/га. Тут планові показники нами майже досягнуто».

Читати також: Особливості вирощування озимого ячменю на півдні: досвід аграріїв Одещини

В агрогрупі «Агрейн» (Житомирська, Харківська, Чернігівська, Одеська та Черкаська області) під озимі культури було виділено понад 37 тис. га. Зокрема посіяно пшениці понад 15 тис. га, ріпаку близько 16 тис. га, гороху понад 1 тис. га.

Тарас Корнієнко, головний агроном агрогрупи:

«Цьогоріч квітень став найекстремальнішим місяцем для озимих культур за останні роки спостережень. За цей період ми відчули на собі зиму, осінь, літо і лише трохи весни. Весняні заморозки мали відчутний вплив на збереження потенціалу врожайності озимих культур. За попередніми розрахунками, втрати становили до 30% від очікуваного рівня. Найбільш чутливими до різкого зниження температури виявилися озимий ріпак та озима пшениця.

Водночас озимий ячмінь продемонстрував вищу стійкість до стресових умов: він краще переніс температурні коливання і в результаті сформував стабільніший урожай.

Особливо вдало склалася ситуація в регіоні Бессарабії, де врожайність фуражного ячменю в господарствах «Агрейн» становила 5,5 т/га, що перевищило навіть показники пшениці. При цьому збережені й гарні якісні характеристики — рівень натури, вологість, відсутність ураження хворобами.

Це результат правильно підібраних гібридів, оптимальних термінів сівби, а також вчасно проведених агротехнічних заходів. Ми бачимо, що фуражний ячмінь може бути не просто страховою культурою, а повноцінним і рентабельним елементом у структурі посівів.

Натомість весняні приморозки пошкодили частину посівів ріпаку — близько 5% площ довелося пересівати. Уражені ділянки ріпаку виявилися недостатньо стійкими до заморозків, тому провели їх пересів ярими культурами, що дало змогу забезпечити рівномірний розвиток культури та мінімізувати ризики втрат врожаю.

При цьому врожайність озимих культур у нашій компанії була на рівні середніх показників по Україні, а за деякими культурами навіть перевищила їх.

Результати дозволяють оцінювати сезон як успішний: навіть у складних погодних умовах більшість полів показали продуктивність на рівні планових показників або трохи вище».

Група компаній «Агро-Регіон» (Київська, Чернігівська, Житомирська та Хмельницька області) завершила жнива озимих культур з урожайністю, що перевищує планові показники та середню врожайність за останні 5 років.

Юрій Лисак, головний агроном ГК «Агро-Регіон»:

«Загалом обмолочено понад 12,5 тис. га, з них 7,5 тис. га пшениці та 5 тис. га ріпаку. Середня врожайність озимої пшениці по групі становила 6,3 т/га, озимого ріпаку — 3,23 т/га. При цьому три кластери отримали середню врожайність озимої пшениці понад 7,5 т/га. Додам, що кінець вегетації для озимої пшениці та період наливу були сприятливим, у результаті на значній кількості полів була навіть досягнута урожайність на рівні 9-9,5 т/га. А найбільшу врожайність по озимому ріпаку отримав Західний кластер — 3,71 т/га.

При цьому минулоріч під нинішній урожай було посіяно 6 тис. га озимого ріпаку, але через значну посуху в серпні-вересні в деяких регіонах було недоотримано сходи або вони перебували в поганому стані, тому довелось передискувати посіви десь на 1000 га. Натомість навесні, хоч заморозки подекуди й пригнітили трохи рослини, але вони відновились, хоча плани по урожайності ми переглянули. Загалом  по ріпаку така ситуація, що за станом рослин, в якому вони вийшли із зими, ще до приморозків, ми зробили один прогноз урожайності. Потім як пішли хвилі заморозків, ми переглянули його у бік зниження. Але потім, уже після цвітіння ріпаку, пішли дощі і встановилась помірна температури, завдяки чому рослини додатково розгілкувались і бокові пагони також сформували урожай. Тож зрештою ми отримали ті показники, які планували після виходу з зими.

На пшеницю також дещо вплинули весняні приморозки, але оскільки далі у травні та червні не було такої спеки, як в минулі роки, то зерно мало змогу налитись, сформувати гарну масу 1000, тож отримали урожайність більшу планової, зокрема в уже згаданих трьох кластерах».

Як розповіли нам у пресслужбі «ТАС Агро» (Київська, Вінницька, Кіровоградська, Миколаївська та Чернігівська області), на 2025 рік під озимі культури в компанії було відведено 36 тис. га, з яких 22 тис. га — озима пшениця і 14 тис. га — озимий ріпак.

«Незважаючи на несприятливі погодні умови восени 2024 та навесні 2025 року озимина компанії пережила негаразди у задовільному стані. Пересівати не потрібно було. Хоча стрес від весняних заморозків та брак вологи стали основними викликами, які зрештою вплинули на результат. На полях, які були уражені морозами, вносилися амінокислоти, екстракт морських водоростей та мікроелементи живлення. За рахунок цих заходів вдалося відновити пошкоджені рослини», — зазначили в компанії. 

І додали, що цьогоріч середня урожайність озимої пшениці становила 5,9 т/га, що перевищило планові показники. Найкращі результати було отримано у Північному кластері (Чернігівська область), де урожайність досягла понад 7 т/га. Середня урожайність озимого ріпаку дещо менша за планові показники, але більша, ніж в середньому по країні.

В СК «Агробізнес» (Київська обл.) з озимих під урожай 2025 року посіяли лише пшеницю. Відвели під культуру 570 га з оброблюваних 3,7 тис. га.

Олександр Вахній, заступник голови компанії «Агробізнес»:

«Весна у нас на Київщині розпочалась з раптового тепла — ще в кінці березня. На початок квітня вже було повністю тепло. Вже думали розпочинати сівбу кукурудзи, але трохи почекали і саме пішли дощі, чому ми зраділи, бо зима була дуже сухою. А до дощів якраз встигли посіяти ярий ячмінь 24 березня і навіть отримали повноцінні сходи. І все було б добре, якби в першій декаді квітня раптово не вдарили морози. Саме не приморозки, а морози, бо температура опустилась іще звечора і всю ніч трималась на мінус 6 °С.

Ячмінь цю першу хвилю заморозків переніс погано, але таки переніс. Ми ще попрацювали стимуляторами, амінокислотами, мікродобривами, внесли 100 кг/га аміачної селітри, і він наче відновився, почав рости. Те саме було із пшеницею. Вона перший мороз перенесла більш-менш нормально. На ній лише були поодинокі випадки обморожування.

Але щойно рослини оговтались, як 27-28 квітня знову вдарили морози. І хоч температура була менш низькою — мінус 3 °С, але ці мінус три наробили нам чимало шкоди. Ячмінь стояв на полі майже повністю жовтий. Хіба що відсотків 30 було зеленої маси. А решта — пожовклі рослини, з пошкодженою листковою поверхнею. Пшениці було уражено відсотків 45-50. Цього разу теж підживлювали і стимуляторами працювали, але на якісь врожаї великі вже не очікували, сподівались хоч щось зібрати.

Але надалі і наші зусилля, і сприятливі умови, а саме дощі в травні (50 мм), дали змогу посівам відновитись, наростити вегетативну масу, й неочікувано ми отримали дуже гарні врожаї як по пшениці озимій — 8 т/га, так і по ячменю ярому — 7 т/га».

У компанії «Західний Буг» (Львівська, Чернівецька, Тернопільська та Волинська області) під урожай цього року посіяли озимої м’якої пшениці 9,2 тис. га, озимої твердої пшениці 3,5 тис. га, озимого ячменю 3 тис. га й озимого ріпаку 6,04 тис. га.

Культури пересівати не довелось, але загалом погодні умови істотно вплинули на врожайності.

Дмитро Кисельов, заступник директора з рослинництва ПП «Західний Буг»:

«Спочатку посуха в серпні-вересні вплинула на дружність сходів ріпаку, а потім весняні заморозки з тривалою експозицією спричинили ураження квіток центрального пагона, а також абортацію верхівок колоса ячменю та ураження центрального пагона ранніх сортів пшениці.

У виробничих посівах не вживали спрямованих заходів, крім планового внесення амінокислот на бутонізацію ріпаку. В дослідних полях різні схеми антистресантів здебільшого не мали істотного впливу, крім трьох — одна запропонована ЛайфБіоХем, друга Агротехносоюз, третя Екоорганік. Наразі проводимо аналітику цих досліджень для подальшої інтеграції в технологічні карти.

У підсумку на виробничих посівах отримали такі результати: 

• озима м’яка пшениця —  8,8 т/га

• озима тверда пшениця — 6,3 т/га

• озимий ячмінь — 9,1 т/га

• озимий ріпак — 3,75 т/га

Оцінюємо ці показники як позитивні, розуміємо що через стресові чинники не добрали в межах 10% врожаю».

Для компанії «Гудвеллі Україна» (Івано-Франківська обл.) основним напрямом діяльності є тваринництво (свинарство). Тому завдання рослинництва передусім  забезпечити кормову базу. Тож сівозміна та технології вирощування — відповідні.

Андрій Патрило, провідний агроном «Гудвеллі Україна»:

«У нашій компанії загалом в обробітку 15 тис. га. Переважно розміщені в Івано-Франківській області й невелика площа є у Львівській. Під урожай нинішнього року посіяли 4 тис. г озимої пшениці, 2 тис. га озимого ріпаку та 1,6 тис. га озимого ячменю.

Восени зазвичай критичних умов не буває, а ось весна трохи «стресанула» заморозками. Однак значних впливів на результати по озимих культурах це не мало. Хіба що саме травневі заморозки та загалом холодний травень дещо знизили урожайність ріпаку від запланованого, але це зменшення невелике.

Загалом сезон можна назвати вдалим для озимих. Так, ячмінь ми збирали з заліковою врожайністю 9,2 т/га, озиму пшеницю — 9,3 т/га. Для нашого господарства це новий рекорд, адже останні 3 роки середня урожайність ячменю становила 7 т/га, пшениці 7,5 т/га. Тут і погодні моменти спрацювали, плюс ми дещо поміняли підхід до живлення цих культур. Хоча ми загалом, скажімо, дози азотних добрив вносимо невеликі. Адже використовуємо натомість органіку — гноївку із власних свиноферм, перед тим відстоюючи її у спеціальних лагунах для ферментації».

Аграрії північних областей звітують про найкращі, і навіть рекордні для них результати по озимих зернових.

Так, в агрохолдингу ІМК (Полтавська, Чернігівська, Сумська області) жнива озимої пшениці завершили 14 серпня. Намолотили понад 153 тис. т зерна пшениці з площі 20,7 тис. га. Позитивним моментом, який відзначають в компанії, цьогоріч стала середня врожайність пшениці на рівні 7,4 т/га, що є рекордним показником за всі 18 років господарювання компанії і на 71% перевищує середню врожайність пшениці в Україні (4,32 т/га). А найбільшу урожайність отримали у кластері на Сумщині — 8,5 т/га.

Читати також: Пластичність та посухостійкість сортів пшениці є пріоритетом: результати з демо-полігона ФГ «Грига» на Полтавщині

У групі «АГРОТРЕЙД» (Чернігівська, Сумська, Полтавська, Харківська області) зібрали озиму пшеницю з площі понад 14,5 тис. га з найвищою середньою врожайністю за всю історію агрохолдингу — 5,9 т/га. Найбільші показники компанія отримала у господарствах на Сумщині та Чернігівщині, де план був перевиконаний на 126-150%.

«Опади допомогли підтримати культури, але не завадили збиранню. Навіть весняні приморозки на Харківщині не зупинили нас — ми зібрали потужний врожай. Жнива пройшли чітко й у заплановані терміни», — зазначив Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД.

Отже, посухи, заморозки, дощі — набір факторів, які упродовж вегетації кожен по-своєму впливав на результати сезону-2025 по озимих у різних регіонах. Але ще є жнива, і від того, в які терміни та в яких умовах вони проходять, теж залежать остаточні підсумки. Про це та про плани вітчизняних аграріїв на сезон 2026 — читайте у другій частині.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій