Як на півдні України вирощують розторопшу та чому це вигідна та перспективна справа

Цим шляхом пішов Сергій Бодя, керівник господарства «СІМ-Органік», де розторопшу вирощують вже другий рік. У перший рік розторопшею засіяли 40 га. Цьогоріч — 20 га. А під урожай-2026 планують збільшити площу до 80 га. Технологію вирощування відпрацьовують самостійно і діляться результатами у своїх каналах в соціальних мережах.

«Ми знаходимося у постійному пошуку культур, які б за посушливих умов забезпечували рентабельність виробництва і при цьому приносили користь ґрунту. Льон, сочевиця, гірчиця, сорго, просо — наші традиційні культури. У розторопші нас зацікавило те, що це лікарська рослина, яка не боїться посухи. З неї отримують олію, яка містить силімарин — речовину, що входить до складу багатьох ліків. І ми подумали, що можемо зробити цей продукт доступнішим для наших громадян. Хтось виготовляє вино, хтось мед. А нашою родзинкою буде розторопша», — розповів Сергій Бодя.

Олія розторопші містить багато корисних речовин, таких як вітаміни групи B, A, D, K, а також мікроелементи (магній, залізо, цинк, селен), які необхідні для нормального функціонування організму. 

«Комплекс діючої речовини силімарин знаходиться в насінні і залишається в шроті розторопші. Його фармацевтичні компанії екстрагують для виготовлення дорогих ліків, які гарно впливають на покращення стану печінки. А ми силімарин залишаємо в насінні і шроті, і цім відрізняємось від інших виробників. Тобто в нашому продукті багато силімарину і споживачі дуже швидко відчувають корисний вплив від цієї цінної культури», — пояснив він.

За різними даними, посівна площа розторопші в Україні складає близько 5 тис. га. Водночас саме південь України вважається перспективним регіоном для виробництва культури. Розторопша на відміну від поширених сільгоспкультур витримує посухи і у таких умовах формує, хоч і низький порівняно до лісостепової зони, зате високоякісний урожай. Відповідно й ціна на такий урожай вища, ніж у Лісостепу.

«Якщо в інших областях фермери отримують 1-1,5 т/га розторопші, то ми на Одещині отримуємо 200 кг/га, але вміст силімарину в рази вищий. Високі температури повітря і посуха сприяють накопиченню силімарину у насінні розторопші», — додав керівник «СІМ-Органік».

Для лісостепової зони розторопша рентабельна з точки зору вищої врожайності, але тамтешніх аграріїв вона не цікавить через низку причин.

Чому розторопша не популярна культура для промислового вирощування?

Хоча розторопша вважається простою у вирощуванні і користується попитом у фармацевтичних компаній, втім, має свої нюанси, які подобаються далеко не всім аграріям.

• Збут

Чи не найбільш поширена причина, чому розторопшею в Україні мало хто займається, — це збут. Попит є, але якщо господарство отримує низький урожай і не може сформувати партію, пошук збуту може бути проблематичним. Тож, подбати про це потрібно заздалегідь.

• Великі втрати під час жнив через неодночасне дозрівання рослин.

Збирають розторопшу роздільним способом, а насіння культури легке і швидко розноситься вітром.

• Падалиця розторопші присутня на полі протягом чотирьох років. Оскільки насіння легко поширюється вітром. Зі збиранням не слід затягувати, інакше є ризик поширення рослин на сусідні поля.
• Насіння потребує ретельної очистки у кілька етапів.

За кордоном є попит на розторопшу

Збут розторопші Сергій Бодя налагодив в Україні. Проте наголошує, що затребувана вона також за кордоном. Він отримував дзвінки з Грузії, Нідерландів і Австрії. Ціна на розторопшу теж приваблива і нині варіює від 35 до 45 тис. грн за тонну. 

Однак наразі мають невеликий об’єм урожаю і високий попит в межах України, тому закордонним покупцям мусили відмовити. 

«Коли ми вперше очистили насіння після збирання, до нас приходили цікавитися люди і розповідали про свій досвід лікування розторопшею. Так ми зрозуміли, що ми на вірному шляху. Коли бачиш вдячні очі, ти розумієш, що те, що ти робиш — потрібне людям», — захоплено каже Сергій Бодя.

Підготовка ґрунту до сівби розторопші

В «СІМ-Органік» зазвичай вирощують культури по no-till. Однак розторопші такий варіант не підходить. Вона краще розвивається і забезпечує вищий урожай після мілкого обробітку.  

Тож підготовка ґрунту для сівби розторопші включає дискування лущильником на глибину 5 см, максимум 7 см. Ця операція допомагає одночасно знищити бур’яни, закрити капілярну вологу, яка залишилася після жнив, і наситити ґрунт і рослини киснем.

«Не любить розторопша no-till. У нас ґрунти важкі, а розторопші потрібен розпушений верхній шар. Наразі ми розробляємо міжрядний культиватор на 35-45 см. Посіємо на таке міжряддя, щоб трактором на вузьку колію зайти можна було і обробити від бур’янів. Бо в органічній технології ми не можемо застосовувати ґрунтові гербіциди. Таким чином ми забезпечимо рослинам інтенсивний стартовий ріст. І завдяки цьому рослини швидше закриють міжряддя і локально зберігатимуть вологу», — пояснив Сергій Бодя.

Неможливість отримати потужну масу післяжнивних решток, які б закрили землю від сонячних променів, є однією з проблем господарювання у степу. Якщо ж рослинні рештки таки вдається накопичити у відносно вологий літній період, то за теплої зими на Одещині вони можуть стати проблемою, слугуючи резервуаром накопичення гризунів. 

Власне тому Сергій Бодя прийшов до рішення чергувати no-till з мінімальним обробітком. Цю ідею розділяє його помічник, агроном з великим досвідом вирощування сільгоспкультур по no-till. Він дійшов висновку, що якщо неможливо захистити ґрунт рослинними рештками, тоді слід чергувати технології.

Від мінерального живлення у господарстві теж відмовляються, адже йдуть до органічного вирощування. Натомість планують вносити органічне добриво (гній ВРХ) в нормі 20 т/га. Потім збільшити до 40-60 т/га. 

Місце розторопші у сівозміні, сівба і норма висіву

У сівозміні розторопшу краще всього розміщувати після злакових культур, каже Сергій Бодя. Сама ж розторопша є хорошим попередником для гречки і сорго. 

Хоча розторопша невибаглива до ґрунтово-кліматичних умов, але краще росте на дренованих ґрунтах. Варто пам’ятати, що оскільки це лікарська рослина, поля під неї потрібно відводити чисті, без ризику гербіцидної післядії і залишків пестицидів у ґрунті.

До слова, сама розторопша є хорошим санітаром ґрунту і має здатність виводити діючі речовини агрохімікатів з нього. 

«Ми бачили, як полях, які обробляли гліфосатами з додаванням інших гербіцидів для осінньої обробки проти бур’янів, вижила тільки розторопша», — наголосив керівник господарства.

Висівають розторопшу зерновою сівалкою суцільним способом у ранні строки. Норма висіву — 25 кг/га. Ширина міжрядь 15 см. Глибина загортання насіння — 3-4 см. 

Догляд за посівом розторопші

Догляд за посівом розторопші передбачає дві операції: органо-мінеральне підживлення і захист від шкідників.

Розторопша добре конкурує з іншими рослинами, тож боротьба з бур’янами у посівах не є необхідною умовою. Однак, в степових умовах, як було зазначено вище, краще всього підстрахуватися культивацією. 

Найбільшими шкідниками розторопші є попелиці. Для контролю попелиць в «СІМ-Органік» застосовують трихограму.

«Торік ми не мали проблем з попелицями, а в цьому році їх було дуже багато. Ні трипса, ні кліща, тільки попелиці, — каже Сергій Бодя.

Збирання розторопші

Збирання розторопші у господарстві «СІМ-Органік» відбувається екологічним шляхом — без десикації, роздільним способом — спочатку рослини скошують жниваркою і вкладають у валки, а через деякий час підбирають роторним комбайном із жаткою для підбирання валків. 

Такий спосіб збирання обумовлений тим, що дозрівання рослин розторопші неодночасне. Що не робить її популярною. Адже за такого способу збирання господарство несе втрати. 

Сергій Бодя каже, теоретично розторопшу можна було б збирати і звичайним клавішним комбайном, але він не призначений для обмолоту таких ніжних культур. Тоді як роторний більш дбайливо збирає зерно, без сколів і пошкоджень.

Збирати починають рано вранці з 3:00 по 8:00, коли погода безвітряна, щоб запобігти розлітанню насіння під час обмолоту.

Збирати розторопшу можна і прямим комбайнуванням зі збільшенням зазору і зменшенням обертів молотильного барабана. Однак це потребує попереднього проведення десикації, що є небажаним заходом в органічному вирощуванні лікарської сировини. 

Перезимівля розторопші на Півдні

Торік Сергій Бодя заклав експеримент, залишивши падалицю розторопші на зиму. Так в умовах південної Одещини перезимувало близько 80% рослин. Тож, експеримент в господарстві вирішили продовжити, але з поправкою на міжряддя 70 см.

Суть експерименту в тому, щоб ранньою весною розторопша була більш конкурентною порівняно з бур’янами за вологу і елементи живлення в ґрунті. До того ж, нижні листки покривають великий радіус ґрунту навколо себе, покриваючи площу від бур’янів і променів сонця і запобігаючи випаровуванню вологи. 

«Це додасть їй швидке наростання вегетативної маси. І потім роторному комбайну легше збирати, коли є маса. Бо зазвичай у степу маємо проблему з наростанням маси», — пояснив Сергій Бодя.

Добре себе показує на півдні Одещини сафлор 

Крім розторопші в господарстві «СІМ-Органік» цьогоріч вирощують соняшник, овес, еспарцет, люцерну, сорго і сафлор. Сафлор — теж цікава олійна культура, за яку пропонують хорошу ціну понад $500 за тонну. Цікаво, що торік сафлор у господарстві спробували вирощувати по no-till, але на оброблених крайових смугах отримали в півтора рази більший результат, тому в результаті перевели культуру на мінімальний обробіток. Сергій Бодя каже, схожі результати отримували його колеги з Херсонщини. Ущільнення верхнього шару ґрунту заважає розвитку культури. В умовах Одещини сафлор формує кореневу систему до 1,5 м і висоту 80-100 см, не примхливий до вологозабезпечення на відміну від соняшника, посіви якого цьогоріч постраждали від посухи в регіоні. І витривала до атак сисних шкідників як трипси і павутинний кліщ. 

В різні роки Сергій Бодя насичує сівозміну горохом, льоном, сочевицею, гірчицею, озимим ріпаком, озимою пшеницею та озимим ячменем. Каже, все залежить від попередника, запасів вологи в ґрунті в осінній період і ринкових цін. Наприклад, якщо для сівби озимого ріпаку складаються несприятливі умови, тоді навесні цю площу засівають гірчицею. На перспективу розглядають вирощування коріандру.

Читайте також: Як вирощувати коріандр: технологія і досвід

Улюбленими культурами пана Сергія є розторопша і люцерна. Люцерна розущільняє ґрунт, покращує його структуру, що важливо у no-till. Крім того, на неї хороша ціна. 

«Люцерна може дати один укіс на сіно, а другий укіс на зерно — 400-700 кг/га. А середня ціна за тонну варіює від 120 до 140 тис. грн з ПДВ. В цьому році врожаї низькі — десь 300-400 кг/га, то ціна може зрости до 150-170 тис. грн/т. Тобто це рентабельна, лікувальна і стабільна культура, яку добре мати в сівозміні для диференціації ризиків», — пояснив Сергій Бодя.

Читайте також: Зелений щит ґрунтів України: роль люцерни в сівозміні і технологія вирощування

Адже соняшник в останні два роки для південних областей став збитковим, з озимими зерновими теж не завжди вгадаєш. Від соняшника і сорго на наступний рік відмовляються. 

Хоча сорго називають «верблюдом степу», в умовах півдня Одещини в останні роки воно себе не виправдовує. Натомість сіятимуть більше сафлору, бобових культур і розторопші. Під останньою хочуть збільшити площу до 80 га в сезоні-2026. На меті — досягнути площу в 100 га, але для цього потрібно розширити зембанк на чистих від гербіцидів і міндобрив полях або взяти таке поле в оренду. 

Наразі господарство йде двома шляхами — органічне землеробство і налагодження власної переробки.

«Ми розуміємо, що треба створювати додану вартість і йти шляхом переробки власної продукції. І ми готуємося до цього. Зараз ми на першому етапі реєстрації як виробника органічної продукції. В 2021 році створили власну торговельну марку і прагнемо, щоб такий продукт як розторопша був доступний не лише в аптеках, але й в магазинах», — поділився Сергій Бодя.

На його думку, культура переробки в Україні має розвиватися на зміну гонитві за врожайністю, адже, будучи переробником, фермер в рази підвищує свою конкурентоспроможність. 

«Я не бачу в людях конкурентів. Ми диференціюємо свою діяльність і розвиток та хочемо змінити філософію фермера з виробника сировини на переробника власної вирощеної продукції. Це створює більшу відповідальність у догляді за посівом і вищу якість товару», — підсумував він.

©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_