Не марна трата грошей і альтернатива спалюванню стерні, або Що слід знати про деструктори?

Водночас спалювання стерні — це поганий варіант, від якого слід відмовитися. Температура на поверхні ґрунту 300°С випалює гумус з верхнього шару разом з вуглецем і корисними мікроорганізмами. Заорювати рослинні рештки не завжди доцільно, оскільки вони є джерелом органічної речовини, яка відновлює ґрунт. Набагато краща опція — сприяти мінералізації рослинних решток. 

Зняти це питання можуть деструктори стерні. Вони прискорюють розкладання органічних решток в ґрунті як мінімум у 2 рази, активізують мікробіологічну активність в ньому і таким чином нівелюють порушення рівноваги в екосистемі, спричинені недотриманням оптимальних сівозмін, надмірним обробітком і постійним хімічним навантаженням.

Слово на користь післяжнивних решток: причини, щоб залишити їх в полі

Як джерело органічних речовин, зокрема калію, післяжнивні рештки рекомендовано залишати на бідних на гумус ґрунтах. А ще — на легких ґрунтах з низькою вологоутримувальною здатністю.

«На півночі Житомирської області у нас бідні піщані ґрунти, то там вибору немає — потрібно накопичувати органіку в ґрунті. Як це зробити? Залишаємо зверху пожнивні рештки кукурудзи. Та й на інших полях, де мало гумусу, теж так робимо. Бо при таких високих температурах починає все горіти. А таким чином ми ще й зменшимо температурне навантаження на ґрунт», — ділився досвідом Олександр Шевченко, головний агроном «АСТ».

Таким чином післяжнивні рештки допомагають не лише підвищити вміст органічної речовини в ґрунті, але й:

• Зменшити температурне навантаження на ґрунт.
• Зберегти вологу в ґрунті: втрата вологи від випаровування знижується на 30-40%.
• Захистити ґрунт від температурного навантаження.

Затінюючи ґрунт від сонця, післяжнивні рештки також захищають його верхній шар від вивітрювання. 

• Знизити темп ерозії ґрунту. 
• Частково компенсувати внесення мінеральних добрив (до 40% із внесенням деяких біодеструкторів).

Частину поживних елементів з післяжнивних решток допомагають повернути в ґрунт біодеструктори. Вони ж і допомагають розкласти їх після того, як вони відпрацюють. Власне, це їхнє основне завдання. 

Біодеструктори поділяються на мікробні препарати (грибного і бактеріального походження) та активатори ґрунтової мікрофлори (продукти життєдіяльності мікроорганізмів — гумінові речовини, поживні середовища тощо).

Переваги внесення деструкторів стерні

Біодеструктори містять комплекс грибів або бактерій у високій концентрації, що допомагає:

• Прискорити розкладання післяжнивних решток.
• Підвищити вміст гумусу: сприяють накопиченню лабільних вуглецевих сполук у ґрунті, збільшення яких демонструє перехід вуглецю в складні високомолекулярні сполуки, з яких складається органічна речовина ґрунту.
• Покращити структуру ґрунту, підвищують його вологоутримуючу здатність, що дуже важливо в умовах посухи.  
• Допомогти уникнути ефекту алелопатії (негативного впливу рослинних виділень попередника на сходи наступної культури в сівозміні).
• Зупинити розвиток патогенних мікроорганізмів.

Адже відмерлі рештки рослин слугують сприятливим субстратом для виживання збудників бактеріальних (у 75% випадків) і грибних хвороб (82% на однорічних культурах). І застосування біодеструктора знижує інфекційне навантаження.

У кінцевому підсумку все це сприяє збільшенню урожайності сільськогосподарських культур. А застосування окремих біодеструкторів може навіть заощадити вам до 40% витрат на внесення добрива. 

Як працюють деструктори стерні?

До складу біодеструкторів стерні входять мікроорганізми. Зазвичай це або гриби роду Trichoderma, або бактерії роду Bacillus. Вони й допомагають регулювати чисельність фітопатогенів. Гриби роду Trichoderma роблять це різними шляхами: 

• у результаті конкуренції за поживні речовини і простір; 
• завдяки здатності синтезувати метаболіти, які перешкоджають проростанню спор патогена; 
• за рахунок  руйнування клітини патогена; 
• унаслідок здатності модифікувати ризосферу рослин. 

У свою чергу бактерії роду Bacillus забезпечують захист завдяки поєднанню високої антагоністичної активності, стійкості до несприятливих умов зовнішнього середовища та еволюційно симбіотичних взаємовідносин цих бактерій з рослиною.

«Процес розкладання органічних решток мікроорганізмами реалізується таким чином: частина з них живиться лише водорозчинними речовинами, інші розкладають крохмаль, клітковину, геміцелюлозу, лігнін та інші складні вуглеводи. Тобто деструкція органічної маси — це багатоступінчатий процес, проходження якого має закономірності: продукти, утворені на кожному етапі розкладання, є субстратом для життєдіяльності інших мікроорганізмів і так далі, — пояснюють фахівці компанії BTU.

До прикладу, біодеструктор компанії BTU — Екостерн® Бактеріальний містить лише спори бактерій родів Bacillus, Paenibacillus polymyxa, Agrobacterium pusense (Azotobacter chroococcum), Agrobacterium salinitolerans, Enterococcus hirae (Enterococcus faecium), Pseudomonas plecoglossicida і активує сапрофітну біоту, яка допомагає як розкладати рослинні рештки, так і відновлювати ґрунт. Досліди показують, що кількість сапротрофних грибів у ґрунті після застосування препарату підвищується на 26%.

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_

Біодеструктори здатні контролювати патогени родів Fusarium — збудника фузаріозної плісняви, фузаріозної кореневої гнилі та фузаріозу колоса, Rhizopus — факультативного паразита, здатного викликати чорну гниль, Alternaria — збудника «чорного зародку» або пліснявіння насіння, Gliocladium, що викликає кореневі гнилі, а також збудників плісняви насіння як Aspergillus і Penicillium.

Дані мікологічного аналізу ґрунту, які наводять в компанії BTU, показали, що у 10 господарствах Полісся та Лісостепу (Хмельницька, Київська, Чернігівська, Черкаська, Харківська, Кіровоградська, Львівська області) відбулося зниження ґрунтової патогенної мікрофлори в середньому у 4 рази — з 32,4% у контролі до 8,8% при застосуванні біодеструктора Екостерн® Класичний. Препарат працює в досить широкому температурному діапазоні — від 3 до 45°С. 

Умови застосування деструктора стерні

Вибір деструктора має залежати від сівозміни, фітосанітарного стану поля, типу і pH ґрунту, рівня родючості, технології вирощування та кліматичних умов. 

Вносити деструктор стерні можна як навесні під першу культивацію, так і восени під основний обробіток ґрунту. Наприклад, в господарствах агрохолдингу МХП біодеструктори вносять двома способами: одночасно із лущенням стерні агрегатом для вертикального обробітку або обприскувачем із подальшою заробкою. Подібне практикують в окремих господарствах Кернел, де основною метою застосування біодеструкторів стала саме потреба в зниженні інфекційного навантаження у вигляді токсикації сходів кукурудзи мікотоксинами внаслідок монокультури. В результаті зменшилася проблема з фузаріозом і сажковими хворобами.

Обов’язкову деструкцію післяжнивних решток з зароблянням в орний шар ґрунту практикували також в господарстві Леоніда Центила — ТОВ «Агрофірма «Колос», де основне завдання було інтенсифікувати відновлення родючості ґрунту за допомогою широкого застосування біологічних прийомів і засобів, у тому числі і для захисту рослин. Перед внесенням деструктора в господарстві навіть подрібнювали стерню кукурудзи мульчувачем, але згодом від цієї операції відмовилися.

Застосування деструкторів стерні важливе і при переході на ґрунтозбережні технології обробітку ґрунту як mini-till та no-till. Природним шляхом процеси в ґрунті відбуваються повільно, особливо коли мова йде про відновлення втраченого балансу. Деструктор стерні в цьому випадку відіграє роль активатора.

Внесення біодеструктора краще всього проводити після збирання врожаю, краще всього у безвітряну погоду вранці або ввечері. Знову ж таки з огляду на те, що мікроорганізми розвиваються у вологому середовищі. Мінімальна вологість ґрунту для збереження життєдіяльності мікроорганізмів залежно від виду: бактерій — від 8%, мікроміцетів — від 5%, стрептоміцетів — від 15%. 

Варто зважати на те, що більшість деструкторів стерні працюють в діапазоні від 5 до 30°С при рН ґрунту від 4 до 8,5. Деякі можуть бути застосовані в умовах екстремально високих температур на ґрунтах з підвищеною лужністю (наприклад, Екостерн Бактеріальний).

Тож після внесення, для того, щоб забезпечити оптимальні умови для роботи мікроорганізмів і мінімізувати вплив згубний вплив ультрафіолету, деструктор слід заробити в ґрунт. Залежно від погодних умов, період очікування заробки становить 1-3 діб. Так, за денної температури 30-35°С рекомендовано заробляти рослинні рештки увечері протягом 24 годин. За похмурої погоди період очікування допускається до 3 діб.

Внести можна будь-яким обприскувачем або інжекторною машиною. При цьому норма внесення деструктора залежить від кількості післяжнивних решток, вологи в ґрунті і культури. На кукурудзі норма внесення деструктора вища, ніж на озимій пшениці. 

Глибина загортання післяжнивних решток має бути в діапазоні 8-12 см — у зоні розвитку мікроорганізмів, оскільки для мінералізації їм потрібен кисень. 

Біодеструктор + азотне добриво для посилення деструкційної активності

Для посилення деструкційної активності мікроорганізмів до розчину деструктора слід додати 5-15 кг/га д. р. азоту.

Річ у тім, що після збирання врожаю у полі активізується велика кількість ґрунтових мікроорганізмів-целюлозолітиків, азотфіксуючих бактерій роду Azotobacter. Для відбудови своєї біомаси вони потребують вуглецю і азоту. Тому, щоб сприяти їхній життєдіяльності, залучити їх до розкладання післяжнивних решток і прискорити мінералізацію, вносять частку азоту. 

Вказана норма може варіювати залежно від типу ґрунту, препарату і культури. Адже оптимальне співвідношення вуглецю до азоту для розкладання соломи має бути 20:1. 

Без внесення азоту мікроорганізми будуть використовувати ґрунтові запаси елементу, які за різними оцінками можуть становити від 30 до 60 кг/га.

Варто врахувати, що співвідношення вуглецю до азоту для розкладання післяжнивних решток у різних культур відрізняється. У пшениці це 50:1, у кукурудзи — 80:1. У бобових культур це співвідношення значно менше, наприклад, у сої — 30:1, тому внесення азоту для мінералізації їхніх решток практично не потрібне. Для прикладу, у ґрунті цей показник зазвичай в рази нижчий — близько 10:1.

Як джерело азоту доцільно застосовувати аміачну селітру, КАС або карбамід. Останній потребує загортання у вологий ґрунт, щоб запобігти втраті азоту. КАС же вважається найкращою опцією, оскільки рідке добриво швидше включається у фізіологічний цикл мікроорганізмів.

Як перевірити, що деструктор стерні спрацював?

Якщо ви застосовуєте деструктор стерні вперше і хочете наглядно побачити ефект, для цього у полі слід залишити контрольну ділянку. 

«Через півтора-три місяці після внесення деструктора розкопайте рослинні рештки на обох ділянках та порівняйте їхню структуру. Там, де був застосований деструктор, рослинні рештки будуть ламкі та трухляві, — радять в BTU.

Питання, яке часто виникає: якщо для пришвидшення розкладання решток потрібно додавати азот, то навіщо ж деструктор? Відповідь на це питання лежить у вашому ґрунті. Або не лежить. Якщо біологічна активність ґрунту порушена внаслідок скорочення сівозміни, хімічного навантаження, інтенсивного ґрунтообробітку тощо. Відповідно, кількість корисних мікроорганізмів, здатних мінералізувати післяжнивні рештки, мала. А тому внести лише азотне добриво в таких випадках недостатньо.

©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій