Олена Басанець
10.09.2020

Деструктор — необхідний елемент технології вирощування.

Препарат ЕКОСТЕРН: як, чому та навіщо?
Будь-яка глобальна проблема може розвиватися без більш-менш фатальних наслідків досить довго, якщо зовнішні обставини будуть сприятливими. Наприклад, деградація ґрунтів вже давно стала глобальною проблемою, про що свідчать не тільки дані науковців та особисті спостереження аграріїв, але й створення міжнародного ґрунтового партнерства. При цьому проблема погіршення стану та родючості ґрунтів, при усій своїй гостроті та масштабності, донедавна відсувалася агровиробникам на другий план. Тому, що суттєвого погіршення своїх виробничих показників через деградацію вони не бачили.

Та досить різкі кліматичні зміни останніх років, що ускладнили звичні технології вирощування сільгоспкультур, показали: деградація ґрунтів і справді є проблемою, яку потрібно вирішувати вже сьогодні. Бо завтра можна залишитися взагалі без врожаїв, а отже, і без прибутків від рослинництва. Про одне з можливих рішень великої частини існуючих проблем з якістю ґрунтів та їхньою родючістю поговоримо сьогодні у проекті «Ґрунт: Рятувальна операція» разом з експертами «БТУ-ЦЕНТР».

З чим сьогодні доведеться боротися?

Дані моніторингу земельних ресурсів, який регулярно проводиться ДУ «Інститут охорони ґрунтів України», переконливо засвідчують, що останніми роками українські ґрунти помітно збіднюються і втрачають свої якісні та продуктивні показники. Ерозійні процеси пришвидшуються, зменшується вміст поживних речовин, набирають обертів процеси підкислення чи, навпаки, залуження ґрунтів.
Матеріали на тему деградації ґрунтів
Вчені НААН України звітують, що розораність земель в Україні є найвищою в світі й досягає 57% території країни та майже 80% сільськогосподарських угідь. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель впливає на зменшення родючості ґрунтів у зв'язку з їхнім переущільненням, руйнуванням структури, водопроникністю та аераційною здатністю з усіма екологічними наслідками.

Зміни клімату, які ми наочно спостерігаємо протягом останніх 20 років, лише прискорюються і посилюються з часом та впливають серед усього іншого і на стан ґрунтів. Посухи, пересихання річок та зниження рівня ґрунтових вод, зміна швидкості вітру, а відповідно, і посилення вітрової ерозії, травневі зливи, що промивають родючий шар ґрунту на полях — усі ці фактори суттєво впливають на стан ґрунтів.

Окрім власне втрат гумусу та руйнування структури ґрунтів, аграрії мають і ще одну велику проблему для рослинництва — посилення фітопатогенного навантаження. Власне, цю проблему вони створюють самі, відмовляючись від науково обґрунтованих сівозмін на своїх полях.
Порушення сівозміни, яке нині спостерігається практично повсюдно, порушення балансу поживних елементів, інтенсивний обробіток ґрунту — ось головні чинники, що наразі призводять до посилення деградаційних процесів. Вносяться добрива не ті, які потрібні для підтримання родючості, тобто порушено співвідношення між основними поживними елементами на користь азоту. Інколи в якості добрив безконтрольно утилізують відходи виробництва. Також потрібно розуміти, що за вирощування одних і тих же культур відбувається винесення з ґрунту певних елементів живлення, посилюються фітопатологічні проблеми — збільшується кількість хвороб, шкодочинних організмів, поглиблюються процеси алелопатії,
— розповіла Світлана Корсун, завідувачка лабораторії агрохімічних досліджень Інституту прикладної біотехнології.
Світлана Корсун, завдувачка лабораторії агрохімічних досліджень
Світлана Корсун, завідувачка лабораторії агрохімічних досліджень
Власне, велике накопичення збудників хвороб та шкідників в ґрунтах сьогодні дуже дошкуляє аграріям. Проте вирішити цю проблему найочевиднішим шляхом — поверненням до наукових рекомендацій щодо ведення сівозмін — неможливо у сучасних економічних реаліях. Агровиробник вирощує продукцію рослинництва насамперед заради прибутку, тому не буде вкладати кошти в очевидно неприбуткові та незатребувані культури, аби тільки уникнути накопичення шкодочинних організмів в ґрунтах. Тому потрібно реально дивитися на речі та шукати інші способи зменшити фітопатологічне навантаження, при цьому не надто збільшуючи витрати на вирощування.
Сьогодні для вирішення всіх вказаних проблем є практично єдиний шлях: біологічні препарати. До хімічних препаратів у шкодочинних об'єктів зростає резистентність, а до біологічних засобів резистентності не буває,
— розповідає Світлана Корсун.
Деградація якщо не почати дбати про ґрунти сьогодні, завтра вже буде пізно

Управління рослинними рештками — необхідність

Відтворення родючості ґрунту в сучасному землеробстві неможливе без раціонального управління органічною масою рослинних залишків, які залишаються в полі після збирання врожаю. В умовах екологічних проблем, пов'язаних з надмірними викидами в атмосферу парникових газів, важливо, щоб вуглець, акумульований в органічній масі на поверхні поля, не піддавався швидкій мінералізації з виділенням СО₂, а закріплювався в ґрунті у вигляді органічних субстратів.
Пожнивні решитки кукурудзи
Пожнивні решитки кукурудзи
До того ж через систематичне вирощування рослин з однаковими біологічними вимогами, однотипним хімічним і біохімічним складом, розвитком специфічних хвороб і шкідників виникає так зване явище втоми ґрунту, патогенів, розбалансування агрофізичних властивостей. Внесення тільки мінеральних добрив та застосування хімічних ЗЗР не усувають, а навіть прискорюють прояв втоми ґрунту. Адже саме беззмінна культура, сприяє накопиченню токсинів у грунті і провокує алелопатичні явища.Тому ґрунт необхідно додатково заселяти корисною мікрофлорою, яка оптимізує грунтове середовище,буде пригнічувати ґрунтові патогени, деструктувати токсини.

Розкладання органічних залишків реалізується завдяки комплексу мікроорганізмів, частина з яких живиться лише водорозчинними речовинами, інші розкладають крохмаль, клітковину, геміцелюлозу, лігнін та інші складні вуглеводи. Тобто деструкція органічної маси — це багатоступінчастий процес, проходження якого має свої закономірності: продукти, утворені на кожному етапі розкладання, є субстратом для життєдіяльностіінших мікроорганізмів і так далі.

І на цьому моменті ми впритул підходимо до того факту, що деструктор стерні повинен стати обов'язковим елементом технології вирощування сільгоспкультур. Адже нанесення певних груп мікроорганізмів безпосередньо на органічні рештки (стерню) може вирішити і завдання раціонального розкладення цих решток, і певною мірою проблему втоми ґрунту.
Пожнивні решитки кукурудзи
Пожнивні решитки
Одним з найвідоміших та найбільш дієвих серед цієї групи препаратів наразі є деструктор стерні ЕКОСТЕРН®, що призначений для ефективного розкладання пожнивних решток, зокрема тих, що важко розкладаються, та оздоровлення ґрунту. Містить діючий чинник — спори та міцелій грибів-антагоністів Trichoderma lignorum, Т. viride, а також сукупність спор і живих клітин природних целюлозоруйнівних та фунгіцидних бактерій. Загальне число життєздатних клітин від2,5×109 КУО/см3.
10 способів покращення стану ґрунтів

Як саме діє ЕКОСТЕРН®?

Перш за все потрібно розуміти, якою дією володіють складові препарату і завдяки чому здійснюється їхній вплив:
Bacillus subtilis
Бактерії, здатні продукувати ферменти для деструкції складних органічних сполук ґрунту; фіксувати молекулярний азот; мобілізувати фосфор важкорозчинних сполук. Це бактерії-антагоністи патогенних для рослин грибів та бактерій. Синтезують антимікробні речовини — антибіотики полієнового ряду.
Enterobacter
Бактерії, здатні продукувати ферменти для деструкції органічних сполук ґрунту, зв'язувати атмосферний азот, поліпшувати фосфорне живлення рослин, продукувати фітогормони, біополімери.
Enterococcus
Молочнокислі бактерії, працюють в анаеробних умовах, пригнічують розвиток патогенів, продукують велику кількість біологічно активних речовин: амінокислоти, вітаміни, гормони росту, ферменти.
Azotobacter
Вільноживучі бактерії, які здатні фіксувати азот в ґрунті в доступній для рослини формі, є індикатором родючості ґрунту.
Trichoderma lignorum, Trichoderma viride
гриби, які мають виражену фунгіцидну дію за рахунок виділення антибіотичних речовин; активно заселяються та сприяють швидкому розкладанню рослинних решток. а також продукують біологічно активні речовини.
Завдяки такому складу ЕКОСТЕРН® забезпечує оздоровлення ґрунту, покращення структури ґрунту та підвищення вмісту гумусових речовин (завдяки збагаченню органікою), а відповідно, сприяє підвищенню врожайності вирощуваних сільгоспкультур.

В ННЦ «Інститут землеробства НААН» у лабораторних умовах провели дослідження для виявлення екологічної доцільності застосування біодеструктора ЕКОСТЕРН®. Дослід проводили впродовж місяця. В процесі дослідження не виявлено вибухової емісії вуглекислоти з грунту, відслідковано тенденцію до підсилення процесів гуміфікації. Втім, процес деструкції органічних решток підсилювався майже вдвічі. В одному з експериментів пластини целюлози витримували у контакті з ґрунтом, обробленим ЕКОСТЕРНОМ. Контроль: ґрунт не оброблений біодеструктором. Результат проведеного досліду показав, що активність руйнування целюлози при застосуванні препарату ЕКОСТЕРН® зростає з 25% до 54%, тобто більше, ніж вдвічі.
Комплекс мікроорганізмів, який входить до складу ЕКОСТЕРНУ, забезпечує пришвидшення деструкції рослинних решток, але при цьому ці мікроорганізми не призводять до зниження рівня гумусу. Навпаки, вони сприяють гумусотворенню, перетворенню рослинних решток в гумус. І при цьому мікроорганізми біопрепарату мають стерео спектр дії. Вони не лише деструктують рештки, але й пригнічують патогени завдяки власним продуктам життєдіяльності. Це один з засобів, який допоможе боротися з патогенною мікрофлорою ґрунту та певним чином поліпшити поживний режим для рослин та власне структуру ґрунту,
— пояснює завідувачка лабораторії агрохімічних досліджень.

Основні механізми роботи біодеструктора ЕКОСТЕРН®:

1. Контроль ґрунтових патогенів.
У біодеструкторі роль регулятора фітопатогенів належить бактерії Bacillus subtilis і грибам роду Trichoderma. Завдяки здатності продукувати ряд метаболітів (зокрема білки, поліпептиди, циклічні ліпопептиди, непептидні сполуки) ці мікроорганізми є потужним інструментом контролю близько 20 типів фітопатогенів. Їхній вплив на фітопатогени варіюється від фунгістатичного (пригнічення розвитку) до фунгіцидного (знищення). Доведено, що штами Bacillus subtilis і Trichoderma активно протидіють збудникам цвілевих хвороб, кореневих гнилей та інших патогенів, які зосереджені в ґрунті. При нанесенні ЕКОСТЕРНА® на поверхню рослинних залишків контроль збудників хвороб відбувається комплексно, тобто на рівні органічної маси, куди заселяється цінна мікрофлора, а після заробляння в ґрунт цієї органіки відбувається пригнічення патогенних видів мікроорганізмів, зосереджених в ґрунті.
2. Поліпшення живлення та збільшення доступності поживних елементів.
Встановлено, що мікроорганізми, беручи активну участь в природних процесах, залучають до великого геологічного кругообігу близько 70 елементів періодичної системи Менделєєва. Так, згідно з численними літературними даними, в біомасі 6-8 т соломи сконцентровано 25-35 кг азоту, 14-20 кг фосфору, 50-85 кг калію, 15-17 кг кальцію. Крім макроелементів, в цій кількості рослинних залишків є певна кількість і мікроелементів: бору в середньому 30 г, міді 20 г, марганцю 180 г, молібдену 2-3 г, цинку 200-300 г, які за можливості потрібно швидко повернути до ґрунту. Прискорити цей процес допомагає внесення ЕКОСТЕРНУ®. 6-річними дослідженнями компанії «БТУ-ЦЕНТР», як власними, так і в партнерстві з іншими науковими і виробничими підприємствами, встановлено, що в залежності від рівня зволоженості ґрунту ступінь деструкції соломи вже протягом першого місяця після його внесення становить від 21% до 48%. Лабораторні досліди свідчать, що обробка стебел кукурудзи ЕКОСТЕРНОМ® збільшувала кількість вуглецю лабільних органічних сполук на 9,7%, також була позитивна тенденція до збільшення вмісту гумусу. Встановлено, що вміст рухомого фосфору в ґрунті, де закладали солому, оброблену біодеструктором, зросла на 33%, а обмінного калію — на 3% до контролю без біопрепарату.
3. Збільшення врожайності.
Дані, отримані вже протягом більше 10 років досліджень та виробничих впроваджень у різних ґрунтово-кліматичних зонах України і підтверджені відповідними актами впровадження, свідчать, що застосування 1-2 л/га ЕКОСТЕРНУ® забезпечило достовірний приріст врожаю озимої пшениці в середньому 0,35 т/га, соняшнику близько 0, 15-0,3 т/га, сої 0,2-0,3 т/га, кукурудзи 0,28-0,45 т/га. Такий або навіть кращий результат гарантовано можна отримати при дотриманні умов внесення, зокрема проведення обробки в ранкові або вечірні години або похмуру погоду при нормі виливу води від 150 л/га і більше.
Незамінний препарат в технологіях нашого господарства. Я використовую деструктор ЕКОСТЕРН 5 років по зернових культурах на 2100 га. Рештки подрібнюємо , обприскуємо дестуктором, задисковуємо. Вже через 1 місяць бачимо ефект. Результат: гарний врожай, немає хвороб. Я задоволений!,
— поділився досвідом Павленко Іван, директор господарства «Агросистема Плюс».
Про власний досвід застосування деструктора розповів і головний агроном ТОВ «Аграрні технології».
У 2013 році на поле площею 100 га після кукурудзи під сою внесли біодеструктор та 40 кг карбаміду. У контролі було внесено 100 кг сульфату амонію. В результаті, протягом вегетації соя по деструктору була кращою, ніж по сульфату амонію. Прибавка врожаю — більше 5 ц/га. По сої посіяли пшеницю, і знову, де застосовували біодеструктор, спостерігали кращу картину,
— каже він.
Своїми знаннями та досвідом застосування деструктора ЕКОСТЕРН діляться також представники СТОВ «Дружба НОВА» (КЕРНЕЛ).
Основна культура, яку ми вирощуємо, — це кукурудза. І на тих полях, де ми сіяли кукурудзу по кукурудзі, у нас була проблема — це токсикація сходів мікотоксинами, які виділяють патогени. Оскільки залишалося дуже багато рослинних решток на полях. Ми почали шукати вихід, і вихід знайшли. Компанія «БТУ-ЦЕНТР» запропонувала біодеструктор ЕКОСТЕРН, який пришвидшує мінералізацію рослинних решток і дана мінералізація відбувається за участю корисних бактерій, а не патогенів. Також ми відмітили, що на полях суттєво зменшилась проблема з сажковими хворобами та фузаріозом. На сьогодні, окрім ЕКОСТЕРНУ, ми використовуємо біологічне ґрунтове добриво ГРАУНДФІКС. Ми вже розуміємо, що біопрепарати суттєво підвищують ефективність живлення культур та засвоєння елементів живлення,
— розповів Тихончук Ігор, головний агроном СТОВ «Дружба НОВА».
Кількарічним виробничим застосуванням було також доведено, що використання деструктору ЕКОСТЕРН в багатьох господарствах дало можливість значно знизити кількість ґрунтових інфекцій, навіть при монокультурі.

Рекомендації щодо внесення

Фахівці «БТУ-ЦЕНТР» наголошують, що досягти запланованого ефекту від застосування біодеструктора ЕКОСТЕРН можна лише за умови дотримання умов внесення та інструкції до препарату. При цьому вони пояснюють деякі моменти технології, на які варто звернути увагу:

  • ЕКОСТЕРН можна застосовувати одночасно з рідкими добривами. Життєздатність мікроорганізмів не знижується, особливо якщо добрива розбавляють водою. Але для впевненості можна провести тест на сумісність в лабораторних умовах.

  • У баковій суміші з азотними добривами ЕКОСТЕРН можна зберігати до 12 годин, якщо мова йде про водний розчин, і до 3 годин, якщо йдеться про концентрат добрив.

  • ЕКОСТЕРН можна застосовувати за високих температур та нестачі вологи. Мікроорганізми у складі препарату початково перебувають у формах спокою (спори та цисти), тому за несприятливих умов внесення не гинуть, а чекають на сприятливі, щоб розпочати «діяти».

  • Обробку краще проводити у безвітряну погоду вранці або ввечері, уникаючи дії прямих сонячних променів. ЕКОСТЕРН можна вносити як восени під основний обробіток ґрунту, так і навесні під першу культивацію. У випадку, якщо є ознаки поширення білої гнилі або з профілактичною метою доцільно разом з ЕКОСТЕРНОМ вносити біофунгіцид СКЛЕРОЦИД. Також гарним рішенням є додавання до бакової суміші з біодеструктором РК-мобілізатору ГРАУНДФІКС, що забезпечить збільшення вмісту у ґрунті доступних форм фосфору та калію.

  • Для ефективнішої дії деструктору за денної температури 30-35°С рекомендовано заробляти рослинні рештки увечері, період очікування до 24 год. За похмурої погоди восени допускається очікування не більше трьох днів.
Пожнивні решитки кукурудзи
Однією з візуальних ознак роботи деструктора є інтенсивніше, ніж звичайно, розкладання рослинних решток — вони стають «трухлявими» і ламкими (це добре видно на рештках кукурудзи). Крім того, на їх поверхні видно колонії мікроорганізмів. Для впевненості у роботі ґрунт, де внесено ЕКОСТЕРН, можна віддати на фітопатологічний аналіз, результати якого покажуть вміст патогенних і сапрофітних (корисних) мікроорганізмів. За тривалого систематичного застосування ЕКОСТЕРНУ спостерігатиметься покращення структури ґрунту. І, звичайно, врожай наступної культури — він буде мінімум на 10-15% вищим, ніж на аналогічному варіанті без деструктора,
— підсумовують експерти «БТУ-ЦЕНТР».