Агросектор України після трьох років війни: втрати і виклики

За даними YouControl, найбільше підприємств у цей час закрилося в Одеській, Запорізькій та Київській областях. Крім того, варто врахувати втрати бізнесів у Херсонській, Харківській, Луганській та Донецькій областях внаслідок окупації. До слова, в окупації за різними даними знаходяться 20% сільгоспземель.

Найбільші втрати у сільському господарстві спричинені мінуванням територій, обстрілами і, як наслідок, втратою складських приміщень, збіжжя, техніки і навіть працівників. Збитки у сфері тваринництва, аквакультури та рибальства також значні. Окремою проблемою став дефіцит працівників. 

Втрати через мінування території 

Лише за 2024 рік сапери очистили від мін та повернули аграріям в обіг понад 231 тис. га сільгоспземель. Такими даними поділилися у Міністерстві економіки України. Прискорити процес допомогли, зокрема, аукціони в Prozorro на надання послуг з розмінування земель сільськогосподарського призначення. Так завдяки конкуренції початкова ціна на послугу знизилась на понад 1 млн грн (падіння ціни під час торгів понад 18%), що дозволило державі зекономити кошти і повністю компенсувати фермерам вартість розмінування. Найбільше земель в 2024 році було обстежено у Херсонській, Харківській та Миколаївській областях:

• Херсонська область — 210,7 тис. га (посівні площі зросли втричі порівняно до 2023 року);
• Харківська область — 20,1 тис. га;
• Миколаївська область — 14 тис. га.

Найважча ситуація із замінуванням залишається на Херсонщині, Харківщині, Миколаївщині та Донеччині. За даними Асоціації саперів України, на розмінування земель Україні потрібно $37 млрд, а кожен рік простою цих земель (за оцінкою УКАБ) коштуватиме економіці країни до $800 млн. Наразі через міни та інші вибухонебезпечні предмети Україна зазнає збитків, які оцінюються у $11,2 млрд щорічно. Це еквівалентно 5,6% ВВП України 2021 року.

Снаряд у полі

Зазначимо, що з початку повномасштабного вторгнення зона ризику від забруднення вибухівкою в Україні становила 139 тис. км². До зони ризику увійшли всі райони, де йшли бої. З них, понад 8 млн га — сільгоспугіддя, включно з тимчасово окупованими.

З 24 січня Мінекономіки стартував прийом заявок за програмою державної компенсації розмінування земель. Подати заявку можна в ДАР.

Першим учасником програми цьогоріч стало фермерське господарство із Березнегуватого на Миколаївщині, яке має на меті очистити від мін і снарядів 15 ділянок загальною площею 90,8 га.

«За чотири місяці минулого року Центр гуманітарного розмінування опрацював заявки 195 фермерів на розмінування ділянок с/г призначення. Із 47 заявниками підписані угоди на розмінування більше, ніж 9,5 тисяч гектарів і вже є перша ділянка площею майже 500 га, очищена в рамках програми. Розраховуємо цього року суттєво наростити кількість земель, очищених приватними операторами», — зазначив Володимир Байда, директор Центру гуманітарного розмінування.

Втім, попри те, що розмінування знімає основну проблему, воно, на превеликий жаль, не вирішує наслідків прямого влучення снарядів, вибухів, горіння військової техніки, які насичують ґрунт і воду важкими металами і токсичними елементами.

Забруднення полів важкими металами внаслідок бойових дій

«Інколи ділянка виглядає нормальною, але робота там може не мати просто ніякого сенсу, тому що шари ґрунту перемішані вибухами, а кількість небезпечних речовин перевищує допустиму норму», — заявив заступник міністра економіки Ігор Безкаравайний у ході IV міжнародній конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?», яка відбулася в 2023 році.

Лише впродовж перших семи місяців активних бойових дій непоправної шкоди було завдано ґрунтовому покриву 9 областей України площею близько 21 млн га, оцінили в Інституті охорони ґрунтів України. Інститут провів експериментальні дослідження вмісту валових форм важких металів у десяти пробах ґрунтів, відібраних у Сумській області. Найвищий ступінь порушення ґрунтового покриву внаслідок бойових відмічено у місцях згорілої техніки. Вміст цинку у цих пробах перевищує фонове значення від 471,1 до 764,8%, вміст міді перевищує фонове значення в 7-20 разів, вміст кадмію — в 3 рази, свинцю — у 8,6 раза, нікелю — у 3,6 раза, вміст валових форм марганцю — у 14,5 та 11,3 раза.

Інфобук Агробізнес України у 2023/24 МР

Як відбувається трансформація агросектору за роки війни

Читайте також: Забруднення ґрунтів важкими металами в місцях падіння авіабомб та згорілої техніки: дослідження в Сумській області

Комплексне забруднення ґрунту свинцем, кадмієм і міддю провокує погіршення транслокації в рослини заліза і цинку і мангану, негативно впливає на засвоєння рослинами азоту і фосфору, підтверджують дані польового дослідження фахівців ДП ДГ «Донецьке» ННЦ ІҐА імені О. Н. Соколовського. 

Вирощування зернових колосових культур на забруднених міддю чорноземах сприяє надмірному надходженню в рослини кадмію, дефіциту заліза і кобальту, порушенню азотного балансу. Такі результати були отримані у Бахмутському районі Донецької області біля тимчасово окупованого міста Горлівка. Як наслідок, сільськогосподарські культури у таких умовах демонструють широкий спектр стресових проявів:

• ячмінь ярий: спостерігалося збільшення частоти випадків деформації колоса; 
• кукурудза: збільшення частоти формування бічних качанів з однієї пазухи, формування качанів на волоті і волоті на качанах;
• соняшник: гілкування і деформації кошика. 

Пізніше фахівці ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського дослідили вплив бойових дій ґрунтову біоту у Золочівському районі Харківської області. У пробі ґрунту, відібраній під гусеницею танку, чисельність мікроорганізмів більшості досліджуваних груп була значно нижчою, ніж у контрольній, що, ймовірно, зумовлено ущільненням. Зокрема, чисельність мікроорганізмів, що засвоюють мінеральний азот, зменшилася на 56%, актиноміцетів — на 38%, мікроскопічних грибів — на 66% (майже втричі), еутрофів — на 37%. 

У пробі ґрунту з місця горіння військової техніки зменшилася 34% кількість бактерій, що засвоюють органічний азот, актиноміцетів — на 49% (майже вдвічі). Загалом актиноміцети виявилися найбільш чутливими як до забруднення від горіння техніки, так і до ущільнення та забруднення дизпальним.

Вплив воєнних дій в Україні нівелює міжнародні зусилля на зменшення викидів парникових газів

У боротьбі з глобальним потеплінням клімату світ програє, доки тривають такі війни як в Україні. Неважливо скільки літаків припинять злітати на вимогу еко-активістів, скільки атомних електростанцій зупинять роботу і скільки протестувальників блокуватимуть дороги, закликаючи виробництва до зменшення парникових викидів. Навіть вкупі все це марно, доки російська агресія проти України не зупинена. А після того як вона буде зупинена, нам доведеться багато працювати.

Адже загальна кількість викидів, спричинених війною станом на 2024 рік склала 180 млн тонн CO2-еквіваленту, повідомила перша заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко. Для порівняння, це більше, ніж річні викиди таких країн, як Австрія (73,4 млн тонн), Норвегія (72,1 млн тонн) та Румунія (102,7 млн тонн).

Зі слів Олени Крамаренко, шкода довкіллю України від війни оцінюється орієнтовно у понад 2,6 трильйони гривень. Серед них 1 трлн грн — від забруднення ґрунтів, 773 млрд грн — забруднення атмосферного повітря продуктами горіння, 84 млрд грн — забруднення вод, 628 млрд грн — це збитки природно-заповідному фонду. 

Наприклад, на супутникових знімках Ізюмського району Харківської області на ділянці 1 км² знайшли 480 вирв від снарядів калібру 82 мм, 547 вирв від снарядів 120 мм і 1025 — калібру 152 мм. Вибухами на тій ділянці фронту вивернуто близько 90 000 тонн ґрунту. 250-кілограмова авіабомба, детонуючи, може залишити по собі вирву діаметром до 8 метрів і глибиною до 4 метрів і вивертає близько 375 м³ ґрунту.

Величезні воронки, риття окопів та траншей, будівництво фортифікаційних споруд, рух важкої техніки — все це призводить до жахливих змін ландшафту. Внаслідок цього відбувається деградація рослинного покриву, посилення вітрової та водної ерозії. З аналогічними проблемами зіткнулися в Бельгії та Франції сто років тому. В Європі досі існують проблеми з ґрунтами після Першої світової війни, адже швидкість відновлення ґрунту становить приблизно 0,06 мм/рік.

Нанесення непоправних збитків Україні шляхом знищення флори, фауни і природних ресурсів — є однією з цілей росіян і цьому є назва — екоцид. І за різними підрахунками Україні знадобиться близько 100 років, щоб повністю відновити забруднені ґрунти. Адже кількість боєприпасів, задіяних росіянами для обстрілів в Україні є безпрецедентною за останні 30 років. Загальну вартість рекультивації розмінованих ґрунтів «Київська школа економіки» оцінює в $40 млн.

Окремо від насичення ґрунтів у зоні бойових дій важкими металами, слід зазначити, що ризик роботи на розмінованих полях попри розмінування залишається. Не всі вибухонебезпечні предмети можна відразу виявити і потім їх випадково виорюють трактористи, збирають комбайнери.  І на жаль не всі мають велику вдачу вижити після такого зіткнення. Загалом з початку повномасштабної війни на мінах підірвалось 128 українських аграріїв. Загалом ситуація в Україні з забрудненням земель вибухівкою ставить під загрозу життя і здоров’я близько 6,37 мільйона людей. 

Ускладнення логістики або її відсутність

Якщо на початку повномасштабного вторгнення ускладнення логістики стосувалося 8-ми областей, то дякуючи ЗСУ, з квітня 2022 року, ситуація на півночі і в Харківській області значно покращилася. Доставка до та з Чернігівської, Сумської і Харківської областей хоч і здорожчала, та принаймні можлива. Відносно непогана ситуація на Миколаївщині, з урахуванням близькості морських портів, які запрацювали з 2023 року. Знову, дякуючи ЗСУ. Набагато складніша залишається на Херсонщині. Через близькість до зони бойових дій, не кожен трейдер чи постачальник ТМЦ туди поїде.

«До нас логістика не хоче їхати. Дрони літають, люди бояться, що не повернуться. Можна не лише техніку втратити, а й життя. Що в результаті? Знаходимо за більші гроші людей, які вивозять нам продукцію в порти. ​​Ми в цьому році зіштовхнулися з проблемою дронів. Трактори виїжджають в поле з РЕБами. Ідуть скиди. Там, де вчора розмінували і техніка ходила в безпеці, за ніч може зʼявитися боєприпас. А це — безпека людей і техніки», — розповів Олександр Гордієнко, власник ФГ «Гордієнко» та керівник осередку «Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонщини» в інтерв'ю на Latifundist.com.

На відміну від інших областей, які не постраждали від бойових дій і російської агресії, на Херсонщині змінилося все, каже Олександр Гордієнко. Якщо для фермерів в інших областях змінилися ціни на зерно і ТМЦ, то у прифронтових районах Херсонщини фермерам немає навіть чим працювати. З його слів, 90% фермерів виживають за рахунок техніки, яку надає в безкоштовне користування фонд «Жнива перемоги». Цей же фонд минулоріч надав полімерні рукави для зберігання зерна і техніку для їх завантаження. Фермер каже, що самотужки оплатити рукави, які коштують близько 30 000 грн, вони не змогли б.

Завантаження полімерного рукава

Наразі господарства виживають на тому, що залишилося, об'єднуються і діляться технікою, запчастинами. Більшість господарств і складських приміщень пошкоджена російськими обстрілами. Тож херсонські фермери мусять продавати зерно одразу з поля або зберігати в рукавах. Із житлом теж велика проблема.

Втрати агропромислового комплексу за три роки повномасштабної війни

Прямі втрати агропромислового комплексу України під час війни у 2022-2024 роках описуються загальною сумою збитків у $10,3 млрд. Збитки включають грошову оцінку втрат матеріальних активів через руйнування чи втрату під час окупації.

Найбільше постраждали південні та східні області:

• Донецька область — $2,929 млн.
• Харківська область — $2,050 млн.
• Запорізька область — $1,747 млн.

Руйнування

Найменші збитки зафіксовані у західних областях:

• Закарпаття — менше ніж 0,5 млн дол. США.

За категоріями збитків втрати розподілені на 5 основних груп: знищення техніки, інфраструктури та втрату продукції через окупацію територій і бойові дії. 

• Сільськогосподарська техніка — $5,8 млрд.
• Втрачений урожай — $2 млрд.
• Зерносховища — $1,8 млрд.
• Багаторічні насадження — $0,4 млрд.
• Тваринництво — $0,29 млрд.

Втрати від знищення Каховського водосховища

Величезного удару по зрошувальній системі південних регіонів України завдав підрив росіянами Каховської гідроелектростанції у 2023 році, від якого постраждала Каховська магістральна зрошувальна система. Від неї залежали 78% зрошуваних площ країни.

Як наслідок площа зрошувальних земель з понад 500 тис. га скоротилася до 15 тис. га. 

Зрошення

Через втрату зрошення загальне виробництво сільгоспкультур на зрошувальних землях скоротилося на 89%:

• Овочі: зменшення на 85% (з 910 тис. т у 2018 р. до 140 тис. т у 2023 р.).
• Зернові та зернобобові: скорочення на 93% (з 608,9 тис. т до 44,4 тис. т).
• Олійні культури: падіння на 98% (з 588,5 тис. т до 13,1 тис. т).
• Картопля: зниження на 30% (з 49,7 тис. т до 34,6 тис. т).

Соняшник

Загальні втрати через скорочення виробництва зернових — $82,9 млн.

Втрати від недоотриманого врожаю олійних культур — $65,7 млн.

В овочівництві втрати $217,3 млн, з яких $109,3 млн припадає на томати та огірки.

Прямі фінансові втрати оцінюються в $5 млн, а довгострокові щорічні втрати через припинення іригації — близько $300 млн. 

Непрямі втрати агропромислового комплексу за три роки повномасштабної війни

Непрямі втрати — це втрачений потенційний дохід агропідприємств через зниження виробництва, собівартості та цін.

Загальна сума непрямих втрат українського сільського господарства за три роки оцінюється в $69,8 млрд, що в більше ніж в 6 разів перевищує прямі втрати. Найбільше постраждали східні і центральні області:

• Харківська область — $6,0 млрд.
• Донецька область — $5,7 млрд.

Західні області постраждали менше:

• Закарпатська область — $0,7 млрд.

У категоріях непрямих втрат, які позначилися зниженням виробництва, найбільші збитки зазнало рослинництво ($34,3 млрд). Сприяло цьому певною мірою зниження цін на зерно та підвищення собівартості вирощування:

• Однорічні культури — $34,3 млрд.
• Тваринництво — $5,6 млрд.
• Зниження цін — $24,1 млрд.
• Підвищення собівартості — $4,4 млрд.
• Втрати багаторічних насаджень — $0,77 млрд.
• Інші — $0,5 млрд.

Втрати були посилені блокадою морських портів, руйнуванням інфраструктури та зниженням продуктивності.

Державна підтримка аграріїв та міжнародні фонди

На цей рік урядом України передбачено понад 5 млрд грн на підтримку аграрної галузі. Більша частина коштів спрямована на виплату дотацій сільгоспвиробникам на 1 га та утримання ВРХ, овець і кіз. Але також на оброблювані угіддя для аграріїв з деокупованих територій та територій, на яких завершені бойові дії. Кошти у розмірі 8 тис. грн на 1 га надаватимуться виробникам сільськогосподарської продукції, що мають у власності або користуванні до 120 га земель сільськогосподарського призначення.

Державна підтримка, у тому числі із залученням міжнародних грантів, спрямована на розмінування полів, відновлення розмінованих полів, відновлення і будівництво меліоративних систем, компенсацію ЄСВ сімейним фермерським господарствам та надання пільгових безвідсоткових кредитів фермерським господарствам. Також в бюджеті передбачено 1,37 млрд на видачу грантів, в тому числі на сади і теплиці.

Обробіток ґрунту

Через обмежений бюджет держави допомога здійснюється через міжнародних донорів, зокрема, через програми, міжнародні організації та фонди. Так, частка фінансування державної підтримки надходила від Світового банку, Продовольчої та сільськогосподарської організації ФАО та Агентства США з міжнародного розвитку USAID тощо. 

Підтримка від Світового банку. Для підтримки малих фермерів, які обробляють до 500 га землі, Європейський Союз та Група Світового банку разом з Урядом України започаткували роботу Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Започаткування є важливим елементом другого етапу земельної реформи, який розпочався 1 січня 2024 р.

Зокрема, від уряду Японії до державного бюджету України минулого року надійшла позика обсягом 230 млн в рамках проєкту Світового банку «Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)» для розширення кредитування для України. Проєкт ARISE з обсягом фінансування $500 млн має на меті підтримку доступу сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування (компенсація видатків за програмою 5-7-9%) та поліпшення доступу малих господарств до фінансування через гранти. Крім того:

• $49,2 млн — грантова підтримка фермерів, які обробляють від 1 до 120 га або утримують від 8 до 100 корів.
• $0,8 млн — управління проектом, координація та моніторинг.
• Програма також включає реагування на надзвичайні ситуації — підтримку тих, хто зазнав втрат через війну.

Допомога від Продовольчої та сільськогосподарської організації ФАО фінансує проєкти від міжнародних донорів, урядів інших країн, благодійних фондів. Передбачає забезпечення малих і середніх фермерських господарств насінням озимих і ярих культур для посівної. Насамперед, у Херсонській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Запорізькій, Донецькій, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Крім того, коштами організації протягом 2022-2024 років були придбані модульні зерносховища, генератори для виробників органічної продукції у Чернігівській, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Херсонській, Сумській, Запорізькій, Одеській та Миколаївській областях України.

Найбільше коштів на цю допомого надійшло з Канади (для зменшення ланцюгів поставок), ЄС (у вигляді продовольчої допомоги), зокрема, від Франції, Німеччини, Швейцарії, Японії, США.

USAID АГРО надавав доволі широкий спектр допомоги сільгоспвиробникам шляхом закупівлі посівмату, добрив (карбаміду, нітроамофоски, сульфату амонію тощо), а крім того, полімерних рукавів і техніки для їхнього завантаження, фінансував закупівлю обладнання для післяврожайної доробки картоплі по пакувальній лінії, зрошувальних систем, створення онлайн-сервісу WEAGRO для здійснення закупівель необхідних матеріалів у розстрочку. Наразі всі ініціативи USAID, у тому числі, спрямовані на розвиток сільського господарства, призупинені на 90 днів після розпорядження Держдепу США з січня 2025 року.

БФ «Жнива перемоги» Говарда Баффета досі виручає малі і середні фермерські господарства, які безпосередньо постраждали від війни. У фонду можна безкоштовно взяти у користування сільгосптехніку для посівної і жнив, а також техніку для завантаження полімерних рукавів. Їх, до речі, фонд теж допомагає придбати.

Крім того, від урядів різних країн як Японія, США, Канада, Франція, Німеччина, Австралія тощо. Нерідко допомогу ініціювали фермери різних країн. Так, до прикладу, у 2022 році австралійські фермери започаткували акцію підтримки #AUSSIEGRAIN4UKRAINE з метою збору коштів від продажу зерна для спрямування їх на програми підтримки українських сільгоспвиробників та їхніх громад. Ще одним прикладом є проєкт FARMERHOOD.

Проєкт FARMERHOOD — це платформа, через яку іноземні фермери та донори надають адресну фінансову допомогу постраждалим українським колегам. На допомогу можуть претендувати аграрії, які вирощують польові культури і мають земельний банк від 20 до 500 га, або займаються овочівництвом на площі від 10 до 200 га. Вони повинні працювати у 50-кілометровій зоні, прилеглій до зони бойових дій або деокупованої території.

FARMERHOOD надає допомогу за п’ятьма напрямками:

• Насіння, добрива та засоби захисту рослин.
• Агрономічні консультації: як в умовах обмежених ресурсів найефективніше використати кошти (наприклад, деякі фермери мають запити на відбір аналізів ґрунтів).
• Паливні талони для проведення польових робіт.
• Ваучери на будівельні матеріали для ремонту сільськогосподарських об'єктів.
• Кошти на розрахунковий рахунок для часткового покриття зарплат сільськогосподарських працівників, сплати паїв та інших сільськогосподарських потреб (не більше 30% загальної суми).

Підсумовуючи, варто відмітити, що значні суми спрямовані на кредити, гранти та підтримку фермерів — від фінансування малих фермерів до розмінування та розвитку садівництва.

© Меланія Несмачна, Яна Красновська, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій