Аномальна небеСпека в Україні: неминучі втрати врожаю в багатьох регіонах (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

А тим часом в аграрних колах помітна паніка: абортація квіток і бобів, спалахи шкідників і неможливість проведення інсектицидного захисту. Про ситуацію в полях ми розпитали аграріїв і фахівців із захисту рослин.

Чим родючіший ґрунт — тим краще виглядають посіви на Поліссі

Alex Feldman, автор інформ-порталу «Відверто про живлення рослин» в коментарі для SuperAgronom.com каже, що ситуація досить нерівномірна щодо стану сої, соняшнику та кукурудзи. Вона суттєво залежить від типу ґрунту, строків сівби, а також від технології обробітку ґрунту. 

«На легких, піщаних ґрунтах півночі українського Полісся кукурудза в плачевному стані, але ще тримається. На качанах є зерно і це вже добре. Соя і соняшник в кращому стані. Я думаю, що у нас ситуація на порядок краща, все ж, ніж на Півдні і Сході. Хоча останній дощ тут був більше місяця тому. На Півночі маємо дуже високу строкатість ґрунтів. В межах навіть одного поля може бути декілька абсолютно різних грунтовідмін, наприклад, чорнозем опідзолений, торфово-болотний і дерново-підзолистий чи сірий-лісовий. Кукурудза на чорноземах виглядає значно краще, за рахунок кращої вологоємності та вологоутримуючої здатності грунту».

За його словами, крайні 5-7 днів були дуже спекотні, до +40°С в тіні, до кінця поточного тижня обіцяють послаблення температури. Якщо прогноз справдиться і денні пікові температури знизяться до 26-28°С, то це виправить ситуацію. 

Урожаю сої не доберемо, а кукурудзу рятують вранішні роси, натомість шкідникам і хворобам — комфортно 

Спека зараз встановилась у багатьох регіонах, але найбільші проблеми, звісно, там, де давно не було дощів. Передусім це південні області — Миколаївщина, Одещина та інші. А також — Кіровоградщина, південь Вінниччини (Бершадський, Ямпільський, Могилів-Подільський райони), південна Черкащина, каже експерт з агротехнологій, керівник компанії ArtFields, Олексій Сергієнко.

У більшості з цих регіонів уже зібрали ранню групу, або ж тривають жнива, тож такі погодні умови найбільше позначаться на пізніх культурах — сої, кукурудзі, соняшнику.

«Зараз навіть у центральній Україні на сонці рослини нагріваються до 60-70 °С, за таких умов відбувається вже навіть не денатурація білків, а коагуляція. Зараз, як то кажуть, ситуація йде на лічені години. Посіви, які були ще вчора були в нормальному стані, сьогодні починають страждати, а завтра вже можуть втрачати урожай. Поступово — по 20-30, далі 40%, особливо це стосується сої. Уже зрозуміло, що урожай цієї культури ми не доберемо», — наголошує експерт.

За його словами, проблема ще й у тому, що в разі, якщо вологість повітря падає нижче 30% (а зараз цей показник подекуди вже близько 20%), то соя просто абортує квіти, а зерно в бобах не зав’язується.

Кукурудзу в центральних регіонах дещо рятують вранішні роси. Особливо в місцях біля лісів, річок та ставків, де свій мікроклімат навіть у спеку.

Олексій Сергієнко зазначає також, що є надія і стосовно соняшника, зокрема по пізніх гібридах. Якщо в найближчі тижні пройдуть дощі (які зараз подекуди проходяться грозами), то ситуація виправиться, хоча спека таки не пройде безслідно для посівів олійної.

Щодо прогнозів на цьогорічну врожайність, він наголошує, що на те, як переживуть посіви цей спекотний період, впливає багато інших факторів. Так, частину потенціалу погодний стрес забере, але на який відсоток — питання сукупності чинників.

Зокрема, такі умови сприятливі для поширення шкідників та хвороб. Ослаблені, стресовані рослини є гарною здобиччю для них. Згадані вже вранішні роси, допомагаючи культурі перенести посуху і спеку, при цьому створюють середовище для розвитку збудників. А боротьба з ними ускладнена, адже у більшості ЗЗР (як інсектицидів, так і фунгіцидів) наявні обмеження щодо температурних режимів застосування.

Тому саме в таких умовах і має проявлятись професіоналізм агронома. Слід аналізувати всі фактори, пильніше моніторити посіви, прискіпливіше обирати засоби захисту та підживлення. Також — не «соромитись» звертатись до фахових консультантів.

«Шкідники та хвороби добре адаптуються до будь-яких умов. Є хоч трохи вологи, є роса, є температура, і грибниця вночі чудово розвивається, незважаючи на денну спеку.  Є хвороби, які прекрасно себе почувають в тих умовах. Ті ж гнилі на соняшнику. Буде розвиватись і біла гниль, і суха гниль, і вертицильоз тощо. А шкідники ще більш витривалі. Той же кліщ витримує досить високі температури, навіть вищі за нинішні «аномальні». Так само трипси, білокрилки та ін. Вони не просто розвиватимуться, а й дадуть більше поколінь. На кукурудзі, можливо, трохи гірше почуватиметься стебловий метелик, але совкам ці умови аж ніяк не заважатимуть проникати в качан і харчуватись там. Так, наразі проведення обробок ускладнене, передусім через комендантські години і неможливість виходити в поле вночі та через регламенти застосування препаратів. Але якщо не вдається застосувати системні продукти, які зазвичай не працюють ефективно за температур вище 20-25 °С, то можна працювати контактними. Лише слід зрозуміти рівень загрози і відповідно приймати рішення», — радить експерт.

Він вважає, що опускати руки з думкою, що через спеку все одно частина врожаю буде втрачена, тож не варто витрачати кошти на захист, — рішення помилкове. Бо якщо є шанс на якісь опади найближчим часом, то культура може відновитись, але при цьому і шкідники та хвороби розвиватимуться з новою силою, якщо раніше не подбали про захист.

Загалом же, за словами експерта, такі як нинішня, поки що «аномальна» ситуація насправді — перші дзвіночки (згадаймо також екстремальну посуху на півдні 2019-2020 років). Клімат змінюється, але серйозної реакції на цей факт немає ні у самих аграріїв, ні в науковців, ні в держави. наголошує Олексій Сергієнко.

Посіви сої на Київщині, 16 липня 2024 р.

Аграрії західних областей не скаржаться, але відмічають стагнацію буряка

Ситуацію на Тернопільщині прокоментував Дмитро Кисельов, агроном-аналітик компанії «Західний Буг». 

«Абортаціі бобів на сої наразі немає. У нас ідуть ситуативні грози і зливи. Можливе погіршення якості пшениці. Зібрали ячмінь з урожайністю 9,6 т/га, ріпак з результатом 4,9 т/га (ще 500 га лишилось). Урожайність пшениці тримається в межах 9 т/га. Все 2-3 клас. Однозначно стагнація буряка в межах 10-14 днів затримки. Критичного нічого немає, обробки посівів проводимо в нічний час», — каже він.

Соняшника в сівозміні немає. За словами Дмитра Кисельова, на кукурудзі можливі проблеми з запиленням. Але поки не спостерігають. 

Гірша ситуація на Сході: абортація бобів на сої, соняшник і кукурудза не в кращому стані 

Таких років за історію спостережень на Харківщині не було — ні такої спеки, ні такої її тривалості, каже Сергій Авраменко, доктор с.-г. наук, головний науковий співробітник Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН. Якщо спека продовжиться ще тиждень-півтора, урожаю кукурудзи не буде, каже він. Ба більше, врожайність культури буде низька навіть, якщо спека не продовжиться. По сої та сама ситуація. 

«В нас сої небагато. Попередні 2 роки були вологими і соя була прибутковою. Багато хто кинувся її вирощувати і цього року. Хоча я казав, що це не наша культура взагалі. Зараз ззовні вона наче непогана, а ближче придивитися — бобів нема і схоже, що й не буде», — розповів Сергій Авраменко.

Пожовкла від посухи соя

Запилення дуже погане

Соняшник в’яне, листя опущене, запилення нема. За таких температур нектар не виділяється, бджола не йде, каже науковець. Внаслідок чого пилок стає одразу стерильний. А це значить, що оболонка насіння буде, а ядра в ній не буде.

Кому як пощастило з ґрунтовою вологою

Гарних дощів, які б зволожили ґрунт, у Харківській області не було. Зі слів Сергія Авраменка, були локальні дощі, два грозові і на цьому все. Рослини тримаються ще на зимових запасах вологи. 

«Якщо говорити про наш Ізюмський район, то останній дощ був десь місяці два тому. А затяжних не було взагалі», — каже він.

Ще в травні фахівець повідомляв, що Україні слід очікувати недобір врожаю зернових внаслідок аномально високих температур, які збіглися з їх цвітінням. Тепер літня посуха відніме частку врожаю у пізніх ярих. Ніякі заходи вже не допоможуть покращити ситуацію. 

Проблеми інсектицидного захисту 

Керівник департаменту агротехнологій компанії Ukravit Олександр Мигловець підтверджує, що посіви сої наразі заселяють кліщі. На соняшнику в окремих регіонах присутні ознаки пошкодження личинками шипоноски, на кукурудзі — імаго та личинки стеблового кукурудзяного метелика, зокрема у західних та центральних областях, і діабротика (імаго). Кліщі у посівах сої вже перетнули ЕПШ, і спека цьому сприяє. Поки що йдеться про крайові смуги, але, якщо популяцію шкідника вчасно не проконтролювати, будуть суттєві втрати.

За своєчасного моніторингу кліщів в основному масиві можна обійтися крайовими обприскуваннями, але ефективно захистити посіви неможливо, адже фактично 99% існуючих інсектицидів не можна вносити за таких високих температур. Синтетичні піретроїди можна застосовувати лише в межах температур 22-25 °С, неонікотиноїди — до 25 °С.

«Навіть якщо ми говоримо про внесення ЗЗР у нічний час, температура вночі наразі знижується не нижче 25 °С. І це стримує від проведення обприскувань. Якщо хтось їх і проводить, то це опосередковано і, знову ж таки, залежить від погодних умов, які аграрії вичікують», — зазначає Олександр Мигловець.

Обприскування

Відомо, що при внесенні ЗЗР за високих температур значна частка препарату буде випаровуватися, а рослини зазнають стресу. Втім, є діючі речовини, якими можна працювати за температури повітря до 30°С — хлорантраніліпрол, флубендіамід і емамектин бензоат. 

«Якщо говорити про захист від кліщів, то наявані на ринку акарициди представлені переважно препаратами контактної дії. Це значить, що необхідно стежити за якістю нанесення робочого розчину. Тому я рекомендую при обробці додавати обов’язково до робочого розчину органосиліконовий ад’ювант (Інгрес), а також обирати діючі речовини, що мають трансламінарну дію, тобто здатні переміщуватися з верхніх частин рослин на нижні, оскільки кліщі найбільше локалізуються на нижньому боці листка. Наприклад, абамектин або двокомпонентний продукт Ескаліп, який містить спіродиклофен і абамектин, тобто контактну діючу речовину та контактну із трансламінарною дією, що контролює всі стадії розвитку кліща — від яйця до дорослої особини», — пояснив фахівець.

Крім того, він наголосив на необхідності звертати увагу на якість води — її pH та жорсткість.

Який урожай очікують аграрії в південно-східному регіоні?

У Донецькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях вже два тижні температура повітря тримається на рівні понад 30°С. Зокрема, 15 липня стовпчик термометра сягнув 39°С. І при цьому практично упродовж місяця були відсутні опади.

Такі умови вкрай негативно позначились на врожаї як ранніх культур, так уже очевидно, що й на пізніх також.

«Загалом до настання аномально спекотного періоду в регіоні вже встигли зібрати урожай з більшості площ ранніх культур. Але результати були невтішними. Хоча тут переважно роль зіграли пізні весняні заморозки. Так, середня урожайність ріпаку цьогоріч була від 0,5 до 1,5 т/га, тоді як у 2023 році цей показник сягав 5 т/га (подекуди 5,4 т/га). А в поточному сезоні максимальний урожай не перевищував 2 т/га. По пшениці урожай 2024 тримався на рівні 3-3,5 т/га, попереднього року наші аграрії збирали по 6-7 т/га», — каже Сергій Корнюшенко, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group.

За його словами, така ж картина у регіоні і з пізніми культурами, хоча в цьому разі низька врожайність зумовлена саме нинішніми надзвичайно високими температурами й відсутністю опадів.

«Я не бачу майбутнього в цьогорічного врожаю ні кукурудзи, ні сої. По сої буде добре, якщо регіон вийде на показник 0,5 т/га. Так само мінімальні врожаї очікують і кукурудзу. Якщо минулоріч в середньому зернова показувала 7-8 т/га, то цьогорічні прогнози не перевищують 2-2,5-3 т/га», — зазначає експерт.

Жнива 2024: останні дані в Україні

Скільки, чого та де зібрано

Він додає, що в ці найспекотніші дні кукурудза якраз викинула волоть, цвіте, закладає качани, але запилення не відбувається — пилок просто стерилізується від спеки. І навіть там, де в господарствах планували отримати 10-12 т/га, закладали відповідні технології, навряд чи отримають більше 2-3 т/га. Ситуація дуже критична, каже Сергій Корнюшенко.

Читати по темі: «Все горить». Опитуємо аграріїв, як спека вдарила по посівах кукурудзи, соняшнику та сої

Не кращі справи і по соняшнику. Зокрема, саме зараз підійшли терміни другої фунгіцидної обробки, але проводити її немає сенсу — за такого температурного режиму це лише даремно витрачені кошти.

Соняшника не буде, кажуть на Одещині і Миколаївщині

Посіви соняшника гинуть, на полі величезні тріщини, а склад ґрунтів такий, що не може втримати хоч якусь вологу, каже Сергій Бодя, керівник керівник ФГ «СІМ-АГРОЮГ». Він додав, що навіть дощ вже не допоможе. 

Тріщини на полі від посухи

На сої наливаються нижні боби, але рослини активно зкидають листя. 

«У нас спека +40°C. А якщо торкнутись ґрунту, то він нагрівається і до 60. Дуже багато тріщин. Це ті ризики, що можуть бути під час наливання бобів, але ніхто не розраховував на такі умови. Є частина бобів, що не налились. Вже будемо дивитись під час збирання на результат ранньої сої та середньо-ранньої», — поділився аграрій.

У виробничій компанії PROMETEY, чиї земельні площі розташовані на території Миколаївської області, теж занепокоєні, що висока температура повітря та посуха негативно вплинуть на врожай соняшника.

Потерпає усе, що не на поливі, — кукурудза, соняшник, соя, підсумував Павло Павленко, СФГ «Родничок». Дощу в Білгород-Дністровському районі Одещини не було з 15 червня, температура повітря — понад 30°С тримається не один день, і найближчим часом, за прогнозами, зниження не передбачається. 

©Яна Красновська, Меланія Несмачна, Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій