Віталій Жемойда: Студент не став гіршим, але манить високооплачувана робота, а менше — знання

Поспілкувались з Віталієм Леонідовичем про становлення його як селекціонера, про роботу викладача та освіту сучасних агрономів. 

Основним напрямом наукової роботи Віталія Леонідовича є удосконалення методів селекційно-генетичних досліджень та створення вихідного матеріалу високогетерозисних гібридів кукурудзи. Він є автором і співавтором 13 гібридів кукурудзи, має 13 авторських свідоцтва на методи селекції та самозапильні лінії кукурудзи, сортозразки жита озимого, квасолі та люцерни.

SuperAgronom.com: Віталію Леонідовичу, розкажіть скільки років ви вже пов’язані з агрономією? Як розпочалось ваше навчання? 

Віталій Жемойда: Я родом з села Рахнівка Вінницької області, батьківщини відомого Василя Стуса. В 1968 р. після восьмого класу вступив до Іллінецького радгосп-технікуму, який закінчив у 1972 році. Після технікуму були 2 роки служби в армії і вже після неї вступні іспити до сільськогосподарської академії. І от з 1974-го року до сьогодні я тут (сміється). Правда, були ще 3 роки виробництва після закінчення академії. 

SuperAgronom.com: Що спонукало обрати спеціальність агронома? 

Віталій Жемойда: Ну, вибір міг припасти і на інші спеціальності. Тоді в нас в селі були два геологи, які стали лауреатами Державної премії за розробку в Якутії золотих копалень. Плюс злет київського Динамо — три роки поспіль ставали чемпіонами Радянського Союзу. Тому як варіанти могли бути Київський георозвідувальний технікум, або технікум фізкультури в Івано-Франківську. Але порадились вдома, а в мене батько агроном, який також закінчував після війни Іллінецький технікум. Тож можна сказати, що пішов навчатися по слідах батька.

SuperAgronom.com: Після технікуму ви прийшли в сільгоспакадемію на 3-й курс одразу, як зараз це практикується? 

Віталій Жемойда: Тоді таких привілеїв, як зараз, не було. Всі вступали на перший курс. Незалежно від віку: були і сімнадцятирічні, і студенти, яким 34 роки. Можливо, зараз більш правильно, але тоді була така наша доля. 

SuperAgronom.com: Ви згадали про виробництво — відпрацювання після ВУЗу. Де саме його проходили? 

Віталій Жемойда: Закінчив я агрономічний факультет УСГА за спеціальністю агроном. У дипломі вказано: вчений агроном. Це виробництво було дуже результативним та плідними. Я йому дуже завдячую. Це була Волинська область, Ковельський район, селище Голоби, колгосп «Дружба». Спочатку агрономом працював 5 місяців, а потім заступником голови колгоспу по кормовиробництву. Після цього працював ще 2 роки перед аспірантурою секретарем парткому колгоспу. Це було насіннєве господарство першої групи. За три роки ми дуже багато чого зробили на своїх посадах, здобули життєвий досвід. В якому плані досвід: це спілкування, контакти, вирішення різноманітних проблемних ситуацій. 

Це виробництво дало певні здобутки: як фінансові, так і у відносинах та спілкуванні, надбанні традицій. Маю на увазі, наприклад, організація футбольних команд, проводи когось на пенсію чи в армію, робота різноманітних гуртків, хору, який приїхав у 1988 році на Всесоюзний огляд «Київська весна».

SuperAgronom.com: Чим особливі селекціонери на вашу думку? 

Віталій Жемойда:Агроном-селекціонер — це інтелігент, творча особистість. Це людина, яка не тільки працює на полі, наприклад з кукурудзою. Це людина, яка під час такої роботи ще про щось думає, пише вірші, співає. До речі, серед селекціонерів є лауреати Державної премії з селекції Іван Петрович Чучмій (маю чотири збірки його гумористичних віршів); Станіслав Полікарпович Заїка — анекдотист; Владислав Андрійович Кравченко — лірик (маю п'ять томів його творчості).

Селекціонер повинен бути всебічно розвинений, бо щоб щось створити, потрібно бути насамперед людиною з широким кругозором та неординарним мисленням. 

Читати по темі: Леонід Животков. Селекція — любов довжиною у життя

SuperAgronom.com: Як потрапили до аспірантури? 

Віталій Жемойда: Перед закінченням навчання мені була пропозиція залишитися на кафедрі. Були так звані «миронівські стажисти». З них от зараз у нас на кафедрі працює Ганна Миколаївна Ковалишина, професор, доктор сільськогосподарських наук. Мені пропонували піти на два роки на це стажування, але на той час я вже був одружений, мав двох дітей. Тому вирішив, що поїду на виробництво. Адже молодій сім’ї в гуртожитку прожити на той час на 109 карбованців було важкувато.

Одного разу, по дорозі додому на Вінниччину заїхав на кафедру, і декан факультету, мій науковий керівник Анатолій Костянтинович Пархоменко, одразу запропонував вступити до аспірантури. Тому довелось повернутись на Волинь вже для того, щоб взяти дозвіл міськкому партії Ковельського району, де працював. Тоді не так просто було кинути виробництво. Перший секретар міськкому партії так і сказав, що я перший за 10 років, кого відпускають на навчання. Але потім все життя ми підтримували зв’язки з керівництвом і господарствами області. 

SuperAgronom.com: Після виробництва ви вступили до аспірантури, як обирали спеціалізацію? 

Віталій Жемойда: Ніякої іншої спеціальності, крім селекції та насінництва, у мене не було в планах. Ще з технікуму була якась зацікавленість. Ця спеціальність і моя основна робота стали для мене хобі. 

SuperAgronom.com: Розкажіть про своїх наставників, хто підштовхував та допомагав? 

Віталій Жемойда: Моїм керівником був Михайло Олексійович Зеленський. Кожні 5 років ми проводимо міжнародну конференцію, яка присвячена його дню народження. Кожен раз випускаємо певні конкретні праці. Він був Учителем для 92 аспірантів. Серед них Герой України директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Володимир Васильович Моргун, 6 лауреатів Державної премії в галузі селекції кукурудзи: Станіслав Полікартович Заїка, Іван Петрович Чучмій, Леонід Андрійович Онікшин, селекціонер по томатах Владислав Андрійович Кравченко, а також  Олександр Петрович Карпенко та інші. Школа величезна. І вона продовжується, але це вже  школа учнів Зеленського. Бо кожен з них має зараз свою школу. Є школа на кафедрі Ганни Миколаївни Ковалишиної, вона займається селекцією, спрямованою на імунітет пшениці. 

Щодо мене, то я також мав велику підтримку під час навчання від Анатолія Костянтиновича Пархоменка, мого дипломного керівника, він також займався селекцією кукурудзи.

SuperAgronom.com: Ви також тепер маєте власну школу. Скільки наразі уже захищених аспірантів?

Віталій Жемойда: На сьогодні 5 захищених кандидатів сільськогосподарських наук та один доктор філософії. Звичайно, ще є ті, хто готується. Спеціалізація кукурудза, але є дисертація і по квасолі. 

Зараз взагалі в нас дуже потужний склад кафедри: 3 професори, 2 доктори наук. Традиції продовжуються. Я дуже радий, що пішовши з посади завідувача кафедри залишив по собі висококваліфікований молодий колектив, який досить боєздатний.

Хоча я дуже критично ставлюся до сьогоднішньої аспірантури. Бо ті, хто проходив її років ще 7-10 тому, отримали нормальні практичні навички. Сьогодні ж аспірантура — це суто навчання.

На мою думку, аспірантура це не навчання, а насправді становлення молодої людини як майбутнього спеціаліста в конкретному напрямі або галузі. Він не повинен сидіти в аудиторії і вчити філософію, іноземну мову, комп'ютерні технології тощо. Аспірант всім цим повинен володіти перед тим як він вступає до аспірантури. Він самостійно у вільний час має вдосконалюватися. 

Усі мої 5 захищених аспірантів — на високому рівні! Я дуже задоволений цим. Де не запитаєш, усі пам'ятають їхні захисти. Бо це була сила. Я завжди кажу, що ми інакше не вміємо, ми ж селекціонери, а селекція – це добір.

SuperAgronom.com: Які перші ваші досягнення як селекціонера? Коли це відбулось і в якому напрямку?

Віталій Жемойда: Селекція  — це довгий процес створення того чи іншого сорту або гібриду. В середньому 11 років. 

Завдяки своєму керівнику, на четвертому місяці аспірантури я вже мав першу власну статтю. Розуміння, чим ми займаємося, що ми робимо, по-серйозному прийшло десь після першого року аспірантури, а потім усе рушило протореним шляхом. 

Щодо перших вагомих досягнень. У 1991 р., це шостий рік аспірантури, ми працювали із Селекційно-генетичним інститутом, відділом селекції кукурудзи. Тоді на державне сортовипробування був переданий гібрид кукурудзи Кулон. Частина авторства була передана й мені. Тобто це той самий 10-й рік роботи над сортом. А на сьогодні вже є свої гібриди: НАУтілус, НУБіСел і т.д.

Селекціонер не може бути селекціонером, якщо в нього не буде певної конкретної колекції, так званого, вихідного матеріалу. А для того, щоб створити таку колекцію потрібно витратити багато часу. Навіть, якщо тобі її хтось передасть, все одно треба її вивчити. 

SuperAgronom.com: Можете порівняти ставлення до науки тоді й зараз, її фінансування? 

Віталій Жемойда: Щоб отримати фінансування, потрібна була тематика кафедри. На той час як такої тематики не було. Були в нашому розпорядженні поля на агрономічній дослідній станції. А на дослідних ділянках — працівники, робота яких оплачувалась із бюджету держави. 

Я став завідувачем кафедри у 1999 році і вперше кафедра отримала державну тематику в 2003 р. Не можна сказати, що вона животіла, але просто підтримувалась. Але науку підтримували серйозно. Якщо мені потрібно було починати гібридизацію, потрібних співробітників знімали з усіх робіт по науці на тиждень і вони працювали. Не було перепон у роботі селекціонерів. 

Із 2003 року були такі роки (2010, 2011, 2013), коли кафедра приносила в бюджет університету за рахунок державних тематик і продукції, яку ми вирощували на агрономічний станції до мільйона гривень. 

У 2003 році ми отримали першу невеличку тематику, яка потім переросла в дві тематики з бюджетом близько 400 тис. гривень державного фінансування. Плюс ми почали працювати потужно по договірній тематиці з насіннєвими компаніями. З Monsanto пропрацювали 11 років і мали досить пристойне фінансування — до 250 тис. гривень на рік. Також працювали з компанією «Степова».

На жаль, останні три роки кафедра фінансування немає ніякого. Це пов’язано з нинішніми умовами. Я думаю, коли все стане на свої місця, то все відновиться, бо потенціал сьогодні дуже великий. 

SuperAgronom.com: Чи співпрацюєте з закордонними університетами, установами? Знаємо, що навіть з Алеппо.

Віталій Жемойда: Ми раніше дуже тісно співпрацювали з Інститутом рослинництва ім. Вавілова в Санкт-Петербурзі. Це був серйозний центр генетичних ресурсів. Я був там мінімум 2 рази ще в аспірантурі і потім неодноразово. Мої аспіранти там бували. Звичайно, що їздили на конференції туди і вони також відвідували заходи в нас. Дуже тісно співпрацювали з інститутом овочевих культур під Москвою. 

Щодо Алеппо, то це був по-перше Міжнародний центр аридної зони ICARDA. Це один з дев’яти найбільших селекційно-генетичних центрів світу. Але він знаходився під Алеппо. Я був там в 2006 р. Деканом факультету там на той час був мій колега, з яким ми закінчували аспірантуру (ред. у 2013 році, під час бомбардування урядовими військами за підтримки росіян, університет частково був зруйнований, загинули люди).

Також була співпраця з Китаєм. Двічі у нас на кафедрі проходили стажування студенти з Китаю. В Китаї, щоб претендувати на посаду професора потрібно пройти мінімум рік стажування за кордоном. Людина має володіти мовою, методами селекції і так далі.

SuperAgronom.com: Як охарактеризуєте сьогоднішніх студентів, враховуючи нинішні умови, дистанційне навчання в період КОВІДу і під час війни? 

Віталій Жемойда: Скажемо так, сьогоднішній контингент відрізняється від тих студентів, що були в 2000-2015 рр. 

Раніше ми відбирали дітей на конкурсі, наприклад, «Юний селекціонер» по всій Україні.  Ще ваше покоління, воно бачило перед собою конкретну мету: якщо я закінчу університет, буду мати знання, то буду мати роботу в якомусь холдингу чи піду працювати в науково-дослідний інститут і так далі. Якщо викладач взяв дипломника, то повинен його підготувати. Якщо ця людина старанна та має потенціал, то цей керівник має його рекомендувати на роботу, працевлаштувати. На превеликий жаль, зараз це великий конгломерат. У вас скільки було груп на курсі? Три? Зараз на агрономічному факультеті 11 груп. В кожній групі 5-6 людей, з якими приємно працювати чи онлайн чи в аудиторії. Це діти, які знають чого вони хочуть. 

Чому так багато абітурієнтів на аграрні спеціальності? Бо агрономія зараз одна з високооплачуваних спеціальностей. 

Більшість керівників господарств, з якими я контактую по всій Україні, просять дітей, які хочуть працювати. Якщо в нього є поняття і бажання, я його навчу. Студент не став гіршим. Молода людина зараз всесторонньо розвивається, але манить високооплачувана робота, а менше — знання. 

SuperAgronom.com: Які зміни відбулись щодо дисциплін? 

Віталій Жемойда: Стало питання про роботу з насінням як з кінцевим продуктом, як об'єктом інтелектуальної власності. От, наприклад, на бакалаврському рівні введена дисципліна ринок насіння сортів та гібридів для всіх бажаючих студентів університету. У мене на цих лекціях 16 агрономів, 2 з захисту рослин, двоє економістів, один з гуманітарно-педагогічного факультету. Діти вибрали послухати цю дисципліну. На магістерському рівню для ОПП «Селекція і генетика с.-г. культур» «Ринок сортів і гібридів» – я її читаю тут уже другий рік поспіль. Я запрошую до викладання всіх мені знайомих найближчих людей. Зокрема з Інституту економіки НААН, який оцінює собівартість і все інше. В цьому році читав лекцію представник ФАО про контрафакт насіння, були лекції про сертифікацію насіння. Шукаємо шляхи, щоб бути в ритмі життя і розширювати кругозір людини, яка слухає. Для агрономів бакалаврів рівні замість насінництва почали читати дисципліну насіннєві фонди та їх логістика.

Але, щоб дійти до цих дисциплін, студенту потрібно знати попередні. 

SuperAgronom.com: Які у вас мрії та плани на майбутні декілька років? 

Віталій Жемойда: Що стосується нашої галузі, то хотілося більшої уваги держави до аграрного сектору і особливо до науки, тому що селекція починається з прикладної і результат маже бути, ви вже знаєте через який період. Повернення уваги до селекції та до науки, без якої обійтись суспільство не може, тому що жити старими традиціями або іноземним досвідом і піти повністю під експансію іноземних сортів та гібридів, забувши про своє, не можна. Потрібно користуватись принципом «Чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь»...

SuperAgronom.com: Як бачите розвиток селекції в Україні, якщо ця підтримка та увага буде?

Віталій Жемойда: Якщо буде така підтримка держави, особливо у нас в університеті, певне фінансування то є великий потенціал. Сьогодні ми програємо через те, що навіть публікація конкретної статті може не пройти через певні інстанціЇ. Чому? Бо використали старі методики, старі знаряддя, а треба працювати на сучасному рівні. За наукою, а особливо за селекцією та насінництвом, а додамо ще генетику та біотехнологію, майбутнє та розвиток. Молоді люди хотітимуть працювати. Селекція — це добір, і добір спеціалістів також. Дай Бог хороших, добрих дітей, які будуть координувати цю науку.  

SuperAgronom.com: Дякуємо за приділений час та цікаву розмову!

Яна Красновська, SuperAgronom.com