Олег Фурманець: «Відстрочених» проблем чимало, в масштабах України вони виллються пізніше великими складнощами

SuperAgronom: Найпоширеніше сьогодні питання, яким обмінюються українці, що давно не бачились, не «чулись»: Як ви?

Олег Фурманець: Складно, але сезон відпрацьовуємо. Намагаємося, виходячи з наявної обстановки, виконувати всі заплановані роботи, зберегти максимально і сівозміну, і структуру посівів. Хоча не все виходить, звичайно. Десь змушені шукати компроміси між ситуацією і бажанням.

SuperAgronom: Ваші поля, господарство, техніку — не «зачепило»? Сьогодні ж бо і на заході країни немає 100% безпечних місць…

Олег Фурманець: «Фізичні» ушкодження нас оминули. Найбільше було побоювань щодо однієї з філій, розташованої в Кіровоградській області. Там у певний момент були ризики наступу з півдня і сходу, але оминуло, тож і там втрат чи пошкоджень господарство не зазнало.

Але, звісно, як і всю Україну, як фактично усіх колег, зачепило «морально».

А також ми зіткнулися з жорстким дефіцитом деяких ресурсів. Навіть незважаючи на те, що проводили усі тендери, ще починаючи з осені, й під сезон до початку війни були законтрактовані усі оборотні ресурси. Однак більша частина з них планувалась на доставку в березні. Відповідно, багато чого до нас не дісталось. Найбільш болюче і значиме — безводний аміак. Ми працювали з ним уже декілька сезонів, технології були розплановані з урахуванням цього добрива. Тож виникли питання з усією азотною групою.

SuperAgronom: Як ви їх вирішували?

Олег Фурманець: Ми завжди вносимо безводний аміак за 2 тижні до сівби передусім під кукурудзу. Він був законтрактований і навіть вагони з ним перетнули кордон, але вони опинились у Конотопі, який був окупований буквально у перші дні. Чим закінчиться історія, так і не знаємо. Можливо, вагони пізніше «знайдуться», а можливо, ми їх так і не побачимо разом із коштами… А тим часом ми змушені підлаштовуватись під ситуацію. Передусім удвічі зменшили загальну площу посівів кукурудзи від запланованої. І це не лише через нестачу азотних добрив. Другий фактор — як отриманий урожай сушити і вивозити. Це спільна проблема для всієї України. Хоч у нас елеватори вільні, перехідних залишків майже не було, але проблема буде, це очевидно.

Тож, повторюсь, у напівпожежному режимі довелося зменшувати площі під кукурудзою. Натомість ввели яру пшеницю та ярий ячмінь. Тим самим і площі засіяли, і доклались до вирішення питання продовольчої безпеки. Бо є ризики щодо наявності достатніх обсягів продовольчого зерна. Яра пшениця у нас взагалі не була представлена в сівозміні, але нам таки вдалося знайти насіння й відсіятись.

SuperAgronom: Ситуація така не лише у вас. Не було складно знайти посівмат?

Олег Фурманець: Постачала одна із дружніх нам компаній, яка розмножує насіння селекції KWS. Але з їхнього складу вже усі залишки забрали під посів, якраз нам вистачило.

SuperAgronom: Знаємо, що багато аграріїв також зменшували площі під кукурудзою, але замінювали її на соняшник.

Олег Фурманець: Під соняшник у нас було відведено близько 1,5 тис. га. І ми його відсіяли згідно з планом, але більше не вважали за доцільне. Це культура не зовсім нашої зони. До того ж, ми намагаємося зберігати сівозміну в міру можливостей. Але, якщо брати загалом по нашому регіону, то цьогоріч дуже великі площі соняшника посіяно. Частково це пов’язано з тим, що замінювали кукурудзу. Але спрацював ще один фактор. Знаю фермерів дрібних і не дуже, які втікали з Донбасу, де розпочалися бойові дії, переміщували сюди свої господарства, техніку, всі ресурси, які могли, шукали «на ходу» тут землю в оренду чи суборенду. Наприклад, у межах тих територій, де наші землі розташовані, я знаю щонайменше 3 господарства, які переїхали з Волновахи, з-під Донецька і з Луганської області. Для них соняшник — знайома, зрозуміла культура, тож вони її максимально намагаються впроваджувати й тут.

SuperAgronom: То все ж, як ви вирішували проблему з добривами, окрім заміни кукурудзи на колосові культури?

Олег Фурманець: На той момент ми мали вже аміачну селітру (тут пощастило — останні вагони з нею також заходили буквально на межі початку війни, але встигли «проскочити), яку планували під озимі внести. Також були забезпечені й комплексними добривами, які планували під сівбу ярих. Наявний був у нас і сульфат амонію, але по ньому ніяких робіт не починали, бо вже зрозуміло було, що посівна і сезон підуть шкереберть. Загалом розподілили те, що мали, на те, що відсіяли. В тому числі на кукурудзу, щоб замінити безводний аміак. Трохи не додалось із запланованого на пшеницю, трохи на інші культури. Шукали найбільш оптимальний компромісний варіант.

SuperAgronom: Вийшов такий собі експеримент — який результат можна отримати, маючи обмежені ресурси…

Олег Фурманець: Знаєте, не радують такі експерименти. Це буде відстрочена проблема. Ми по інерції на вироблених ґрунтах можемо ще відпрацювати пару сезонів, але це ж яма. І потім із неї якось треба буде виходити, компенсувати, відпрацювати.

Окрім того, ми наразі зупинили ґрунтообробку, яку планували під озимі культури. Через те, що шалений дефіцит пального і ми не розуміємо, якою буде з цього погляду обстановка далі. Й це також відстрочена проблема. Зараз ми не виконуємо операцію, для якої потрібно 10 літрів пального, а через місяць нам туди ж треба 25 л, щоб це поле привести в нормальний вигляд.

І таких «відстрочених» проблем чимало, й не лише у нас. В масштабах України вони виллються нам пізніше великими складнощами.

SuperAgronom: Із засобами захисту схожа ситуація?

Олег Фурманець: Щодо нас, то на перших порах, коли почала нагнітатись обстановка, логістика вся зупинилась. Але в нас уже були контракти й домовленості з дистриб’юторами, то ми просто власним транспортом по всій Україні збирали все, що до нас не доїхало, і таким чином свої потреби закривали. Хоча десь 70% мікродобрив і стимуляторів взагалі не отримали. Бо такі продукти традиційно пізніше в’їжджають на територію України, тому більша частина їх просто не доїхала. А що стосується засобів захисту, то практично все необхідне ми змогли своїми зусиллями повибирати по складах.

Із проблемних моментів — були питання по фунгіцидах. Мусили замінювати один із запланованих фунгіцидів на соняшник, знайшли в Україні на складі препарат іншої компанії і власною логістикою доставили.

Ми робили усе, щоб виконати план на сезон. По філіях в Центральній Україні взагалі за першим пріоритетом забезпечили усім, чим могли, щоб мінімум коректив вносити в технологічний процес. По Західній Україні вже виходили із того, що залишились. Десь обрізали норми, щось не вносили. Але, тим не менше, робили максимально з можливого. І якщо дивитись станом на зараз, то маємо цілком пристойний результат по ярих культурах — соняшник доволі непоганий, кукурудза гарна.

Тож, незважаючи на всі складнощі, є надія, що хоча би врожай буде непоганим.

SuperAgronom: А погода хоча б допомагала? Багато хто каже, що холодна весна дала час на те, щоб зорієнтуватись, «дістати» необхідне для посівної, більш-менш оптимально провести сезонні роботи.

Олег Фурманець: Справді, те, що у березні було холодно, зіграло нам «на руку». Бо тим часом вирішували якісь можливі сценарії подальших дій. Але загалом затрималась вегетація озимих, якщо дивитись з точки зору середньорічної динаміки, вони трохи відставали.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Проблема була з іншого боку — нестача вологи. Поля із зими виходили практично сухі, з мінімальними ресурсами наявної вологи. Сама зима була досить суха, з великою кількістю відлиг, майже без снігу. Тому навесні були побоювання щодо наявної кількості вологи. Втім, та сама прохолодна весна дещо знизила проблему. Бо в разі сухої та ще й спекотної весни взагалі було б важко.

А вже у третій декаді травня пройшло два хороші дощі по 15-20 мм, які дали вологу. Що і врятувало посіви. Хоча нам трохи пощастило, бо це не суцільне явище. По багатьох сусідніх господарствах ці дощі не потрапили. Буквально 20-30 км від нас — і в людей «горять» поля. Особливо ярі колосові. Тому що пішли високі температури, а вологи немає. Тож на загал по регіону можна сказати, що зима й весна були доволі сухими.

SuperAgronom: Для вашого регіону це нетипова ситуація?

Олег Фурманець: Так. У нас на рік норма 700 мм опадів. А я підсумував, то за весну в нас десь 70 мм випало. І за всю зиму загалом десь 150 мм. При тому це невеликі сніги — по 2-3-5 мм, які сходили з відлигами, тож ця волога не накопичувалась на полях.

До слова ще зазначу, що це така загальнокліматична проблема — підвищення температури взимку. Через це ми і втрачаємо зимову вологу. Те, що мало би накопичуватись як весняні вологозапаси, фактично йде «в нікуди». А статистично за рік ніби випадає достатньо, але ж ефективності ніякої.

SuperAgronom: На півдні України вже розпочалися жнива, які прогнози для вашого регіону?

Олег Фурманець: Плануємо тижнів через 2 десикацію по ріпаку починати. Озимий ячмінь вже починає тез жовтіти. Хоча його у нас тільки на демо-полігоні невелика кількість.

SuperAgronom: Ріпак — експортна культура, таких проблем логістичних, як із пшеницею та кукурудзою, не буде в нього?

Олег Фурманець: З ріпаком по експорту конкретно для нас трохи простіше, бо він традиційно із Західної України експортувався напряму на Європу. І в цьому плані мало що змінилось, крім загального навантаження логістичних шляхів. Та й валовий збір порівняно з кукурудзою менший, тож не думаю, що будуть проблеми. Тим більше, що вартість одиниці продукції вища й затрати на логістику не так боляче позначаються. Якщо ріпак умовно $600/т, а вартість логістики $50/т, то кукурудза — $200/т з логістикою $100/т. Тож цьогоріч взагалі втрачається «розуміння» цієї культури.

Водночас ріпак у цьому сезоні з погляду вирощування найпроблемніша культура. Була дуже важка осінь, від самої сівби ріпаку було дуже холодно — з третьої декади серпня аж до зими фактично нічні температури не піднімалися вище 5 °С. Що дуже критично відбилось на розвитку культури, на стані рослин. Це перший сезон, коли поняття регуляції на ріпаку в нас було відсутнє, ми нічого не вносили з регуляторів і при тому частина посівів заходили дуже ослабленими в зиму. Відповідно, очікуємо й урожайність не найкращу.

SuperAgronom: Насамкінець не можемо не згадати про ваш проєкт Аграрний Полігон, який ви започаткували декілька років тому. Чи вдається підтримувати його в цей непростий час?

Олег Фурманець: Тут зіграв роль комплекс факторів. На початку сезону ми ставили собі завдання таки зберегти проєкт, розуміючи при цьому, що складнощі однозначно будуть. Прагнули щонайменше зберегти якісь схеми, зберегти загальну концепцію проєкту, щоб в нинішніх умовах «пережити» у міру можливостей, аби надалі розвивати його в тому напрямку, в якому починали. Але склалось так, що наші партнери, як і загалом галузь на певний час «завмерши», потім почали активізуватись. Тож на початку ми хотіли виключно із наявних власних ресурсів закладати те, що зможемо, і виконувати те, що зможемо. Але зрештою підключились партнери і вийшло досить непогано. Фактично по обсягах, по схемах ми вийшли десь на рівень 2020 року. Наразі під Аграрний Полігон відведено 1000 га. Випробовуємо 100 гібридів кукурудзи, близько 60 гібридів соняшнику, плюс озимі колосові та ярі колосові. А також схеми фунгіцидного й гербіцидного захисту.

Дуже великий акцент зробили на живленні, тому що великий запит на інформацію якраз щодо ефективності добрив, їх доз. Тому розширили блок, який стосується міндобрив, зокрема рідких комплексних, сумішей на основі РКД.

На жаль, ми не можемо повноцінно всю інформацію висвітлювати. Як би не хотіли, але не можемо збирати очні семінари на своїй локації, як робили це раніше. Тому намагаємося максимально хоча б в онлайн форматі, на електронних ресурсах показувати все, що тут відбувається, проводимо обліки, даємо фідбек.

SuperAgronom: Дякуємо за розмову. Ми також слідкуватимемо за вашим проєктом, розповідатимемо читачам про цікаві моменти.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас