Нові підходи у землеробстві — які вони?

Свиня – найкращий помічник агронома

Представник Асоціації виробників сої штату Айова (США) Петро Киверига розповів про умови вирощування сої та кукурудзи, а також — про систему удобрення культур та застосування точного землеробства. 

«У штаті Айова проживає близько 3 млн людей, при цьому щорічно вирощується 15 млн свиней. Тому органіки для удобрювання полів вистачає. В землю вноситься велика кількість гною, внесення проводять раз на 2-3 роки. У середньому вноситься 15 тис. л/га рідкого гною перед посівом або з осені», — говорить він.

Про регулярне внесення гною говорить і Ліндсей Грейнер, фермер з Айови, який має 600 га землі для вирощування сої та кукурудзи, а ще — ферму на 15 тис. свиней. У своєму господарстві він вносить від 12 до 20 тис. л/га рідкого гною в кінці жовтня — на початку листопада. За даними проведених аналізів (а проводити аналізи гною законодавство країни зобов’язує фермерів регулярно), у 4 тис. л гною міститься близько 13-24 кг азоту, 9-11 кг фосфору та 13-24 кг калію.

До органічних додаються й мінеральні добрива, зазвичай їх вносять перед посівом або для підживлення рослин у період вегетації. З азотних добрив найбільш «популярні» КАС, гранульована сечовина та безводний аміак.

Звичайно, така система удобрення ґрунту дає досить високі результати врожайності. На жаль, в Україні такої кількості свиней для достатнього удобрення всіх полів органікою зараз немає, адже тваринництво за останні кілька десятиліть скоротилося в рази.

Захист рослин та інокуляція

Більшість українських агрономів інокуляцію традиційно проводить щороку, не зважаючи на насиченість сівозміни соєю. Їхні американські колеги так не роблять. І Петро Киверига, і фермер Ліндсей Грейнер кажуть, що інокуляцію слід проводити раз на 3-4 роки, частіше проводити цю операцію економічно недоцільно.

Щодо засобів захисту рослин, то вони використовуються приблизно таким чином:

• Протруювання насіння фунгіцидно-інсектицидним протруйником.
• Досходові гербіциди на сої та кукурудзі, післясходові на кукурудзі у фазі 4-5 листків, на сої — після змикання рядків.
• У вологі роки обробка фунгіцидами, у посушливі роки — інсектицидами, оскільки у періоди посухи виникає велика проблема з попелицею.

За наявності якихось проблем зі шкідниками чи хворобами, проводяться додаткові обробки посівів. Обробіток ґрунту проводять мінімальний або застосовують систему No-till, вибір способу обробітку залежить від кількості вологи у конкретний рік.

Ранній посів та вузькі міжряддя допоможуть підвищити урожайність

Провідний спеціаліст університету Айови Марк А. Лічт радить звертати першочергову увагу не на максимально можливу урожайність, а на економічну доцільність та рентабельність сільськогосподарського виробництва. Максимальна врожайність не забезпечує максимальної прибутковості, це зовсім не тотожні поняття, говорить фахівець.

«Урожайність культури — це сукупність генетики, технології та умов вирощування. Саме на ці фактори слід звертати увагу. Більшість агрономів працюють за сталими схемами, але їх вже давно пора переглянути. Багаторічні спостереження довели, що густоту посіву сої потрібно збільшувати, а ширину міжрядь, навпаки, зменшувати. За зменшення ширини міжрядь із 76 см до 38 см наші фермери отримали прибавку врожаю приблизно у 5 ц/га. Що стосується густоти посіву, то її таки потрібно збільшувати, але у розумних межах. Збільшення густоти вище 350 тис. рослин/га не має впливу на урожай, прибавка, якщо вона й буде, себе не окупить», — розповідає Марк Лічт.

На думку спеціаліста, ранній посів сої має такі переваги:

• Прискорення вегетації.
• Покращення та прискорення процесів фотосинтезу у рослині.
• Збільшення репродуктивності.
• Підвищення врожайності як наслідок вищенаведених факторів.

Що ж до суцільного посіву, яким в останні роки почали захоплюватися деякі сільгоспвиробники, Марк Лічт не вважає його доцільним. На його думку, суцільний посів не більше ефективний, ніж посів із міжряддям 38 см. До того ж, при застосуванні такого методу дуже важко проконтролювати глибину висівання насіння.

Потенціал насіння — усьому голова

Про те, як впливає вибір сорту чи гібриду на урожайність, та як саме селекція може допомогти агроному отримати максимальний прибуток з кожного гектару, розповів Дмитро Ковальчук, продукт-менеджер компанії «КВС-УКРАЇНА».

«В останні роки основний лімітуючий фактор за вирощування кукурудзи — це волога. Вивчаючи рівень врожайності кукурудзи у різних регіонах України, ми дійшли висновку, що майже завжди він залежить від рівня вологозабезпеченості. Оскільки опади та клімат ми ще контролювати не навчилися, потрібно йти іншим шляхом. А саме — створювати гібриди, які будуть давати стабільну урожайність навіть за недостатнього зволоження», — говорить Дмитро Ковальчук.

Він називає характеристики гібридів, які здатні забезпечити стабільно високі врожаї:

• Холодостійкість та швидкий стартовий ріст, який робить культуру більш конкурентоспроможною.
• ФАО 230-330. Саме такі значення ФАО дають можливість уникнути критичних моментів під час наливу зерна, а отже, й уникати втрат врожаю.
• Зубовий чи зубоподібний тип зерна, оскільки саме ці типи краще віддають вологу.
• Ремонтантність (висока стійкість до посухи) і водночас швидка вологовіддача — цей фактор дасть змогу провести збирання кукурудзи у визначені терміни і при цьому не витрачатися на досушування зерна.
• Стійкість до вилягання. Особливо наглядно важливість цього фактору показала нинішня зима. Багато сільгоспвиробників не встигли вчасно зібрати кукурудзу через кліматичні умови та велику вологість зерна. І добре перезимували тільки ті поля, які були засіяні стійкими до вилягання гібридами.

Причому такі гібриди — це не справа далекого майбутнього, агрономи можуть сіяти їх уже зараз. Компанія «KWS-Україна» вже розробила гібриди із наведеними параметрами у лінійці UNIQUEDENT: КАНЬЙОНС, КВС-2323, КВС-2370. Вони вирізняються високою вологовіддачею, ремонтантністю та мають зубоподібний тип зерна.

Точне землеробство — вибір майбутнього

Експерт із точного землеробства Андрій Скотніков (США) вважає, що найгіршими словами, які можна почути в будь-якому бізнесі, а особливо в агробізнесі, є: «А ми завжди так робили». Стереотипи, шаблони та стандартні схеми, від яких агроном чи керівник бояться відступити, згубно впливають на результат господарювання.

Андрій Скотніков вважає, що точне землеробство та впровадження інноваційних технологій у сільське господарство — це саме той шлях, яким нині потрібно рухатися.

«Що потрібно зробити в господарстві у першу чергу? Створити базу даних щодо господарства, куди необхідно внести інформацію про поля та інфраструктуру, кліматичні умови регіону, механіко-технічний парк, сервіси та ЗЗР, пальне, добриво та насіння. Також потрібно створити цифровий паспорт кожного поля. І вже виходячи з цих даних, аналізуючи їх, можна буде ефективно планувати агротехнічні заходи», — дає пораду експерт.

Запровадження точного землеробства з модернізацією механічно-технічного парку господарства дозволить не лише скоротити витрати пального, добрив та ЗЗР на гектар поля, але й підвищити урожайність на 10-30%. Андрій Скотніков пропонує збільшувати швидкість руху техніки на полях та впроваджувати точне водіння з використанням систем GPS для всієї техніки та моніторів врожайності для комбайнів.

Потрібно розуміти процес «зсередини»Тільки впровадження нових методів господарювання та відкидання штампів дозволить працювати дійсно ефективно, вважає експерт.

Вирощування будь-яких сільськогосподарських культур ніколи не буде повністю ефективним та рентабельним, якщо агроном не розуміє, які саме процеси відбуваються на його ґрунтах. Регулярні аналізи ґрунтів, визначення кількості основних елементів у них, визначення фізико-хімічних властивостей ґрунту та його органолептичних якостей просто необхідні. Про сучасні технології обстеження і аналізу ґрунтів, про агротехнологічні карти з урахуванням кліматичних та інших «зовнішніх» умов регіону, а також розумне внесення добрив розповів Володимир Махота, головний агрохімік компанії AgriLab.

А про те, як саме можуть допомогти такі аналізи та експертна оцінка стану полів у роботі агронома, про управління витратами при вирощуванні сої та кукурудзи говорив Ярослав Бойко. Основна думка його доповіді — у сучасному світі і методи господарювання повинні бути сучасними. Розумне управління витратами починається з детального планування та розрахунку усіх складових майбутнього урожаю. А для того, щоб таке планування було реальним та ефективним, потрібен насамперед аналіз: аналіз стану грунтів, загального стану полів господарства, аналіз усіх технологічних операцій за попередні роки. Інноваційні інтерактивні сервіси можуть значно спростити роботу аграріїв, адже вони дозволяють “перекласти” на фахівців головну роботу зі збору потрібної інформації та детальний її аналіз.

Олена Басанець, SuperAgronom.com