ТОП-8 факторів сівби ріпаку, що впливають на майбутній врожай

Селекція і якість насіння

Звісно, всі технологічні заходи, що застосовуватимуться у вирощуванні ріпаку, як і будь-якої культури, спрямовані на реалізацію потенціалу, який закладали селекціонери. Тому вибір гібриду/сорту з оптимальними характеристиками — це вже перший крок до потрібного результату.

До слова, на українському ринку насіння ріпаку зараз переважає іноземна селекція. Причини типові — нашим селекціонерам за нинішнього стану вітчизняної науки дуже важко змагатися з крупними міжнародними брендами, які вже давно займаються цією культурою і витрачають величезні кошти на вдосконалення та маркетинг своєї продукції. Крім того, тенденція у цій галузі така, що аграрії віддають перевагу гібридам, що, власне, і пропонують ті ж німецькі, французькі, американські компанії. Натомість українська селекція представлена передусім сортами ріпаку.

Як би там не було, а вибір в аграріїв є. Потрібно лише чітко розуміти «мету і завдання». Наприклад, наскільки важлива посухостійкість гібриду, толерантність до певних хвороб, яку систему гербіцидного захисту застосовуватимете, чи готові ви вкладатися в інтенсивне вирощування ріпаку тощо. 

А про економію на якості посівного матеріалу — тут навіть і мови не може бути. Адже схибивши на початку, далі не варто й зусиль витрачати.

Тим більше, що їх упродовж вегетації таки доведеться докласти. І особливо при сівбі. Адже насіння ріпаку досить дрібне — 1-2 мм в діаметрі. І для проростання та нормального розвитку потребує певних умов.

Насіння ріпаку

Всі сорти і гібриди на SuperAgronom.com

Наявність вологи у ґрунті

Експерти, до яких ми звертались за коментарями, першим найчастіше називали цей фактор. І навіть деякі з наступних перелічених чинників будуть тісно пов’язані саме із ним.

Показовим для розуміння важливості вологи для озимого ріпаку став поточний сезон. Тобто кінець літа — початок осені 2019 р. — період сівби та сходів ріпаку під урожай 2020. Тривала відсутність опадів, фактично справжня посуха у багатьох регіонах саме в цей час значно «прорідила» площі культури. Серед найбільш постраждалих в цьому плані виявились не лише традиційно посушливі південні регіони, а й Черкаська, Полтавська, Сумська області. Більше того, навіть зазвичай вологу Рівненщину також не обійшла ця проблема.

«У нас в Рівненській області минулого року дощів не було упродовж місяця перед сівбою ріпаку, під час посівної, і далі — аж до другої половини вересня. Нерідко, особливо ті, хто сіяв по стерньових попередниках, мусили обробіток ґрунту робити досить глибоко, пересушуючи його при цьому додатково. Відповідно, і з якістю сходів чимало було проблем. Знаю, що в багатьох господарствах довелося або восени передисковувати і пересівати, або навесні», — розповідає Олег Фурманець, агроном ТОВ «Захід Агропром». 

Найбільше дісталося від посухи виробникам Черкащини й Полтавщини. За даними Держкомстату, в першій із цих областей під урожай 2020 було посіяно лише 55,5% озимого ріпаку від запланованих обсягів. А у другій ще менше — 47%.

Звісно, за таких катастрофічних умов уже мало що можна зробити. Та загалом найперше, про що має попіклуватися агроном перед сівбою ріпаку, — це підготувати ґрунт.

Підготовка ґрунту та пожнивні рештки

Обробіток ґрунту — один з основних факторів, що впливають на отримання своєчасних сходів, доброї перезимівлі рослин і високого врожаю ріпаку. Він має бути спрямований на створення пухкого, вирівняного і вологого (на глибині загортання насіння) шару ґрунту.

«Основним способом передпосівного обробітку ґрунту є оранка. Рідше застосовують глибоке рихлення на глибину 25-35 см. Одразу після цього варто провести культивацію або боронування для вирівнювання площі та зменшення ущільнення ґрунту», — зазначає Олег Загородній, керівник відділу агросервісу компанії «Агро Експерт».

І справді, ріпак не любить ущільнений ґрунт. Як зауважує Олексій Сергієнко, керівник консалтингової компанії Art FieldS, не варто забувати і про технологічні колії. А якщо під культуру проводили оранку на глибину 25-28 см, то і на місцях, де стояла техніка, та на краях полів потрібно розпушити ґрунт сантиметрів на 45, не менше. Інакше на ущільнених і не ущільнених ділянках ріпак розвиватиметься дуже нерівномірно.

За словами експерта, загалом під ріпак ґрунт має бути розроблений «ідеально», щоб не було великих грудок.

«Структурно десь 80% грудочок мають бути розміром, близьким до розміру насіння ріпаку. Бо коли в період ближче до осені, з перепадами денних та нічних температур, з’являтиметься конденсат, то він осідатиме рівномірно на дрібних частинках. Тоді як на грудкуватому ґрунті конденсат осідатиме на найбільші грудки, а не на посівне ложе. Це важливий чинник в умовах нестачі вологи», — пояснює він.

Також Олексій Сергієнко зазначив, що після оранки потрібно провести коткування. Адже останнім часом у липні-серпні, коли готуються площі під сівбу озимого ріпаку, температура повітря зазвичай сягає +30-35 0С. І якщо зразу після плуга не пройтись котками, то волога із глибини 10 см зникне буквально за годину.

Оптимальні запаси вологи на момент сівби мають становити в 0-10 см шарі 10-15 мм, у 0-30 см шарі — 30-40 мм. Зараз такі показники втримати важко. Утримати вологу можна як відповідним обробітком ґрунту, так і «управляючи» пожнивними рештками попередника.

«Найкращі попередники для озимого ріпаку — озимий ячмінь чи озима пшениця. Щоб зберегти вологу для наступної сівби ріпаку, збирання попередника і лущення стерні мають бути одночасно. Тобто лущильник повинен іти услід за комбайном. І так само зразу — розподіл соломи», — пояснює Олексій Сергієнко.

За словами пана Олексія, розподіл пожнивних решток — також один із найважливіших чинників, що можуть вплинути на урожайність ріпаку. Бо якщо солома розподілена нерівномірно, полущена занадто крупно, то при розкладанні на «острівцях», де вона накопичується, виділяється багато фенолів, альдегідів та кислот. І в цих місцях сходи пригнічуються.

До слова, в південних регіонах, де проблеми з вологою повторюються щороку, в деяких господарствах ріпак починають сіяти по no-till. Як, наприклад, у ФГ «Теллус-Юг», що в Херсонській області. Чи в агрохолдингу HarvEast — на землях Донеччини.

«Ми практикували різні підходи і помітили, що озимий ріпак, посіяний по no-till, по стерні, з міжряддям 56 см і розвертачами, дав значно вищу врожайність, ніж по чорному пару, де попередньо проводили дискування та культивацію», — розповів Євген Казєєв, директор з рослинництва HarvEast.

На його думку, такий результат отримано завдяки формуванню борозни глибиною до 5-7 см. Зерно потрапляє в цю борозну, але покривається ґрунтом не повністю: улоговинка на 1,5-2 см залишається і відіграє важливу роль у формуванні рівномірних сходів.

«Ми залишаємо на полі стерню висотою 15-20 см, і по стерні навіть найменші дощі стікають у цю улоговинку та потрапляють у кореневу зону рослини. Крім цього, стерня має властивості «білого дзеркала»: вона відбиває сонячні промені й не дає ґрунту перегрітися в кінці серпня. А взимку вона затримує сніг, його не змітає вітром з поля, сніг осідає і затримується в рядку», — пояснює пан Євген.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Боротьба з падалицею попередника

На думку Олексія Сергієнка, керівника компанії Art FieldS, не варто забувати і про фактор падалиці зернових попередників. Якщо жнива проходили в умовах полягання чи обсипання, то надалі падалиця може завдати значної шкоди сходам ріпаку і відповідно врожаю. При цьому експерт стверджує, що багато аграріїв або ігнорують обробку грамініцидами, або проводять її вже запізно.

«Біологічні втрати чи спричинені жорсткими погодними умовами можна зрозуміти. Але якщо вони є наслідком втрати контролю — виправдати їх не можна. Слідкувати потрібно за всім — починаючи від збирання попередника. Тобто дбати про налаштування комбайна, ефективне збирання зерна, стан поля після жнив тощо. До речі, в Європі, наприклад, щоб посіяти якісно ріпак, на площах під нього збирають зернові з вологістю 16% і не менше, аби не було обсипання. Вони вважають, що краще витратити кошти на досушувння, ніж потім отримати зріджені сходи, проблеми з падалицею тощо», — каже він.

Налаштування посівної техніки

Як зауважує Олег Фурманець, агроном ТОВ «Захід Агропром», якщо достатня волога може компенсувати огріхи в обробітку ґрунту чи при сівбі, то в посуху всі вони проявляються і також відбиваються зрештою на результаті. При цьому мова навіть не лише про налаштування, а й про невдалий вибір чи конструкційні проблеми задіяної техніки.

«Із власного досвіду знаю, що можуть бути проблеми, якщо сівалка не витримує глибину висіву — просто тому, що вона залегка для певного типу ґрунтів або навпаки заважка і валиться в пісках. За оптимальних умов зволоження ці моменти згладжуються. Може бути певна нерівномірність сходів, але вона зазвичай не критична. А коли вологи немає, то проблемні моменти лише «загострюються». Свого часу ми вже стикалися з такою ситуацією на наших легких пісках, коли техніка просто «провалюється» в деяких ділянках. На них навіть може і не бути сходів — якщо вологи мало і вона ще й просочується у глибші шари. Тим більше, що насіння ріпаку — це не насіння кукурудзи, яке може й місяць там лежати у ґрунті, чекати сприятливих умов. Ріпак сходить швидко, або не сходить зовсім», — наголошує фахівець.

Терміни сівби ріпаку

Перед тим, як відповісти на запитання — коли сіяти ріпак? — потрібно врахувати цілу низку чинників. Один із них — це регіон. Умовно вважається, що кращими термінами для посівної ріпаку в північних областях є 10-20 серпня, західного 20-30 серпня, південного 25 серпня — 5 вересня. Але це за оптимальних умов. Далі вже «втручаються» інші фактори.

Зокрема, терміни збирання попередників і відповідно, звільнення площ під ріпак. Також часто аграрії «підлаштовуються» під погоду — якщо дощів нема, то краще почекають, бо посушливі періоди можуть затягуватись, тому вважають за краще трохи припізнитись із сівбою, аніж втратити посіви через відсутність вологи. Або навпаки, остерігаючись можливої серпневої посухи, «ловлять» вологу, яка ще, можливо, залишилась у ґрунті, тому прагнуть швидше відсіятись.

Дехто планує посівну ріпаку із розрахунку на подальші агротехнологічні процеси, аби вони не збігалися в часі з роботами по інших культурах, тощо.

Опитані нами експерти мають власне бачення щодо термінів сівби цієї озимої культури — відповідно до досвіду.

Скажімо, Олег Фурманець, агроном ТОВ «Захід Агропром», яке обробляє землі у Рівненській області, каже, що не потрібно прив’язувати строки сівби до появи сходів. А більше звертати увагу на те, в якому стані та фазі посіви увійдуть у зиму. Загалом він вважає, що якщо дивитися на терміни сівби комплексно, зважаючи на усю технологію вирощування, то це дуже важливий фактор. 

«Якщо не станеться якихось аномальних сценаріїв, то насіння ваше зійде у будь-якому разі — раніше чи пізніше воно буде посіяне. Водночас терміни сівби — це чинник, який впливає на розвиток на перших етапах, коли рослина починає інтенсивно зростати. Особливо це стосується сучасних гібридів, які мають сильний старт, і фазу від сходів і до 5-го листка можуть «проскакувати» за тиждень — якщо є тепло і умови сприятливі. Тож різниця у 15 днів для сівби може дуже сильно впливати. Тобто якщо восени висока теплозабезпеченість (а в останні сезони тенденція саме така), то ранні посіви щонайменше потребуватимуть на одну регуляцію росту більше, ніж оптимальні, не кажучи вже про пізні», — пояснює експерт.

Він зазначає, що в деяких господарствах практикують сівбу ріпаку в кінці липня. Але при цьому виникають додаткові проблеми з бур’янами, шкідниками, із рістрегуляцією. Усе це здорожчує технології, причому досить істотно. При цьому результат — не гарантований.

«Я стикався з ранніми посівами, на яких потім проводили 3-4 осінні рістрегуляції, і все одно вони нормально не перезимовували, бо ріпак переростав оптимальну фазу для зимівлі. Водночас пізні посіви теж мають свої проблемні моменти, але ризики менші. Адже зараз є засоби, які дають змогу стимулювати, підтягувати, якщо є проблеми в затримці сходів чи дорозвитком. Це все можна контролювати», — переконаний Олег Фурманець.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Натомість Олексій Сергієнко, керівник компанії Art FieldS, не радить затягувати сівбу ріпаку. На його думку, незважаючи на зону, культура має бути висіяна не пізніше 1 вересня.

«Якщо ми будемо сіяти уже пізніше, то настають холодні ночі і менше випадає роси. А на осінні опади надії дедалі менше — як бачимо з досвіду останніх сезонів. Натомість у серпні, коли перепади нічних і денних температур можуть сягати 10 0С, частіше випадають роси. І згаданий вже конденсат зволожує ґрунт, посівне ложе. Більше шансів отримати гарні сходи», — пояснює експерт.

А як наголошує Олег Загородній, керівник відділу агросервісу компанії «Агро Експерт», в «гонитві» за вологою дехто з аграріїв не зважає на традиційні оптимально визначені терміни, не чекає на можливі опади. А обирає іншу стратегію: не бере «передишку» після збирання попередника, а зразу після жнив проводить підготовку ґрунту і зразу сіє озимий ріпак.

«У цьому разі розрахунок на те, що зазвичай на глибині 20-30 см залишаються запаси вологи, достатні для отримання сходів. За допомогою глибокої оранки можна посіяти ріпак в саме цей вологий ґрунт. Однак потрібне потужне забезпечення технікою та людьми, адже в одній частині поля працює комбайн, а в іншій сівалка вже сіє наступну культуру», — каже фахівець.

Але при цьому він визнає, що загроза такої технології — вже згадане осіннє переростання рослин ріпаку, яке потребує правильно підібраних гібридів на тлі дотримання технологічних рекомендацій. Зокрема, і додаткового застосування ретардантів. 

Ширина міжряддя

Останнім часом дедалі більшого поширення набирає сівба ріпаку із широким міжряддям. Такий спосіб має свої переваги. Звісно, вибір цього параметру залежить від наявної техніки, обраної загалом технології вирощування та властивостей гібриду, експерти радять поступово переходити до ширших міжрядь. Хоча ще досі в багатьох господарствах ріпак сіють на 15 см і 30 см.

«Для сучасних гібридів ріпаку міжряддя має бути 45 см і не менше. Хіба що гібрид карликовий, низькорослий — тоді ширина менша. В іншому разі краще використовувати 45 см чи навіть 70 см. Тому що ріпак це культура, яка потребує дуже багато вуглецю, а для цього необхідний доступ повітря. І додаткове рихлення міжрядь ріпаку навесні, а можливо навіть восени, завжди дає прибавку до 0,5 т/га, не менше», — висловлює один із аргументів на користь широких міжрядь Олексій Сергієнко.

Загалом же, широке міжряддя — це можливість більш розлогого гілкування. Дайте рослині більше простору — і вона віддячить більшим врожаєм.

У ТОВ «Захід Агропром», наприклад, поки що половину площ товарних посівів висіяли із традиційним міжряддям, а половину — з широкорядним, а саме 50 см. І бачать, що останньому способу варто приділяти більше уваги. Бо він має низку переваг.

«Практикуємо цю технологію досить активно. Поступово знижуємо і норми висіву. На широкорядних сіємо із густотою 350 тис. насінин/га. І результати досить позитивні. Вважаю, що за нормального вологозабезпечення можна іще зменшувати. Будемо в цьому напрямі експериментувати», — каже Олег Фурманець, агроном підприємства.

При цьому він наголошує, що за такої технології агроному потрібно більше уваги та зусиль докладати з догляду за посівами. І гербіцидний захист продумати, і живлення оптимальне підібрати тощо.

Живлення та стимуляція росту

Як культура суцільного висіву, ріпак потребує вищі дози припосівного внесення добрив. Крім азотного живлення, має бути достатнє забезпечення фосфором. Адже це елемент, який визначає стартовий розвиток, проростання, фізіологію рослини.

«Традиційні добрива, наприклад, нітроамофоска або діамофоска, не мають достатньої кількості доступного P2O5, що необхідний для належного розвитку кореневої системи рослин. Ріпак дуже добре реагує на різноглибинне загортання добрив у рядок. Але тут є нюанс і гранулу варто загортати нижче рівня насіння, з метою стимулювання росту кореневої системи в глибину. Це сприяє кращому її розвитку, впливає на подальшу посухостійкість та забезпечує подальшу стійкість рослин до несприятливих факторів. Застосування добрив у розкид теж має місце в технології вирощування, але варто розуміти, що основна норма в такому разі має бути внесена під основний обробіток ґрунту, а не під передпосівну культивацію», — зазначає Олег Загородній, керівник відділу агросервісу компанії «Агро Експерт».

Загалом під сівбу краще вносити комбіновані добрива, не забуваючи і про сірку та калій — ці елементи також важливі для культури.

«Ефективним також є застосування стимуляторів росту рослин — щоб прискорити отримання сходів. Ми рекомендуємо обробку насіння органічним біостимулятором на основі фітогормону росту брасиностероїду — Вітазимом, у нормі 1 л/га», — додає Олег Загородній. 

Купити Вітазим у «Агро Експерт»

За вигідною ціною

Як бачимо, для однієї лише сівби при вирощуванні ріпаку агроному доводиться враховувати чимало різнобічних чинників. Власне, те саме можна сказати і про інші культури. Але кожна має свої особливості та нюанси. Про них розмова — іще попереду.

©Алла Гусарова, SuperAgronom.com, 2020 р.