Якість води та ефективність застосування ЗЗР, або Як не «зіпсувати» навіть найкращий препарат

Що треба враховувати та на що звернути особливу увагу при приготуванні розчину ЗЗР — про це розповідає Сергій Кучеров, технічний кроп менеджер з розвитку зернових культур BASF.

Характеристики води — фактор дуже важливий, адже сильно впливає на кінцевий результат і може «запороти» навіть найбільш якісний та ефективний препарат.

Насамперед Сергій Кучеров нагадав основні показники, що впливають на ефективність пестицидів:

• каламутність (чистота),
• жорсткість,
• рН (кислотність / лужність).

«Що стосується каламутності, то цей показник важливий передусім для тих господарств, які користуються водою із відкритих джерел. Наслідки можуть бути різні — від банального засмічення і блокування форсунок, до повного зв’язування діючих речовин. Жорсткість погіршує розчинність, сумісність і може також повністю нівелювати дію препарату. А показник  рН може впливати на зниження біологічної ефективності засобів захисту рослин», — зазначив експерт.

У кожного фактора є свої нюанси. Якщо вода береться з артезіанської свердловини, про показник каламутності можна не турбуватись. А загалом каламутність, якщо не призводить до забивання форсунок, може найбільше вплинути на 2 діючі речовини — гліфосат і дикват. Адже вони мають дуже високий коефіцієнт зв’язування органікою. І повністю блокуються органічними домішками — мулом, глиною тощо.

«Для порівняння — дикамба має показник сорбційної здатності 6, тоді як гліфосат — 24 000 , а дикват — 218 000 . Тобто для двох останніх вода має бути абсолютно чистою. Іноді навіть спостерігається такий ефект, коли вноситься, наприклад, суцільний гербіцид на основі гліфосату. При цьому швидкість обприскувача доволі велика, ґрунт недостатньо вологий і колеса підіймають пил, який осідає на листі. В результаті — гербіцид не спрацьовує. Бо молекула діючої речовини швидко зв’язується з пилом й ефект нівелюється», — пояснив Сергій Кучеров.

Наступний —  показник рН. Чому він важливий і як впливає на препарати? Насамперед тому, що більшість діючих речовин, скажімо, гербіцидів — це слабкі кислоти. І якщо у води для розчину такий самий показник pH, як і в діючої речовини, то розчиняється вона добре. Але при цьому на молекулярному рівні відбувається дисоціація.

«Наприклад, молекула 2,4-Д розчиняючись дисоціює на 2 іони — позитивно й негативно заряджені. І якщо умови відповідні, то таким чином встановлюється константа дисоціації і процес відбувається постійно: одна молекула розпалася, з її складових утворилася інша й так далі. Але ж діючі речовини мають пестицидну активність лише у вигляді саме молекули, а не іонів. Коли ж може зміститися дисоціація? В тому разі, якщо буде слаболужна сама вода. Тому треба розуміти, що іноді ми можемо втратити ефективність від діючої речовини лише тому, що вода не збігається з вимогами самих діючих речовин», — пояснив Сергій Кучеров.

Всі препарати BASF

Загалом дисоціація для більшості розчинних речовин — це нормальний стан. Але є ще один фактор, пов'язаний із рівнем  рН. А саме — гідроліз. Це реакція, яка відбувається в незворотньому напрямку. Тобто вода виступає не як розчинник, а як компонент хімічної реакції.

«Наведу приклад. За рівня рН 9 молекула диметоату гідролізується на половину вже за 48 хвилин. Тобто якщо ми додамо у воду з таким показником кислотності препарат Бі-58 Новий (д.р. диметоат), то через відповідний час з норми, наприклад, 1,5 л/га, яку ви розрахували, залишиться 0,75 л/га. А ще через 48 хвилин — 0,375 л/га і так далі. Тому що молекула все вступає в реакцію і з неї утворюються нові молекули, які абсолютно не мають пестицидної активності», — зазначив експерт.

Як зауважив Сергій Кучеров, треба розуміти, що різниця показника в 1 одиницю — це не на 1 більше, а в 10 разів. Тобто вода з рН 6 буде вдесятеро кисліша, ніж із рН 7.

Також, за його словами, певний вплив на рівень кислотності можуть мати і внесені по листку добрива. Зараз цей прийом застосовують досить часто, даючи невеликі норми того ж карбаміду, КАСу чи сульфат амонію для підживлення в пізніші стадії вегетації.

Наприклад, при додаванні 0,5 кг на 100 л води карбаміду рН розчину вже підвищується. Отже, навіть невеликі дози добрив викликають збільшення лужності.

«Коли це важливо? Коли ви використовуватимете, наприклад, препарати із сульфоніл-сечовинами, то КАС і карбамід поліпшуватимуть їх ефективність. Натомість гербіциди на основі діючих речовин — слабких кислот, то їх ефективність буде знижуватись», — зауважив експерт.

І надав іще декілька порад стосовно кислотності:

• Перед початком приготування розчину варто перевірити рН води. Після того, як запланований розчин створено, знову зробити заміри. Для більшості пестицидів оптимальний показник рН — від 4,5 до 6,5 (тобто слабокисла реакція).
• Якщо з’ясувалося, що рН 7 (це ще допустима норма, але вже на межі), то його не бажано залишати більш ніж на 1-2 години, краще вносити зразу після приготування.
• Якщо застосовуються сульфоніл-сечовини, то вони краще працюють при слаболужній реакції. Але якщо в бакову суміш, крім гербіциду на цій основі, додаються препарати іншого класу, які потребують більшої кислотності, то є ризик, що якийсь із пестицидів може спрацювати менш ефективно.
• Не можна підкислювати робочі розчини ЗЗР на основі сірки і міді. За використання кондиціонерів води їх потрібно додавати першими.

Жорсткість це, по суті, наявність солей у воді, головні з яких — солі кальцію і магнію. Певний вплив мають також залізо та алюміній. Окрім механічного накопичення, через яке забиваються форсунки, іони кальцію й магнію ще мають хімічну активність, яка позначається на ефективності препаратів. Деякі діючі речовини зв’язуються з ними, як наслідок — препарати не спрацьовують.

Є кілька одиниць вимірювання жорсткості води. Найпростіший і найпоширеніший, яким користуються вітчизняні лабораторії, — міліграм солей на 1 л води.

«До слова, в різних країнах, окрім одиниць вимірювання, ще й по-різному оцінюють, що ж таке жорстка вода. У США, наприклад, якщо взяти за одиницю наш еквівалент, то жорсткою вважається показник 300 мг/л. Якщо відштовхуватись від нього, то на переважній більшості території України води загалом жорсткі», — зазначив Сергій Кучеров.

Як же коригувати воду, якщо є проблеми із жорсткістю? Досить поширений спосіб — застосування кристалічного сульфату амонію. Норми — 1,5-2 кг на 100 л води.

«Доведено і теоретичним, і практично-лабораторним та польовими випробуваннями, що додавання сульфату амонію з цією нормою поліпшує проникність слабких кислот. А ми вже згадували, що більшість гербіцидів, окрім сульфоніл-сечовини, це і є слабкі кислоти. Тож коригування жорсткості води посилює ефективність гербіцидів проти таких бур’янів, як нетреба звичайна, падалиця соняшнику, види гірчаків тощо. До слова, є формула для більш точного обчислення норми, але потрібен повний аналіз води щодо вмісту Na, K, Ca, Mg, Fe. Тоді за цією формулою можна вирахувати, скільки безпосередньо потрібно сульфату амонію для нормалізації показника жорсткості», — пояснив Сергій Кучеров.

Він додав, що вони здійснили комплекс обчислень і вирахували, що для стандартної води достатньо і 400-500 г сульфату амонію на 100 л води. Практичні випробування підтвердили ці висновки. Але якщо норму збільшити до 1,5 кг на 100 л води, це позитивно впливає і на урожайність. Тому фахівці BASF дотримуються саме такої рекомендації.

Отже, коригування води для робочих розчинів — дуже важливий захід, який допоможе вберегти витрачені на засоби захисту кошти й певною мірою підвищити їх ефективність.

Про ще один момент, пов'язаний із робочими розчинами, Сергій Кучеров, розповів на зустрічі Клубу новаторів агробізнесу. Йдеться про норми використаної води.

В цьому аспекті потрібно брати до уваги показник покриття рослини розчином, відповідно, а також розмір краплі. Слід також враховувати механізм розподілення препарату в рослині, тобто — це контактний чи системний пестицид.

«Загалом, можна констатувати, що для будь-якого системного препарату достатньо покриття 10-15%, для будь-якого контактного — 15-20%. Знаючи це, ми провели досліди і побачили, що інжекторна  форсунка IDK 120-0,1 здатна забезпечити 20% покриття при внесенні 100 л/га робочого розчину при правильно налаштованих тиску та швидкості руху обприскувача.  А чи треба нам тоді вносити 200 л/га? Звісно, збільшення норми води призводило до збільшення покриття, але 100 л/га цілком забезпечували ті мінімальні 15%. Тобто якщо вологість повітря достатня, погода безвітряна, температура оптимальна, обприскувач налаштований правильно, то можна значно зекономити на витраті води, не знижуючи при цьому ефективність препаратів. Єдине, що зауважу — все сказане вище стосується лише препаратів компанії BASF. Адже вони мають відповідні формуляції, які забезпечують розтікання краплі  її утримання та проникнення  всередину листка», — зазначив Сергій Кучеров.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Він додав, що норму 200 л/га доцільно використовувати в несприятливих умовах, в разі посухи, недостатньої вологи.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com