Віктор Марценюк: Ярий клин збільшився на 20%, але з весняною посівною впораємося у штатному режимі

SuperAgronom.com: Пане Вікторе, перед тим як перейти до посівної, цікаво дізнатися, в якому стані зараз на полях вашого холдингу озимі? Як на них вплинула тепла зима і нестабільна весна з її потепліннями та похолоданнями?

Віктор Марценюк: На більшості площ озимі в досить доброму стані. М’яка зима і загалом весна досить сприятливі для кущення тих посівів пшениці озимої, які не розкущились з осені, та для гілкування ріпаку. У березні була хвиля похолодання, але до якихось глобальних пошкоджень посівів вона не призвела. Зараз прогнозують ще одну хвилю заморозків, але, сподіваємося, вони не зашкодять озимим, адже в більшості вони вже підживлені, зміцнені, отож нам залишається лише слідкувати за їхнім станом.

SuperAgronom.com: А яка ситуація із вологозабезпеченням?

Віктор Марценюк: Цей фактор залежить від регіону. По Західній Україні проблем немає. У метровому шарі волога на рівні 150 мм і більше. А на Львівщині навіть дещо надмірна наявність вологи. Там опадів вистачає «з головою». Натомість по Центральній Україні трохи гірша ситуація. Перед входом у зиму ми відбирали проби — у метровому шарі ґрунту було до 100 мм, варіювалося в середньому 50-80 мм. Березневі проби показали на деяких полях близько 60-80 мм додаткової продуктивної вологи. Тобто загалом від 100 до 140 мм, хоч подекуди залишалося 80 мм. Але на цих полях доходило до критичних 30 мм перед входом взиму. Та в основному вологозабезпечення у задовільному і доброму стані.

SuperAgronom.com: Чи не спричинили теплі зима й весна поширення хвороб і шкідників?

Віктор Марценюк: Я б не сказав, що з цього погляду нинішня весна чимось відрізняється від минулорічної. Пшениця на більшості полів зовсім нічим не уражена. І я не бачу передумов для розвитку хвороб. Так, зима була тепла, але безсніжна. Посіви продувалися вітром, не пріли під снігом, не пошкоджувались великими морозами, а подекуди й вегетували. Особливо це стосується Центральної України. У Західній, де більше вологи, подекуди проявляється септоріоз, десь борошниста роса. Але це локальні невеликі ураження, і ми вже розпочали внесення перших фунгіцидів, тож ці осередки будуть погашені. Щодо озимого ріпаку, відмічено появу перших прихованохоботників. Але їх широке заселення стримує коливання температур, від нічних приморозків до + 15⁰С вдень, 3 дні тепло, 3 дні холодно — за таких умов вони не можуть швидко розвиватися.

SuperAgronom.com: В одній із попередніх наших розмов ви казали, що минулоріч були проблеми з озимим ріпаком — через катастрофічну нестачу вологи. Наскільки скоротилися площі під цією культурою?

Віктор Марценюк: У Сумській області озимий ріпак взагалі не сіяли. На Вінниччині, Черкащині, Київщині площі під культурою були зменшені порівняно з попереднім планом. Або не посіяли зовсім, або подекуди не отримали сходів — через посуху. Ситуація з минулорічною нестачею вологи змусила нас змінити структуру посівних площ по всіх регіонах присутності компанії.

SuperAgronom.com: З урахуванням змін, якою буде структура посівних площ на сезон 2020?

Віктор Марценюк: Ярих — 80%, озимих — 20%. Частка ярих порівняно з минулим роком збільшилась приблизно на 20%. Озимі — це ріпак і пшениця переважно. Також є ще жито і ячмінь, але їх площі зовсім незначні. Щодо ярих, то зернові колосові практично не сіємо. Стратегічними залишаються кукурудза (45%) і соняшник (25%). Близько 5% площ відведено під сою.

Ці культури для нас основні, адже вони є сировиною у виробництві комбікормів для наших птахофабрик. Крім зерна кукурудзи та соєвого шроту до комбікормів почали додавати зерно пшениці. Тобто більшість культур у сівозміні націлені на власне використання. Хіба що ріпак, як одна з найбільш прибуткових культур, — це вже експортоорієнтована продукція. Звісно, на різних підприємствах і зонах співвідношення відрізняється, але загалом тримаємося на цих 5 культурах.

SuperAgronom.com: Від нішевих зовсім відмовилися?

Віктор Марценюк: Ми вже перепробували їх чимало — сіяли сочевицю, льон, нут, квасолю, гарбузи тощо. Але зрозуміли, таким чином лише розпорошуємо зусилля. На нішевих культурах можуть заробити малі та середні підприємства. Стратегія компанії — це формування великих масивів культур для покращення логістики техніки і використання робочої сили. Хоча подекуди залишаємо ті ж цукрові буряки, квасолю, сорго. Але лише там, де, крім цих культур нічого не росте, або умови дають можливість отримувати досить високі результати. Наприклад, сорго вирощуємо на певних площах у Дніпропетровській та Черкаській областях — там легкі ґрунти і значна нестача вологи. На Івано-Франківщині на менш родючих грунтах, на площах зі складним рельєфом добре виходить вирощувати квасолю — легко отримуємо 3 т/га і непоганий економічний результат. Але загалом таких «нішевих» у нас не більше 3% по компанії. Звісно, ще кормові культури вирощуємо — на тих підприємствах, де маємо тваринництво. Але вже згадані 5 культур — це основа нашого рослинницького напряму.

SuperAgronom.com: Коли розпочинаєте сівбу ярих?

Віктор Марценюк: До посівної ми вже повністю готові. Вологу в основному закрили, добрива всі внесли — як озимі підживили, так і під ярі культури. Планували приступити в останніх числах березня, та повернулися приморозки і початок сівби ми дещо відтермінували. Але все у штатному режимі — насіннєвим матеріалом і добривами наші господарства повністю забезпечені, техніка готова. Навіть те дообладнання, щодо якого ми побоювалися — через карантинні заходи і перекриття кордонів — таки прибуло зі Сполучених Штатів. Маю на увазі системи Precision Planting для сівалок. Хоч весняних робіт нам додалося — озимий клин зменшився, відповідно ярий збільшився. Але ми, де це було необхідно, дообладнали сівалки, 8-рядкові поставили на 16-рядкові рами, встановили їх на потужні трактори із тим самим Precision Planting. Зробили можливість, щоб вони працювали не тільки у світлову частину дня, а цілодобово. Тож думаю, що вкладемося з сівбою у звичайні терміни — за днів 20-25 упораємося.

SuperAgronom.com: Які культури сіятимете в першу чергу?

Віктор Марценюк: Розпочнемо переважно з кукурудзи. У деяких господарствах одночасно будуть сіяти і кукурудзу і соняшник. У структурі насіннєвого матеріалу маємо холодостійкі гібриди, які витримують 6-8⁰С. Коли вже температура насіннєвого ложа досягне 10⁰С будемо сіяти соняшник по всіх масивах. Думаю, це вже десь із 5-8 квітня. Обидві культури сіємо одночасно, щоб отримати дружні сходи. Для сівби соняшнику використовуємо тільки сівалки, які дають найвищу якість посіву. А ті, що за якістю сівби для цієї культури не підходять, — використовуємо для кукурудзи. Також на Черкащині вже триває сівба ярого ріпаку — заплановано посіяти біля 1,5 тис. га цієї культури — аби компенсувати зменшення площ під озимим ріпаком, спричинене осінньою посухою.

SuperAgronom.com: Чи здорожчає нинішня весняна посівна порівняно з минулорічною?

Віктор Марценюк: Не думаю, що різниця буде якоюсь істотною. Залишаємося в рамках минулого року. Частково десь насіння кукурудзи додало у вартості. Ціна насіння соняшнику залишилась на минулорічному рівні. Із вибором засобів захисту ми підійшли диференційовано до кожного підприємства, до кожного поля, намагалися вкластися в минулорічні витрати. Єдине що може мати вагомий вплив на загальний результат — це вже майбутні витрати по статті послуги — тобто логістика й елеватори. Решту ми як запланували в рамках минулого року, так фактично цього плану й дотримуємось.

SuperAgronom.com: Як працює агрономічна служба МХП в умовах карантину?

Віктор Марценюк: Найбільше карантин вплинув на офісну роботу. На всіх підприємствах вона перенесена на віддалені робочі місця. А в польових умовах агрономи намагаються не перетинатися. Головний агроном поля оглядає сам, і в телефонному режимі дає рекомендації підопічному агроному. Решта служб працюють у штатному режимі, звісно, з дотриманням вимог щодо захисту.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

SuperAgronom.com: Дякуємо за розмову, бажаємо вдалої посівної!

Алла Гусарова, SuperAgronom.com