Григорій Мовчан: Застосовуючи no-till, ми зберігаємо хоч якусь вологу

Соняшник по no-till у «Верес» — АгроЕкспедиція

SuperAgronom.com: Розкажіть про ваше господарство. Які культури вирощуєте?

Григорій Мовчан: Товариство «Верес» заснували давненько — у 1998 році, на День Незалежності. Свою діяльність починали з 900 га посівних площ, а зараз, 20 років потому, доросли до 12,6 тис. га. На тому й зупинилися. 

У нас не дуже звичайна сівозміна: пар → озима пшениця → кукурудза → соняшник → пар/кукурудза. Її ми чітко притримуємось, а роки, коли має поле відпочивати, воно дійсно відпочиває. Крім того, в основі нашої технології вирощування стоїть застосування no-till.

SuperAgronom.com: Як давно вирішили впровадити технологію? Який відсоток площ вже перевели на no-till?

Григорій Мовчан: Із 2006 року почали придивлятися. Тоді, щоправда, техніка, скажімо, не зовсім відповідна була — ХТЗ, МТЗ, неширокорядні сівалки. Але обладнання поступово оновлювали й купували вже таке, щоб для no-till підходило. 

Наразі у нас всі площі під no-till, адже, як говорив колись один бразилець: «Не можна бути трохи вагітним. Так і з no-till: або ти цим займаєшся, або ні». 

Основними експертами в даній технології є бразильці й аргентинці, правда? Але ми не можемо повністю застосовувати їхні поради, ми маємо створювати власний український no-till. Основна відмінність полягає у кількості вологи, адже там випадає 120 мм опадів за місяць, в результаті чого рослинні рештки активно перегнивають і виробляють органіку. У нас від збирання врожаю 2 липня до сівби 2 вересня може не бути жодного дощу й на полі залишиться близько 5-6 т/га соломи.  

SuperAgronom.com: Як виходите із даної ситуації?

Григорій Мовчан: За допомогою деструктора. Крім цього, додаємо КАС, щоби пришвидшити процеси. 

SuperAgronom.com:  Розкажіть, які “шишки” доводилося набивати під час запровадження технології? 

Григорій Мовчан: Один час отримували слабкі сходи кукурудзи, якщо сіяли після пшениці. Робили все правильно, але поки солома перегниє, то кукурудза не має змоги нормально прорости та почати розвиватись. Потім поїхали в Аргентину, запитали там поради й вирішили, що, аби трохи активізувати процес, треба ті рештки трохи з землею перемішувати, буквально на 5-6 см. Купили агрегат для вертикального обробітку ґрунту — і діло пішло.    

Сказали нам якось, що через no-till у нас ущільнені ґрунти, порадили глибокорозпушувачем зайти і безводний аміак внести. Провели ми дану операцію на 350 га, але пощастило, що морози пішли, аміак не внесли та хоч черв’яки на полі залишилися. Ґрунт ми на 40 см підняли, струсили й опустили, зруйнувавши тим самим все, що природа стільки років будувала. Там посіяли кукурудзу, дійсно сходи хороші отримали, але ж до них у купі й тріщини в ґрунті такі, що рука влазить.

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Ґрунт розійшовся і пересихає. От що значить полізли, куди не треба. А навесні пенетрометром по полях усіх пройшли і як виявилось, ущільнення в нас немає, показники в нормі. 

Із кожним роком в нашій місцевості випадає все менше опадів, тому застосування цієї технології може стати в майбутньому порятунком. Ми намагаємося максимально зберегти те, що маємо. Цієї думки притримуємося самі, це ж саме намагаємось донести підлеглим і оточуючим, тому дисципліна в польовій роботі у нас сувора, зайвий раз техніка в поле не виходить. 

SuperAgronom.com:  Зараз в Україні активно проводять різноманітні конференції, семінари, присвячені no-till. Відвідуєте?

Григорій Мовчан: Постійно. Переймаємо досвід колег і науковців, ділимося власними напрацюваннями. Наприклад, на одному заході Микола Косолап розповідав бур’яни як покривну культуру —  ми також це застосовуємо. 

А в перспективі плануємо почати диференційовано вносити добрива, щоб максимально оптимізувати роботу. Розкидач відповідний вже придбали, зараз займаємося питанням складання карт. 

SuperAgronom.com: Аграрії поділились на 2 табори: ті, хто застосовує no-till, і ті, хто проти. Які аргументи на підтримку даної технології використовуєте?

Григорій Мовчан: Орати — це йти проти природи. Під землею існує зовсім інший світ, котрий живе за своїми правилами. Рослина гине, мікроорганізми її переробляють; туди надходить повітря, волога, у різних її проявах. Так підтримується природний баланс у ґрунті. 

У якийсь момент сюди приходить людина і на 25 см все це перемішує. Не думаю, що природі це подобається. 

Була ситуація, приходить якось знайомий, а у нього будинок недалеко від наших полів, у низині, й говорить: «Хороша штука ваш no-till. Раніше, як дощ пройде, так вся вода і багнюка з полів у мене в дворі була. А тепер ні, не стікає нічого». 

SuperAgronom.com: Дякую за цікаву розмову!

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com