Досвід захисту озимої пшениці на ранніх етапах: Тернопільщина і Хмельниччина

Озима пшениця в ПАП «Обрій», Тернопільська область

Першим пунктом призначення в цій подорожі стала Тернопільська область. Загалом, за даними карти УрожайОнлайн, під урожай 2019 р. тут озимою пшеницею було засіяно 179 тис. га (під урожай 2018 — 158 тис. га). За словами Михайла Гордія, регіонального менеджера з продажу BASF, зернові культури відіграють досить важливу роль в агровиробництві регіону.

«Аграрії Тернопільщини мають в обробітку 570 тис. га землі. Основна їх частина засівається зерновими культурами. Насамперед це озима пшениця та яра пшениця, на які припадає 27%. 11% площ — під ярим та озимим ячменем. Якщо говорити про урожайність, якої досягають місцеві виробники, то вона, звісно, залежить від того, які технології застосовують господарства — інтенсивні чи екстенсивні. Ми, як інноваційна компанія, пропонуємо інтенсивні рішення. І сьогодні на теренах Тернопільщини досягаємо урожайності, наприклад, озимої пшениці порядка 9-10 т/га», — розповів Михайло Гордій.

 

Разом з експертом ми відвідали ПАП «Обрій» (с. Великі Чорнокінці Чортківського району) 3 квітня.

Тернопільщина зустріла нас справжньою весняною погодою — сонцем і пронизливим холодним вітром. В «Обрії» саме сіяли цукровий буряк. Але головний агроном господарства Микола Золотий, відірвавшись від справ насущних, знайшов час і показав нам поле озимої пшениці та розповів про технології, які застосовує для вирощування цієї культури.

Умови

Нестача вологи — основний біль для агрономів, який «дістався» вже й до Західної України. За словами Миколи Золотого, раніше він працював на Київщині. Посуха дошкуляла там дедалі частіше. Перебравшись на Захід, очікував, що тут все-таки з опадами й вологою буде краще. Аж ні. З 4 років, протягом яких працює на цьому підприємстві, лише 2017-й видався з достатнім зволоженням. І цей чинник значно обмежує можливості агровиробництва. Тим не менше, за словами головного агронома, «Обрій» намагається впроваджувати кращі практики, дотримуватись технологій і водночас поліпшувати їх. І це дає змогу бути одним із передових серед місцевих господарств.

«Ми стараємося бути на піку технологій. У всьому — від техніки для обробітку ґрунту, сівби і збирання, до засобів захисту рослин. На системі живлення не економимо, дози у нас максимальні, наближені до європейських стандартів. Насіння — переважно зарубіжної селекції. Що стосується захисту, то по пшениці використовуємо лише оригінатори. Нам би ще погоду, то й 10 т/га за такої технології — не межа», — зауважив Микола Золотий.

Обробіток ґрунту

Хоч на оглянутому полі для пшениці було застосоване лише дискування, головний агроном зазначає, що зараз господарство практично не практикує технологію no-till чи mini-till. За його словами, наразі в їхньому районі використовується здебільшого оранка, глибоке розпушення.

«Ми також застосовуємо переважно традиційний обробіток ґрунту. І лише зважаючи на якусь певну технологію, під певну культуру можемо застосувати мінімальний обробіток, а саме дискування 15 см і тільки на невеликих площах. Всі площі, що залишаються на зиму під яру культуру, намагаємося або зорати, або зробити глибоке розпушування. Загалом же глибоке розпушування на глибину 40-45 см раз на 3 роки на кожному полі робимо обов’язково — для зриву плужної підошви», — розповів головний агроном.

Сівба

На полі, яке ми оглядали, в товарних посівах було закладено певні експерименти — 3 різні сорти з різними засобами захисту. Ми зупинилися на ділянці, засіяній насінням сорту Тобак (виробник Lembke, оригінатор Saaten Union). Сіяли 21 вересня і, за словами Миколи Золотого, намагалися витримувати глибину в межах 3 см.

«Вважаю, що робити так, як пишуть ще радянські підручники — 4 см, це забагато. Сіємо на 2-3 см, не глибше. Перші 2 тижні умови для сходів склалися дуже погані, бо було дуже сухо. Але потім десь на початку жовтня пройшли опади приблизно 15 мм було опадів, і вони істотно виправили ситуацію. Тож у зиму посіви входили в гарному стані, виглядали десь на оцінку 4 за 5-бальною системою», — зазначив він.

І додав, що з осені по всіх площах, де перед тим був посіяний соняшник, як і на оглянутому нами полі зокрема, дали підживлення 100 кг аміачної селітри. Оскільки ця культура дещо виснажує ґрунт, тому пшеницю треба було трохи стимулювати для кращого росту і кущення. Що стосується падалиці соняшника (тут сіяли його за класичною технологією), то цю проблему вирішуватимуть за допомогою гербіцидів з ґрунтовою дією в пізніші фази, коли вже не рекомендовано працювати з гербіцидами на пшениці.

Захист

Як учасник «Клубу новаторів», Микола Золотий має змогу застосовувати найновіші технології, випробовувати їх, зокрема у сфері захисту рослин. Так, «Обрій» став одним із перших, хто випробував новітній протруйник Кінто® Плюс. Препарат було виведено компанією BASF на український ринок минулого року. Це високоселективний фунгіцидний протруйник із виразним фізіологічним ефектом. 

«Кінто® Плюс — це трикомпонентний протруйник на зернові, який чудово справляється з основними проблемами сходів. Передусім із кореневими гнилями, на початкових етапах розвитку — з септоріозамии, сніговою пліснявою, надалі — з сажковими хворобами. Дію проти такого широкого спектру хвороб забезпечують три різні діючі речовини. А саме флудіоксоніл, тритіконазол, флуксапіроксад (або, як ми його називаємо, Ксеміум®). На даному полі ми випробовували Кінто® Плюс у нормі 1,5 л/га, і результатом дуже задоволені. Отримали активні, дружні сходи — тут чимала заслуга Ксеміум®. У рослин добре розвинена коренева система, зараз гарно почала розвиватися периферійна коренева система. Хвороб, у тому числі септоріозів, немає. Тож надалі будемо спостерігати, як рослини розвиватимуться і як препарат продовжить працювати», — розповів Михайло Гордій, регіональний менеджер з продажу BASF.

Захист на ранніх стадіях розвитку пшениці — досить важливий для господарства. Адже, за словами Миколи Золотого, зернова група займає значну частку площ. Відповідно, це тягне за собою шлейф хвороб. Зокрема, й кореневих гнилей, які є однією з основних загроз для посівів.

Як зазначив Микола Золотий, при виборі протруйника в господарстві звертають увагу насамперед на його ефективність проти низки хвороб, які переважають у їхній зоні і є основними. А також стараються, щоб посіви в перші дні свого існування не були пригнічені.

«При використанні препарату Кінто® Плюс, який ми застосували в посівній 2018 року, спостерігаємо відмінний контроль основних хвороб. Передусім це кореневі гнилі, осінні септоріози і снігова пліснява. Препарат Кінто® Плюс чудово з ними справився, а крім того, ми відмічаємо хорошу фізіологічну дію, зокрема ріст кореневої системи. Більш потужне коріння може краще «прогодувати» рослину на початкових етапах, а розвиток рослин та їх страт у весняний період буде швидший. Що ми і бачимо на даному полі. Загалом же вважаю, що вплив на фізіологічні процеси в рослині на сьогодні є обов’язковим елементом для протруйника. Кращий старт і сильніші рослини при виході із зими — значний плюс для реалізації потенціалу культури», — зазначив головний агроном.

І додав, що станом озимої пшениці наразі цілком задоволений, а для подальшого хорошого розвитку посівам потрібні волога й тепло. І подальше дотримання запланованої господарством технології.

Перед тим як попрощатися, заїхали подивитись на результати експерименту з Кінто® Плюс на ярій пшениці. Професійне око відразу помітило різницю між посівами із застосуванням цього препарату та між застосуванням генерика зі схожими діючими речовинами. Рослини, насіння яких було оброблене Кінто® Плюс, виглядали здоровішими, вищими й міцнішими. Сходи — густіші й більш вирівнені.

Озима пшениця в ТОВ «Маяк», Хмельницька область

Далі наш шлях лежав на Хмельниччину. Як розповів нам Руслан Травка, регіональний менеджер компанії BASF по півночі Хмельницької області, озима пшениця займає важливе місце в агровиробництві області. Щороку цією культурою тут засівають приблизно 200 тис. га, що становить 20-24% у загальній структурі сівозміни.

«Аграрії Хмельниччини працюють переважно за інтенсивними технологіями та ставлять за мету вирощувати пшеницю з урожайністю 7-10 т/га, при цьому збільшивши рентабельність культури. Компанія BASF працює з виробниками в цьому напрямі,надаючи можливість завдяки своїм продуктам та інноваційним технологіям досягнути згаданої мети та бути успішним у ведені сільськогосподарського виробництва», — зазначив Руслан Травка.

 

Серед таких підприємств і ТОВ «Маяк», що у Білогірському районі Хмельницької області, яке ми відвідали 4 квітня. Загальний зембанк господарства — 3 тис. га. Зернові у структурі сівозміни займають трохи більше 50%.

За словами Володимира Барана, головного агронома ТОВ «Маяк», до сезону 2019 р. озимою пшеницею в господарстві засіяли 450 га. Минулого року під цю культуру було відведено 460 га й отримано урожайність 8,2 т/га. Цьогоріч сподіваються поліпшити показники.

Умови

Хмельниччина також відчуває на собі зміни погоди, що відбуваються в останні роки. Місцеві аграрії констатують, що із зони стійкого зволоження регіон переходить у зону недостатнього зволоження і це впливає на агровиробництво.

«Зараз дуже складно отримати гарні сходи, бо верхній шар ґрунту часто буває висушеним. І навіть ті попередники, які завжди для озимої пшениці вважалися дуже гарними, наразі вже втрачають таку властивість. Бо, наприклад, та ж соя виносить дуже багато вологи, тож користь від неї як попередника у плані накопичення азоту може нівелюватися через пересушення ґрунту», — зазначив Володимир Баран.

Загалом, за його словами, сіяли озиму пшеницю минулого року якраз в посушливий період. Але далі посівам пощастило, адже невдовзі таки пройшли опади, а оскільки площа була заздалегідь підготовлена, вологи в ґрунті трохи залишалось, тож навіть той невеликий дощ дав змогу рослинам нормально прорости й піти в ріст. В зиму посіви входили у фазі 2-3 продуктивних стебла, а зараз вже мають по 5-7. На початку квітня (на час нашого відвідування господарства), погодні умови озиму пшеницю не дуже «балували».

«Весна ніби й рання, але холод не дає так як треба розвиватись рослинам. В останні два дні нічна температура становить -1⁰С, -3⁰С. До того ж вологи обмаль, та ще й чималі вітри. Відтоді, коли ми почали проводити весняні роботи, опади були лише 2 рази — один раз випало 2 мм, другий 3 мм. А якщо врахувати, що не вщухає сильний вітер, то як кажуть — що випало, те й видуло…» — розповів нам тоді головний агроном підприємства.

На полі, яке ми відвідали, 21 вересня 2018-го було посіяно озиму пшеницю сорту Реформ від RАGT. За словами Володимира Барана, цей сорт в господарстві вже спробували минулого сезону й були задоволені результатом, отримавши 9,8 т/га. Попередником цього року виступив озимий ріпак.

Живлення і захист

Підготовку площі провели дискуванням у 2 сліди і перед сівбою внесли добриво ЯраМіла 8:24:24 у нормі 120 г/га. Сіяли сівалкою Horsh Pronto 9-метровою, з нормою висіву 4 млн схожих зерен на гектар. Далі, восени, провели гербіцидний захист препаратом Марафон® у нормі 4 л/га. А навесні, на початку березня, підживили посіви аміачною селітрою в нормі 50 кг/га.

За словами Руслана Травки, регіонального менеджера BASF по півночі Хмельницької області, рішення щодо внесення гербіциду восени — дуже правильне, адже це убезпечило «Маяк» від проблем, які виникли у деяких господарств цієї весни.

«Зараз можна побачити, що поле чисте від бур’яну. Саме завдяки тому, що з осені був внесений гербіцид Марафон®, який має посходову та ґрунтову дію. Отже, азотні добрива, які було внесено на полі, пішли саме на пшеницю, але ніяк не на підживлення бур’янів. Тоді як господарства, де з осені не працювали гербіцидами, мають тепер проблеми забур’яненості посівів. Оскільки через низькі нічні температури та сильні пориви вітру вдень можливості зайти в поле з гербіцидом наразі практично немає», — пояснив Руслан Травка.

Та повернемося до початкових етапів системи захисту. А саме до протруювання насіння. Пшениця, посіви якої ми оглядали, була протруєна новим інноваційним препаратом, який господарство застосувало одним із перших.

«В цьому році на цій площі ми застосували новий протруйник Кінто® Плюс. Він нас зацікавив тим, що має 3 різні діючі речовини, з трьох різних хімічних груп. Вони підсилюють одна другу і дають кращі результати щодо контролю снігової плісняви, кореневих гнилей тощо. Оскільки з компанією BASF ми працюємо давно, довіряємо її продуктам, тому без вагань вирішили випробувати цю новинку. І щоб побачити, як він працює, дали максимальну норму — 1,5 л/га», — зазначив Володимир Баран.

За його словами, найбільше місцевих аграріїв турбує гельмінтоспоріозна і фузаріозна кореневі гнилі. Тож ефективний протруйник із різнобічною дією для них досить актуальний. Крім того, важливо, аби протруйник контролював не тільки ґрунтову чи насіннєву хвороби, а ще й до певного періоду вегетації міг захистити від листкових хвороб. Також головного агронома Кінто® Плюс зацікавив і тим, що препарат має властивість впливати на фізіологічні процеси в рослині.

«Якщо протруйник впливає на фізіологічні процеси, то відповідно збільшується енергія схожості. Особливо в таких посушливих умовах, які зараз маємо. Для насіння дуже важливо, щоб воно не втрачало довший час енергії. А для самих рослин, щоб коренева система краще розвивалась. Тоді підвищується її здатність витягнути вологу з глибших шарів ґрунту, і посіви не так страждають від посухи», — додав Володимир Баран.

Він зауважив, що Кінто® Плюс справився зі своїм завданням, і на момент огляду поля станом посівів агроном задоволений. Незважаючи на не дуже сприятливі умови, рослини виглядали здоровими й міцними.

Його оцінку посівів цілком розділяв і представник BASF Руслан Травка.

«Кінто® Плюс зробив свою роботу на відмінно, це видно по посівах. Зокрема, ми бачимо темно-зелене забарвлення пшениці. До певної міри це «заслуга» діючої речовини Ксеміум®, яка міститься у препараті й має довготривалий захисний ефект, підвищує стійкість рослин до стресових умов, стимулює фізіологічні процеси та розвиток кореневої системи. Два інші продукти, що містяться в Кінто Плюс у рівних співвідношеннях, — флудіоксоніл та тритіконазол — дають можливість чітко контролювати такі основні хвороби, як снігова пліснява, кореневі гнилі, тверда та летюча сажки, фузаріоз, пліснявіння насіння. Завдяки цим  властивостям ми маємо високоселективний фунгіцидний протруйник із виразним фізіологічним ефектом для захисту сходів озимих та ярих зернових колосових культур проти широкого спектру грибних хвороб», — пояснив фахівець.

Озиму пшеницю, як немовля, на перших етапах життя треба ситно годувати й добре оберігати, щоб вона зміцніла, набула сили для подальшого росту і розвитку. Друге із цих завдань допоможе виконати якісний протруйник з широким спектром дії. Власне, Кінто® Плюс — новинка від компанії BASF, яку вже застосували у своїй системі захисту відвідані нами господарства, має цілком реальні перспективи стати одним із лідерів у цьому сегменті ЗЗР.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com